ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/4479/20 Суддя (судді) першої інстанції: В.О. Гаврилюк

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Федотова І.В.,

суддів: Єгорової Н.М. та Чаку Є.В.,

за участю секретаря Бринюк Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СИРОРОБ" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СИРОРОБ" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СИРОРОБ» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач) від 11.09.2020 № 0000040402.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з`явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, відповідно до наказу Головного управління ДПС у Черкаській області від 15.07.2020 № 754 проведено документальну невиїзну перевірку товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість щодо повноти та правомірності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість понад 100000 грн та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2020 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 22.06.2020 № 9141893972) в сумі 5584837 грн.

Вказаною перевіркою встановлено порушення товариством пункту 198.1 статті 198 та підпункту в пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України в частині достовірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за травень 2020 року в сумі 3466540 грн.

За результатами зазначеної перевірки складено акт № 139/23-00-04-0208/25212619 від 07.08.2020 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ «Сиророб» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість щодо повноти та правомірності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість понад 100 тис. гривень та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2020 року.

Товариство, відповідно до пункту 86.7 статті 86 податкового кодексу України, подало до Головного управління заперечення від 01.09.2020 на акт № 139/23-00-04-0208/25212619 від 07.08.2020.

11 вересня 2020 року на підставі акту перевірки № 139/23-00-04-0208/25212619 від 07.08.2020 та згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0000040402, відповідно до якого сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду складає 3466540 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що видаткових накладних, що підтверджують факт отримання позивачем бланків-дозволів до перевірки товариством не було надано. Видаткові накладні виписані на отримання паливно-мастильних матеріалів (далі - ПММ або паливно-мастильні матеріали) по бланкам дозволу, при цьому, будь-яких родових ознак бланків-дозволів у вказаних видаткових накладних не зазначено.

Крім того, надані в підтвердження використання в господарській діяльності ПММ по бланках-дозволам, чеки за 23, 25, 27 серпня 2020 року підтверджують доводи відповідача про порушення позивачем при формуванні податкового кредиту травня 2020 року п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України в частині придбання товарів з метою їх використання в господарській діяльності.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Так, висновки контролюючого органу та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення обґрунтовані тим, що позивачем порушено вимоги абз. «а» п.198.1 ст.198 ПК України в частині включення до складу податкового кредиту травня місяця поточного року податкових накладних виписаних ТОВ «Белнафтогаз» на відвантаження палива дизельного марки ДТ-3-К5, сорт F(л) по бланках - дозволах (талонах) на загальну суму податку на додану вартість 3466540 грн.

Відповідно до п. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ «Белнафтогаз» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу бланків-дозволів та паливних карток для отоварення ПММ № ДГ-002582 від 01.03.2019.

За умовами договору розділу 1 предмет договору п. 1.1 продавець зобов`язується передати покупцю бланки-дозволи та/або електронні паливні картки, які задають право на здійснення заправки паливо-мастильними матеріалами автотранспорту покупця на АЗС, вказаних в пункті 1.4 цього Договору, а покупець обов`язується приймати та оплачувати бланки-дозволи їх номіналом та/або доповнювати електронні паливні картки на бажану кількість/суму отримання покупцем паливо-мастильних матеріалів (ПММ).

Згідно пункту 1.2 цей Договір укладається продавцем на виконання договору №201119-МЕ від 20 листопада 2019 року, укладеного з ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» (далі по тексту - контрагент продавця). Власником ПММ є контрагент продавця, а продавець лише здійснює організацію продажу ПММ за допомогою дозвільних документів, вказаних в п. 1.3 Договору.

У пункт 1.3 Договору визначено, що за цим договором продавець зобов`язується випустити та передати покупцю один з наступних (або всі разом, на вибір покупця) дозвільних документів, які надають право на здійснення заправки паливо-мастильними матеріалами автотранспорту покупця, а саме:

Бланк-дозвіл (талони) - спеціальний документ, який має встановлену продавцем форму, зміст, ступінь захисту, строк дії, серійний/порядковий номер, тощо, та дозволяє його пред`явнику отримати на АЗС контрагента продавця ПММ відповідного найменування, марки та у кількості, що зазначені у ньому. Бланк-дозвіл видається продавцем на умовах, передбачених цим Договором. Блан-дозвіл за цим Договором не є спеціальним платіжним засобом (платіжною карткою) у розумінні Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», призначений виключно для підтвердження повноважень представників покупця на отримання ПММ, є засобом одноразового використання, що забезпечує систему безготівкового відпуску ПММ в мережі АЗС контрагента продавця.

