Справа №1-8/2007 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

20 березня 2007 року                                                       Глухівський міськрайсуд Сумської

області в складі: головуючого                                                                      Салона О.В.

при секретарі                                Самойленко О.В.

з участю прокурора                    Білана Г.І.

адвоката -                                   ОСОБА_1.

потерпілого:                                ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Глухові справу про

обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

народження, уродженця м.Глухова, українця, громадянина

України, освіта неповна середня, не працюючого, не

одруженого,             проживаючого     м.      Глухів,      АДРЕСА_1, раніше судимого:

-16.07.2001 року Глухівським міським судом за ст.17,ст.140 ч.3,ст.140 ч.3, ст.42,45 КК України до Іроку 1 місяця позбавлення волі умовно з іспитовим строком 1 рік;

- 3.07.2002 року Глухівським міським судом за ст.185

Ч.2КК України до 1 року 2 місяців позбавлення волі;

-10.06.2004 року Глухівським міськрайсудом за ст.185 ч.2, ст.185 ч.3, ст.69КК України до 4-х місяців арешту;

- 19.12.2005 року Глухівським міськрайонним судом за ст.

289 ч.2,ст.75 КК України до 5 років позбавлення волі з

випробуванням, протягом іспитового строку 1 рік;

- за ст.289 ч.2 КК-України

ВСТАНОВИВ:

На початку листопада 2005 року, в нічний час, підсудний ОСОБА_3. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, незаконно заволодів належним потерпілому ОСОБА_2 автомобілем „ Зіл - 5301" держ/номер НОМЕР_1, вартістю 30956 грн. 50 коп., що стояв біля будинку №АДРЕСА_2 в м. Глухові.

Крім того, 5 березня 2006 року близько 16 год. підсудний ОСОБА_3. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, незаконно заволодів належним потерпілому ОСОБА_4. автомобілем ВАЗ - 2106 д/номер НОМЕР_2, вартістю 8711 грн. 25 коп., який знаходився біля парку ім. Циганка в м. Глухові.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3. свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав частково та показав, що 5 березня 2006 року близько 16 год. він зустрів свого знайомого ОСОБА_5, який торгував в парку ім. Циганка. ОСОБА_5 попросив його допомогти перенести товар в автомобіль ВАЗ, який стояв неподалік. Він поносив продукти, потім сів в автомобіль, з'єднав електричні проводи в замку запалювання та завів автомобіль. Проїхавши на автомобілі 50 метрів, він застряг в снігу. В цей час до нього підбіг ОСОБА_5, витягнув його з автомобіля, а потім відвіз його в міліцію.

Своєї вини в заволодінні автомобілем „Зіл", що належить потерпілому ОСОБА_2. підсудний не визнав, пояснивши, що даного злочину він не вчиняв.

Хоча підсудний свою вину визнав частково, однак суд вважає, що його вина в скоєних злочинах повністю доведена повністю доведена зібраними у справі доказами:

Так потерпілий ОСОБА_2. показав, що на початку листопада 2005 року, в вечірній

 

2 

час, він залишив належний йому автомобіль „ Зіл" біля воріт свого будинку. Наступного ранку, коли він вийшов на вулицю, то побачив, що автомобіля біля будинку немає. Про скоєну крадіжку він сповістив міліцію. Однак десь через годину йому повідомили, що автомобіль знайдено на вул. Спаській в м. Глухові.

Із оголошених в судовому засіданні показань потерпілого ОСОБА_5 вбачається, що 5.03.2006 року близько 16 год. коли він торгував в парку ім.. Циганка продуктами харчування, то до нього підійшов ОСОБА_3, який перебував в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_3 запропонував йому допомогти поносити продукти харчування в автомобіль. Через деякий час, коли він відвернувся, то ОСОБА_3. завів автомобіль та поїхав з парку. Проїхавши метрів 50, автомобіль застряг в снігу.

Із оголошених в судовому засіданні показань потерпілого ОСОБА_4. вбачається, що йому на праві власності належить автомобіль ВАЗ 2106 д/номер НОМЕР_2. Даним автомобілем за дорученням користується його знайомий ОСОБА_5 В березні 2006 року ОСОБА_5 повідомив, що його автомобіль уганяв ОСОБА_3.

