Єдиний унікальний номер 722/595/21

Номер провадження 2/722/228/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       08 липня 2021 року Сокирянський районний суд Чернівецької області

в складі:

головуючого судді                        Унгуряна С.В.

секретаря                                Сімак О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сокиряни в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом виконувача обов`язків керівника Дністровської окружної прокуратури Чернівецької області в інтересах держави в особі Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Управління державного агентства рибного господарства у Чернівецькій області (Чернівецький рибоохоронний патруль), про відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів,-

ВСТАНОВИВ:

Виконувач обов`язків керівника Дністровської окружної прокуратури Чернівецької області в інтересах держави в особі Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької областізвернувся в суд з вказаним вище позовом.

Обґрунтовуючи позов вказував, що Дністровською окружною прокуратурою у порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що вироком Кельменецького районного суду №722/141/21 від 17.03.2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 249 КК України, та призначено їм покарання у виді штрафу у розмірі 17000 грн., кожному. Вказаний вирок суду відповідачами не оскаржувався та набрав законної сили.

Під час судового розгляду вказаної справи було встановлено, що 02.08.2020 року біля 20:00 год., ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з метою незаконного зайняття добувним рибним промислом, приїхали до Дністровського водосховища в адміністративних межах с. Кормань Дністровського району Чернівецької області, де в подальшому, діючи умисно, протиправно, з метою незаконного вилову риби, за допомогою металевого човна, встановили у басейні річки Дністер, в адміністративних межах села Кормань, заборонені знаряддя лову - власні чотири ставкові риболовні сітки.

Після цього, 03.08.2020 року приблизно о 05:00 год., ОСОБА_2 спільно із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , за допомогою вказаних вище риболовних сіток здійснили незаконний вилов наступних екземплярів риб: лящ – 73 шт., короп – 3 шт., сом – 3 шт., судак – 3 шт., плітка 2 – шт., рибець звичайний – 1 шт., карась – 2 шт., вирезуб причорноморський – 49 шт., який занесений до Червоної книги України, за природоохоронним статусом «зникаючий» і вилов якого заборонений.

Відповідно до висновків експертів за результатами проведення комплексної судово-біологічної, товарознавчої та інженерно-екологічної експертизи №21931/20-34/21932/20-48/21933/20-53/28637-28683/20-34 від 22.12.2020 року, внаслідок незаконного вилову вище вказаних екземплярів риб навколишньому природному середовищу заподіяно істотну шкоду на загальну суму 506592 (п`ятсот шість тисяч п`ятсот дев`яносто дві) гривні.

На даний час збитки державі добровільно не відшкодовано.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевою бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди.

У пункті 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховується до спеціального фонду в складі місцевого бюджету, тобто до місцевого природоохоронного фонду за місцем нанесення шкоди довкіллю. У даному випадку кримінальне правопорушення було вчинене в адміністративних межах села Кормань, яке входить до складу Сокирянської об`єднаної територіальної громади Дністровського району Чернівецької області.

Представництво інтересів держави в суді є конституційною функцією органів прокуратури, а подача позову - єдиним можливим заходом реагування, направленим на реальне поновлення порушених прав та інтересів держави.

Дана позовна заява є заходом прокурорського реагування на захист інтересів держави в особі Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області, яка є уповноваженим органом у спірних правовідносинах. Сокирянською міською радою самостійно не були реалізовані повноваження щодо відшкодування завданих збитків внаслідок незаконного вилову рибу.

Крім того, Сокирянська міська рада листом від 19.04.2021 року повідомила, що нею не вживалися заходи та не будуть вживатися заходи по стягнення вказаної шкоди із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Несплата вказаних збитків в умовах дефіциту бюджетних коштів негативно впливає на поповнення Державного та місцевих бюджетів і може призвести до невиконання програм, передбачених його витратною частиною, а тому є всі підставі для втручання органів прокуратури України шляхом звернення до суду з позовом в порядку представництва інтересів держави.

З цих підстав та керуючись нормами закону, просив ухвалити рішення, яким стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Сокирянської міської ради шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу в розмірі 506592 грн. та зарахувати на р/р №UA618999980314090542000024303, отримувач Чернівецький ГУК/Сокирянська ТГ/21081100, 37836095, Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 21081100.

