ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2021 року Справа № 925/1225/20

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Пріхно Л.А.,

за участі представників сторін:

від Уманської окружної прокуратури - Бутар В.С. - прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури,

від першого відповідача - представник не з'явився,

від другого відповідача - представник не з'явився,

від третього відповідача - Грязон Р.М. - адвокат,

від третьої особи - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом керівника Уманської окружної прокуратури, м. Умань, Черкаська

область в інтересах держави

до 1. управління містобудування, землевпорядкування, комунального

майна та будівельного контролю Уманської міської ради,

м. Умань, Черкаська область

2. Уманської міської ради, м. Умань, Черкаська область

3. фізичної особи - підприємця Бебешка Сергія Петровича,

м. Умань, Черкаська область

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

Уманського міжшкільного навчально-виробничого комбінату.

м. Умань, Черкаська область

про визнання недійсними та скасування наказів та рішень, визнання

недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки та

нежитлової будівлі та повернення майна

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернувся керівник Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави до Відділу з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради (правонаступником якого є управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради), Уманської міської ради та фізичної особи - підприємця Бебешка Сергія Петровича про:

- визнання недійсним та скасування наказу Відділу з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради №90-С від 27 жовтня 2017 року "Про приватизацію об'єкта комунальної власності територіальної громади міста Умань - нежитлової будівлі з цокольним поверхом та недобудованою прибудовою за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Небесної сотні, 27";

- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 06 квітня 2018 року нежитлової будівлі з цокольним поверхом та недобудованою прибудовою площею 244 кв. м. по вул. Небесної сотні, 27, м. Умань, Черкаської області, зареєстрованого в реєстрі за №1185;

- зобов'язання фізичної - особи підприємця Бебешка Сергія Петровича повернути у комунальну власність територіальної громади м. Умань нежитлову будівлю з цокольним поверхом та недобудованою прибудовою площею 244 кв. м. по вул. Небесної сотні, 27, м. Умань, Черкаської області;

- визнання недійсним та скасування рішення Уманської міської ради №3.25-78/7 від 22 травня 2020 року "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу за адресою: вул. Небесної сотні, 27";

- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29 травня 2020 року земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,1105 га, кадастровий номер 7110800000:02:001:0501;

- зобов'язання фізичну особу - підприємця Бебешка Сергія Петровича повернути у комунальну власність територіальної громади м. Умань земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,1105 га, кадастровий номер 7110800000:02:001:0501, розташованої по вул. Небесної сотні, 27, м. Умань, Черкаської області.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30 вересня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27 жовтня 2020 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області 27 жовтня 2020 року відкладено підготовче засідання на 10 год. 30 хв. 26 листопада 2020 року. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Уманський міжшкільний навчально-виробничий комбінат.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26 листопада 2020 року відкладено розгляд справи на 11 год. 30 хв. 12 січня 2021 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12 січня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 00 хв. 12 лютого 2020 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 12 лютого 2021 року суд оголосив перерву до 11 год. 00 хв. 03 березня 2021 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 03 березня 2021 року суд оголосив перерву до 11 год. 00 хв. 23 березня 2021 року.

Проте, судове засідання призначене на 23 березня 2021 року не відбулося, у зв'язку з перебуванням головуючого судді в лікарняній відпустці.

Ухвалою суду від 06 квітня 2021 року призначено розгляд справи по суті на 10 год. 00 хв. 14 травня 2021 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 14 травня 2021 року суд оголосив перерву до 10 год. 30 хв. 03 червня 2021 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 03 червня 2021 року суд оголосив перерву до 10 год. 00 хв. 11 червня 2021 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11 червня 2021 року замінено першого відповідача - відділ з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради на його правонаступника - управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради. Відкладено розгляд справи по суті на 11 год. 00 хв. 30 червня 2021 року.

Представники першого, другого відповідачів та третьої особи в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Від Уманської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності її представника. Також у відповідному клопотанні другий відповідач позовні вимоги визнав повністю.

Крім того 15 лютого 2021 року до суду надійшла заява про визнання позову.

В додатковій заяві до заяви про визнання позову від 04 березня 2021 року Уманська міська рада просила суд відзив другого відповідача направлений до суду 20 жовтня 2020 року за №01/01-20/9272/01/01-20/7797 не враховувати під час розгляду справи, в тому числі не застосовувати до спірних правовідносин наслідки спливу позовної давності.

Аналогічні за своїм змістом заяви були направлені суду й першим відповідачем.

Також в матеріалах справи міститься заява третьої особи про підтримання позову прокурора.

Водночас у своїх письмових поясненнях (т.2 а.с. 117-118) третя особа зазначала, що нежитлова будівля з 2006 року не використовувалася в освітній діяльності та з 25 жовтня 2007 року не перебувала на балансі комбінату.

Під час проведення розмежування та поділу земельної ділянки на три нові зауважень від користувачів не надходило і комбінат не заперечував проти виділення земельних ділянок у встановленому законом порядку.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні судом було з'ясовано, що згідно наказу Офісу Генерального прокурора від 17 лютого 2021 року №2ш виключено в структурах та штатних розписах обласних прокуратур, зокрема у Черкаській обласній прокуратурі Уманську місцеву прокуратуру та встановлено в структурі та штатних розписах обласних прокуратур окружні прокуратури, зокрема, у Черкаській обласній прокуратурі Уманську окружну прокуратуру.

З урахуванням вищенаведеного, судом розглядається позов керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави.

В обґрунтування поданого позову прокурор вказував, що відчуження об'єкта комунальної власності відбулося всупереч вимогам ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", що призвело до отримання в приватну власність нерухомого майна комунальної власності, яке не могло бути приватизоване, в позаконкурентному порядку, за заниженою ціною.

Також прокурор вказував, що нерухоме майно закладу освіти, всупереч прямої заборони встановленої Законом України "Про освіту", було відчужено для використання не за освітнім призначенням, а для здійснення фізичною особою-підприємцем підприємницької діяльності у сфері торгівлі.

При укладанні договору купівлі-продажу нежитлової будівлі сторонами не було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, оскільки укладення договору, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Рішення Уманської міської ради №3.25-78/7 "Про продаж земельної ділянки несільськогоснодарського призначення шляхом викупу", а також зміст договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29 травня 2020 року, суперечить Цивільному та Земельному кодексам України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", інтересам територіальної громади міста, а також моральним засадам суспільства, а тому у відповідності до ст. 203 ЦК України підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, а земельна ділянка має бути повернута в комунальну власність територіальної громади м. Умань.

Представник третього відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позов (а.с. 47-57, т.2) та зокрема, зазначав, що Відділ з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради, відповідно до делегованих повноважень є органом приватизації об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста, а також здійснює від імені міської ради правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами комунальної власності.

До об'єктів малої приватизації належать об'єкти соціально-культурного призначення. До об'єктів соціально-культурного призначення належать, зокрема, об'єкти освіти.

