ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

       12 липня 2021 року                                                                     Справа 160/11129/21

Дніпропетровський  окружний адміністративний суд у складі головуючого судді         Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АТЛАНТ» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, -      

ВСТАНОВИВ:

07.07.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АТЛАНТ» до Дніпровської митниці Держмитслужби, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати прийняті Дніпровською митницею Держмитслужби:

Рішення про визначення (коригування) митної власності товарів від 05.01.2021 року за №UA110130/2020/000088/1, та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці Держмитслужби №UA110130/2021/00008;

Рішення про визначення (коригування) митної власності товарів від 12.03.2021 року за №UA110130/2021/000029/1, та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці Держмитслужби №UA110130/2020/00247;

Рішення про визначення (коригування) митної власності товарів від 07.04.2021 року за №UA110130/2021/000038/1, та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці Держмитслужби №UA110130/2021/0094.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої   статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України   (далі -   КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями   160,   161,   172 Кодексу адміністративного судочинства України   та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 5 частини 5   статті 160 КАС України   передбачено, що в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до пункту 4 частини 5 зазначеної статті в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів   зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Водночас, частиною 4   статті 161 КАС України   передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази   позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

При цьому, частиною 7 статті 161 КАС України визначено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Крім того   статтею 5 КАС України   визначено способи судового захисту, відповідно до частини першої якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Суд звертає увагу, що в адміністративному позові позивач просить, зокрема, «визнати протиправним та скасувати … Рішення про визначення (коригування) митної власності товарів від 05.01.2021 року за №UA110130/2020/000088/1, та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці Держмитслужби №UA110130/2021/00008».

Проте, як додаток до позовної заяви, в порушення наведення норм, позивачем надано копію Рішення про визначення (коригування) митної власності товарів від 05.01.2021 року №UA110130/2021/000002/1 по митній декларації №UA1101130.2021.000146.

Стосовно позовної вимоги «визнати протиправним та скасувати … Рішення про визначення (коригування) митної власності товарів від 12.03.2021 року за №UA110130/2021/000029/1, та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці Держмитслужби №UA110130/2020/00247», суд зазначає наступне.

Позивачем, як додаток до позовної заяви надано копію Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці Держмитслужби №UA110130/2021/00094 по митній декларації №UA110130.2021.0066497.

Стосовно позовної вимоги «визнати протиправним та скасувати … Рішення про визначення (коригування) митної власності товарів від 07.04.2021 року за №UA110130/2021/000038/1, та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці Держмитслужби №UA110130/2021/0094», суд зазначає наступне.

Позивачем, як додаток до позовної заяви надано копію Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці Держмитслужби №UA110130/2021/00144 по митній декларації №UA110130.2021.009403.

Таким чином, позивачем надано копії документів, які не з`явленні до розгляду, як предмет спору.

Вищенаведені обставини унеможливлюють встановлення судом предмету спору.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що в порушення приписів статті 161 КАС України позивачем не надано оригіналів оспорюваних індивідуальних актів  або копій, а у разі відсутності таких у позивача - клопотання про витребування.

Відтак, позивачу необхідно надати до суду уточнений адміністративний позов з уточненими позовними вимогами з доказами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, тобто з наданням оригіналів оспорюваних індивідуальних актів  або копій, а у разі відсутності таких у позивача - клопотання про витребування, у відповідності до вимог   КАС України, а також його копії для направлення відповідачу у справі.

Згідно з приписами частини 3   статті 161 КАС України   до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вказаний позов містить вимоги про визнання протиправними та скасування:

- Рішення про визначення (коригування) митної власності товарів від 05.01.2021 року за №UA110130/2020/000088/1, від 12.03.2021 року за №UA110130/2021/000029/1, від 07.04.2021 року за №UA110130/2021/000038/1;

- Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці Держмитслужби №UA110130/2021/00008, №UA110130/2020/00247, №UA110130/2021/0094

Оскільки,   за практикою Європейського суду з прав людини (наприклад, справа Щокін проти України) вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, є майновою.