Згідно із пунктом 1.4 Договору отоварення дозвільних документів здійснюється у мережі автозаправних станцій Контрагента Продавця (надалі іменується - мережа АЗС). Мережа АЗС - автозаправні станції, що працюють під ТМ « БРМС Нафта », на яких Покупець має право отримати ПММ від контрагента Продавця. З інформацією про перелік АЗС Покупець може ознайомитися в мережі Інтернет на сайті: www.brsm-nafta.com. Отоварення дозвільних документів можливе відповідно до режиму роботи АЗС Контрагента Продавця.

Згідно умов розділу 2 Договору Порядок розрахунків та отоварення дозвільних документів, а саме підпункту 2.1.1 пункту 2.1 покупець перераховує Продавцю вартість ПММ за бланками-дозволами (талонами) в асортименті, кількості та за ціною згідно з виставленим рахунком-фактурою, протягом 1 (одного) робочого дня з моменту виставлення рахунку-фактури. Ціна ПММ, зазначена рахунку-фактурі, є остаточною для Покупця, незалежно від того, яка ціна буде діяти на АЗС Контрагента Продавця в момент отоварення бланків-дозволів (талонів). ПММ відпускаються у кількості за видами, вказаними на бланках-дозволах (талонах).

Розрахунок здійснюється у безготівковому вигляді шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок Продавця або шляхом внесення готівки в касу Продавця.

Підпунктами 2.1.2-2.1.3 пункту 2.1 Договору визначено, що продавець, на підтвердження свого обов`язку, що випливає з цього Договору, за заявками (усними в телефонному режимі, письмовими, в електронному вигляді) Покупця, видає останньому бланки-дозволи відповідного номіналу, марки. Така видача бланків-дозволів здійснюється Продавцем протягом 5-ти робочих днів з моменту тримання відповідної заявки від Покупця, в котрій зазначається необхідна кількість бланків-дозволів. Оплачені Покупцем бланки-дозволи можуть видаватись протягом дії Договору. Бланки-дозволи у розумінні цього Договору, є разовими та мають строк дії строк (дії бланку-дозволу зазначається на зворотній стороні б ланку-дозволу). Бланки дозволу після отримання ПММ вважаються погашеними та, відповідно, є недійсними Після закінчення строку дії бланки-дозволи вважаються не дійсними, не приймаються в мережі АЗС Контрагента Продавця. При цьому, Продавець залишає за собою право після закінчення строку дії бланків-дозволів, на підставі накладної на повернення, замінити такі бланки дозволи на діючі, без перерахунку вартості таких ПММ.

Під час видачі банків-дозволів продавець видає покупцю видаткову накладну.

Згідно розділу 6 Дія Договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до 51.12.2020.

У разі, якщо жодна зі Сторін не заявить про його припинення за один місяць до закінчення строку його дії, Договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах.

Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Також, між позивачем та ТОВ «Белнафтогаз» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу бланків-дозволів та паливних карток для отоварення ПММ № ДГ-0002582 від 01.03.2019 року.

За умовами договору розділу 1 предмет договору пункт 1.1 Продавець зобов`язується передати Покупцю бланки-дозволи та/або електронні паливні картки, які надають право на здійснення заправки паливо-мастильними матеріалами автотранспорту Покупця на АЗС, вказаних в п. 1.4 цього Договору, а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати бланки-дозволи їх номіналом та/або поповнювати електронні паливні картки на бажану кількість/суму отримання Покупцем паливо-мастильних матеріалів (ПММ).

Згідно пункту 1.2 Договору цей Договір укладається Продавцем на виконання договору № 030119-МЕ від 03 січня 2019 року, укладеного з ТОВ «ІНТЕРГЕОКОМ» (далі по тексту - контрагент продавця). Власником ПММ є контрагент продавця, а продавець лише здійснює організацію продажу ПММ за допомогою дозвільних документів, вказаних в пункті 1.3 Договору.