Відповідно до Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, ухвалюється місцевою радою. Включення нових об'єктів до цього переліку здійснюється шляхом ухвалення окремого рішення щодо кожного об'єкта комунальної власності.

Приватизація об'єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду, здійснюється шляхом продажу на аукціоні або шляхом викупу, якщо виконуються передбачені законом умови.

Орендарем було здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об'єкта без заподіяння йому шкоди.

Відповідно до п. 7 наказу Фонду Державного майна України від 25 травня 2018 року №686 згода на здійснення поліпшень надається з урахуванням висновків комісії та умов договору у формі листа орендодавця орендарю, у якому міститься погодження на поліпшення орендованого майна.

Зважаючи на приписи ч. 2 ст. 18 "Про приватизацію державного і комунального майна" та умови Порядку №686, передумовою приватизації об'єкту оренди шляхом викупу, зокрема, є умова щодо отримання письмової згоди орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень орендарем.

Третій відповідач вважає, що мав право на викуп орендованого майна та правомірно придбав його під час приватизації.

Також третій відповідач вказував, що оскаржуване позивачем рішення міської ради, є ненормативним актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання, а саме укладенням договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Крім того, з посиланням на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федоренко проти України" третій відповідач зазначав, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладанні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

В даному випадку, на думку третього відповідача, відбувається непропорційне втручання у його право на мирне володіння своїм майном після його придбання під час приватизації ще у 2018 році.

З урахуванням вищенаведеного, третій відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

13 травня 2021 року до суду від третього відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності.

У відповіді на відзив третього відповідача прокурор не погоджується з доводами викладеними фізичною особою - підприємцем Бебешком Сергієм Петровичем з мотивів, наведених у відповіді.

В судовому засіданні, яке відбулося 30 червня 2021 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1225/20.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника третього відповідача, а також дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного:

Судом під час розгляду справи було встановлено, що рішенням Уманської міської ради від 18 грудня 2002 року затверджений перелік підприємств, організацій, установ, майно яких перебуває у комунальній власності міста до якого згідно, зокрема, включені виробничі житлові ремонтно-експлуатаційні управління (РЕУ-1, РЕУ-2, РЕУ-3), відділ освіти та Міжшкільний навчально-виробничий комбінат.

Згідно ч. 1 розділу V Статуту Уманського міжшкільного навчально-виробничого комбінату матеріально-технічна база комбінату включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, інші матеріальні цінності, вартість яких відображено в бухгалтерському балансі Уманського міжшкільного навчально-виробничого комбінату.

Бухгалтерського балансу Уманського міжшкільного навчально-виробничого комбінату матеріали справи не містять.

Рішенням Уманської міської ради від 14 жовтня 2014 року №2.11-60/6 за Уманським міжшкільним навчально-виробничим комбінатом закріплено на праві оперативного управління майно, що є власністю територіальної громади міста Умань та 05 листопада 2015 року укладено відповідний договір.

Відповідно до ст.137 ГК України правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.

Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Як передбачено статтею 143 Конституції України майном, що є в комунальній власності, управляють територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

У статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що представницьким органом місцевого самоврядування є виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 326 ЦК України від імені та в інтересах держави право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Відповідно до ч.5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради, а відповідно до частини п'ятої статті 60 цього ж Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються і передаються у користування та оренду.

Виключною компетенцією відповідної ради є прийняття рішень щодо відчуження комунального майна, затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають останній, визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності (п. 30 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Рішенням виконавчого комітету Уманської міської ради від 25 жовтня 2007 року №473 "Про передачу основних засобів з балансу відділу освіти на баланс КП "ВЖ РЕУ-1" було передано нежитлову будівлю розміщену за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Радянська, 27 на підставі звернення відділу освіти від 15 жовтня 2007 року №01/482.

В пункті 2 даного рішення зазначено, що відділу освіти зняти з балансу приміщення згідно акта приймання-передавання після оплати боргів комунальних платежів та орендної плати орендарями (а.с. 235, т. 1).

При цьому судом було враховано, що згідно розпорядження Уманської міської ради №16-р від 19 лютого 2016 року "Про перейменування вулиць та провулків міста Умані" вулицю Радянська перейменовано у вулицю Небесної сотні.

Тобто, з матеріалів справи та письмових пояснень третьої особи вбачається, що з 2006 року дана нежитлова будівля не використовувалася в освітньому процесі, та з 25 жовтня 2007 року не перебувала на балансі відділу освіти.

20 жовтня 2016 року між Відділом з управління комунальним майном Уманської міської ради (орендодавець) та фізичною особою - підприємцем Бебешком Сергієм Петровичем (орендар) було укладено договір оренди нежитлових приміщень за №34/2016, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування майно міської комунальної власності - нежитлову будівлю з цокольним поверхом та недобудованою прибудовою, загальною площею 244,0 кв. м., розміщену за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Небесної сотні, 27.

Майно перебуває на балансі комунального підприємства "Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3", та віднесеного до сфери управління відділу житлово-комунального господарства Уманської міської ради (п. 1.1. договору).

Відповідно до умов п. 1.2. вказаного вище договору майно передано в оренду для розміщення крамниць-складів, магазинів складів або торгівельних об'єктів з продажу: непродовольчих товарів, алкогольних та тютюнових виробів, промислових товарів б/в, автотоварів, відео- та аудіопродукції.

Водночас, рішенням Уманської міської ради №6.42-22/7 від 23 грудня 2016 року затверджено Програму приватизації об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Умань на 2017-2021 роки та перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Умань, які підлягають приватизації у 2017 році та умови їх продажу.

23 лютого 2017 року виконавчим комітетом Уманської міської ради прийнято рішення за №75, яким надано фізичній особі - підприємцю Бебешку Сергію Петровичу згоду на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого, згідно договору від 21 жовтня 2016 року №34/2016, майна комунальної власності - нежитлової будівлі з цокольним поверхом та недобудованою прибудовою за адресою: м. Умань, вул. Небесної сотні, 27, за рахунок власних коштів, відповідно до проектно-кошторисної документації.

Рішенням Уманської міської ради №3.47-35/7 від 29 серпня 2017 року зазначений вище перелік об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації у 2017 році було доповнено, в тому числі пунктом 9: нежитлова будівля з цокольним поверхом та недобудованою прибудовою за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Небесної сотні, 27, шляхом викупу орендарем фізичною особою - підприємцем Бебешком Сергієм Петровичем, орендарем здійснені невід'ємні поліпшення орендованого майна згідно дозволу виконавчого комітету Уманської міської ради від 23 лютого 2017 року №75.

Наведені вище рішення Уманської міської ради про затвердження програми приватизації об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Умань на 2017-2021 роки в установленому законом порядку не скасовувалися та не визнавалися недійсними.

