Справа № 426/7186/20

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

іменем України

12 липня 2021 року ,                                                                        м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі

головуючого судді Река А.С.,

за участю секретаря судового засідання Філіпенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сватове Луганської області заяву представника позивача – адвоката Калитки С.О. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Сватівському району та місту Голубівка Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання батьківства та стягнення аліментів на неповнолітню дитину,

за участі відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача – адвоката Пчолкіна С.А.,-

Встановив:

В проваджені Сватівського районного суду Луганської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Сватівському району та місту Голубівка Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання батьківства та стягнення аліментів на неповнолітню дитину.

На адресу суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1  – адвоката Калитки С.О.  про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання про розподіл судових витрат. В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 23 червня 2021 року  позовні вимоги ОСОБА_1  було задоволено частково та визнано громадянина України ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком дитини – ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2  та вирішено внести відповідні зміни до актового запису про народження  ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2  № 39 від 11.03.2010 року, стягнуто з  ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21.08.2020 року і до досягнення дитиною повноліття. Також, стягнуто з  ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  суму сплаченого судового збору у розмірі 840,80 грн.Але рішенням суду від 23 червня 2021 року не було вирішено питання про розподіл витрат, пов`язаних із розглядом справи. Просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми витрат, пов`язаних із розглядом справи, які складаються з витрат пов`язаних з проведенням судової молекулярно-генетичної експертизи - 7614 грн. та витрат на професійну правничу допомогу - 25812 грн.

Позивач та представник позивача були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, просили проводити розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у цивільні справі № 426/7186/20 за їх відсутності (т.2, а.с. 131).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Сватівському району та місту Голубівка Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) уповноваженого представника до суду не направили, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду заяви, надіслали на адресу суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Пчолкін С.А. у судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог в частині стягнення судових витрат на правову допомогу та визнав заявлені вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача половини витрат за проведення молекулярно-генетичної експертизи. Вказав, що стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судових витрат, пов`язаних з проведенням молекулярно-генетичної експертизи у сумі 7614 грн. підлягає лише частковому задоволенню, оскільки відповідач ОСОБА_2 також поніс певні витрати на проїзд до м. Харкова для надання біологічних зразків для проведення експертизи. Щодо розміру суми витрат на правничу допомогу, яку представник позивача - адвокат Калитка С.О. просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вказав, що складання заяви про ознайомлення з матеріалами справи, складання заяви про виготовлення та видачу технічного запису фіксації судового засідання, складання заяви про відвід судді та участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції не сприяли розгляду справи, а здійснення запитів не стосувалися предмету розгляду справи, тому задоволенню не підлягають та витрати повинні бути зменшені більш ніж на 10000 грн. Вважає, що у зв`язку із тим, що ним було подано апеляційну скаргу на рішення суду, постановлене у даній справі в частині стягнення з відповідача аліментів на користь позивача на утримання малолітньої дитини, визначитися із розміром понесених судових витрат на даному етапі неможливо, оскільки неможливо розмежувати витрати, надані виключно на правову допомогу в частині встановлення батьківства.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав думку свого представника.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

Згідно вимог  ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо , зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Головне значення додаткового рішення полягає в забезпеченні повного та всебічного розгляду справи шляхом процесуального виправлення недоліків, допущених судом унаслідок неналежного виконання вимог частини першої статті 264 ЦПК України.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

З матеріалів цивільної справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернулася до Сватівського районного суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання його батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнення з нього на користь позивача аліментів на утримання дитини у розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше прожиткового мінімуму встановленого для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 12 січня 2021 року у цивільній справі було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичному центру МВС України та зупинено провадження у справі.

Згідно висновку експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України № СЕ-19/121-21/1630-Б від 17 березня 2021 року вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 складає величину 99,99999998% (т. 2, а.с. 19-31).

Рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 23 червня 2021 року  позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково та визнано громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та вирішено внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 № 39 від 11.03.2010 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21.08.2020 року і до досягнення дитиною повноліття. Також, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 840,80 грн. (т. 2, а.с. 118-121).

Відповідно до копії рахунку-фактури Харківського НДЕКЦ МВС № Р/А2021-56 від 02 березня 2021 року вартість проведення молекулярно-генетичної експертизи склала 7614 грн. (т.2, а.с. 133).

Як вбачається з копії квитанції № 65, 02 березня 2021 року ОСОБА_1 було сплачено 7614 грн., отримувач: Харківський НДЕКЦ МВС України (т.2, а.с. 134).

Статтею 141 ЦПК України передбачений розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги позивача щодо встановлення батьківства були задоволені, заявлені представником позивача – адвокатом Калиткою С.О. вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сум судових витрат, пов`язаних з проведенням молекулярно-генетичної експертизи у розмірі 7614 грн., котрі було сплачено позивачем, що підтверджується копією квитанції від 02 березня 2021 року, підлягають задоволенню.