Із оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_6 вбачається, що 7.11.2005 року близько 6 год.30 хв., коли він прийшов до свого знайомого ОСОБА_2, щоб прогріти його автомобіль, то виявив, що автомобіль ОСОБА_2. на місці відсутній.

Із протоколу огляду місця події від 5.03.206 року вбачається, що під час огляду автомобіля ВАЗ 21063д/номер НОМЕР_2, було • виявлено, що під кермом керування автомобіля вирвані електричні дроти.

Із протоколів огляду місця події від 7.11.2005 року та із протоколу огляду та перевірки технічного стану транспортного засобу вбачається, що на навпроти будинку №АДРЕСА_3 в м. Глухові був виявлений автомобіль „ Зіл- 5301" д/номер НОМЕР_1, що належить потерпшому ОСОБА_2. При цьому на автомобілі було виявлено пошкодження у вигляді незначної деформації заднього бамперу зліва, а всередині салону автомобіля відсутній ліхтар освітлення.

Із висновку автотоварознавчої експертизи від 20.03.2006 року вбачається, що вартість автомобіля ВАЗ 21063 д/номер НОМЕР_2, що належить потерпілому ОСОБА_4 складає 8711 грн. 25 коп.

Із висновку автотоварознавчої експертизи від 24.12.2005 року вбачається, що вартість автомобіля „ Зіл- 5301" д/номер НОМЕР_1, що належить потерпілому ОСОБА_2. складає 30956грн. 50 коп.

Із висновку стаціонарної судно - психіатричної експертизи вбачається, що підсудний ОСОБА_3. не страждає на хронічне душевне захворювання, недоумство, тимчасовий розлад душевної діяльності, або інший хворобливий стан і не страждав таким на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованого йому правопорушення.

Підсудний виявляє ознаки легкої розумової відсталості, однак порушення його поведінки мінімальні і в період часу до якого відноситься скоєння інкримінованого йому правопорушення підсудний перебував в стані простого алкогольного сп'яніння і міг повною мірою усвідомлювати свої дії і керувати ними. На даний час підсудний також може усвідомлювати свої дії і керувати ними і не потребує застосування примусових заходів медичного характеру.

Органами досудового слідства дії підсудного ОСОБА_3. кваліфіковано за ст. 289 ч.2 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, що завдало значних матеріальних збитків потерпілому.

Однак у п.З. примітки до ст.289 КК України зазначено, що матеріальна шкода визнається значною у разі заподіяння потерпілому реальних збитків на суму від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто така кваліфікуюча ознака як заподіяння значної матеріальної шкоди, може мати місце лише тоді, коли діями підсудного потерпілому спричинені реальні збитки.

Однак судом встановлено, що автомобілі, якими незаконно заволодівав підсудний ОСОБА_3. були повернуті власникам невдовзі після вчинення цих злочинів, причому

 

3  

встановлено, що підсудний не мав наміру обертати ці автомобілі на свою користь.

Тобто діями підсудного ОСОБА_3. ні потерпілому ОСОБА_4, ні потерпілому ОСОБА_2 реальних збитків заподіяно не було. Таким чином, дії підсудного за ознакою заподіяння значної матеріальної шкоди кваліфіковано безпідставно, а тому цю кваліфікуючу ознаку необхідно виключити із обвинувачення ОСОБА_3.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_3. необхідно кваліфікувати за ст. 289 ч.2 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

Твердження підсудного ОСОБА_3., що він не заволодівав автомобілем „Зіл", що належить потерпілому ОСОБА_2., суд розцінює критично, як обраний підсудним спосіб захисту та намагання пом'якшити відповідальність і дані твердження спростовуються матеріалами справи:

Так, на досудовому слідстві підсудний неодноразово підтверджував, що саме він на початку листопада 2005 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проник в кабіну автомобіля „ Зіл", що стояв неподалік водонапірної вежі та заволодів даним автомобілем. При цьому підсудний детально указав, яким чином він завів цей автомобіль та указав куди він проїхав на ньому та місце, де він потім покинув автомобіль.

Дані показання підсудного також повністю узгоджуються із іншими доказами, які зібрані у справі - показаннями потерпілого ОСОБА_2, даними протоколів огляду місця події та протоколу огляду транспортного засобу.

