Справа № 645/4045/19

Провадження № 2-з/645/86/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

        08 липня 2021 року Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді – Мартинової О.М.,

секретар судових засідань – Кривченко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Захарова Олександра Олександровича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом  ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Альфа-Банк», ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Онищенко Світлана Володимирівна про визнання договору купівлі-продажу від 03.06.2019 року недійсним,  

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до АТ «Альфа-Банк», ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Онищенко С.В. про визнання договору купівлі-продажу від 03.06.2019 року недійсним.

06.07.2021 року представник позивача  ОСОБА_1  – адвокат Захаров О.О. звернувся до суду із заявою, у якій просить вжити заходи забезпечення позовушляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборони суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії з відчуження об`єкта нерухомості: квартири АДРЕСА_1 , в тому числі здійснювати реєстраційні дії щодо надання квартири в іпотеку, дарування.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову вказує на те, що Фрунзенським районним судом м. Харкова, 04 вересня 2020 року по справі № 645/3067/19 винесено рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «АЛЬФАБАНК», державного реєстратора Красноградської державної адміністрації Харківської області Литвиненко Л.В., визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Красноградської районної державної адміністрації Харківської області Литвиненко Л. В., про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 45577535 від 18.02.2019 р., за яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , за ПАТ «УКРСОЦБАНК» (правонаступником є АТ «АЛЬФА-БАНК») (далі - Рішення). На вказане рішення АТ «АЛЬФА-БАНК» подало апеляційну скаргу, яка на теперішній час не розглянута. Проте, на даний час право власності на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_2 , так як 03 червня 2019 року ПАТ «УКРСОЦБАНК» уклав договір купівлі-продажу з останньою. На даний час на вказану вище квартиру накладено заборону вчинення дій, направлених на її відчуження, згідно ухвали Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30 травня 2019 року (справа № 645/3067/19). Проте, після розгляду апеляційної скарги, який відбудеться 26 серпня 2021 року, заходи забезпечення позову, зокрема, накладення заборони вчинення дій, направлених на відчуження квартири, будуть скасовані, а право власності на квартиру все ще буде залишатись за ОСОБА_2 .

       Позивач посилається на те, що оскільки він здійснює захист своїх прав у суді, в даній справі, то є обгрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_2 , маючи на даний час право власності на вказану квартиру, після скасування заходів забезпечення згідно ухвали Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30 травня 2019 року (справа № 645/3067/19), здійснить дії направлені на подальший перепродаж квартири, чи вчинення відносно квартири будь-яких інших правочинів, що зробить неможливим або утруднить виконання рішення суду, яке може бути ухвалене по даній справі на користь позивача. Більш того, невжиття заходів забезпечення позову надасть можливість ОСОБА_2 здійснити відчуження квартири на користь сторонньої особи в будь-який час, навіть після ухвалення судом першої інстанції рішення на користь позивача, так як воно не набуде законної сили в день винесення, а тільки коли пройде певний період часу для подання апеляції, та після закінчення апеляційного розгляду. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити та зробити неможливим виконання рішення суду, ящо воно буде прийнято на користь позивача, з підстав, що наведені вище.

Суд, дослідивши подану заяву, прийшов до наступного висновку.

Статтею 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.  

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення по справі в разі задоволення заявленого позову.

При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до АТ «Альфа-Банк», ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Онищенко С.В. про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 03.06.2019 року, укладеного між АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», та ОСОБА_2 .

Квартира за адресою: АДРЕСА_2 , згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» № 10573412 від 06.05.2006 року належала на праві приватної власності ОСОБА_1 та була передана в іпотеку АТ «Укрсоцбанк» у якості забезпечення виконання ним зобов`язань за договором кредиту № 825/2-40/1/7-144 від 13.12.2007 року, укладеного в іноземній валюті.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, державним реєстратором Красноградської районної державної адміністрації Харківської області Литвиненко Л.В. 14.02.2019 року зареєстровано право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , за АТ «Укрсоцбанк» на підставі іпотечного договору № 825/4-40/9/7-159 від 13.12.2007 року.        03.06.2019 року АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу вказаної вкартири.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 171068519 від 20.06.2019 року квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу № 1722 від 03.06.2019 року, ПН ХМНО Онищенко С.В.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харква від 04.09.2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк», Красноградської районної адміністрації Харківської області Державного реєстратора Красноградської районної адміністрації Харківської області, треті особи приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Зубарев І.Ю., ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про захист порушеного права споживача фінансових послуг та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень задоволено частково. Визнано неправомірним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 18.02.2019 року, індексний номер: 45577535 від 18.02.2019 року Державного реєстратора Красноградської районної адміністрації Харківської області Литвиненко Людмили Володимирівни про реєстрацію за Публічним Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» права власності на квартиру АДРЕСА_1 . Вирішено питання про судові витрати. Рішення не набало законної сили, у зв`язку із розглядом апеляційної скарги.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Захаров О.О. просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборони суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії з відчуження об`єкта нерухомості: квартири АДРЕСА_1 , в тому числі здійснювати реєстраційні дії щодо надання квартири в іпотеку, дарування.

