Судове рішення 404/771/20 від 13.07.2021

Особи

Учасники процесу:

Захисник: Іващенко Ігор Юрійович
обвинувачений: Харченко Микола Миколайович
потерпілий: Кравцов Сергій Олександрович

Показати/приховати управління відображенням осіб

Ім`я	Замінене і`мя	Особа

Судове рішення #95298931

Справа № 404/771/20

Номер провадження 1-кп/404/254/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2021 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді Поступайла В.В.,

при секретарі Урсатьєвій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому в залі суду кримінальне провадження №12019120020009228 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кіровограда, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє:

- 10.10.2019 року вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда за ч.2 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора Оверченка Р.А.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

захисника Шалиги Є.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ :

09.12.2019 року близько 13 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебував у кафе «Заходьте до нас на вогник» по вул.Євгена Тельнова, 1 у м.Кропивницькому разом із ОСОБА_2 . Побачивши у ОСОБА_2 мобільний телефон «Xiaomi Redmi 6А», належний останньому, у ОСОБА_1 виник умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману.

Реалізуючи вказаний умисел, діючи повторно, цілеспрямовано, з корисливих мотивів, переслідуючи мету власної наживи, ОСОБА_1 попросив під приводом здійснення дзвінка у ОСОБА_2 його мобільний телефон. Не підозрюючи про дійсні злочинні наміри ОСОБА_1 , потерпілий ОСОБА_2 , будучи введеним в оману, добровільно передав ОСОБА_1 свій мобільний телефон «Xiaomi Redmi 6 А 2/16 Black» S/N: НОМЕР_1 , imei1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 вартістю 1773 грн. 33 коп.

У подальшому ОСОБА_1 , заволодівши шляхом обману мобільним телефоном потерпілого, скориставшись тим, що ОСОБА_2 вийшов з кафе на вулицю, з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився вказаним майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 1773 грн. 33 коп.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та показав, що 09.12.2019 року близько 13 год. він за попередньою домовленістю по телефону зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_3 у кафе «Заходьте до нас на вогник» на території АС-2 у м.Кропивницькому, з подальшою метою поїхати до останнього додому та допомогти встановити плитку на кухні. Прийшовши до вказаного кафе, яке відвідував часто, він сів за столик та замовив собі чай. Приблизно через 10 хвилин до кафе зайшли на той час невідомі йому ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ще один чоловік (який відразу пішов), які знаходилися у стані алкогольного сп`яніння. Останні попросили сісти до нього за столик, на що він погодився, після чого вони познайомились, сиділи за столом та розмовляли. ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вживали горілку.

Оскільки у його телефона розрядився акумулятор, він попросив мобільний телефон у потерпілого ОСОБА_2 , щоб зателефонувати ОСОБА_3 запитати де він, та своїй матері, яка мала приїхати на ринок, що знаходився поруч. Через деякий час до них приєднався ОСОБА_3 , який пив слабоалкогольний напій. Приблизно на 15 хвилин він із ОСОБА_3 залишали кафе, щоб на сусідньому ринку купити газовий редуктор до автомобіля. Коли він із ОСОБА_3 мав намір уже їхати до останнього додому, він вирішив зателефонувати матері, щоб повідомити, що залишиться у ОСОБА_3 із ночівлею, для чого повторно попросив у ОСОБА_2 мобільний телефон. Надавши мобільний телефон для здійснення вказаного дзвінка (у присутності ОСОБА_4 ), ОСОБА_2 вийшов на вулицю разом із ОСОБА_4 курити. Він, сидячи за столиком у кафе, здійснив дзвінок. Після цього до кафе зайшов ОСОБА_4 , а ОСОБА_2 на вулиці розмовляв із дівчиною. Маючи намір залишати вказане кафе, він віддав мобільний телефон, належний ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та попросив останнього віддати його власнику. ОСОБА_3 у цей час знаходився разом з ним. У подальшому він разом із ОСОБА_3 купили пляшку мінеральної води та вийшли із кафе через інший вихід, який був біля холодильників із водою, після чого поїхали до останнього додому. ОСОБА_4 залишився за столом у кафе. Мобільний телефон він довірив ОСОБА_4 , оскільки зрозумів, що той дружить із дитинства із ОСОБА_2 та знаходиться у довірливих відносинах.

