Справа № 642/542/20

№ провадження 1-кп/646/321/2021

У Х В А Л А

               13.07.2021                                                        м.Харків

               Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі

головуючого судді - Янцовської Т.М.,

присяжних Мацуга Т.І., Яуфман О.А., Лашиної Н.В.,

за участю секретаря – Цмоканич У.Я.,

прокурора – Семинякіна І.В.,

захисника - Бурми Ю.В.,

потерпілої – ОСОБА_1 ,

обвинуваченого – ОСОБА_2 ,

законних представників обвинуваченого – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019220510001637 від 04.07.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, -

в с т а н о в и в:

                ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України.

               В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які визначені при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися та продовжують існувати. Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_2 злочину свідчать про його підвищену суспільну небезпеку та унеможливлюють запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України.

               Потерпіла ОСОБА_1 клопотання прокурора підтримала у повному обсязі.

               Обвинувачений ОСОБА_2 та його законні представники заперечували проти задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою.

               В судовому засіданні захисник посилався на те, що ризики, передбачені п. п. 1, 3 ст. 177 КПК України та на які посилається прокурор у своєму клопотанні, не підтвердженні, оскільки обвинувачений не переховувався від органу досудового розслідування, самостійно з`явився для обрання йому запобіжного заходу, жоден свідок у даному кримінальному провадження не повідомив про тиск з боку обвинуваченого, а тому просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати інший запобіжний захід, більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою.

               Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного.

               Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

               Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.

               Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

               Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

               Обвинувачений ОСОБА_2 підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину проти життя особи, за який передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк до 15 років. Встановлені при обранні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати та дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, з метою ухилення від відповідальності; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, при цьому суд враховує, що обвинувачений скористався своїм конституційним правом та в судовому засіданні не допитаний. Ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_2 має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання, раніше не судимий, обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, вчиненому у неповнолітнього віці, не зменшують ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України. а тому не є безумовними підставами для відмови в продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Застережень, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, матеріали провадження не містять.

               Таким чином, суд не вбачає можливості застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу, оскільки інші запобіжні заходи не здатні в повній мірі запобігти вищенаведеним ризикам.

               Суд відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, оскільки останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення щодо злочину, який спричинив загибель людини.

               На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 176-178, 181, 196, 205, 331 КПК України,

у х в а л и в:

               Клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою задовольнити.

               Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 терміном до 60 днів, тобто до 11.09.2021 року включно.

               Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її оголошення до Харківського апеляційного суду.

Головуючий:                                                Т.М. Янцовська