Справа № 420/3653/21

  УХВАЛА

05 липня 2021 року                                                                                 м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

          головуючого судді – Глуханчука О.В.,

          секретар судового засідання – Любімова О.Є.

за участі:

представник позивача – Смолінський М.М. (за довіреністю)

представник відповідачів – (Адміністрація Державної прикордонної служби України та Одеський прикордонний загін) – Васьовчик О.В. (на підставі наказу про призначення на посаду помічником начальника загону з правової роботи – начальника групи юридичного забезпечення та довіреностей)

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про забезпечення доказів у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (громадянин Ісламської Республіки Пакистан) до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Одеського прикордонного загону про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (громадянин Ісламської Республіки Пакистан) до Адміністрації Державної прикордонної служби України та Одеського прикордонного загону, у якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії Державної прикордонної служби України та Одеського прикордонного загону щодо винесення рішення про відмову в перетинанні державного кордону України та поставлення штампу в паспорті “Про заборону в`їзду в Україну” громадянину ІР Пакистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 ;

скасувати рішення Одеського прикордонного загону від 15.01.2021 року про відмову в перетинанні державного кордону України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 ;

зобов`язати Одеський прикордонний загін Державної прикордонної служби України анулювати запис від 15.01.2021 р. про заборону в`їзду на територію України терміном на п`ять років, вчинений в паспортному документі НОМЕР_1 громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_1 , на сторінці 11 (одинадцять) про заборону в`їзду в Україну терміном 5(п`ять) років до 16 березня 2023 року;

стягнути з Державної прикордонної служби України та Одеського прикордонного загону за рахунок бюджетних асигнувань на користь громадянина ІР Пакистан ОСОБА_1 судові витрати.

Ухвалою суду від 16 березня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

25 червня 2021 року від представника позивача через канцелярію суду за вхід. №33695/21 надійшла заява про витребування доказів, а саме: витребувати з Посольства Ісламської Республіки Пакистан в Україні (01015, м. Київ, пр. Йова Борецького, 7, т. НОМЕР_2 ) - завірену належним чином копію термінового паспорту дійсний на одну подорож за № НОМЕР_3 взамін втраченого постійного закордонного паспорту № НОМЕР_4 ; відомості видавався чи не видавався терміновий паспорт дійсний на одну подорож власнику закордонного паспорту за № НОМЕР_1 ; яким особам видавались вищевказані документи.

30 червня 2021 року представником позивача подано до суду через канцелярію заяву (вхід. № 34175/21), у якій представник просить повернути заяву про витребування доказів, як помилково подану).

30 червня 2021 року від представника позивача через канцелярію суду за вхід.№34173/21 надійшла заява про забезпечення доказів, а саме шляхом витребування з Посольства Ісламської Республіки Пакистан в Україні (01015, м. Київ, пр. Йова Борецького, 7, т. НОМЕР_2 ) - завірену належним чином копію термінового паспорту дійсний на одну подорож за № НОМЕР_3 взамін втраченого постійного закордонного паспорту № НОМЕР_4 ; відомості видавався чи не видавався терміновий паспорт дійсний на одну подорож власнику закордонного паспорту за № НОМЕР_1 ; яким особам видавались вищевказані документи.

В обґрунтування заяви зазначено, що під час попереднього розгляду справи було виявлено протиріччя в наданих документах Адміністрації Держрприкордонслужби та документом, який надав позивач, щодо іншої особи, якій було видано терміновий паспорт дійсний на одну подорож за № НОМЕР_3 .

Протиріччя полягає в наступному:

по-перше, відповідь яка була надана Посольством Ісламської Республіки Пакистан в Україні Адміністрації Держрприкордонслужби та копія документу, який наданий позивачем (терміновий паспорт) начебто видавався два рази та різним особам, це видно з номеру який зазначений в копії термінового паспорту на іншу особу та начебто відповіді Ісламської Республіки Пакистан в Україні, але це не можливо щоб видався двом особам один і той же документ, за одним номером;

по-друге, номер втраченого паспорта іншої особи - НОМЕР_4 , а номер паспорта позивача - НОМЕР_1 , що є підтвердженням факту того, що це різні особи;

по-третє, на документах різні фото осіб та різні відбитки пальців.

За таких обставин, представник позивача вважав необхідним вжиття заходів забезпечення доказів, з метою повного встановлення обставин справи та усунення протиріч.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 117 КАС України, заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, визначеному цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п`яти днів з дня її надходження до суду.

Для розгляду заяви про забезпечення доказів, яка надійшла до суду 30 червня 2021 року, призначено судове засідання на 05 липня 2021 року.

У судовому засіданні представник позивача подану заяву про забезпечення доказів підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідачів заперечував щодо задоволення заяви про забезпечення доказів, посилаючись на те, що у матеріалах справи вже наявна відповідь Посольства  Ісламської Республіки Пакистан в Україні щодо спірних правовідносин.

