Справа № 354/260/21

Провадження № 1-кп/354/48/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2021 року м.Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді: Остап`юк М.В.

при секретарі: Савчук М.І.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Семковича О.В.

представника потерпілого Маджарина Ю.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Яремчі кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, непрацюючого, одруженого, раніше судимого Бродівським районним судом Львівської області 27.01.2014 за ч. 5 ст. 185, 69 КК України до 3 років 4 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна повторно за наступних обставин.

05.01.2021, близько 06:00 год ОСОБА_1 , маючи намір вчинити крадіжку пластикового контейнера для збору твердих побутових відходів, приїхав на легковому автомобілі марки «ВАЗ 2107», р.н. НОМЕР_1 із причепом в с. Микуличин, уч. Рівня, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області. Реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном, ОСОБА_1 , умисно, усвідомлюючи протиправність і суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи настання таких наслідків, таємно, шляхом вільного доступу, викрав пластиковий контейнер для збору твердих побутових відходів марки «ESE», вартістю 3 755 гривень, який належить Сільському комунальному підприємству «Добробут - М», яким розпорядився на власний розсуд.

У результаті злочинних дій ОСОБА_1 , Сільському комунальному підприємству «Добробут - М» було спричинено майнову шкоду на суму 3 755 гривень.

Своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, ОСОБА_1 , обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним злочину, зазначивши час, місце, спосіб його вчинення. Зазначив, що повністю відшкодував шкоду, заподіяну Сільському комунальному підприємству «Добробут - М». Пояснив, що на даний час не працює, у нього пухлина шлунку, хворіє, просив суворо його не карати, щиро розкаявся.

Представник потерпілої сторони Маджарин Ю.І. просив суд суворо не карати обвинуваченого, врахувати його немолодий вік, стан здоров`я, ствердив повне відшкодування останнім шкоди.

Судом встановлено у судовому засіданні, що показання ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, потерпілий, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_1 . Суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.

Враховуючи викладене, Суд, допитавши обвинуваченого, потерпілого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_1 покарання, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним злочину (а саме, його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і розмір заподіяної шкоди), дані про особу обвинуваченого, який визнав вину у вчиненому злочині, активно сприяв розкриттю злочину, щиро розкаявся, не працює, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, повністю відшкодував матеріальні збитки Сільському комунальному підприємству «Добробут-М», яке визнано потерпілим у кримінальному провадженні.

Обставинами, що пом`якшують покарання згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування шкоди.

Обставин, які, відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_1 - суд не встановив.

Крім того, при призначенні ОСОБА_1 покарання, Суд враховує вимоги ст. 50 КК України про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов`язані врахувати ступінь тяжкості злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п.3 визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.

Зважаючи на особу винного, даних, які його характеризують, обставини, що пом`якшують покарання, зокрема, щире каяття у вчиненому, те, що обвинувачений негативно ставиться до вчиненого, хворіє, його немолодий вік, повне відшкодування ним шкоди, думку потерпілого, Суд вважає за можливе при призначенні покарання застосувати ч.1 ст.69 КК України та перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 2 ст. 185 КК України за це кримінальне правопорушення, призначивши покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за ч. 2 ст.185 КК України у виді громадських робіт. Суд вважає, що саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретним обставинам, встановленим під час розгляду кримінального провадження, даним про особу обвинуваченого. Цей вид покарання буде справедливим для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 , сприятиме попередженню вчиненню нових злочинів та відповідатиме принципу індивідуалізації покарання.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Питання судових витрат у провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався, клопотань про його обрання під час судового провадження не надходило.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст. ст. 368-371, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді двохсот сорока годин громадських робіт.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення судової експертизи у розмірі 653 (шістсот п`ятдесять три гривні) 80 копійок.

Речовий доказ - пластиковий контейнер для збору твердих побутових відходів марки «ESE» - вважати повернутим за належністю.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: М. В. Остап`юк