УХВАЛА

13 липня 2021 року

м. Київ

справа № 922/2417/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.

перевіривши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Сердюк Тетяни Миколаївни

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2021

та рішення Господарського суду Харківської області від 07.12.2020

у справі № 922/2417/20

за позовом Фізичної особи-підприємця Сердюк Тетяни Миколаївни

до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Управління освіти адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради

про визнання договору оренди продовженим,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець Сердюк Тетяна Миколаївна 28.04.2021 звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 (повний текст складено 15.03.2021) та рішення Господарського суду Харківської області від 07.12.2020 у справі №922/2417/20.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 17.05.2021 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Случ О.В., Волковицька Н.О.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.06.2021 касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Сердюк Тетяни Миколаївни залишено без руху з підстав недодержання заявником вимог п. 5 ч. 2, п. 2 ч. 4 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, вказано на необхідність: 1) зазначити передбачену (передбачені) ст. 287 ГПК України підставу (підстави) подання скарги, належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав); 2) надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 1 004 грн.

Зазначену ухвалу від 03.06.2021 скаржник отримав 14.06.2021, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог вказаної ухвали заявником 17.06.2021 подано супровідний лист з додатками (отриманий Судом 23.06.2021), до якого додана квитанція від 15.06.2021 №0.0.2161942449.1 про сплату судового збору у сумі 1 004 грн, отже скаржником усунуто недолік в частині надання доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.

Крім того скаржником подано уточнену касаційну скаргу, у якій заявник повторно вказує на те, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 07.12.2020 у справі № 922/2417/20 підлягають касаційному перегляду через наявність випадку, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України та наголошує на тому, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили ст. ст. 76, 77, 86 ГПК України та неправильно застосували ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п. 91 Правил надання послуг поштового зв`язку.

Щодо усунення недоліку касаційної скарги в частині зазначення передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) подання цієї скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною 1 ст. 300 ГПК України передбачено що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України, а тому право касаційного оскарження обмежено виключно тими підставами, які передбачені наведеними вище положеннями ст. 287 ГПК України.

При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

Колегія суддів звертає увагу, що в ухвалі від 03.06.2021 про залишення касаційної скарги без руху Суд вказував, що у разі подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися та зазначити про відсутність такого висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Однак визначаючи підставу для відкриття касаційного провадження, в уточненій касаційній скарзі заявник вказує на відсутність висновку Верховного Суду з приводу порушення ст. ст. 76, 77, 86 ГПК України та неправильного застосування ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п. 91 Правил надання послуг поштового зв`язку, однак не вказує в чому полягає помилка судів при застосуванні ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у взаємозв`язку з п. 91 Правил надання послуг поштового зв`язку та яким чином повинні бути застосовані вказані норми, і у який спосіб необхідно сформувати єдину практику застосування цих норм.

Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення Судом принципу змагальності сторін.

Суд звертає увагу скаржника на те, що зазначення у скарзі загальної вказівки на те, що касаційна скарга подається на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України без належного обґрунтування обраної підстави касаційного оскарження, недостатньо для висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, як того вимагає п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.

Частиною 4 ст. 174 ГПК України встановлено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Приписами ч. 5 ст. 292 ГПК України, зокрема, визначено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 03.06.2021 щодо визначення передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, встановлений п. 5 ч. 2 ст. 290 цього Кодексу, а тому касаційна скарга Фізичної особи-підприємця Сердюк Тетяни Миколаївни підлягає поверненню скаржнику.

Оскільки касаційна скарга підлягає поверненню, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження у справі № 922/2417/20 слід залишити без розгляду.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 292 ГПК України, Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Сердюк Тетяни Миколаївни на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 07.12.2020 у справі № 922/2417/20 не приймати до розгляду і повернути скаржнику.

2. Клопотання Фізичної особи-підприємця Сердюк Тетяни Миколаївни про поновлення строку на касаційне оскарження у справі № 922/2417/20 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.