копія Справа №678/287/21

Провадження № 2-а-678-8/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2021 року смт.Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Цибульського Д.В.,

при секретарі судового засідання Іськовій Т.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Летичів за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу поліції №3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу поліції №3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення ГАА №926715 від 14.03.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.44-3 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн., закрити провадження по справі та покласти судові витрати на відповідача.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 15.03.2021 року заступником начальника відділу поліції №3 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області Демчишиним Ю. його було повідомлено про постанову ГАА №926715 від 14.03.2021 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.44-2 КУпАП, згідно якої на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 170 грн.

Зазначає, що 14.03.2021 року близько 12 год. 00 хв. в смт.Летичів, поліцейськими було зупинено рейсовий автобус сполученням «Чернівці-Житомир» пасажиром якого він був. Під час огляду салону автобуса, працівники поліції зробили йому зауваження щодо неправильно вдягненої маски, хоча він був у медичній масці, та перед зупинкою автобуса спав. Прокинувшись від зауважень до нього, він перевірив наявність маски, та вона була вдягнена навіть під час сну та щільно прилягала до обличчя. Однак поліцейські вимагали від нього вийти з автобуса, а він намагався отримати від них відповідь чим саме обґрунтована їхня вимога вийти з автобуса. Вказує, що працівники поліції майже дві години затримували автобус та не виконували жодних дій. Вважає вказану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Крім того, будь-яких належних і допустимих доказів, які б беззаперечно свідчили про те, що позивач вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.44-3 КУпАП, немає.

31.03.2021 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області позовну заяву про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме сплати судового збору.

16.04.2021 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області було відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження з викликом сторін, так як позивачем було усунуто недоліки позовної заяви.

26.04.2021 року на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов від представника відповідача ГУНП в Хмельницькій області, в якому він просить відмовити у задоволенні позову через його безпідставність та необґрунтованість, посилаючись на те, що 14.03.2021 року близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебував у громадському транспорті, а саме автобусі марки «МАН», д.н.з. НОМЕР_1 , сполученням «Івано-Франківцьк – Санкт-Петербург» без засобів індивідуального захисту, що закривають дихальні шляхи, а саме ніс та рот, чим порушив вимоги п.п.1 п.10 постанови КМУ №641 від 22.07.2020 року. Перебування ОСОБА_1 в громадському транспорті без захисної маски (яка повинна щільно сидіти на обличчі, повністю закриваючи ніс, рот і підборіддя) підтверджується відеозаписом з боді камери поліцейського відділу поліції №3 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області Грищука А.О., який безпосередньо виявив дане правопорушення та зафіксував його шляхом винесення постанови ГАА №926715 від 14.03.2021 року відносно ОСОБА_1 та на останнього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. Крім того ОСОБА_1 спілкуючись з працівником поліції ОСОБА_2 , після того як поліцейські виявили, що позивач перебуває в громадському транспортів без належно вдягнутого засобу індивідуального захисту , що закриває дихальні шляхи, а саме ніс та рот на законну вимогу працівників поліції відмовлявся пред`являти документи згідно п.п.2 ч.1 ст.32 Закону України «Про національну поліцію», чинив опір працівникам поліції не виконував законних вимог останніх.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у матеріалах справи міститься його письмове клопотання про розгляд даної справи за його відсутності, просить вказаний позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача відділу поліції №3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву про розгляд справі за його відсутності та надав суду диск з відеозаписом на підтвердження вчинення ОСОБА_1 14.03.2021 року близько 12 год. 00 хв. адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.44-3 КУпАП.

Представник відповідача ГУНП в Хмельницькій області у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду клопотання від 09.07.2021 року про розгляд справі за його відсутності, просить не проводити розгляд справи в режимі відео конференції та відмовити в задоволенні позову з підстав викладених у відзиві.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Дослідивши та оцінивши докази, які містяться у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб" карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Згідно ст.29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

На виконання вимог Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», прийнято Постанову КМ України №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2», згідно якої з метою запобігання поширенню на території України вказаної гострої респіраторної хвороби, з 01.08.2020 року по 31.12.2020 року на території України установлено, шляхом продовження на всій території України дію карантину, встановленого постановами КМУ від 11.03.2020 року № 211 та № 392 від 20.05.2020 року.

Відповідно до п.п.1 п.10 Постанови КМ України № 641 від 22.07.2020, в редакції чинній станом на 01.12.2020 року, на території України на період дії карантину заборонялося перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 06.11.2020 № 1000-IX, який набрав чинності 21.11.2020 року, внесено зміни до Кодексу України "Про адміністративні правопорушення", а саме ст.44-3 КУпАП доповнено частиною 2 такого змісту: "Перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, - тягне за собою накладення штрафу від десяти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

Відповідно до ст.222 КУпАП, до повноважень працівників органів та підрозділів Національної поліції віднесено розгляд справ про адміністративні правопорушення за ч.2 ст.44-3 КУпАП.

Згідно з п.8 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

У випадках, передбачених в ч.ч.1,2 ст.258 КУпАП, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 цього Кодексу.