Щодо заявлених представником позивача – адвокатом Калиткою С.О. вимог щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судових витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги – види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

       Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).

       У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті137 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи,  фінансового стану обох сторін та інших обставин.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

В обґрунтування заявлених вимог щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги адвокат Калитка С.О. посилається на те, що 04 серпня 2020 року між адвокатом Терещенко Дмитром Володимировичем та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання правової (професійної правничої) допомоги, предметом якої було представництво інтересів клієнта під час розгляду справи про визнання ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3 та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_3 15 жовтня 2020 року між адвокатом Терещенко Д.В. та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 1 про припинення Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 04 серпня 2020 року за угодою сторін. 15 жовтня 2020 року між адвокатом Калиткою Сергієм Олександровичем та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової (професійної правничої) допомоги, предметом якої було представництво інтересів клієнта під час розгляду цивільної справи № 426/7186/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Сватівському району та місту Голубівка Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання батьківства та стягнення аліментів на неповнолітню дитину.

Згідно із частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

На підтвердження заявлених вимог адвокатом Калиткою С.О. було долучено до матеріалів справи копію Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 04 серпня 2021 року, укладеного між адвокатом Терещенко Д.М. та позивачем ОСОБА_1 (т.2, а.с. 162-168); додаткову угоду від 15 жовтня 2020 року про припинення Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 04 серпня 2021 року (т.2, а.с. 169); Акт приймання виконаних робіт/наданих послуг за Договором про надання правової (професійної правничої) допомоги від 04 серпня 2020 року, складений 15 жовтня 2020 року, у відповідності до якого ціна за годину роботи адвоката складає 1051 грн. (т.2, а.с. 170-171); рахунок на оплату № 1/15-10-20 від 15.10.2020 року на суму 6306 грн. як гонорар за Договором від 04.08.2020, укладений між адвокатом Терещенко Д.М. та ОСОБА_1 (т.1, а.с. 171).

Також, суду було надано копію Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 15 жовтня 2021 року (т.2, а.с. 140-146), укладеного між адвокатом Калиткою Сергієм Олександровичем та ОСОБА_1 , Акт приймання виконання робіт/наданих послуг за Договором про надання правової (професійної правничої) допомоги від 15 жовтня 2020 року, у відповідності до якого ціна за годину роботи адвоката у 2020 році складає 1051 грн. та у 2021 році - 1135 грн. (т.2, а.с. 147-150); копію рахунку на оплату № 1/28-06-21 від 28.06.2021 року на суму 19506 грн. як гонорар за Договором від 15.10.2020, укладений між адвокатом Калиткою С.О. та ОСОБА_1 (т.1, а.с. 150); копію квитанції від 28.06.2021 року на суму 8000 грн., сплачені ОСОБА_1 адвокату Калитка С.О. (т.1, а.а. 151) та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатам, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги у справі № 426/7186/20 (т.2, а.с. 152 - 161).

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що клопотання в цій частині підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Суд вважає, що складання та направлення до суду клопотань про відкладення розгляду справи не можна віднести до судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи, оскільки вони жодним чином не сприяли розгляду справи, а складання та направлення до суду клопотань про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції не пов`язані з наданням правової допомоги, а є засобом забезпечення участі представника в судовому засіданні, за що адвокат окремо вказує вартість. Також, суд враховує співрозмірність обсягу наданих адвокатом послуг з часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Таким чином,враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав  для зменшення розміру судових витрат на надання правової допомоги та стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн.

При цьому суд зазначає, що описки в написанні року в Договорі про надання правової (професійної правничої) допомоги, укладеного між адвокатом Калиткою Сергієм Олександровичем та ОСОБА_1  та Договорі про надання правової (професійної правничої) допомоги, укладеного між адвокатом Терещенком Дмитром Володимировичем та ОСОБА_1 не спростовують надання адвокатами Терещенком Д.В. та ОСОБА_4 правової допомоги позивачу ОСОБА_1 .

Щодо тверджень представника відповідача про те, що надана представником позивача – адвокатом Калиткою С.О. квитанція не є підтвердженням оплати послуг адвоката, а лише свідчить про вартість наданих послуг, суд зазначає наступне.

У відповідності до практики Верховного Суду враховано, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Враховуючи викладене, заява представника позивача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 76, 81, 95, 133,137, 141, 259, 264-265, 270, 273 ЦПК України,-

Ухвалив:

Ухвалити додаткове рішення в цивільній справі № 426/7186/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Сватівському району та місту Голубівка Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання батьківства та стягнення аліментів на неповнолітню дитину.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 суму судових витрат у розмірі 7614 (сім тисяч шістсот чотирнадцять) гривень за проведення Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України молекулярно-генетичної експертизи.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 суму судових витрат у розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень за надання правової допомоги.

       У задоволенні інших вимог – відмовити.

       Додаткове рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Сватівський районний суд Луганської області.

       Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

       Повний текст додаткового судового рішення складено 13 липня 2021 року.

Суддя  А.С. Река