Пунктом 1.3 Договору визначено, що за цим договором продавець зобов`язується випустити та передати покупцю один з наступних (або всі разом, на вибір Покупця) дозвільних документів, які надають право на здійснення заправки паливо-мастильними матеріалами автотранспорту покупця, а саме:

п.п. 1.3.1 бланк-дозвіл (талони) - спеціальний документ, який має встановлену Продавцем форму, зміст, ступінь захисту, строк дії, серійний/порядковий номер, тощо, та дозволяє його пред`явнику отримати на АЗС контрагента продавця ПММ відповідного найменування, марки та у кількості, що зазначені у ньому. Бланк-дозвіл видається Продавцем на умовах, передбачених цим Договором. Б лан-дозвіл за цим Договором не є спеціальним платіжним засобом (платіжною карткою) у розумінні Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», призначений виключно для підтвердження повноважень представників Покупця на отримання ПММ, є засобом одноразового використання, що забезпечує систему безготівкового відпуску ПММ в мережі АЗС Контрагента Продавця.

Відповідно до пункту 1.4 Договору отоварення дозвільних документів здійснюється у мережі автозаправних станцій контрагента продавця (надалі іменується - мережа АЗС). Мережа АЗС -автозаправні станції, що працюють під ТМ «БРМС Нафта», на яких покупець має право тримати ПММ від контрагента продавця. З інформацією про перелік АЗС покупець ложе ознайомитися в мережі Інтернет на сайті: www.brsm-nafta.com. Отоварення дозвільних документів можливе відповідно до режиму роботи АЗС Контрагента Продавця.

Згідно умов розділу 2 Порядок розрахунків та отоварення дозвільних документів покупець перераховує Продавцю вартість ПММ за бланками-дозволами (талонами) в сортименті, кількості та за ціною згідно з виставленим рахунком-фактурою, протягом одного) робочого дня з моменту виставлення рахунку-фактури. Ціна ПММ, зазначена рахунку-фактурі, є остаточною для Покупця, незалежно від того, яка ціна буде діяти з АЗС Контрагента Продавця в момент отоварення бланків-дозволів (талонів). ПММ відпускаються у кількості за видами, вказаними на бланках-дозволах (талонах).

Розрахунок здійснюється у безготівковому вигляді шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок Продавця або шляхом внесення готівки в касу продавця.

Продавець, на підтвердження свого обов`язку, що випливає з цього Договору, заявками (усними в телефонному режимі, письмовими, в електронному вигляді) покупця, видає останньому бланки-дозволи відповідного номіналу, марки. Така видача бланків-дозволів здійснюється продавцем протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання відповідної заявки від покупця, в котрій зазначається необхідна кількість бланків-дозволів. Оплачені покупцем бланки-дозволи можуть видаватись протягом дії Договору. Бланки-дозволи у розумінні цього Договору, є разовими та мають строк дії (строк дії бланку-дозволу зазначається на зворотній стороні бланку-дозволу). Бланки-дозволів після отримання ПММ вважаються погашеними та, відповідно, є недійсними. Після закінчення строку дії бланки-дозволи вважаються не дійсними, не приймаються мережі АЗС контрагента продавця. При цьому, продавець залишає за собою право після закінчення строку дії бланків-дозволів, на підставі накладної на повернені замінити такі бланки дозволи на діючі, без перерахунку вартості таких ПММ.

Під час видачі бланків-дозволів продавець видає покупцю видаткову накладну.

Згідно розділу 6 Дія Договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2020.

У разі, якщо жодна зі Сторін не заявить про його припинення за один місяць до закінчення строку його дії, Договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах.

Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

21 листопада 2019 року укладено додаткову угоду № 1 (далі - Угода) до договору купівлі-продажу бланків-дозволів та паливних карток для отоварення ПММ № ДГ-0002582 від 01.03.2019.

