Номер провадження: 33/813/731/21

Номер справи місцевого суду: 523/1925/21

Головуючий у першій інстанції Далеко К.В.

Доповідач Артеменко І. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2021 року                                                                 м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду – Артеменко І.А.

за участю: секретаря судового засідання – Фабіжевської Т.С.

розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – Дмітрієва Руслана Борисовича на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2021 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонера, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 10 200 грн. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених на перше січня 2021 року, що складає 454 грн.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №273728 від 26.01.2021 року 26.01.2021 року о 21год.37хвил. в м. Одесі по вул. Миколаївська дорога 293 громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом KIA OPTIMA, державний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, невиразна вимова, в присутності двох свідків від проходження медичного огляду в законному порядку категорично відмовився.

Не погоджуючись із вказаною постановою, 05 травня 2021 року представник ОСОБА_1 – Дмітрієв Р.Б. засобами поштового зв`язку,  подав апеляційну скаргу, в якій просить суд поновити строк на апеляційне оскарження вищенаведеної постанови, скасувати постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2021 року та закрити провадження у справі.

В обґрунтування своїх вимог про скасування постанови зазначає, що інформації щодо зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 ; представнику ОСОБА_1 , не було надано для ознайомлення наявний у матеріалах справи відеозапис; пояснення свідків заповнені на друкованих бланках та є ідентичними за змістом, а судом першої інстанції не було встановлено свідками яких подій були ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відеозапис, долучений до матеріалів справи не містить моменту зупинки автомобіля та встановлення працівниками поліції ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 . Окрім того, апелянт підкреслює, що справу судом першої інстанції було розглянуто за його відсутності, з урахуванням відсутності у матеріалах справи доказів направлення йому судового повідомлення.

Для перевірки доводів та наданих апелянтом пояснень, апеляційним судом було прийнято рішення щодо задоволення клопотання представника ОСОБА_1 – Дмітрієв аР.Б. та виклику до апеляційного суду свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Окрім того, апеляційним судом було задоволено клопотання представника ОСОБА_1 – Дмітрієва Р.Б. про витребування диску із записом нагрудного відеореєстратора поліцейських за протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №273728 від 26.01.2021 року.

Так, листом від 20 травня 2021 року було доручено Начальнику Управління Патрульної поліції в Одеській області Гостіщеву О.Є. направити до Одеського апеляційного суду повний відеозапис події, за фактом якої складений протокол ДПР18 №273728 від 26.01.2021 року відносно ОСОБА_1

31травня 2021 року на адресу Одеського апеляційного суду від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області надійшов лист, в якому зазначено, що відповідні відеозаписи є в наявності та їх можна отримати на власний електронний носій, втім записати їх на диски немає можливості в зв`язку з тимчасовою відсутністю дисків.

Судовий розгляд в апеляційному суді проведено за відсутністю ОСОБА_1 , який будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились.

Апеляційний суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, судом були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату та час розгляду скарги в апеляційному суді, не з`явився, суд оцінює таку поведінку, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Судом апеляційної інстанції, з метою встановлення права на справедливий суд, забезпечення завдання КУпАПу щодо охорони прав і свобод громадян, дотримання принципу здійснення провадження в справах про адміністративні правопорушення на основі суворого додержання законності, досліджено матеріали справи, з яких апеляційний вважає необхідним задовольнити клопотання представника ОСОБА_1 – Дмітрієва Р.Б. та поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Згідно положень ч. 1 ст. 268 КУпАП визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Оскільки матеріали справи не містять доказів отримання апелянтом оскаржуваної постанови, яку було винесено за його відсутності, раніше ніж 28 квітня 2021 року апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню для забезпечення права особи на доступ до правосуддя.

Разом з тим, апеляційний суд не в змозі погодитись із доводами апелянта щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з огляду на наступні обставини.

Відповідно до положень ч. ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Аналіз матеріалів провадження свідчить про те, що провина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП України за кваліфікуючими ознаками: керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, повністю доведена та підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №273728 від 26.01.2021 року, відповідно до якого 26.01.2021 року о 21год.37хвил. в м. Одесі по вул. Миколаївська дорога 293 громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом KIA OPTIMA державний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, невиразна вимова, в присутності двох свідків від проходження медичного огляду в законному порядку категорично відмовився (а.с.2).

-письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що 26.01.2021 року вони були свідками того, що 26.01.2021 року працівниками ПП їх було залучено в якості свідка при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення за ознаками ст. 130 КУпАП. В їх присутності водії KIA OPTIMA державний номер НОМЕР_1 , гр. ОСОБА_4 від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп`яніння відмовився. Також у їх присутності ОСОБА_1 був ознайомлений із змістом адміністративного протоколу, зі своїми правами та обов`язками, передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, і повідомлено про місце час розгляду справи про адміністративне правопорушення (а.с.3).

-відеозаписом, який міститься в матеріалах справи (а.с.4), з якого вбачається, що 26.01.2021 року в м. Одесі по вул. Миколаївська дорога 293 працівниками поліції було зупинено KIA OPTIMA, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 який перебував на час зупинки з явними ознаками сп`яніння. На місці зупинки працівниками поліції, у присутності двох свідків, водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» на місці події, втім після надання відповідного приладу водій своїми діями фактично відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу (неодноразово просив зачекати працівників поліції та свідків доки він допалить, доки не завершить важливу телефонну бесіду, а після заявив, що проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» на місці події є неможливим, через те, що в нього «лопнула губа»), на підставі чого ОСОБА_1 було запропоновано пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров`я, з чим водій погодився. У закладі охорони здоров`я, у який ОСОБА_1 , було доставлено у машині патрульної поліції, водій знову своїми діями фактично відмовився від проведення огляду заявивши, що не може здати необхідні аналізи через фізіологічні причини. Працівниками поліції було залучено двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у присутності яких ОСОБА_1 підтвердив обставини його зупинки та відмову від проходження медичного огляду як за допомогою газоаналізатора «Драгер» на місці події так і у медичному закладі. Під час працівниками поліції було повідомлено, що матеріали справи про адміністративне правопорушення будуть розглядатись у Суворовському суді м. Одеси 26.02.2021 року о 10:00.