Отже, в органу приватизації на підставі наведених вище рішень виник обов`язок здійснити підготовку об`єкта приватизації до викупу та завершити її у строки встановлені Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Статтею 10 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відповідний орган приватизації публікує в інформаційному бюлетені та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації, перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, який містить назву об'єкта приватизації та його місцезнаходження.

Зазначений перелік публікується не пізніш як за 15 днів з дня прийняття рішення про затвердження переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

08 вересня 2017 року у номері №38 (16898) газети "Уманська зоря" було опубліковане повідомлення про прийняте 29 серпня 2017 року Уманською міською радою рішення про включення до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Умань, які підлягають приватизації у 2017 році шляхом викупу нежитлової будівлі з цокольним поверхом та недобудованою прибудовою за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Небесної сотні, 27 (а.с. 234, т.1).

В подальшому, 27 жовтня 2017 року Відділом з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради прийнято спірний наказ №90-С, яким прийнято рішення провести приватизацію об'єкта комунальної власності територіальної громади міста Умань - нежитлової будівлі з цокольним поверхом та недобудованою прибудовою загальною площею 244.0 кв. м. за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Небесної сотні, 27, шляхом викупу орендарем Бебешком Сергієм Петровичем.

07 березня 2018 року набрав чинності Закон України "Про приватизацію державного та комунального майна".

Згідно з п. 2 розділу V Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" приватизація (продаж) об`єктів, щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності цим Законом здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону, крім об`єктів, за якими: - дата проведення аукціону, конкурсу, викупу, продажу пакетів акцій (часток, паїв) господарських товариств, зазначена в опублікованому інформаційному повідомленні про продаж державного або комунального майна, припадає на день після набрання чинності цим Законом; - після завершення процедури продажу відбувається оформлення договору купівлі-продажу; - на момент прийняття рішення про їх приватизацію належали до об`єктів групи Г згідно з класифікацією об`єктів приватизації, встановленою Законом України "Про приватизацію державного майна", та щодо яких є дійсною оцінка, або Кабінетом Міністрів України визначено радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу об`єктів приватизації за результатами проведення конкурсу.

Закінчення процедури приватизації шляхом укладення договору купівлі-продажу відповідно до абзацу 3 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" можливе лише в тому випадку, коли органом приватизації здійснено всі дії, направлені на проведення підготовки об`єкту до приватизації, в тому числі, й визначено ціну продажу.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств" (в редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин) за рішенням органів приватизації проводиться інвентаризація майна об'єкта малої приватизації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та оцінка такого об'єкта відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України; ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початкова ціна об'єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом встановлюється на підставі результатів його оцінки.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Обов'язковою умовою (п. 20 Методики) для прийняття, погодження або затвердження висновку про вартість (акта оцінки) майна є наявність позитивного загального висновку рецензента, що міститься в рецензії на відповідний звіт про оцінку (акт оцінки), складеній рецензентом відповідно до вимог законодавства.

Наказом від 27 жовтня 2017 року (т.1 а.с.47) було вирішено визначити дату оцінки та проведення інвентаризації об'єкта приватизації станом на 31 жовтня 2017 року.

14 грудня 2017 року суб'єктом оціночної діяльності Борейком В.А. було складено та затверджено звіт про проведення незалежної оцінки нежитлової будівлі з цокольним поверхом та недобудованою прибудовою загальною площею 244 кв. м., за адресою: м. Умань, по вул. Небесної сотні, 27 (далі - Звіт).

Відповідно до вказаного звіту оцінка здійснена станом на 31 жовтня 2017 року з метою визначення ринкової вартості об'єкта комунальної власності для приватизації шляхом викупу орендарем.

В даному звіті визначено, що вартість об'єкта оцінки становить 683 160 грн. 00 коп.

Частка комунального майна в об'єкті оцінки 81,50%, а частка орендаря - 18,50%.

Даний звіт було направлено на рецензування до РВ ФДМ України по Черкаській області 19 грудня 2017 року (т.1 а.с.124).

За висновком рецензента від 29 грудня 2017 року звіт класифікується, як такий, що у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Наказом Відділу з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради від 29 грудня 2017 року №133-С "Про затвердження результатів незалежної оцінки вартості об'єкта приватизації - нежитлової будівлі з цокольним поверхом та недобудованою прибудовою за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Небесної сотні, 27" було затверджено частку комунального майна 81,5% у ринковій вартості об'єкта приватизації комунальної власності територіальної громади міста Умані - нежитлової будівлі з цокольним поверхом та недобудованою прибудовою площею 244 кв.м. за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Небесної сотні, 27 станом на 31 жовтня 2017 року в сумі 464 000 грн. 00 коп. Вартість з ПДВ 556 800 грн. 00 коп. Оцінка виконана для приватизації об'єкта шляхом викупу орендарем фізичною особою - підприємцем Бебешком Сергієм Петровичем (т.1 а.с.128).

Отже, органом приватизації було здійснено всі дії, направлені на проведення підготовки об`єкту до приватизації і у даній справі відсутні винятки, передбачені у пункті 2 розділу V Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Крім того, вказаний Закон не нівелює чинність прийнятого відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" рішення про приватизацію спірного майна шляхом його викупу та не припиняє розпочату процедуру викупу спірного майна, а зумовлює обов`язок органу приватизації завершити відповідну процедуру приватизації з укладенням відповідного договору у порядку визначеному Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Право на приватизацію спірного об`єкта набуто третім відповідачем з дати прийняття міською радою рішення, у визначений нею спосіб - шляхом викупу відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Тобто таке право виникло у третього відповідача до набрання чинності Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Положення статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначають умови за наявності яких здійснення приватизації об'єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду, можливе шляхом викупу.

Порядок приватизації державного і комунального майна, встановлений статтею 10 цього Закону, який передбачає, зокрема, формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації, прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об`єкта комунальної власності тощо. Перелік об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, ухвалюється місцевою радою.

У той же час Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна" не передбачає перевірку суб`єктів, щодо яких рішення рад про приватизацію комунального майна у визначений у них спосіб було прийнято до набрання чинності Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна", на відповідність умовам, встановленим ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та можливість припинення приватизації з цих підстав.

Вичерпний перелік випадків коли органи приватизації мають право припинити приватизацію об'єкта приватизації наведено у ч.6 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", а саме:

включення об'єкта приватизації до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації;

виключення об'єкта великої приватизації з переліку об'єктів, що підлягають приватизації;

ухвалення місцевою радою рішення про скасування попереднього рішення про приватизацію відповідного об'єкта комунальної власності.

Конституція України встановлює право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю (ч. 1 ст. 41), а також рівність суб`єктів права власності перед законом (ч.4 ст. 13).

Правовий режим власності, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування та розпорядження майном визначаються законами.