Наступного дня, коли він приїхав до себе додому, зарядив акумулятор на мобільному телефоні та ввімкнув його, йому відразу зателефонували працівники поліції та попросили терміново приїхати до Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області з приводу викрадення мобільного телефону. Працівники поліції у відділі пояснили, що ОСОБА_2 написав заяву про крадіжку телефону стосовно нього. Він пояснив, що мобільний телефон він віддав ОСОБА_4 , але працівники поліції порадили для швидкого закриття справи визнати вину та примиритися із потерпілим, на що він погодився та відшкодував потерпілому ОСОБА_2 3000 грн. При цьому він самостійно намагався знайти ОСОБА_4 , проте дізнався, що останній був затриманий працівниками поліції в іншому кримінальному провадженні.

Марку мобільного телефону потерпілого ОСОБА_2 він не пам`ятає, погоджується з найменуванням, вказаним у обвинуваченні.

Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, його вина доводиться дослідженими судом такими доказами:

- показаннями потерпілого ОСОБА_2 , згідно з якими 09.12.2019 року близько 12-13 год. він прийшов у кафе « Заходьте до нас на вогник », де разом із знайомим ОСОБА_4 , якого він не бачив близько 3 років, вживав алкогольні напої, а саме один бокал пива та вино. При цьому він не почував себе у стані алкогольного сп`яніння. У цей момент до них підійшов незнайомий йому раніше обвинувачений ОСОБА_1 , з яким вони спілкувалися близько 30 хвилин. Під час розмови ОСОБА_1 попросив у нього мобільний телефон для здійснення дзвінка, на що він погодився. ОСОБА_1 почав набирати невідомий йому номер, сидячи за столом, а він вийшов з кафе, щоб покурити. ОСОБА_1 у кафе залишився сам. Коли він палив на вулиці, до нього знову підійшов ОСОБА_4 , який перед цим відлучався, та позичив 200 грн. У подальшому ОСОБА_4 знову пішов, а він відразу зайшов назад до кафе, де не було вже ні ОСОБА_1 , ні його мобільного телефону. Не знайшовши ОСОБА_1 , він зрозумів, що останній незаконно забрав його мобільний телефон. Коли він подзвонив на свій номер телефону, оператор йому повідомив, що вказаний абонент поза зоною досяжності. При цьому заряд у його мобільному телефоні був достатній, щоб не розрядитися. Як знайти ОСОБА_1 він не знав, оскільки останній жодних координат йому не залишав.

У той момент, коли він давав ОСОБА_1 свій мобільний телефон, ОСОБА_4 був також присутній. Всього за вказаних обставин він двічі давав свій мобільний телефон ОСОБА_1 . Перший раз ОСОБА_1 повернув йому телефон. Коли дав останньому телефон вдруге, ОСОБА_1 вийшов з приміщення кафе через інші двері. Тому він, паливши цигарки біля дверей, не бачив як останній покидає кафе. Він не збирався продавати свій мобільний телефон та з ОСОБА_1 з приводу продажу його мобільного телефону нічого не говорив та ні про що не просив. ОСОБА_1 він не дозволяв покидати приміщення кафе із його мобільним телефоном, а лише дозволив здійснити дзвінок.

Мобільний телефон «Xiaomi», який він віддав обвинуваченому, належав йому, був придбаний новим за 2700 грн., він підтверджує найменування мобільного телефону та погоджується із вартістю, вказаними у обвинуваченні. На даний момент ОСОБА_1 йому відшкодовано шкоду у розмірі 2700 грн. Просить застосувати до ОСОБА_1 не сувору міру покарання.

