ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви в частині

09 липня 2021 рокум. Ужгород№ 260/2656/21

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Мукачівської міської ради, Мукачівського міського голови Балоги Андрія Вікторовича про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити пенсії дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , через свого представника – адвоката Мельника Павла Петровича, звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Мукачівської міської ради, Мукачівського міського голови Балоги Андрія Вікторовича, в якому просить суд: 1. Визнати протиправною бездіяльність Мукачівського міського голови ОСОБА_2 щодо неподання на розгляд сесії та Мукачівської міської ради, щодо нерозгляду протягом одного місяця (від дати реєстрації клопотань - 19.05.2020 року) на сесії Мукачівської міської ради клопотання ОСОБА_1 від 18.05.2020 року про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою у межах норм безоплатної приватизації для особистого селянського господарства, площею 2,00 га, що знаходяться на території Мукачівської ОТГ. 2. Визнати протиправним та скасувати рішення 3-ої сесії Мукачівської міської ради 8-го скликання № 69 від 22.12.2020 року про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства, площею 2,00 га, що знаходяться на території Мукачівської ОТГ. 3. Зобов`язати Мукачівську міську раду повторно розглянути на черговій (позачерговій) сесії Мукачівської міської ради клопотання ОСОБА_1 від 18.05.2020 року та надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для особистого селянського господарства, площею 2,00 га, що знаходяться на території Мукачівської ОТГ.

Відповідно до статті 171 частини 1 пункту 3 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 липня 2021 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви, а саме: надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовною вимогами про визнання протиправної бездіяльності Мукачівського міського голови ОСОБА_2 щодо неподання на розгляд сесії Мукачівської міської ради клопотання ОСОБА_1 від 18.05.2020 року та протиправної бездіяльності Мукачівської міської ради щодо нерозгляду протягом одного місяця (від дати реєстрації клопотань – 19.05.2020 року) на сесії Мукачівської міської ради клопотання ОСОБА_1 від 18.05.2020 року про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства, площею 2,00 га, що знаходяться на території Мукачівської ОТГ з обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку.

У відповідності до статті 4 частини 2 КАС України судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 12 КАС України судове рішення - рішення, постанова, ухвала суду будь-якої інстанції.

05 липня 2021 року на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху до суду надійшла заява представника позивача – адвоката Мельника Павла Петровича. Зазначає, що процесуальні строки позивачем не порушені, оскільки бездіяльність є триваючим правопорушенням, яке припинене прийняттям сесією міської ради рішення. Таким чином, переконаний, що бездіяльність відповідача 1 та відповідача 2 є триваючим правопорушенням, яка припинена прийняттям на сесії Мукачівської міської ради 22 грудня 2020 року оскаржуваного рішення. Просить відкрити провадження у справі.

Розглянувши заяву представника позивача про усунення недоліків позовної заяви, суд зазначає наступне.

Строк звернення до адміністративного суду регламентовано статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за приписами частин першої, другої якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв`язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов`язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини.

Законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Процесуальний кодекс встановлює обмеження щодо відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом особи на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду в розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.

Виходячи з наведеного, можна дійти висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише пропущені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Разом з тим, обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 у справі Перетяка та Шереметьєв проти України).

Так, представник позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду, посилається на триваюче правопорушення прав позивача внаслідок нерозгляду її заяви, у зв`язку з чим, представник позивача вважає, що строк звернення до суду не порушено.

З наданої до суду позовної заяви вбачається, що позивач 18.05.2020 року звернулися з письмовим клопотанням до Мукачівського міського голови ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації. Таке клопотання було зареєстроване в Мукачівській міській раді 19.05.2020 року.

Частиною 3 статті 123 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Таким чином, враховуючи те, що Земельним кодексом встановлено місячний строк розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, в червня 2020 року клопотання мало бути розглянуто.

Отже, про порушення права позивачу було відомо з червня 2020 року.

До суду позивач звернулася в червні 2021 року, тобто рівно через 1 рік.

Оцінюючи вказані представником позивача у заяві аргументи, суд зазначає, що позивач була обізнана про бездіяльність відповідача – суб`єкта владних повноважень, яка виразилась у нерозгляді її клопотання від 18.05.2020 року, ще у червня 2020 року, зважаючи на встановлений законом місячний термін розгляду клопотання, однак не зазначив поважних підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду з указаним позовом.

Наведені представником позивача доводи щодо триваючого правопорушення є помилковими та не є підставою для поновлення строку на звернення до суду.

Позивачем не надано доказів того, що за наявності наміру поновити порушені права, позивач була об`єктивно позбавлена можливості вчасно звернутися до суду з адміністративним позовом.

Така правова позиція щодо застосування строків звернення до суду та кваліфікації правопорушення як триваючого викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.03.2021 року у справі №199/3323/19.

Враховуючи наявність неоднакового підходу до визначення процесуальних строків звернення до суду у публічно-правових відносинах, Верховним Судом у 2020-2021 роках сформовано правові позиції про необхідності дотримання встановлених КАС України строків звернення до суду та поновлення порушеного строку виключно за наявності поважних причин підтверджених належними доказами:

- у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 11.02.2021 року у справі №240/532/20;

- у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 року по справі №240/12017/19;

- у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 26.11.2020 року по справі №500/2486/19.

Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, оскільки недоліки позовної заяви, на які вказано в ухвалі суду Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 липня 2021 року, позивачем (його представником) в повному обсязі не усунуто, то позовна заява у частині позовних вимог про визнання протиправної бездіяльності Мукачівського міського голови ОСОБА_2 щодо неподання на розгляд сесії Мукачівської міської ради клопотання ОСОБА_1 від 18.05.2020 року та протиправної бездіяльності Мукачівської міської ради щодо нерозгляду протягом одного місяця (від дати реєстрації клопотань – 19.05.2020 року) на сесії Мукачівської міської ради клопотання ОСОБА_1 від 18.05.2020 року про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства, площею 2,00 га, що знаходяться на території Мукачівської ОТГ (зазначені у пункті 2 прохальної частини позовної заяви) у відповідності до статті 169 частини 1 пункту 4 КАС підлягає поверненню позивачеві.

Необхідно звернути увагу на те, що відповідно до статті 169 частини 8 КАС, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 248, 294 частини 3 КАС України, суддя, –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Мукачівської міської ради, Мукачівського міського голови Балоги Андрія Вікторовича про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити пенсії дії, в частині позовної вимоги: «Визнати протиправною бездіяльність Мукачівського міського голови ОСОБА_2 щодо неподання на розгляд сесії та Мукачівської міської ради, щодо нерозгляду протягом одного місяця (від дати реєстрації клопотань - 19.05.2020 року) на сесії Мукачівської міської ради клопотання ОСОБА_1 від 18.05.2020 року про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою у межах норм безоплатної приватизації для особистого селянського господарства, площею 2,00 га, що знаходяться на території Мукачівської ОТГ» – повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її  проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Суддя                                                                                                      Я. М. Калинич