Одним із способів зміни форми власності є приватизація, в процесі якої відбувається відчуження на користь фізичних або юридичних осіб майна, що є державною чи комунальною власністю, та майна, що належить Автономній Республіці Крим. Порядок відчуження такого майна визначається законами, зокрема Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Стаття 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачає три способи малої приватизації - викуп, продаж на аукціоні, за конкурсом. Норми, які регламентують ці відносини, містяться в нормативно-правових актах з питань приватизації - законах, указах Президента України, наказах Фонду державного майна України тощо. Аналіз цих актів свідчить про наявність конкурентних та неконкурентних способів приватизації, а також особливого режиму приватизації, що здійснюється членами трудового колективу підприємства - об`єкта приватизації.

Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено, що Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об`єктів, які підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом, а також викупу. Зі змісту цієї норми випливає, що саме Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради є органами, які здійснюють функції відповідно, щодо розпорядження державною власністю, майном Автономної Республіки Крим і комунальною власністю. Способи приватизації визначаються шляхом прийняття цими органами рішень про затвердження конкретних переліків об`єктів приватизації.

Доцільність застосування того чи іншого способу приватизації визначається органом приватизації самостійно, окрім випадків, визначених законами. Зокрема викуп застосовується у випадках, передбачених статтею 11 Закону та іншими законами, і є в такому разі обов`язковим для органів приватизації та органів, які затверджують переліки об`єктів малої приватизації.

У даній справі міська рада в межах своїх дискреційних повноважень на власний розсуд визначила доцільність приватизації об`єкту комунальної власності шляхом викупу, що відображено в рішенні Уманської міської ради №6.42-22/7 від 23 грудня 2016 року з урахуванням змін внесених рішенням Уманської міської ради №3.47-35/7 від 29 серпня 2017 року.

Пунктом 2 рішення Уманської міської ради від 30 січня 2018 року №3.33-44/7 "Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Умані, які підлягають приватизації у 2018 році та умови їх продажу" Відділу з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради у 2018 році належить завершити приватизацію об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Умані, включених рішеннями Уманської міської ради від 23 грудня 2016 року №6.42-22/7 та від 29 серпня 2017 року №3.47-35/7 до переліку об'єктів, які підлягають приватизації у 2017 році.

06 квітня 2018 року між Відділом з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради (продавець) та Бебешком Сергієм Петровичем (покупець) було укладено спірний договір купівлі-продажу нежитлової будівлі.

Згідно умов договору продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець - прийняти у власність нежитлову будівлю з цокольним поверхом та недобудованою прибудовою, яка розташована по вул. Небесної сотні, 27, м. Умань, Черкаська область, загальною площею 244,0 кв. м.

Об'єкт має наступну характеристику: нежитлова будівля А-1; прибудова а; ґанок 1; ґанок 2; ґанок 3; незавершена будівництвом прибудова Б; замощення І; розташована на земельній ділянці площею 0,2965 га, кадастровий номер 7110800000:02:001:0492.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" приватизація об'єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання для цілей оренди майна.

Водночас, згідно ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" приватизація об'єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду, здійснюється шляхом продажу на аукціоні або шляхом викупу, якщо виконуються умови, передбачені частиною другою цієї статті.

Орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов:

орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об'єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб'єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна;

орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу;

невід'ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди;

здійснення і склад невід'ємних поліпшень, у тому числі невід'ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід'ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб'єктом оціночної діяльності;

орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати;

договір оренди є чинним на момент приватизації.

Як зазначалось вище, виконавчим комітетом Уманської міської ради надано фізичній особі - підприємцю Бебешку Сергію Петровичу згоду на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна відповідно до проектно-кошторисної документації, яку розроблено на здійснення капітального ремонту нежитлової будівлі з цокольним поверхом та недобудованою прибудовою по вул. Небесної сотні, 27, м. Умань, вартість якого становила 1 335 634 грн. 28 коп.

Також судом було встановлено, що 31 травня 2017 року між фізичною особою - підприємцем Бебешком Сергієм Петровичем (замовник) та приватним підприємством "Уманьрембуд 2" (підрядник) було укладено договір №2 на виконання підрядних робіт з капітального ремонту нежитлової будівлі з цокольним поверхом та недобудованою прибудовою по вул. Небесної сотні, 27 в м. Умані Черкаської області.

Предметом цього договору є виконання робіт з капітального ремонту нежитлової будівлі з цокольним поверхом та недобудованою прибудовою по вул. Небесної сотні, 27 в м. Умані Черкаської області (п. 1.1. договору підряду).

Згідно п. 1.2. договору замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов'язання виконати роботи з капітального ремонту нежитлової будівлі з цокольним поверхом та недобудованою прибудовою по вул. Небесної сотні, 27 в м. Умані Черкаської області, згідно з розробленої кошторисної документації, з дотриманням діючих ДСТУ і технічних умов.

На час підписання договору вартість робіт згідно твердої договірної ціни складеної на підставі кошторису складає 1 335 634 грн. 28 коп.

Відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт №1 від 12 липня 2017 року орендарем здійснено ремонт покрівлі приміщення, вартість якої згідно Довідки про суму витрат, понесених орендарем у зв'язку зі здійсненням поліпшень від 06 серпня 2017 року становить 116 759 грн. 36 коп.

З договору оренди (п.1.1) вбачається, що вартість об'єкту оренди становить 367 200 грн. 00 коп.

Отже, частину ремонтних робіт на суму 116 759 грн. 36 коп. було виконано в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди.

16 серпня 2017 року фізичною особою - підприємцем Клименком В.А. було надано аудиторський висновок з надання впевненості щодо підтвердження суми витрат, понесених орендарем у зв'язку із здійсненням поліпшень орендованого нежитлового приміщення, розташованого по вул. Небесної сотні, 27, м. Умань, Черкаської області за рахунок коштів орендаря фізичної особи - підприємця Бебешка Сергія Петровича.

Так згідно висновку виконані в липні 2017 року роботи першого етапу капітального ремонту нежитлової будівлі з цокольним поверхом та недобудованою прибудовою по вул. Небесної сотні, 27 в м. Умані Черкаської області підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2017 року підписаним фізичною особою - підприємцем Бебешком Сергієм Петровичем та приватним підприємством "Уманьрембуд 2" на загальну суму 159 296 грн. 96 коп.

Відповідно до платіжних документів фізична особа - підприємець Бебешко Сергій Петрович перерахував виконавцю приватному підприємству "Уманьрембуд 2" за будівельні роботи 114 296 грн. 00 коп. також було перераховано філії ДП "Укрдержбудекспертиза" у Черкаській області за проведення державної експертизи кошторисної частини проекту будівництва 2 462 грн. 40 коп. Всього сплачено 116 759 грн. 36 коп.

Сума витрат, понесених орендарем у зв'язку із здійсненням поліпшень, віднесена орендарем на збільшення вартості його необоротних активів.