Крім всього, він підтверджує, що разом із ОСОБА_1 був присутній невідомий йому чоловік, який то виходив з кафе, то знову заходив. На той момент, коли він передавав ОСОБА_1 свій мобільний телефон, вказаного чоловіка за їх столом не було;

- показаннями свідка ОСОБА_4 , згідно з якими він в обідній час зустрівся із потерпілим ОСОБА_2 , з яким знайомий з дитинства, у кафе (назву якого не пам`ятає) на території АС-2 у м.Кропивницькому у 2019 році, де також був малознайомий йому ОСОБА_1 . У кафе вони вживали спиртні напої, але хто саме вживав він не пам`ятає. Через деякий час він залишив кафе та пішов у своїх справах, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишалися за столом. У подальшому він зустрів ОСОБА_1 на території АС-2, останній попросив продати його свій мобільний телефон чорного кольору (марку він не пам`ятає), на що він погодився. У зв`язку з вказаним проханням він на території АС-2 продав вказаний мобільний телефон хлопцю на ім`я ОСОБА_5 , але він може помилятися в імені, приблизно за 800-900 грн., які відразу віддав ОСОБА_1 . Останній за виконання послуги дав йому 100 чи 200 грн., після чого вони розійшлися та більше не бачилися.

ОСОБА_1 не просив його будь-кому передавати мобільний телефон, сказав, що це його власний телефон. Яким саме мобільним телефоном користувався ОСОБА_1 йому не відомо, оскільки він з ним малознайомий. Він вважає, що ОСОБА_1 міг викрасти у ОСОБА_2 мобільний телефон, а потім йому дати для продажу, але тоді, коли він продавав телефон, він не знав, що цей телефон був потерпілого.

Підстав оговорювати ОСОБА_1 він не має. Він добре пам`ятає всі події, оскільки був лише злегка напідпитку. Подібні прохання від ОСОБА_1 до нього більше не надходили. ОСОБА_2 після вказаної події нічого не розповідав за викрадення його мобільного телефону. Про крадіжку він дізнався від працівників поліції;

- показаннями свідка ОСОБА_3 , згідно з якими він у грудні 2019 року (день тижня не пам`ятає), звечора попередньо домовившись телефоном, в першій половині дня зустрівся у кафе «Заходьте до нас на вогник» на території АС-2 зі своїм знайомим ОСОБА_1 , який мав йому допомогти встановити плитку вдома. Коли він зайшов до кафе, за столом разом із ОСОБА_1 сиділи ОСОБА_4 (якого він раніше бачив, але не знав) та незнайомий йому ОСОБА_2 . Він познайомився з останніми та приєднався до спілкування. ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вживали горілку, він із ОСОБА_1 пили каву. Через деякий час він запропонував ОСОБА_1 піти з ним на автомобільний ринок, що знаходився поруч, щоб купити автомобільного масла. Коли вони повернулися із маслом до кафе, знову сіли за столик. Оскільки він проживає у с.Черняхівка Кропивницького району Кіровоградської області, вони мали намір разом із ОСОБА_1 їхати додому, де останній мав залишитися із ночівлею, ОСОБА_1 сказав, що йому потрібно зателефонувати матері. Так як коштів для дзвінку з його телефону не було, а у мобільного телефону ОСОБА_1 розрядився акумулятор, останній попросив мобільний телефон у ОСОБА_2 , який був наданий йому.

Після цього ОСОБА_1 за допомогою мобільного телефону ОСОБА_2 зателефонував своїй матері. У цей час ОСОБА_2 та ОСОБА_4 пішли курити на вулицю, після чого до кафе повернувся лише ОСОБА_4 , повідомивши, що ОСОБА_2 відлучився у справах та повернеться через 5-10 хвилин. Оскільки маршрутне таксі до с.Черняхівка ходить з певною періодичністю, їм потрібно було їхати, ОСОБА_1 біля столику у кафе залишив мобільний телефон ОСОБА_2 . ОСОБА_4 (оскільки він зробив висновок, що вони друзі), попросивши віддати його власнику, після чого вони пішли на зупинку громадського транспорту, звідки поїхали на маршрутному таксі №220 до с.Черняхівка. Після вказаної події він ні з ОСОБА_4 , ні з ОСОБА_2 не бачилися.