       Відповідно до ч. ч. 5-7 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до пп.1,2 та 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може забезпечуватися накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Пункт 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачає, що позов забезпечується іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечується заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. (ч.3 ст. 150 ЦПК України).

При вирішенні питання про застосування заходів забезпечення позову суд повинен перевірити обґрунтованість доводів заяви щодо можливості та необхідності встановлення таких обтяжень.

Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 3статті 150 ЦПК України).

Відповідно правової позиції, викладеної у рішенні Конституційного Суду України від 31.05.2011 у справі № 4-рп/2011 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв`язку зі статтями151,152,153 ЦПК України: "З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову" (абзац п`ятий пункту 4 мотивувальної частини цьогорішення).

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя.

Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення рішення в справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень, вбачається, що застосування заходів забезпечення позову необхідне через існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній справі, а захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав, про захист яких просить заявник, та інтересів інших учасників судового процесу.

Разом з тим вжиття заходів забезпечення позову не призведе до порушення принципу співмірності забезпечення позову щодо предмету спору, оскільки ці заходи спрямовані виключно на збереження вже існуючих обставин спірних правовідносин та не накладають обтяжливих обов`язків на сторін.

При цьому, норми діючого законодавства не зобов`язують нового власника повідомляти позивача про свій намір відчужити спірне майно, здійснювати дії щодо спірної квартири, а у інший спосіб позивач позбавлений можливості дізнатися про намір власника майна.

Суд приймає до уваги вимоги та предмет позову, з яким звернувся до суду ОСОБА_1 , та вважає, що представник позивача довів необхідність застосування заходів забезпечення позову, наявність об`єктивних обставин необхідності охорони матеріально-правових інтересів позивача та наявність загрози невиконання рішення суду, якщо воно буде ухвалене на користь позивача.

За таких умов, враховуючи необхідність під час вжиття заходів забезпечення позову дотримуватись вимог щодо розумності, обґрунтованості та співмірності виду забезпечення позову, зазначеного у заяві, з заявленими вимогами, та збалансованості інтересів учасників справи, слід дійти висновку, що для забезпечення виконання можливого судового рішення у цій справі доцільним та достатнім буде вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони державним реєстраторам Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, будь-якого іншого обтяження та інше) на наступне майно: квартиру АДРЕСА_1 , до вирішення справи по суті.

Щодо вимоги представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Захарова О.О. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказану кватиру суд зазначає наступне.

Співмірність під час вжиття заходів забезпечення позову передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

До видів забезпечення позову законом віднесено накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб (пункт 1 частини 1 статті 150 ЦПК України), а також заборону вчиняти певні дії (пункти 2,4 частини 1 статті 150 ЦПК України).

Під арештом майна слід розуміти заборону розпорядження цим майном, а в певних випадках - і користування ним.

Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов`язана з необхідністю збереження об`єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, захід забезпечення позову, який просить застосувати представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Захаров О.О. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказану кватиру, неспівмірний із заявленими позовними вимогами.

Таким чином, суд не вбачає обґрунтованих підстав для застосування забезпечення позову у вигляді арешту квартири АДРЕСА_1 .

Вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суд виходить з того, що, на час вирішення клопотання про забезпечення позову, у суду відсутні будь-які відомості про існування визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких, суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Зазначене не перешкоджає учасникам справи, за наявності підстав в порядку ст. 156 ЦПК України звернутися до суду з заявою про заміну виду забезпечення позову або в порядку ст. 158 ЦПК України про скасування заходів забезпечення позову.

На підставі ст.ст. 149-153, 260 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Захарова Олександра Олександровича про забезпечення позову – задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Онищенко Світлана Володимирівна про визнання договору купівлі-продажу від 03.06.2019 року недійсним, шляхом заборони державним реєстраторам Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, будь-якого іншого обтяження та інше) на наступне майно: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 49.8 кв.м., житловою площею 28.2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомго майна 1767851763101, номер об`єкта в РПВН: 14654569.

У задоволенні решти вимог заяви – відмовити.

Копію ухвали направити до Департаменту реєстрації Харківської міської ради (Центру надання адміністративних послуг м. Харкова) (61000, м. Харків, Гімназійна набережна, 26) - для виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд м.Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому повну ухвалу суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст ухвали виготовлено 09.07.2021 року.

Суддя                                        О. М. Мартинова