Аудитор підтверджує суму невід'ємних поліпшень, фактично здійснених фізичною особою - підприємцем Бебешком Сергієм Петровичем на проведення в квітні-липні 2017 року першого етапу капітального ремонту нежитлової будівлі з цокольним поверхом та недобудованою прибудовою по вул. Небесної сотні, 27 в м. Умані Черкаської області в межах локального кошторису, що складає станом на 31 липня 2017 року 116 759 грн. 36 коп.

Водночас прокурор зазначав, що вказані документи не підтверджують суму самих невід'ємних поліпшень, а підтверджують лише витрати, понесені орендарем у зв'язку зі здійсненням поліпшень, адже включають в себе вартість як будівельних робіт, так і інші витрати, які не призвели до фактичного поліпшення самого майна, а тому поліпшень в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна не здійснено.

Також, довідка про витрати, довідка про вартість виконаних робіт, аудиторський висновок не підтверджують факт того, що здійснено саме невід'ємне поліпшення майна, тобто, що його неможливо відокремити від нежитлового приміщення без заподіяння йому шкоди.

Відповідно до Звіту по результатам технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж від 2014 року нежитлової будівлі по вул. Радянська, 27 м. Умань, надано висновок про те, що обстежена нежитлова будівля є аварійною, подальша експлуатація будівлі є неможливою.

Прокурор вказує, що всупереч положенням ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" висновок будівельної експертизи, яким мали б бути підтверджені здійснення і склад невід'ємних поліпшень, у тому числі невід'ємний характер поліпшень вказаного майна, не надавався.

Проте, Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна" набрав чинності вже після того, як ремонтні роботи були виконані і рішення про приватизацію об'єкту шляхом його викупу орендарем було прийнято.

Як вже зазначалося вище, вичерпний перелік випадків коли органи приватизації мають право припинити приватизацію об'єкта приватизації наведено у ч.6 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Крім того, судом враховано, що згідно Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід'ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна від 27 лютого 2004 року №377, визначено, що ідентифікацією поліпшень орендованого нерухомого майна (далі - ідентифікація поліпшень) є встановлення суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання факту відповідності підтверджувальних документів, наданих орендарем, про здійснені ним заходи, спрямовані на покращання фізичного (технічного) стану орендованого нерухомого майна та (або) його споживчих якостей (далі - поліпшення), наявним поліпшенням, які неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди і які здійснені за рахунок коштів орендаря та за згодою орендодавця.

Ідентифікуються поліпшення, що здійснені протягом строку дії договору оренди та наявні на дату оцінки:

Пунктом 2.2. порядку визначено, що підтверджувальні документи про здійснені орендарем поліпшення, що подаються ним до відповідного органу приватизації, включають:

договір оренди, укладений з дотриманням вимог законодавства;

письмову згоду орендодавця на здійснення орендарем поліпшень орендованого нерухомого майна за його кошти;

погоджену орендодавцем проектно-кошторисну документацію на проведення поліпшень, підписані замовником і підрядником акти виконаних будівельних робіт, копії документів, що підтверджують проведені орендарем розрахунки за виконані поліпшення орендованого нерухомого майна, у тому числі придбані матеріали, конструкції тощо;

аудиторський висновок щодо підтвердження фінансування здійснених поліпшень орендованого нерухомого майна за рахунок коштів орендаря. Аудиторський висновок має містити розшифровку періодів освоєння, напрямів та джерел фінансування поліпшень, у тому числі за рахунок коштів орендаря, з посиланням на підтверджувальні документи;

довідку, видану орендарем та завірену аудитором, про суму витрат, понесених орендарем у зв'язку із здійсненням поліпшень, яка віднесена орендарем на збільшення вартості його необоротних активів, у розмірі, який перевищує встановлену законодавством з питань оподаткування частку витрат для включення їх до валових витрат. При визначенні суми зазначених витрат ураховується невідшкодована орендодавцю вартість придатних для подальшого використання будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, устаткування, отриманих орендарем під час здійснення поліпшень;

інші документи, необхідні для виконання положень цього Порядку.

Тобто аудиторський висновок складався на виконання вимог чинного Порядку, а Звіт про проведення незалежної оцінки нежитлової будівлі було проведено суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою - підприємцем Борейком Вадимом Андрійовичем, який був визначений шляхом проведення конкурсу та здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", має сертифікат, відповідну кваліфікацію та досвід.

Розділом 8 Звіту незалежним оцінювачем було ідентифіковано невід'ємні поліпшення в сумі 114 296 грн. 96 коп. При цьому їх ринкова вартість визначена як приріст вартості об'єкта оцінки в сумі 105 300 грн. 00 коп.

Враховуючи визначення суб'єктом оціночної діяльності вартості майна для цілей оренди в розмірі 367 200 грн. 00 коп., про що, зокрема, зазначено в підпункті 1.1. договору оренди нежитлових приміщень від 20 червня 2016 року №34/2016, а приріст вартості об'єкта оцінки в результаті проведених робіт становив 105 300 грн. 00 коп., слід дійти висновку, що орендарем за згодою з орендодавцем було здійснено за рахунок власних коштів саме поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди в розмірі 28,7 відсотків ринкової вартості майна визначеної в свій час для цілей оренди.

Про даний факт свідчить також сам характер ремонтних робіт - ремонт покрівлі приміщення.

Також судом враховано, що згідно з інформацією Департаменту культури та взаємозв'язків з громадськістю Черкаської ОДА до переліку об'єктів культурної спадщини на території м. Умань належить щойно виявлена пам'ятка архітектури "Скарбниця" по вул. Небесної сотні, 27, м. Умань.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" пам'ятка, крім пам'ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб'єкти права власності на пам'ятку визначаються згідно із законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 вищевказаного Закону об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками (за винятком пам'яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

Пам'ятка може бути приватизована лише за умови укладення майбутнім власником з відповідним органом охорони культурної спадщини попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на пам'ятку (її частину) з викладенням його істотних умов, у тому числі щодо цільового використання пам'ятки, робіт, які майбутній власник зобов'язується провести на пам'ятці з метою утримання її в належному стані.

В матеріалах справи міститься охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини від 03 травня 2018 року №4/1 укладеного між Управлінням культури Черкаської обласної державної адміністрації та фізичною особою - підприємцем Бебешком Сергієм Петровичем, згідно якого власник бере на себе зобов'язання щодо охорони щойно виявленої пам'ятки архітектури - Скарбниці взятої на державний облік наказом Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23 листопада 2010 року №10/03-21, розташованої за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Небесної сотні (колишня вулиця Радянська), 27, яка надана у користування за результатами аукціону (а.с. 135-136, т.1).

Листом від 03 квітня 2018 року Управлінням культури Черкаської ОДА погоджено відчуження нежитлової будівлі з цокольним поверхом та недобудованою прибудовою загальною площею 244,0 кв. м за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Небесної сотні, 27.