Вказує, що кафе, у якому сталася подія, є два входи. Крім того підтверджує, що з ОСОБА_1 вони знайомі близько 10 років, оскільки раніше проживали в одному районі. Раніше він неодноразово притягався до кримінальної відповідальності (ст.ст.185, 186, 190, 309 КК України), відбував покарання у місцях позбавлення волі;

- рапортом поліцейського УПП в Кіровоградській області від 09.12.2019 року про отримання о 13 год. 42 хв. на номер «102» виклику від ОСОБА_2 у зв`язку з вчиненням відносно останнього на території АС-2 по вул.Євгена Тельнова у м.Кропивницькому заволодіння невідомою особою його мобільним телефоном «Xiaomi» шахрайським шляхом (т.1 а.п.12);

- заявою ОСОБА_2 про притягнення до відповідальності невідомого чоловіка, який 09.12.2019 року близько 13 год. перебуваючи в кафе біля АС-2 по вул.Євгена Тельнова у м.Кропивницькому шахрайським шляхом заволодів його мобільним телефоном «Xiaomi Redmi 6А» (т.1 а.п.13);

- протоколом огляду місця події від 21.01.2020 року із фототаблицею, відповідно до якого встановлено та оглянуто місце вчинення правопорушення - приміщення кафе «Заходьте до нас на вогник» поруч з АС-2 по вул.Євгена Тельнова, 1 у м.Кропивницькому (т.1 а.п.16-18);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.01.2020 року із долученою довідкою, згідно з якими потерпілий ОСОБА_2 впізнав ОСОБА_1 як особу, який представився ОСОБА_6 , який 09.12.2019 року близько 13 год. у кафе на території АС-2 по вул.Є.Тельнова, 1 у м.Кропивницькому під приводом здійснення телефонного дзвінка шахрайським шляхом заволодів його мобільним телефоном «Xiaomi Redmi 6А» (т.1 а.п.23-25);

- протоколом огляду предметів від 14.01.2020 року із долученою ілюстративною фототаблицею, відповідно до якого проведено огляд картонної коробки до мобільного телефону «Xiaomi Redmi 6А», долученої відповідно до заяви від 14.03.2020 року потерпілим ОСОБА_2 , яка визнана речовим доказом (т.1 а.п.29-32);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.01.2020 року із долученою довідкою, відповідно до якого свідок ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_4 як особу на ім`я ОСОБА_8 , який 09.12.2019 року в обідній час по вул.Є.Тельнова, 1 у м.Кропивницькому продав йому мобільний телефон «Xiaomi 6А» за 900 грн. (т.1 а.п.36-37);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.01.2020 року із долученою довідкою, відповідно до якого свідок ОСОБА_4 впізнав ОСОБА_1 як особу, на прохання якої він по АДРЕСА_2 продав мобільний телефон «Xiaomi Redmi 6А» чоловікові на ім`я ОСОБА_5 за 900 грн. (т.1 а.п.42-43);

- висновком експерта №41 від 22.01.2020 року, згідно з яким ринкова вартість не наданого на експертизу мобільного телефону «Xiaomi Redmi 6А 2/16 Black» у гарному технічно-справному стані без зарядного пристрою та іншої гарнітури, придбаного новим 26.06.2019 року, який використовувався за призначенням з моменту придбання, станом цін на 09.12.2019 року складає 1773 грн. 33 коп. (т.1 а.п.49-52);

- висновком судово-психіатричної експертизи №427 від 10.11.2020 року, відповідно до якого ОСОБА_1 у момент скоєння правопорушення виявляв і в даний час виявляє психічні розлади і розлади поведінки внаслідок вживання опіоїдів, на даний час утримання (згідно МКХ-10, F-11.22), проте вказані психічні розлади не досягають ступені душевного захворювання і недоумкуватості. Тому у відношенні інкримінуємого йому діяння слід вважати осудним. Підпадає під дію ч.1 ст.19 КК України. Застосування заходів медичного характеру не потребує (т.3 а.п.51-53);

