Справа № 216/4081/15-к

                                                                        1-кп/214/282/21

У Х В А Л А

Іменем України

05 липня 2021 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді                        –        Ткаченка А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання                –        Фастовець Ю.Ю.,

прокурора                                –        Кузьменка С.В.,

обвинувачених                                –         ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників                                –        Антоненка В.А., Кудрявцева А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014040770004065 від 23.12.2014 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146, п.п.3, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.146, п.п.3, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

Прокурор в судовому засіданні надав до суду письмові клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на 60 днів. В обґрунтування своїх клопотань прокурор зазначає на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Прокурор стверджує, що продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно для запобігання їх спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, останні обвинувачуються у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від 10 до 15 років, або довічне позбавлення волі, що може свідчити про їх спроби переховуватися від суду. Окрім того, обвинувачені зможуть незаконно впливати на потерпілих та свідків, оскільки останні на теперішній час в суді не допитані. Також, на думку прокурора, обвинувачені можуть іншим чином перешкодити кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення, на що в сукупності вказують такі обставини, як вагомість доказів про вчинення ними злочину та тяжкість покарання, що їм загрожує у разі визнання їх винуватим.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожен окремо, заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

Захисники обвинувачених ОСОБА_3 та Кудрявцев А.Л., кожен окремо, заперечували проти задоволення клопотання прокурора та просили змінити обвинуваченим запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт або інший більш м`який запобіжний захід.

Суд, вислухавши думки учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2020 року, справа №216/4081/15-к визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко А.В., судді Попов В.В., Гринь Н.Г.

Станом на момент звернення прокурора з вказаними клопотаннями суддя Гринь Н.Г. перебуває у щорічній основній відпустці.

Разом з цим, відповідно до абзацу п`ятого п.20-5 Розділу X Прикінцевих положень КПК України, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість розгляду клопотання прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури Кузьменка С.В. про продовження строку дії запобіжного заходу обраного щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою.

Так, відповідно до положень ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Також Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисних злочинів, передбачених ч.3 ст.146 КК України та п.п.3, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України.

Суд вважає, що існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисних злочинів, які, згідно зі ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких, за один з яких передбачено покарання до від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне позбавлення волі. При цьому, на думку суду, ОСОБА_1 знаходячись на волі може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Одночасно, колегія суддів приймає до уваги, що ОСОБА_1 раніше не судимий, з середньою освітою, має на утриманні трьох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання. Разом з цим, вказані обставини не виключають можливість застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і в даному випадку не є гарантією запобігання вказаним вище ризикам.

З урахуванням вищевикладеного, особи обвинуваченого ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого умисних злочинів, маються всі підстави вважати, що більш м`який запобіжний захід, окрім тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Також, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні умисних злочинів передбачених п.п.3, 6, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.146, ч.3 ст.185 КК України.

Суд вважає, що існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні умисних злочинів, які, згідно з ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких, за один з яких передбачено покарання від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне позбавлення волі. При цьому, ОСОБА_2 характеризується з нейтрального боку, не має зареєстрованого місця мешкання, не одружений, тобто у нього відсутні міцні соціальні зв`язки. Також, ОСОБА_2 не мав до затримання постійного місця роботи, що вказує на те, що він не має належних і достатніх засобів для існування. Знаходячись на волі ОСОБА_2 може, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Одночасно, суд приймає до уваги, що ОСОБА_2 раніше не судимий, з середньою освітою, однак вказані обставини не виключають можливість застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і в даному випадку не є гарантією запобігання вказаним ризикам.

З урахуванням вищевикладеного, особи обвинуваченого ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого умисних злочинів, маються всі підстави вважати, що більш м`який запобіжний захід, окрім тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Таким чином, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним у пункті 35 рішення Європейського Суду з прав людини в справі «Летельє проти Франції», оцінивши у сукупності всі обставини, з урахуванням цілей п. 1ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та вважає за неможливе застосування більш м`якого запобіжного заходу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав та доцільність продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строку тримання під вартою на 60 днів.

Керуючись ст.ст.110, 331, 369, 371 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на 60 (шістдесят) днів, тобто до 03.09.2021 року.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 60 (шістдесят) днів, тобто до 03.09.2021 року.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складений 06.07.2021 року.

Головуючий суддя                                                        А.В. Ткаченко