У вказаному листі зазначено, що приміщенню колишньої скарбниці (1900 року) надано статус нововиявленої пам'ятки архітектури наказом Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23 листопада 2010 року №10/03-21 згідно відомостей до складання державного реєстру національного культурного надбання, схвалених колегією Мінбудархітектури від 23 грудня 1993 року №12.

Відсутність письмового дозволу державного органу охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації на реставрацію чи ремонт об'єкту приватизації не є підставою для визнання недійсним самого рішення про приватизацію чи укладеного за наслідками його виконання договору купівлі-продажу об'єкту приватизації.

Звіт про оцінку майна є чинним та пройшов в установленому законом порядку рецензування, а тому судом відхиляються доводи прокурора про те, що під час проведення оцінки майна станом на 31 жовтня 2017 року було допущено порушення, які призвели до значного заниження ціни продажу.

Разом з тим судом було також встановлено, що рішенням виконавчого комітету Уманської міської ради народних депутатів від 06 серпня 1980 року №407 "Про відкриття міжшкільного навчально-виробничого комбінату трудового навчання та професійної орієнтації учнів" з 01 вересня 1980 року закрито восьмирічну школу №15, а на її базі було відкрито міжшкільний навчально-виробничий комбінат трудового навчання та професійної орієнтації учнів (а.с. 167-168, т. 1).

Згідно з ч. 4 ст. 80 Закону України "Про освіту" (в редакції чинній на момент укладення спірного договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06 квітня 2018 року) об'єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням.

Статтею 4 Закону України "Про позашкільну освіту" визначено, що позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

До структури позашкільної освіти, зокрема, входять міжшкільні навчально-виробиичі комбінати (ст. 5 Закону України "Про позашкільну освіту").

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про позашкільну освіту" до матеріально-технічної бази закладу позашкільної освіти належать приміщення, споруди, обладнання, засоби зв'язку, транспортні засоби, земельні ділянки, рухоме і нерухоме майно, що перебуває у його власності або у повному господарському віданні, оперативному управлінні, орендоване чи надане йому засновником (власником).

Відповідно до розділу 5 Статуту Уманського МНВК матеріально-технічна база МНВК включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, інші матеріальні цінності, вартість яких відображається в бухгалтерському балансі МНВК (а.с. 174 зворот, т.1).

Прокурор зазначає, що свого правового статусу, як об'єкт освіти, спірне приміщення набуло з моменту включення його до статутного фонду навчального закладу.

Проте, як вже зазначалося вище, бухгалтерського балансу Уманського міжшкільного навчально-виробничого комбінату матеріали справи не містять, а відповідно до ч. 1 розділу V Статуту Уманського міжшкільного навчально-виробничого комбінату матеріально-технічна база комбінату включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, інші матеріальні цінності, вартість яких відображено в бухгалтерському балансі Уманського міжшкільного навчально-виробничого комбінату.

Тобто, доказів включення спірного майна саме до статутного фонду навчального закладу матеріали справи не містять.

Отже, слід дійти висновку, що спірне нерухоме майно до його приватизації було комунальною власністю, що перебувало в оперативному управлінні Комбінату.

Доказів того, що власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, вилучив його у зв'язку з тим, що останнє ним не використовується матеріали справи не містять.

Водночас, орган приватизації з урахуванням положень ч.6 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" не припинив приватизацію спірного об'єкта.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно зі ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщенні, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах. встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

При цьому, ч. 2 ст. 377 ЦК визначає, що розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності па ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

У договорі купівлі-продажу нежитлової будівлі від 06 квітня 2018 року зазначено земельну ділянку загальною площею 0,2965, кадастровий номер 7110800000:02:001:0492.

Третій відповідач не набував права власності на земельну ділянку загальною площею 0,2965.

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Виділення частини земельної ділянки на момент укладання договору купівлі-продажу зроблено не було.

Водночас, в подальшому рішенням Уманської міської ради від 28 серпня 2018 року №5.40-52/7 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти 0,2965 га (кадастровий номер 7110800000:02:001:0492) за адресою: вул. Небесної сотні, 27 Уманському міжшкільному навчально-виробничому комбінату за рахунок земель комунальної власності Уманської міської ради, які перебувають в їхньому постійному користуванні.

Після продажу спірної будівлі Уманський міжшкільний навчально-виробничий комбінат подав заяву від 11 вересня 2018 року до Уманської міської ради щодо надання дозволу на розробку технічної документації щодо поділу земельної ділянки, площею 0,2965 га, яка надана в користування для будівництва та обслуговування закладів освіти та розташована за адресою: м. Умань, вул. Небесної сотні, 27, в зв'язку з відчуженням майна (а.с. 237, т.1).

Рішенням Уманської міської ради від 08 жовтня 2018 року №2.8-54/7 надано дозвіл Уманському міжшкільному навчально-виробничому комбінату на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,2965 га за адресою: вул. Небесної сотні, 27, м. Умань, яка перебувала в їхньому постійному користуванні для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти (а.с. 153, т.1).

В подальшому, 27 лютого 2019 року Уманською міською радою прийнято рішення №6.63-59/7, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 0,2965 га на площі: 0,1505 га (кадастровий номер 7110800000:02:001:0503), 0,1105 га (кадастровий номер 7110800000:02:001:0501) та 0,0355 га (кадастровий номер 7110800000:02:001:0502) для будівництва і обслуговування будівель закладів освіти за адресою: вул. Небесної сотні, 27, Уманському міжшкільному навчально-виробничому комбінату за рахунок земель комунальної власності Уманської міської ради, які перебували в їхньому постійному користуванні та віднесені до категорії земель житлової та громадської забудови.

Надано в постійне користування земельні ділянки площею 0,1505 га (кадастровий номер 7110800000:02:001:0503), 0,1105 га (кадастровий номер 7110800000:02:001:0501) та 0,0355 га (кадастровий номер 7110800000:02:001:0502) для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти за адресою: вул. Небесної сотні, 27 Уманському міжшкільному навчально-виробничому комбінату за рахунок земель комунальної власності Уманської міської ради, які перебували в їхньому постійному користуванні та віднесені до категорії земель житлової та громадської забудови.

Припинено право користування Уманському міжшкільному навчально-виробничому комбінату на земельну ділянку, яка надана в постійне користування для будівництва та обслуговування закладів освіти площею 0,2965 га (кадастровий номер 7110800000:02:001:0492), за адресою: вул. Небесної сотні, 27, у зв'язку з поділом земельної ділянки відповідно до п. 3 цього рішення.

24 квітня 2019 року Уманський міжшкільний навчально-виробничий комбінат звернувся з заявою до Уманської міської ради про припинення права користування земельною ділянкою площею 0,1105 га, яка використовується для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти, розташована за адресою: м. Умань, вул. Небесної сотні, 27, яка використовується на підставі Державного акту на праві постійного користування, в зв'язку з переходом права власності на майно (а.с. 237, т.1).