- висновком судово-психіатричної експертизи №266 від 26.06.2020 року згідно з яким ОСОБА_1 не потребує застосування заходів медичного характеру, станом на 09.03.2020 року та на момент проведення експертизи мав психічні розлади і розлади поведінки внаслідок вживання опіоїдів, які не досягають ступені душевного захворювання і недоумкуватості та його слід вважати осудним (т.4 а.п.75-77).

Таким чином, проводячи судовий розгляд в межах висунутого зміненого обвинувачення відповідного до вимог ст.337 КПК України, аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази, які стосуються зміненого обвинувачення, оцінюючи їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, обвинувачення, висунуте ОСОБА_1 відповідно до обвинувального акта, визнається судом доведеним, а тому суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.190 КК України - як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

При цьому показання свідка ОСОБА_3 , який є товаришем обвинуваченого, з яким вони протягом тривалого часу знайомі, та показання самого обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що останній не мав умислу на заволодіння мобільним телефоном потерпілого, після здійснення дзвінка повернув його ОСОБА_4 саме з метою передачі його потерпілому ОСОБА_2 , не беруться судом до уваги, як такі, що не підтверджені і спростовані іншими доказами під час судового розгляду та дані обвинуваченим з метою уникнення відповідальності обвинуваченого за вчинене.

Під час аналізу досліджених та наведених раніше доказів суд враховує, що показання як потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , так і самого обвинуваченого ОСОБА_1 щодо прохання останнього до потерпілого надати мобільний телефон для здійснення дзвінка повністю узгоджуються між собою, а також із письмовими доказами, не заперечуються жодним учасником провадження, а тому суд бере їх до уваги та враховує при встановленні обставин вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, показання всіх вказаних осіб безсумнівно вказують на те, що ОСОБА_1 , отримавши у потерпілого мобільний телефон для дзвінка, у подальшому не повернув телефон його власнику ОСОБА_2 .

Також судом встановлено, що обвинувачений після звернення потерпілого до поліції повністю відшкодував збитки потерпілому.

При цьому, показання свідка ОСОБА_4 є логічними, послідовними, вони узгоджуються з іншими доказами, будь-яких підстав у останнього оговорювати обвинуваченого, які між собою є малознайомими, та будь-які підстави ставити під сумнів вказані докази судом не встановлено, а тому вони як і показання потерпілого ОСОБА_2 покладені в основу вироку і спростовують раніше вказані показання свідка ОСОБА_3 та обвинуваченого в частині повернення останнім в кафе свідку ОСОБА_4 мобільного телефону для передачі потерпілому. Відтак, з огляду на встановлені обставини, наявність попередніх судимостей у свідка ОСОБА_4 , у тому числі за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.190 КК України, не спростовує достовірності його показань у суді.

Крім того, показання потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4 повністю узгоджуються із об`єктивними даними і слідовою картиною, залишеною після вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.01.2020 року із долученою довідкою за участю свідка ОСОБА_7 (т.1 а.п.36-37), зміст якого щодо обставин продажу телефону свідку безпосередньо у суді підтвердив свідок ОСОБА_4 , тому підстави ставити під сумнів його достовірність не встановлено. Також вказану слідчу дію - пред`явлення особи для впізнання - проведено із дотриманням вимог та в спосіб, визначений КПК України, уповноваженим слідчим, тому підстави для визнання її недопустимою із врахуванням положень ст.ст.86-89 КПК України відсутні.

