УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________________________________________

                                                                               Справа № 686/15042/20

Провадження № 22-ц/4820/1120/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.,        

секретар судового засідання Дубова М.В.,

                з участю апелянта, представника відповідача,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Заворотної О.Л. від 27 травня 2021 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» про проведення розрахунків з недобросовісним набувачем при витребуванні майна із чужого незаконного володіння.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в :

У травні 2021 року ОСОБА_1 , звертаючись з заявою про забезпечення позову, зазначав, що в провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебуває цивільна справа за його позовом до АТ «Хмельницькобленерго» про проведення розрахунків, з недобросовісним набувачем, при витребуванні майна із чужого незаконного володіння за період 2009 року по 2017 рік.

Відповідач має намір та реальні можливості зменшити свої активи, розподіляючи прибуток між акціонерами.

Звертав увагу суду, що цивільне процесуальне законодавство не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Оскільки існує ризик розподілу прибутку серед своїх акціонерів АТ «Хмельницькобленерго», невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони відповідачеві вчиняти дії пов`язані із розподілом прибутку за 2019 рік може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у разі задоволення його позову.

Тому просив забезпечити позов шляхом заборони АТ «Хмельницькобленерго» вчиняти дії, пов`язані з розподілом прибутку за 2019 рік на суму 8021425,92 грн.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 травня 2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1  до Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» про проведення розрахунків, з недобросовісним набувачем, при витребуванні майна із чужого незаконного володіння відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає ухвалу суду незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати. На думку апелянта, суд помилково не врахував наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування зазначеного заходу забезпечить ефективний захист його порушеного права, поновлення прав та інтересів. На його думку, відсутність генерального директора у АТ «Хмельницькобленерго» протягом п`яти років підтверджує факт безконтрольності дій підприємства. Відповідач здійснює перешкоди та затягує виконання судових рішень у інших справах. Суд першої інстанції не врахував позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі 381/4019/18.

У відзиві АТ «Хмельницькобленерго» просить відхилити апеляційну скаргу як безпідставну, рішення суду залишити без змін. Суд надав належну та мотивовану оцінку щодо відсутності загрози порушення законних прав позивача в разі невжиття заходів забезпечення та перешкоджанню здійснення господарської діяльності в разі задоволення заяви.

В засіданні апеляційного суду апелянт підтримав апеляційну скаргу, вказуючи на наявність підстав для забезпечення позову.

Представник відповідача просив відхилити апеляційну скаргу як безпідставну.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що в провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до АТ «Хмельницькобленерго» про стягнення доходів від майна, які воно одержало за період незаконного володіння ним з 01.10.2009 року по 13.09.2017 року, в розмірі 8021425,92 грн.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з відсутності підстав для забезпечення позову у спосіб, обраний позивачем.

Так, згідно з ч.ч.1-2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ст.151 ЦПК України забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто повинні бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 року у справі № 569/2011/18, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має дотримуватися балансу прав та інтересів сторін спору, вживати заходи забезпечення позову лише у разі співмірності вимог заяви вимогам позову та лише за умови дотримання принципу правомірного обмеження прав та інтересів протилежної сторони спору.

Вирішуючи заяву, суд першої інстанції правильно констатував, що між сторонами існує цивільно-правовий спір, предметом якого є стягнення коштів з відповідача в сумі 8021425,92 грн.

Позивач просив забезпечити позов шляхом заборони АТ «Хмельницькобленерго» вчиняти дії, пов`язані з розподілом прибутку за 2019 рік на суму 8021425,92 грн.

Апеляційний суд констатує, що вказаний захід забезпечення позову не пов`язаний безпосередньо з предметом спору, не відповідає заявленим позовним вимогам,  а отже, не є необхідним і достатнім для забезпечення виконання судового рішення.

В свою чергу заборона АТ «Хмельницькобленерго» вчиняти дії, пов`язані з розподілом прибутку за 2019 рік перешкоджатиме господарській діяльності юридичної особи, що не відповідає принципу правомірного обмеження прав та інтересів протилежної сторони спору.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права і підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

          Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 травня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09 липня 2021 року.

Судді                                                 Л.М. Грох

Р.С. Гринчук

Т.В. Спірідонова