Судом встановлено, що постановою ДОП СП ВП №3 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області Грищука А.О. серії ГАА №926715 від 14.03.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.44-3 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Відповідно до вищевказаної постанови, 14.03.2021 року близько 12 год. 00 хв. громадянин ОСОБА_1 перебував у громадському транспорті, а саме в автобусі «МАН», д.н.з. НОМЕР_1 , сполученням «Івано-Франківцьк – Санкт-Петербург» без засобів індивідуального захисту, що закривають дихальні шляхи, а саме ніс та рот, чим порушив вимоги п.п.1 п.10 постанови КМУ №641 від 22.07.2020 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.44-3 КУпАП.

Як зазначає у своєму позові позивач, він 14.03.2021 року приблизно о 12 год. 00 хв. перебуваючи у салоні громадського транспорту, а саме в автобусі перебував у масці, яка закривала рот та ніс, щільно прилягала до обличчя.

Таким чином, позивач заперечує наявність в його діях даного адміністративного правопорушення.

Оспорюючи законність постанови серії ГАА №926715 від 14.03.2021 року, позивач вважає, що відповідачем не доведена його вина у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.44-3 КУпАП.

Як визначено в ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Ст.3 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» визначає, що фінансування санітарних і протиепідемічних заходів, а також програм забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, інших програм, спрямованих на профілактику захворювань населення, здійснюється за рахунок державного і місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, а також позабюджетних коштів.

Згідно з положеннями ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ч.1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом положень ст.ст. 73, 75, 76 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до переглянутого в судовому засіданні диску наданого представником відповідача відділу поліції №3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, на якому міститься відеозапис з боді камер поліцейських, де зафіксована подія яка мала місце 14.03.2021 року приблизно о 12 год. 00 хв., встановлено, що дійсно ОСОБА_1 перебував у громадському транспорті, а саме в автобусі без одягнутої захисної маски (яка повинна щільно сидіти на обличчі, повністю закриваючи ніс, рот і підборіддя), а захисна маска одягнута ним на підборідді, яку він вже потім у розмові з працівником поліції щільно одів на обличчя і лише тоді вона повністю закривала ніс, рот та підборіддя. Працівник поліції ОСОБА_1 представився та пред`явив йому своє службове посвідчення та попросив останнього пред`явити документ який посвідчує його особу, однак ОСОБА_1 вказані документи що підтверджують його особу з різних причин не пред`являв. Також на відео зафіксовано що інші пасажири автобуса перебувають у захисних масках повністю закриваючи ніс, рот і підборіддя. А тому перебуваючиу громадському транспорті, а саме в автобусі без одягнутої захисної маски ОСОБА_1 наражав на небезпеку не лише себе а й оточуючих людей, перебуваючи в приміщенні (салоні) яке не дуже добре вентилюється і все це на період дії карантину на території України.

Відповідно до іншого переглянутого в судовому засіданні відео файлу наданого представником відповідача відділу поліції №3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, на якому міститься відеозапис з бодікамери поліцейського встановлено, що 14.03.2021 року приблизно о 17 год. 24 хв. відносно ОСОБА_1 було складено постанову про адміністративне правопорушення ГАА №926715 від 14.03.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.44-3 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн., з якою ОСОБА_1 ознайомився в повному обсязі, примірник вказаної постанови отримувати на місці складення відмовився, вказавши, що бажає отримати її поштою на адресу його місця проживання АДРЕСА_1 . Тобто ОСОБА_1 в той же самий день 14.03.2021 року вручалась копія постанови і він знав, що остання винесена відносно нього однак відмовився від її отримання.

Відповідно до ч.2 ст.44-3 КУпАП, перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, передбачено покарання у виді штрафу від десяти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи наведені вище обставини і норми законодавства, суд дійшов висновку, що під час встановлення адміністративного правопорушення та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.44-3 КУпАП, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому твердження позивача про протиправність оскаржуваної постанови є необґрунтованими та такими, що не відповідають встановленим доказам у справі.

Будь-яких інших аргументованих доказів щодо незаконності дій відповідача та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення судом не встановлено.

У зв`язку з наведеним, суд прийшов до переконання, що в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення ГАА №926715 від 14.03.2021 року слід відмовити.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.2, 5, 6-10, 72, 76-77, 90, 122, 159, 229, 238, 241-246, 255, 286, 295 КАС України, ст.ст.7, 9, 247, 251, 252, 288, 289, 293 КУпАП, суд

ухвалив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до відділу поліції №3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення ГАА №926715 від 14.03.2021 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Летичівський районний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючий за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідач: Відділ поліції №3 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області, місцезнаходження смт.Летичів, вул.І.Франка, 20, Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області.п.і.31500.

Відповідач: ГУНП в Хмельницькій області, код ЄДРПОУ 40108825, місцезнаходження м.Хмельницький, вул.Зарічанська, 7, Хмельницької області, п.і.29017.

Суддя:                    підпис                           Д.В.Цибульський

Суддя Летичівського районного суду

Хмельницької області Д.В.Цибульський