При цьому показання обвинуваченого ОСОБА_1 про повернення мобільного телефону свідку ОСОБА_4 , із яким він раніше жодних стосунків на підтримував, для передачі раніше не знайомому потерпілому є нелогічними, оскільки обвинувачений фактично не міг знати стосунків між останніми та вважати, що свідок віддасть телефон потерпілому. Крім того, вказані показання є нелогічними у зв`язку із тим, що потерпілий фактично не залишав місця події, а надав телефон обвинуваченому в кафе, вийшовши з нього для паління цигарок поруч із входом. Натомість обвинувачений, розуміючи викладене, маючи можливість під час виходу з кафе віддати телефон потерпілому, вийшов з кафе через інший вихід і не повернув телефон потерпілому. Такі дії обвинуваченого повністю узгоджуються із показаннями потерпілого та свідка ОСОБА_4 , та підтверджують ці показання у тій частині, що обвинувачений вийшов з кафе не повернувши телефон потерпілому, у тому числі через свідка ОСОБА_4 .

Таким чином показання потерпілого та свідка ОСОБА_4 , які повністю узгоджуються з протоколами огляду місця події, пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, огляду предмета та висновком експерта не викликають у суду жодних сумнівів та беруться судом до уваги в якості доказу.

Водночас, обрання предметом правопорушення мобільного телефону, який перебував у власності потерпілого ОСОБА_2 , який є малознайомою особою, із врахуванням обставин та часу події, раптове залишення місця події через інший вихід, поруч із яким не знаходився та з якого не виходив потерпілий, на переконання суду, зважаючи на відповідні показання потерпілого та свідків, безумовно вказує на наявність наміру у обвинуваченого заволодіти мобільним телефоном потерпілого. Про наведене свідчать і обставини звернення обвинуваченого вдруге з проханням до потерпілого про надання телефону, використання можливості залишитися з телефоном без потерпілого, у зв`язку з тим, що потерпілий вийшов з кафе після того як обвинувачений отримав телефон, зважаючи на те, що перед цим обвинувачений вже повертав потерпілому телефон після попереднього дзвінка. Тобто потерпілий мав підстави розраховувати на те, що обвинувачений поверне телефон, але був введений в оману.

Згідно з дослідженими доказами, враховуючи тривале перебування обвинуваченого в кафе, судом не встановлено таких виняткових обставин, які б вказували на необхідність термінового залишення кафе і передачі телефону потерпілого іншим особам.

Таким чином підстави ставити під сумнів раніше вказані докази відсутні, вони узгоджуються між собою та з іншими доказами, є належними, допустимими, достовірними, а тому твердження обвинуваченого не спростовують факту заволодіння мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_2 шляхом обману.

Крім цього висновки судово-психіатричних експертиз №427 від 10.11.2020 року та №266 від 26.06.2020 року (т.3 а.п.51-53, т.4 а.п.75-77) належно обґрунтовані та є достатніми для встановлення осудності обвинуваченого, належне усвідомлення своїх дій та керування ними ОСОБА_1 під час події на переконання суду із врахуванням висновків цих експертів узгоджується із показаннями обвинуваченого в суді, який намагається виправдати свої дії, тому підстави не брати вказані висновки до уваги відсутні.

У зв`язку із цим суд не бере до уваги доводи сторони захисту щодо недоведення вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, як такі, що не знайшли свого підтвердження.

З огляду на викладене, аналізуючи сукупність доказів у кримінальному провадженні, суд знаходить із достовірністю встановленими та доведеними викладені у вироку обставини кримінального провадження, та вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, за встановлених судом фактичних обставин.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 вчинив умисний нетяжкий злочин.

Як особа ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, офіційно не одружений та не працює, на обліку у закладах з надання психіатричної допомоги не перебуває (т.1 а.п.93), знаходиться на диспансерному обліку у КНП «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер» з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності (зловживання із шкідливими наслідками) з 2020 року (т.1 а.п.94), є особою з інвалідністю 2 групи (т.1 а.п.95), має низку тяжких хронічних захворювань (т.1 а.п.99, 101-103, т.3 а.п.137), осудний, раніше судимий.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає те, що він має низку тяжких хронічних захворювань та є особою з інвалідністю 2 групи, а також добровільне відшкодування потерпілому завданих збитків.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Із врахуванням всіх обставин провадження та особи обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, не одружений, вчинив умисний корисливий нетяжкий злочин під час іспитового строку, раніше неодноразово судимий за аналогічні корисливі злочини, суд вважає за можливе попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_1 у разі призначення йому за ч.2 ст.190 КК України покарання у виді позбавлення волі в межах передбаченої санкції з його реальним відбуванням тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому підстави для застосування положень ст.ст.69, 75 КК України не встановлені.