Розглянувши заяву представника позивача про забезпечення доказів, суд дійшов наступного.

Частиною першою статті 114 КАС України визначені підстави забезпечення доказів.

Так, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 КАС України, заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Як передбачено ч. 1 ст. 115 КАС України, суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язанням вчинити певні дії щодо доказів.

У заяві про забезпечення доказів зазначаються обґрунтування необхідності забезпечення доказів (п. 5 ч. 1 ст. 116 КАС України).

Отже, у заяві про забезпечення доказів заявник повинен навести обґрунтування необхідності забезпечення доказів із зазначенням підстав, визначених ч. 1 ст. 114 КАС України, тобто, що є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Представник позивача у заяві про забезпечення доказів про наявність таких підстав не зазначив.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав забезпечення доказів у даній справи шляхом їх (доказів) витребування від Посольства Ісламської Республіки Пакистан в Україні, судом не виявлено жодних обставин, які б давали підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Суд засвідчує свою високу повагу Посольству Ісламської Республіки Пакистан в Україні та не має жодних підстав вважати, що поважним Посольством будь-який документ може бути втрачений або прихований.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення доказів та задоволення заяви представника позивача.

Водночас, з метою повного та всебічного з`ясування обставин у справі, суд дійшов висновку про можливість витребування від поважного Посольства Ісламської Республіки Пакистан в Україні доказів у справі, для з`ясування наступних обставин справи.

15 січня 2021 року в пункт пропуску для повітряного сполучення «Одеса» прибув громадянин Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та пред`явив на прикордонний контроль паспорт НОМЕР_1 (термін дії з 05.12.2017 до 05.12.2022) з візою України типу D-14.

У ході перевірки документів уповноважені особи Держрприкордонслужби з`ясували, що стосовно цієї особи було прийнято рішення про відмову в перетинанні державного кордону України у зв`язку з наявністю рішення уповноваженого державного органу про заборону в`їзду в Україну.

Натомість, у даному позові позивач доводить, що рішення про заборону в`їзду в Україну приймалось по відношенню до іншої особи, який має паспорт № НОМЕР_4 та якому Урядом Пакистану виданий Терміновий паспорт (дійсний на одну подорож) № НОМЕР_3 .

До матеріалів справи позивачем надано копію паспорта Ісламської Республіки Пакистан, виданого на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № НОМЕР_1 .

Отже, для вирішення вказаної справи суд вважає необхідним достовірно з`ясувати  яким особам видавались вищевказані документи, тобто паспорт № НОМЕР_4 , а також паспорт № НОМЕР_1 ; та чи видавались взагалі уповноваженими органами Ісламської Республіки Пакистан паспортні документа за вказаними номерами.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності з ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

З огляду на зазначене, з метою повного та всебічного з`ясування обставин у справі, суд дійшов висновку про необхідність витребування від Посольства Ісламської Республіки Пакистан в Україні (01015, м. Київ, провулок Йова Борецького, 7) інформацію у вигляді належним чином засвідчених копій письмових доказів стосовно наступного:

кому видавався терміновий паспорт (дійсний на одну подорож) № НОМЕР_3 взамін утраченого паспорту № НОМЕР_4 ;

чи видавався терміновий паспорт (дійсний на одну подорож) власнику паспорту № НОМЕР_1 ;

яким особам видавались вищевказані документи: паспорт № НОМЕР_4 , а також паспорт № НОМЕР_1 ;

надати до суду належним чином засвідчену копію термінового паспорту (дійсний на одну подорож) № НОМЕР_3 , виданий взамін утраченого паспорту № НОМЕР_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.  

Керуючись ст.ст. 9, 14, 72, 80, 94, 114-117, 248, 256 КАС України,  

                                                              УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення доказів у справі №420/3653/21 – відмовити.

Витребувати від Посольства Ісламської Республіки Пакистан в Україні (01015, м. Київ, провулок Йова Борецького, 7) інформацію у вигляді належним чином засвідчених копій письмових доказів стосовно наступного:

кому видавався терміновий паспорт (дійсний на одну подорож) № НОМЕР_3 взамін утраченого паспорту № НОМЕР_4 ;

чи видавався терміновий паспорт (дійсний на одну подорож) власнику паспорту № НОМЕР_1 ;

яким особам видавались вищевказані документи: паспорт № НОМЕР_4 , а також паспорт № НОМЕР_1 ;

надати до суду належним чином засвідчену копію термінового паспорту (дійсний на одну подорож) № НОМЕР_3 , виданий взамін утраченого паспорту № НОМЕР_4 .

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складений та підписаний судом 09 липня 2021 року.

Суддя                                                                                                           О.В. Глуханчук