Таким чином, проаналізувавши всю сукупність зібраних у справі доказів суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_3. у заволодінні автомобіля ОСОБА_2. повністю доведена, а доводи підсудного про його непричетність до скоєння даного злочину є необгрунтованими.

Призначаючи підсудному міру покарання суд враховує як обставини, що обтяжують покарання - що злочини скоєно в стані алкогольного сп'яніння.

Пом'якшуючими покарання обставинами суд визнає те, що підсудний має молодий вік та заподіяна злочином шкода повністю відшкодована.

Враховуючи тяжкість скоєного злочину, обставини справи, характеристику особи підсудного, а також зважаючи на те, що один із злочинів підсудний ОСОБА_3. скоїв в період іспитового строку за попереднім вироком, то за таких обставин суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного можливе тільки в умовах його ізоляції від суспільства, а тому ОСОБА_3. необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

Однак враховуючи, що заподіяна злочином шкода повністю відшкодована, то за таких обставин суд вважає можливим не застосовувати до підсудного ОСОБА_3. додаткової міри покарання у вигляді конфіскації майна.

Запобіжний захід у відношенні підсудного необхідно залишити тримання під вартою.

Речовими доказами по справі необхідно дозволити потерпілим використовувати за призначенням.

Також у відповідності до ст.93 КПК України із підсудного ОСОБА_3. на користь НДЕКЦ при УМВС в Сумській області необхідно стягнути 317 грн. 32 коп. судових витрат за проведення авто товарознавчих експертиз по справі.

Як вбачається з матеріалів справи, останнього разу ОСОБА_3. був засуджений 19.12.2005року Глухівським міськрайсудом за ст.289 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 75 КК України його було звільнено від відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку один рік. При цьому встановлено, що один із злочинів підсудний ОСОБА_3. скоїв до постановления вироку Глухівського міськ-районного суду від 19.12.2005 року, а інший злочин- після винесення цього вироку. Таким чином підсудному ОСОБА_3.необхідно призначити покарання як за сукупністю злочинів, так і за сукупністю вироків, за правилами встановленими ст.70 ч. 4 КК України та ст. 71 КК України. Також зважаючи на ті обставини,  що  потерпшому  ОСОБА_2.

 

4   

заподіяна злочином шкода була повністю відшкодована, потерпілий не має претензій до ОСОБА_3. і просить суд не призначати підсудному суворої міри покарання, то за таких обставин, суд вважає необхідним призначити підсудному ОСОБА_3. по епізоду заволодіння автомобілем потерпілого ОСОБА_2. покарання нижче від найнижчої межі, ніж передбачено санкцією ст.289 ч.2 КК України, застосувавши ст.69 КК України. Крім того, враховуючи вищенаведені обставини, у відповідності до ст.75 КК України суд вважає необхідним звільнити підсудного ОСОБА_3. від відбування даного покарання. Керуючись ст.323,324 КПК України суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ст.289 ч.2 КК України і призначити йому покарання:

- за злочин, передбачений ст. 289 ч.2 України, який було скоєно до постановления вироку Глухівського міськрайонного суду від 19.1 2.2005 року, призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3. від відбування даного покарання з випробуванням, протягом іспитового строку 1 рік.

На підставі ст. 70 ч.4 КК України шляхом поглинення даного покарання покаранням, яке було призначено вироком Глухівського міськрайонного суду суду від 19 .12.2005 року, визначити ОСОБА_3. покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнивши його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

За злочин, передбачений ст. 289 ч.2 України, який було скоєно після постановления вироку Глухівського міськрайонного суду від 19.12.2005 року, призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до даного покарання частково, у вигляді 3 ( трьох) місяців позбавлення волі, приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно визначити ОСОБА_3. до відбування покарання у вигляді 5 (п'яти) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу необхідно залишити тримання під вартою.

В строк відбування покарання зарахувати перебування засудженого ОСОБА_3. під вартою, та час знаходження засудженого у медичній установі на період проведення стаціонарної судово- психіатричної експертизи.

Строк відбування покарання обчислювати з 13 березня 2006 року..

Речовими доказами по справі - дозволити потерпілим використовувати за призначенням.

Стягнути з ОСОБА_3. на користь НДЕКЦ при УМВС в Сумській області 317 грн. 32 коп. судових витрат.

На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_3. в той же строк з моменту отримання копії вироку.