Як зазначає прокурор у своєму позові рішенням від 31 травня 2019 року №3.60-62/7 право користування Уманському міжшкільному навчально-виробничому комбінату на земельну ділянку площею 0,1105 га було припинено.

Тобто, даний факт визнає позивач у своїй письмовій заяві.

20 грудня 2019 року Уманською міською радою було прийнято рішення №3.44-71/7 яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти площею 0,1105 га (кадастровий номер 7110800000:02:001:0501) за адресою: м. Умань, вул. Небесної сотні, 27, Бебешку Сергію Петровичу за рахунок земель комунальної власності Уманської міської ради, які перебували в постійному користуванні Уманського міжшкільного навчально-виробничого комбінату та віднесені до категорії земель житлової та громадської забудови.

Вирішено також провести експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,1105 га (кадастровий номер 7110800000:02:001:0501) за адресою: м. Умань, вул. Небесної сотні, 27.

22 травня 2020 року Уманською міською радою прийнято рішення №3.25-78/7 "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу, за адресою: вул. Небесної сотні, 27", яким вирішено продати Бебешку Сергію Петровичу земельну ділянку несільськогосподарського призначення за адресою: вул. Небесної сотні. 27, площею 0,1105 га (кадастровий номер 7110800000:02:001:0501).

Затверджено оціночну вартість земельної ділянки в сумі 340 000 грн. 00 коп. з розрахунку 307 грн. 70 коп. за один метр квадратний відповідно до звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 06 травня 2020 року.

Затверджено ціну продажу земельної ділянки площею 0,1105 га для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти за адресою: вул. Небесної сотні. 27, в сумі 340 000 грн. 00 коп. з врахуванням сплаченого авансового внеску в розмірі 25 910 грн. 79 коп.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності на вказану земельну ділянку внесено 29 травня 2020 року під номером 36689379.

29 травня 2020 року між Уманською міською радою Черкаської області (продавець) та Бебешком Сергієм Петровичем (покупець) було укладено спірний договір купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення.

Згідно п. 1.1. вищевказаного договору продавець на підставі рішення Уманської міської ради Черкаської області №3.25-78/7 від 22 травня 2020 року передає за визначену сторонами плату, а покупець приймає належну продавцю земельну ділянку, яка надана для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти, загальною площею 0,1105 га, кадастровий номер 7110800000:02:001:0501, місце розташування: Черкаська область, м. Умань, вул. Небесної сотні, 27.

Оціночна вартість земельної становить 340 000 гри., згідно витягу зі звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення, виконаного товариством з обмеженою відповідальністю "Уманський центр оцінювачів" 06 травня 2020 року (п. 2.2. договору).

Тобто, відчуження земельної ділянки площею 0,1105 га (кадастровий номер 7110800000:02:001:0501) на користь третього відповідача відбулося через рік після припинення права користування Уманським міжшкільним навчально-виробничим комбінатом цією земельною ділянкою за його ж зверненням від 24 квітня 2019 року.

На момент розгляду даного спору та ухвалення судом рішення наведене вище рішення Уманської міської ради від 31 травня 2019 року за №3.60-62/7 в частині припинення права користування Уманському міжшкільному навчально-виробничому комбінату на земельну ділянку площею 0,1105 га є чинним.

Таким чином доводи прокурора, що спірним договором купівлі - продажу земельної ділянки було відчужено майно закладу освіти (земельну ділянку) є безпідставним, оскільки на момент відчуження землі остання не перебувала в користуванні Комбіната.

На момент продажу земельної ділянки у третього відповідача перебувало у власності нерухоме майно, яке на ній розміщене.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб (в редакції чинній на момент укладання спірного договору купівлі-продажу землі).

З урахуванням положень ст.120 ЗК України, ст. 377 ЦК України у нового власника при переході права власності на будівлю завжди виникають права на земельну ділянку, на якій розташована ця будівля і на земельну ділянку, яка необхідна для обслуговування цієї будівлі.

Прокурор також вказує, що відчуження земельної ділянки комунальної власності площею 0,1105 відбулося за ціною, яка не відповідає терміну "експертна грошова оцінка", оскільки сума 340 000 грн., є меншою від нормативної грошової оцінки землі.

Судом враховано, що відповідно до абз. 1 ч. 2 ст.128 ЗК України громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Третій відповідач звернувся із заявою до Уманської міської ради щодо надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки для подальшої реалізації свого права на викуп земельної ділянки під своїм майном.

Згідно з ч. 8 ст. 128 ЗК України ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться суб'єктами господарювання, які є суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до закону, на замовлення органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Ціна земельної ділянки площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд визначається за нормативною грошовою оцінкою, вказаною в технічній документації. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки.

Грошова оцінка земельних ділянок (залежно від призначення та порядку проведення) може бути нормативною і експертною.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки, яка враховується як стартова під час встановлення ціни продажу. Така оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених Законом України "Про оцінку земель".

Згідно зі ст. 22 Закону звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок підлягають рецензуванню, порядок якого визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень ст. 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Експертна грошова оцінка землі визначається експертами - оцінювачами, які мають свідоцтво оцінювача за відповідною спеціалізацією.

Експерт визначає ринкову вартість землі на датку оцінювання, враховуючи всі фактори і характеристики оцінюваної ділянки, які можуть збільшувати чи зменшувати ціну на це майно.

Тобто в звіті про грошову оцінку майна вказується реальна ринкова вартість нерухомості, в даному випадку землі.

Нормативна оцінка землі визначає вартість землі за рахунок її якості (балу бонітету, середнього балу бонітету відносно природно-сільськогосподарського району та іншого).

Експертна грошова оцінка - результат визначення вартості земельної ділянки та пов'язаних з нею прав оцінювачем (експертом з питань оцінки земельної ділянки) із застосуванням сукупності підходів, методів та оціночних процедур, що забезпечують збір та аналіз даних, проведення розрахунків і оформлення результатів у вигляді звіту.

При цьому вартість земельної ділянки - еквівалент цінності земельної ділянки, виражений у ймовірній сумі грошей, яку може отримати продавець.

Відповідно до положень Національного стандарту №1 ймовірна сума грошей - найбільша сума грошей, яку може отримати продавець та може погодитися сплатити покупець.

Тобто в результаті експертної грошової оцінки земельної ділянки визначається ймовірна найбільша сума грошей, яку може отримати продавець та може погодитися сплатити покупець. При цьому слід зазначити, що ціна земельної ділянки - фактична сума грошей, сплачена за перехід прав на земельну ділянку або на подібну до неї земельну ділянку від продавця до покупця (ст. 1 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Наслідки недійсності правочину передбачені ст. 216 ЦК України, відповідно до якої у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала па виконання цього правочину.

Відчуження земельної ділянки за ціною, яка відповідає експертній грошової оцінці, проте, яка є меншою від нормативної грошової оцінки землі не є підставою для визнання правочину недійсним.

