Ухвала

08 липня 2021 року

місто Київ

справа № 463/500/20

провадження № 61-9566ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В., вивчив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 22 вересня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 29 квітня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського національного аграрного університету про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_1 у січні 2020 року звернувся до суду з позовом, у якому просила визнати незаконним та скасувати наказ ректора Львівського національного аграрного університету від 18 грудня 2019 року № 698-к про звільнення її з роботи з 18 грудня 2019 року на підставі пункту 2 статті 36 Кодексу законів про працю України; поновити її на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18 грудня 2019 року до дня ухвалення судового рішення.

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 22 вересня 200 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 29 квітня 2021 року залишено без змін рішення Личаківського районного суду м. Львова від 22 вересня 2020 року.

Скасовано ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 15 жовтня 2020 року, постановлене нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Львівського національного аграрного університету витрати на правову допомогу у розмірі 2 000, 00 грн

ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

ОСОБА_1 09 червня 2021 року звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Личаківського районного суду м. Львова від 22 вересня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 29 квітня 2021 року, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Також просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині стягнення витрат на правову допомогу.

Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для її виконання.

Від заявника у липні 2021 року засобами поштового зв`язку надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, подано докази на підтвердження сплати судового збору та наведено відомості про ціну позову щодо вимог про стягнення середнього заробітку з час вимушеного прогулу.

Визначення заявником підстав касаційного оскарження

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, врегульованих процесуальним законом.

Вивчивши зміст касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що касаційна скарга містить визначення підстав касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України.

Заявником як підстави касаційного оскарження наведених судових рішень визначено, що:

- оскаржувані судові рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права;

- судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено рішення без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 273/212/16-ц (провадження № 61-787св17), щодо обов`язку відповідача довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю;

- суд апеляційної інстанції не врахував та не надав правової оцінки наказу відповідача від 09 грудня 2019 року № 6675-к, яким поновлено позивача на роботі, подальше виконання позивачем трудових обов`язків без визначення роботодавцем строку дії трудового договору.

Отже, серед підстав касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявником зазначені ті підстави, які згадані у пункті 1 частини другої статті 389 та пункті 1 частини третій статті 411 ЦПК України, що свідчить про виконання нею вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги.

IІІ. ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ЩОДО ПОНОВЛЕННЯ СТРОКУ НА КАСАЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ

У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження, зокрема рішення суду апеляційної інстанції від 29 квітня 2021 року, повний текст якого складено 11 травня 2021 року та отримано заявником засобами поштового зв`язку 13 травня 2021 року.

Згідно з частинами першою та другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Враховуючи, що повний текст постанови Львівського апеляційного суду від 29 квітня 2021 року складено 11 травня 2021 року, тридцятиденний строк, протягом якого може бути подана касаційна скарга, розпочався з 12 травня 2021 року, відповідно, закінчився - 10 червня 2021 року.

Наведене свідчить, що ОСОБА_1 у межах тридцятиденного строку з дня складання повного судового рішення звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду, тому питання про поновлення цього строку не підлягає процесуальному вирішенню.

Щодо доводів про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції Верховний Суд визнає, що наведена вимога не підлягає вирішенню судом касаційної інстанції, оскільки у касаційному порядку переглядаються судові рішення, ухвалені судом першої інстанції виключно після їх перегляду судом апеляційної інстанції (пункт 1 частини першої статті 389 ЦПК України), відповідно перевірка дотримання заявником процесуального строку під час подання касаційної скарги здійснюється щодо оскарження саме рішення суду апеляційної інстанції.

IІІ. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ВІДКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Оскільки вимоги ухвали Суду виконані, касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, а наведені підстави касаційного оскарження відповідають положенням статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження.

Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі.

Витребувати із Личаківського районного суду м. Львова цивільну справу № 463/500/20 за позовом ОСОБА_1 до Львівського національного аграрного університету про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.

Провести попередній розгляд справи колегією у складі трьох суддів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Погрібний

А. С. Олійник

В. В. Яремко