КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого - судді Худика М.П.

суддів - Балацької Г.О., Сілкової І.М.

секретаря судових засідань - Коломиченко А.С.

за участю:

захисника - Аль-Атті І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Аль-Атті І.В. на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від28 травня 2021 року, про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016250250002120 щодо ОСОБА_2 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 161, ч. 3 ст. 28 ст. 179, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 298, ч. 2 ст. 296, ч. 4 ст. 296, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 15, п. 1, 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 258 КК України, ОСОБА_3 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 161, ч. 3 ст. 28 ст. 179, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 298, ч. 2 ст. 296, ч. 4 ст. 296, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 15, п. 1, 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 309 КК України, ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 161, ч. 3 ст. 28 ст. 179, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 298, ч. 2 ст. 296, ч. 4 ст. 296, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 15 п. 1, 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 258 КК України, ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 161, ч. 3 ст. 28 ст. 179, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 298, ч. 2 ст. 296, ч. 4 ст. 296, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 15, п. 1, 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 309 КК України.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28 травня 2021 року обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 26 липня 2021, включно.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суд першої інстанції врахував тяжкість інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, кількість та характер епізодів злочинної діяльності, відсутність міцних соціальних зв`язків, те, що ОСОБА_1 і ОСОБА_4 перебували у розшуку на стадії досудового розслідування, а також те, що свідки та потерпілі на даний час судом не допитані, на підставі чого прийшов до висновку про неможливість запобігти існуючим ризикам більш м`якому запобіжному заходу не пов`язаному з триманням під вартою.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Аль-Атті І.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати в частині продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_1 та постановити нову, якою застосувати щодо її підзахисного запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Так, апелянт не погоджується з висновками суду щодо наявності підстав для продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою, зважаючи на ті обставини, що в матеріалах провадження відсутні докази його неналежної процесуальної поведінки.

Апелянт заперечує факт переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування, оскільки останній не знав, що перебуває у розшуку. Крім того, захисник зазначає, що з 2016 року ОСОБА_1 не проживає в м. Черкаси, в зв`язку з чим, вважає, що його не було належним чином повідомлено про підозру.

Також, згідно доводів апеляційної скарги, сама підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень є необґрунтованою.

Крім того, захисник просить врахувати і дані про особу ОСОБА_1 , зокрема його молодий вік, наявність дружини, яка перебуває у декретній відпустці, малолітнього сина, матері та брата, які знаходяться у нього а утриманні, працює, має постійне місце проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, характеризується позитивно.

Дані обставини, на думку апелянта, вказують, що достатнім стримуючим засобом неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_1 буде запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін адвокат Аль-Атті І.В. не заявляла.

Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката Аль-Атті І.В., яка підтримала апеляційну скаргу і просила її задовольнити, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вказана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, в провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016250250002120 щодо ОСОБА_2 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 161, ч. 3 ст. 28 ст. 179, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 298, ч. 2 ст. 296, ч. 4 ст. 296, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 15, п. 1, 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 258 КК України, ОСОБА_3 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 161, ч. 3 ст. 28 ст. 179, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 298, ч. 2 ст. 296, ч. 4 ст. 296, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 15, п. 1, 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 309 КК України, ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 161, ч. 3 ст. 28 ст. 179, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 298, ч. 2 ст. 296, ч. 4 ст. 296, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 15 п. 1, 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 258 КК України, ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 161, ч. 3 ст. 28 ст. 179, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 298, ч. 2 ст. 296, ч. 4 ст. 296, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 15, п. 1, 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 309 КК України.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28 травня 2021 року обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 26 липня 2021, включно.

За приписами ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу суду першої інстанції в межах апеляційної скарги адвоката Аль-Атті І.В. в частині, що стосується продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 .

Перевіривши рішення суду першої інстанції в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , колегія суддів вважає його законним, а висновки суду щодо не достатності іншого запобіжного заходу для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, обґрунтованими, зважаючи на наступне.

Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного й обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому, наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, суд першої інстанції зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Абзацом другим цієї ж частини ст. 331 КПК України на суд покладено такий самий обов`язок, а саме повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, у разі якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

На думку колегії суддів, судом першої інстанції були дотримані зазначені вимоги закону при вирішенні питання про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких, приймаючи до уваги кількість та характер епізодів, підвищену суспільну небезпеку інкримінованих йому дій, обсяг судового слідства, який ще необхідно провести, зокрема те, що потерпілі та свідки про справі ще не допитані, дані про особу обвинуваченого, а саме його вік, стан здоров`я, соціальні зв`язки та спосіб життя взагалі, те, що ОСОБА_1 перебував у розшуку на стадії досудового розслідування, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу наявності підстав для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки інший, більш м`який запобіжний захід не в змозі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Таке обмеження права ОСОБА_1 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

Ті дані про особу обвинуваченого, на які посилається захисник, були враховані судом при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, однак вони не зменшують існуючих ризиків, а тому не можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу.

Що стосується доводів апеляційної скарги про необґрунтованість підозри ОСОБА_1 та неналежність її вручення, то слід зазначити, що вказані обставини, у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального законодавства, на даній стадії кримінального провадження не перевіряються, оскільки є предметом розгляду під час проведення досудового розслідування, до передачі обвинувального акту до суду для розгляду по суті.

Не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи і посилання захисника на безпідставність оголошення ОСОБА_1 у розшук.

Доводи апеляційної скарги про те, що стороною обвинувачення не доведено наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України є безпідставними, оскільки суд прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

Матеріали провадження не містять переконливих доказів того, що існуючі у поведінці ОСОБА_1 ризики зменшилися, або, що запобігти їм в змозі інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Таким чином, за вказаних вище обставин, колегія суддів приходить до висновку про законність і обґрунтованість ухвали Печерського районного суду м. Києва від 28 травня 2021 року про продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а відтак апеляційна скарга його захисника Аль-Атті І.В. задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Аль-Атті І.В. залишити без задоволення, а ухвалу Печерського районного суду м. Києва від28 травня 2021 року, про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

___________ __________________ __________________

Худик М.П. Балацька Г.О. Сілкова І.М.