З урахуванням змісту позовних вимог судом було також враховано, що статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі укладення договору купівлі-продажу землі чи іншого об'єкту нерухомості.

Отже, прийняття Уманською міською радою 22 травня 2020 року рішення за №3.25-78/7 "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу", а також прийняття Відділом з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради наказу №90-С "Про приватизацію об'єкта комунальної власності територіальної громади міста Умань" є ненормативними актами суб'єктів владних повноважень, які вичерпали свою дію внаслідок їх виконання шляхом укладення відповідних спірних договорів купівлі-продажу.

Скасування цих рішень не породжує наслідків для покупця об'єкту приватизації та земельної ділянки, оскільки у зв'язку з укладенням договорів купівлі-продажу виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією права власності на об'єкти нерухомості.

З урахуванням практики ЄСПЛ (пункт 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93) та пункт 75 рішення від 05 квітня 2005 року у справі "Афанасьєв проти України" (заява № 38722/02) в кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).

Водночас, обраний прокурором в цій частині спосіб захисту є неефективним, оскільки не забезпечує відновлення порушених прав.

В даному випадку прокурор не позбавлений був можливості звернутися до суду з позовом в інтересах держави в особі продавців (сторін спірних правочинів купівлі-продажу об'єкту приватизації та земельної ділянки).

Тим більше, що свої позовні вимоги про застосування наслідків недійсності спірних правочинів прокурором заявлено в інтересах територіальної громади м. Умань, проте позов подано до Уманської міської ради, а не в інтересах держави в особі Уманської міської ради.

На думку суду, це передусім зумовлено тим, що відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" строк позовної давності для звернення з позовом про відмову в затвердженні протоколу аукціону, визнання недійсними результатів приватизації об'єкта малої приватизації або договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації становить три місяці.

Такі скорочені строки позовної давності законодавцем встановлено насамперед для покращення інвестиційного клімату в державі.

Згідно ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В разі подання позову суб`єктом, право якого порушене, і в разі подання позову в інтересах держави прокурором, перебіг позовної давності за загальним правилом починається від дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися суб`єкт, право якого порушене, зокрема, держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах. Перебіг позовної давності починається від дня, коли про порушення права держави або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, лише у таких випадках: 1) якщо він довідався чи міг довідатися про таке порушення або про вказану особу раніше, ніж держава в особі органу, уповноваженого нею здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) якщо держава не наділила зазначеними функціями жодний орган (постанова ВП ВС від 19 листопада 2019 року по справі №911/13680/17).

В даному випадку суб`єкт, право якого порушене, зокрема, Уманська міська рада та Відділ з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради (правонаступником якого є управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради) достеменно знали про приватизацію комунального майна, яке знаходилося в оперативному управлінні Комбінату та укладання відповідного спірного договору з моменту його укладання.

Крім того, в матеріалах справи (т.1 а.с.195) міститься лист Заступника керівника Уманської місцевої прокуратури від 12 червня 2020 року №34-1363 вих20 адресований третій особі, в якому прокурор вказував, що Уманською місцевою прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42018251100000083 від 18 липня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України за фактом відчуження службовими особами Уманської міської ради нежитлової будівлі з цокольним поверхом та недобудованою прибудовою по вул. Небесної сотні, 27, м. Умань, Черкаської області.

Даний лист, в якості письмових доказів, надано суду самим прокурором при зверненні до суду.

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені захисту порушених прав держави, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Судом враховано, що при вирішенні спору щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, орендованого фізичною особою - підприємцем Бебешко С.П., укладеного на підставі рішення прийнятого у формі наказу Відділу з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради №90-С від 27 жовтня 2017 року "Про приватизацію об'єкта комунальної власності територіальної громади міста Умань", має надаватись юридична оцінка необхідності позбавлення покупця права мирного володіння приватизованим майном, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини про неможливість витребування у добросовісного набувача майна, яке вибуло з володіння держави внаслідок порушень, допущених уповноваженими посадовими особами, які здійснюють функцію управління державним майном (спори щодо порушення ч. 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Згідно з положеннями статті 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Така правова позиція була викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29 жовтня 2019 року у справі № 905/2236/18, яка обґрунтована тим, що пунктами 32-35 рішення Європейського суду з прав людини від 24 червня 2003 року "Стретч проти Сполученого Королівства" визначено, що майном у зазначеній статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.

За висновком Європейського суду в зазначеній справі "наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила". Оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, у такому випадку мало місце "непропорційне втручання" у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції".

Крім того, за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України" суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

В даному випадку покупець - третій відповідач не мав і не міг мати можливості перевіряти правильність актів першого та другого відповідачів щодо приватизації ним майна.

Органи приватизації мали виключні повноваження щодо встановлення умов приватизації та ухвалення необхідних для її проведення актів, не погоджуючи своїх дій та рішень з покупцем.

Водночас, передача права власності на майно, у тому числі в результаті приватизації, передбачає наявність волевиявлення як у продавця, так і у покупця такого майна.

Покупець, звертаючись до органів місцевого самоврядування про приватизацію орендованого нежитлового приміщення законно вважав, що діє добросовісно і правомірно, оскільки був впевнений в тому, що враховуючи характер робіт і їх вартість здійснив поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна визначеної для цілей оренди та вказаної в договорі оренди.

На приватизацію було виставлено комунальне майно, яке з 25 жовтня 2007 року перебувало на балансі комунального підприємства "ВЖ РЕУ-1", а не відділу освіти та тривалий проміжок часу (більше десяти років) не використовувалося в освітній діяльності.

Про те, що нежитлова будівля на момент приватизації перебувала в оперативному управлінні Комбінату і не була вилучена власником майна з управління перед приватизацією, а отже відносилася до об'єктів закладу освіти в розумінні Закону України "Про освіту" покупець міг і не знати.

Крім того, Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна", який був прийнятим пізніше Закону України "Про освіту" встановлено, що до об'єктів малої приватизації належать, зокрема, об'єкти соціально культурного призначення, до складу яких, в свою чергу, належать об'єкти освіти.

Даний факт також міг сприяти тому, що покупець був впевнений у своїй добросовісності, враховуючи також те, що нежитлова будівля відповідним рішенням, яке не визнавалося недійсним, була включена в програму приватизації та перелік об'єктів, що підлягав продажу шляхом викупу, які в свою чергу були в установленому законом порядку оприлюднені в засобах масової інформації.

З наведених вище підстав та практики Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Оскільки в позові суд відмовляє з підстав його необґрунтованості, то заява третього відповідача про застосування судом наслідків пропуску прокурором строку звернення до суду (позовна давність) судом не вирішувалася.

З урахуванням положень ч.4 ст.191 ГПК України та встановлених в ході розгляду справи обставин суд відмовляє у прийнятті визнання першим та другим відповідачами позову, оскільки їх визнання безпосередньо порушує права та інтереси третього відповідача.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 12 липня 2021 року.

Суддя А.В.Васянович