Посилання представника ОСОБА_1 – Дмітрієва Р.Б. на неналежне сповіщення судом першої інстанції ОСОБА_1 про слухання справи, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки апелянта було сповіщено належним чином про направлення протоколу на розгляд до Суворовського районного суду м. Одеси ще у день складання такого протоколу, що достеменно зафіксовано на камеру нагрудного відеореєстратора поліцейського, запис якої долучено до протоколу та наявний у матеріалах справи. Втім у подальшому розглядом справи він не цікавився, правами, передбаченими ч.1 ст. 268 КУпАП, а зокрема, знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи скористався лише зі спливом майже трьох місяців з дня складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення. Так, із поданої апеляційної скарги вбачається, що договір про надання правової допомоги муж ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було укладено лише 19.04.2021 року.

У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008р. «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Тож апеляційний суд погоджується із оцінкою судом першої інстанції дій ОСОБА_1 як таких, що направлені на затягування розгляду справи, з метою уникнення ОСОБА_1 відповідальності.

Також право ОСОБА_1 на особисту участь у судовому засіданні було поновлене, шляхом прийняття апеляційної скарги до розгляду та наданням права особистої присутності у суді апеляційної інстанції з метою надання своїх пояснень та доказів на підтримання вимог апеляційної скарги.

Апеляційний суд звертає увагу, що апелянта було сповіщено належним чином про час та місце розгляду справи судом апеляційної інстанції, що дозволило апелянту скористатись правами, передбаченими ч.1 ст. 268 КУпАП, а зокрема, знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Апеляційний суд критично відноситься до посилань представника ОСОБА_1 – Дмітрієва Р.Б. на ненадання йому для ознайомлення відеозапису, оскільки вони ґрунтуються на нічим не підкріплених твердженнях апелянта, а виходячи за змісту апеляційної скарги вбачається, що представником ОСОБА_1 – Дмітрієвим Р.Б. наводяться заперечення щодо змісту відповідного відеозапису, зі змістом якого, за його твердження, його ознайомлено не було. Доказів повторного ознайомлення ОСОБА_5 із матеріалами справи або отримання копії відповідного відеозапису матеріали справи не містять.

Щодо посилань представника апелянта на те, що пояснення свідків не можуть братися до уваги, оскільки вони відібрані не належним чином, викладені на заздалегідь заготовлених бланках, то суд апеляційної інстанції не може погодитися з ними, оскільки, чинний КУпАП, будь - яких вимог до складання пояснень свідків не містить, тоді як ці пояснення відібрані інспектором патрульної поліції, засідчено власними підписами свідків, та відомості, що містяться в цих поясненнях не суперечать іншим вищезазначеним доказам у справі.

Безпідставними є також і твердження представника ОСОБА_1 – Дмітрієва Р.Б. про те, що судом першої інстанції не було встановлено свідками яких подій були ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відмови від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки (вул. Миколаївська дорога, 283) чи на місці складання протоколу (вул. Ак. Воробйова, 9).

Так, з відеозапису який міститься в матеріалах справи, працівниками поліції на місці складання протоколу, після відмови ОСОБА_1 проходити огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я у м. Одеса, вул. Ак. Воробйова, 9, було залучено двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у присутності яких ОСОБА_1 підтвердив обставини його зупинки та відмову від проходження медичного огляду як за допомогою газоаналізатора «Драгер» на місці події так і у медичному закладі.

Вищенаведені обставини викладено і у оскаржуваній постанові , яким судом першої інстанції було надано належну правову оцінку.

Щодо посилання апелянта на відсутність у матеріалах справи інформації щодо зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , апеляційний суд погоджується із зауваженням суду першої інстанції про те, що відеозаписом підтверджуються обставини того, що ОСОБА_1 не заперечував керування транспортним засобом 26.01.2021, та те що саме він був водієм транспортного засобу KIA OPTIMA державний номер НОМЕР_1 . Окрім того, апеляційний суд підкреслює, що не містить відповідних заперечень і апеляційна скарга.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена винуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому слід визнати, що висновок районного суду про визнання його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є законним та обґрунтованим, підтверджений наявними у матеріалах справи доказами.

Позиція представника ОСОБА_1 – Дмітрієва Р.Б., яку він висловив в апеляційній скарзі щодо невизнання вини розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту та ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене правопорушення.

При визначені виду та міри адміністративного стягнення, судом були додержані вимоги ст. 33 КУпАП.

Так, з постанови суду вбачається, що при визначенні розміру штрафу та строку позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, судом першої інстанції були враховані характер скоєного правопорушення, особа правопорушника, в зв`язку з чим судом першої інстанції було визначене адміністративне стягнення у виді розміру штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами, як єдиного адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ст. 130 ч.1 КУпАП.

Враховуючи наведені обставини, вважаю, що не вбачається підстав для скасування або змінення постанови суду.

У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника ОСОБА_1 – Дмітрієва Руслана Борисовича – задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2021 року.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – Дмітрієва Руслана Борисовича – залишити без задоволення.

Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2021 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладання адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 10 200 грн. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк один рік – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду                                                І.А. Артеменко