Згідно пункту 1 Угоди у зв`язку зі зміною контрагента продавця, сторони дійшли згоди внести зміни до Договору та викласти п.1.2 Договору в наступній редакції: п.1.2 Цей Договір укладається продавцем на виконання договору № 201119-МЕ від 20 листопада 2019 року, укладеного з ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» (далі по тексту - контрагент продавця). Власником ПММ є контрагент продавця, а продавець лише здійснює організацію продажу ПММ за допомогою дозвільних документів, вказаних в п.1.3 Договору.

На виконання вказаних договорів, предметом яких були дозвільні документи (бланки-дозволи) на ПММ ТОВ «Белнафтогаз» було надано позивачу видаткові накладні, згідно з якими, ТОВ «Сиророб» одержало паливо-мастильні матеріали - паливо дизельне марки ДТ-Л-К5 сорт С по бланкам-дозволу за травень 2020 року: 235430 л, обсяг поставки без ПДВ 3333296,41 грн, сума ПДВ 666659,82 грн.

Як вбачається зі змісту видаткових накладних, останні виписані на отримання ПММ по бланкам дозволу, а саме: паливо дизельне марки ДТ-Л-К5 сорт С.

При цьому, будь-яких родових ознак бланків-дозволів у вказаних видаткових накладних не зазначено.

Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що ТОВ «Белнафтогаз» не має ліцензії на оптову торгівлю пальним.

Відтак, не має правових підстав отримувати грошові кошти за пальне та передавати за видатковими накладними паливно мастильні матеріали.

Суд першої інстанції обґрунтовано вказав на відсутність видаткових накладних, що підтверджують факт отримання позивачем бланків-дозволів, що не спростовано апелянтом жодними доводами, або доказами, які б відповідали вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України.

Твердження позивача про те, що фактично відбулося придбання товариством ПММ у ТОВ «Белнафтогаз», а операція, яка проводиться при видачі пального на АЗС при наданні бланку-дозволу, є повернення власнику його майна (в даному випадку - пального), і така операція не може вважатися розрахунковою операцією, оскільки пальне було оплачене в попередньому періоді, вірно відхилено судом першої інстанції, з огляду на те, що вказане не відповідає умовам договору, укладеного власником ПММ та Емітентом бланків-дозволів та власне Договору ДГ-0002582 від 01.03.2019, відповідно до яких право власності на ПММ переходить від власника ПММ до позивача в момент отоварення бланків-дозволів. До моменту отоварення ПММ належать власнику ПММ, а Емітент (ТОВ «Белнафтогаз») не набуває жодних майнових прав на ПММ, а є лише посередником та не є платником акцизного податку.

Колегія суддів враховує доводи апелянта щодо відповідності бланків-дозволів Додатку №2 до Договору №201119-МЕ від 20.11.2019 «Зразки бланків-дозволів та паливних карток», відповідно до якого сторонами затверджено зразки бланків -дозволів та паливних карток для отоварення пального в мережі АЗС ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР», що працюють під брендом «БРСМ-Нафта». Втім, зазначене не свідчить про те, що позивач має право на паливно мастильні матеріали до моменту їх отоварення згідно вказаних бланків-дозволів.

Як вбачається з акту перевірки, станом на 01.06.2020 податковим органом встановлено (на підставі видаткових накладних, даних оборотно-сальдової відомості по рахунку 2031), що позивач не використовував в господарській діяльності обліковані в бухгалтерському обліку ПММ придбані по бланках-дозволах.

Додані до позовної заяви чеки не свідчать про використання ПММ по бланках-дозволах, оскільки, в них зазначено умови оплати - післяоплата.

Відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що додані позивачем, в підтвердження використання в господарській діяльності ПММ по бланках-дозволам, чеки за 23, 25, 27 серпня 2020 року підтверджують доводи відповідача про порушення позивачем при формуванні податкового кредиту травня 2020 року п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України в частині придбання товарів з метою їх використання в господарській діяльності.

Разом з тим, позивачем не надано доказів використання отриманого товару (бланки-дозволи) у своїй господарській діяльності, в тому числі використання вказаних бланків для отоварення пального у власні та орендовані транспортні засоби, які здійснювали транспортування сировини, готової продукції власного виробництва та імпортованої продукції.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Сиророб".

Апеляційний суд визнає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційних скаргах доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СИРОРОБ" залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 08.07.2021 року.