Беручи до уваги те, що вироком Кіровського районного суду м.Кіровограда від 10.10.2019 року ОСОБА_1 засуджено до 4 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки і він вчинив нове кримінальне правопорушення протягом іспитового строку, суд вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст.78 КК України призначити йому покарання за правилами, передбаченими ст.71 КК України.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 з`являється на виклики до суду та не ухиляється від них, до останнього застосовано запобіжний захід у вигляді застави, умови якої не порушувалися, суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Також суд керується положеннями ч.11 ст.182 КПК України, якими передбачено, що застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Кіровського районного суду м.Кіровограда від 10.10.2019 року та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 1 (один) місяць.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання вироку.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк перебування під вартою з 20.03.2020 року по 10.07.2020 року.

Запобіжним заходом обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити заставу в розмірі 21020 грн.

Після набрання вироком законної сили заставу в розмірі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) гривень, внесену ОСОБА_10 за ОСОБА_1 у вказаному кримінальному провадженні на депозитний рахунок №UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, згідно з квитанцією №МР_АВ140593GAI_14541745 від 09.07.2020 року АТ «А-БАНК», повернути заставодавцю ОСОБА_10 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експерта для проведення експертизи у розмірі 628 грн. 04 коп.

Речові докази:

- картонну коробку від мобільного телефону «Xiaomi Redmi 6A Black» (т.2 а.п.32, 33) - залишити потерпілому ОСОБА_2 ;

- картонну коробку від мобільного телефону «Xiaomi Redmi 6A 2/16GB Black» (т.4 а.п.29, 30) - залишити ОСОБА_11 ;

- аркуш паперу (т.4 а.п.44) - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подано апеляцію до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Кіровський районний суд м.Кіровограда.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя Кіровського районного суду

м. Кіровограда В.В. Поступайло

Показати/Приховати судові провадження

Судове провадження 1-кп/404/64/20

Номер: 1-кп/404/64/20
Опис:
Тип справи: на кримінальне провадження
Номер справи: 404/771/20
Суд: Кіровський районний суд м. Кіровограда
Суддя: Поступайло В.В.
Результати справи:
Етап діла: Призначено склад суду
Департамент справи:
Дата реєстрації: 04.02.2020
Дата етапу: 04.02.2020

Судове провадження 11-кп/4809/467/20

Номер: 11-кп/4809/467/20
Опис:
Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
Номер справи: 404/771/20
Суд: Кропивницький апеляційний суд
Суддя: Поступайло В.В.
Результати справи:
Етап діла: Призначено склад суду
Департамент справи:
Дата реєстрації: 28.04.2020
Дата етапу: 28.04.2020

Судове провадження 1-кп/404/254/20

Номер: 1-кп/404/254/20
Опис:
Тип справи: на кримінальне провадження
Номер справи: 404/771/20
Суд: Кіровський районний суд м. Кіровограда
Суддя: Поступайло В.В.
Результати справи:
Етап діла: Призначено склад суду
Департамент справи:
Дата реєстрації: 25.06.2020
Дата етапу: 25.06.2020

Судове провадження 11-кп/4809/614/20

Номер: 11-кп/4809/614/20
Опис:
Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
Номер справи: 404/771/20
Суд: Кропивницький апеляційний суд
Суддя: Поступайло В.В.
Результати справи:
Етап діла: Призначено склад суду
Департамент справи:
Дата реєстрації: 06.07.2020
Дата етапу: 06.07.2020