Верховний Суд у постанові від 16.03.20 у справі № 1.380.2019.001962 відступив від правової позиції, викладеної в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду, та сформулював правовий висновок, відповідно до якого при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову в розумінні пп. 1 п. 3 ч. 2   ст. 4 Закону України «Про судовий збір»   є різниця митних платежів, що підлягали сплаті з урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до вимог Порядку заповнення митної декларації (затверджений   наказом Міністерства фінансів України від 30.05.12 № 651), в гр. 47 «Нарахування платежів» окремим рядком відображена різниця між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, яка позначена у 5-ій колонці гр. 47 «Спосіб платежу» (СП) кодом способу розрахунку 55, відповідно до Класифікатора способів розрахунку (затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.09.12 № 1011).

Таким чином, вимоги про визнання протиправним рішень Дніпровської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів, порушують майнові права позивача   в частині різниці між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом  є майновими.

Позивачем в позовній заяві також наведенна аналогічна позиція щодо майнових вимог, проте без розрахунку ціни позову.  

При цьому вимоги щодо визнання протиправною та скасування карток відмов Дніпровської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є немайновими.

Відповідно до абзацу 1 частини 3   статті 6 Закону №3674-V   за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом четвертим   статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 14.11.2019 № 294-IX   передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2021 року становить 2 270,00 гривні.

За положеннями частини 1   статті 4 Закону №3674-VI   судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 3   статті 4 Закону №3674-VI   ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем   1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано: суб`єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивачем повинно було сплачено судовий збір за 3 немайнові вимоги  у розмірі 6 810,00грн. (2270,00 х 3) та відповідно до заявленої ціни позову (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

При цьому, відсутність в додатках до адміністративного позову всіх оскаржувальних рішень про коригування митної вартості унеможливлює встановлення судом ціни позову та відповідно здійснення розрахунку судового збору за вимоги майнового характеру.  

Позивачем сплачено судовий збір    2 270,00 грн, не у розмірі та порядку, встановлених чинним законодавством України.

За наведених обставин позивачу необхідно сплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Чечелівському районі міста Дніпра, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA178999980000034316206084014, код   класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір у розмірі  ____, за позовом(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ(суду) 34824364.

Суд повторює, оскільки остаточний предмет спору не визначено, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що при подачі адміністративного позову, в новій редакції, також, слід врахувати можливу зміну ціни позову.

Частиною 1   статті 160 КАС України   у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

При цьому, відповідно до частини 1статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Згідно з частиною 1   статті 21 КАС України   позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

З огляду на положення   статті 20 КАС України   адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно фізичної особи, вирішуються окружним адміністративним судом.

Відповідно до   статті 25 КАС України   адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної особи, вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд зазначає, що оскаржувані рішення про визначення (коригування) митної власності товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці Держмитслужби, виносились окремо щодо кожної митної декларації, на підставі наданих документів щодо кожної митної декларації окремо.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем не наведено жодного обґрунтування доцільності об`єднання позовних вимог.

Суд звертає увагу, що інститут об`єднання/роз`єднання позовів, в першу чергу спрямований на пришвидшення розгляду справи. Водночас, об`єднання в одне позовне провадження вищезазначених справ може призвести до сповільнення їх розгляду, що не відповідає принципам адміністративного судочинства, зокрема щодо розумності строків розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність надання позивачем пояснень щодо підстав об`єднання в одне провадження заявлених позовних вимог у відповідності до частини 1 статті 172 КАС України   з наданням відповідних доказів за наявності.

Частинами першою та другою   статті 169 КАС України   суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених   статтями   160,   161   цього   Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:

- уточненої позовної заяви з уточненими позовними вимогами у відповідності до вимог   КАС України, а також його копії для направлення відповідачу у справі;

- доказів, а саме: оригіналів оспорюваних індивідуальних актів або копій, а у разі відсутності таких у позивача - клопотання про витребування.

- пояснення щодо підстав об`єднання в одне провадження заявлених позовних вимог у відповідності до частини 1статті 172 КАС України   з наданням відповідних доказів за наявності;

- документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі та порядку, встановлених чинним законодавством України.

Керуючись статтями   160,   161,   169,   248,   256 КАС України, суд, -         

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АТЛАНТ» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до   статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України   та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                          І.В. Юхно