Представники прокуратури, Сокирянської міської ради та Управління Державного агентства рибного господарства у Чернівецькій області, а також відповідачі в судове засідання не з`явилися, однак подали до суду заяви про проведення судового засідання без їхньої присутності, а також згідно заяв прокурор Бандуряк Ю.В. та міський голова ОСОБА_4 , заступник начальника управління Бойчук С. підтримали позовні вимоги та просять їх задовольнити, а відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позовні вимоги визнають у повному обсязі.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст.82 ч.1 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Дослідивши письмові докази по даній цивільній справі, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З наведених у позовній заяві обставин, які згідно ст.82 ч.1 ЦПК України не підлягають доказуванню, оскільки визнані сторонами, встановлено, що вироком Кельменецького районного суду Чернівецької області від 17.03.2021 року затверджено угоди про визнання винуватості укладені 28.01.2021 року між прокурором Кельменецької місцевої прокуратури Чернівецької області Остапчуком І.І. та обвинуваченими ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.249 КК України, та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визнано винуватими у вчиненні даного кримінального проступку та призначено їм узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривань.

Вищевказаним вироком встановлено наступні обставини кримінального правопорушення, а саме: 02 серпня 2020 року, біля 20 години, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з метою незаконного зайняття добувним рибним промислом, приїхали до Дністровського водосховища біля с. Кормань Сокирянського району Чернівецької області. Після цього, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 діючи умисно, протиправно, з метою незаконного вилову риби, за допомогою металевого човна, встановили у Дністровському водосховищі біля с. Кормань заборонені знаряддя лову - власні чотири ставкові риболовні сітки довжиною по 100 метрів, висотою 5 метрів, розмір вічка 65х65мм. Після цього 03 серпня 2020 року, о 05 годині ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді незаконного видобутку риби і бажаючи їх настання, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони відтворення навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, за допомогою вказаних вище риболовних сіток здійснили незаконний вилов 73 лящів, 3 коропів, 3 сомів, 3 судаків, 2 пліток, 1 рибця звичайного, 2 карасів, 49 вирезубів причорноморських, які занесені до Червоної книги України, за природоохоронним статусом «зникаючий» і вилов якого заборонений. Після цього ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були виявлені працівниками Управління державного агентства рибного господарства у Чернівецькій області. ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в результаті незаконного зайняття рибним добувним промислом без належного дозволу, забороненими знаряддями лову - риболовними сітками, порушили вимоги пунктів 3.14, 3.15 «Привал любительського та спортивного рибальства» затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15.02.1999 року, ст. 11 Закону України «Про тваринний світ», пунктів 6,7 «Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства» затверджених ПКМУ №1192 від 28.09.1996 року. Своїми діями обвинувачені заподіяли рибному господарству України істотну шкоду на загальну суму 506592 гривні.

Таким чином ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вчинили кримінальний проступок, передбачений ч.2 ст. 28 та ч.1 ст. 249 КК України, а саме незаконне зайняття рибним промислом, що заподіяло істотну шкоду, вчинене групою осіб за попередньою змовою.

Вирок Кельменецького районного суду Чернівецької області від 17.03.2021 року набрав законної сили 20.04.2021 року.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Наведені з вироку обставини щодо вчинення кримінального правопорушення відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і заподіяння ними шкоди державі не потребують повторного встановлення і доказування згідно ч.6 ст.82 ЦПК України.

Розмір шкоди підтверджується копіями розрахунків збитків, виданих 3.08.2020 року Управлінням державного агентства рибного господарства у Чернівецькій області (Чернівецький рибоохоронний патруль), з яких вбачається, що навколишньому середовищу умисними діями відповідачів спричинено шкоду в розмірі 506847 грн.

Згідно листа Управління державного агентства рибного господарства у Чернівецькій області (Чернівецький рибоохоронний патруль) від 07.04.2021 року,у судовому порядку заходи щодо стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 шкоди заподіяної рибному господарству не вживалися, у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань, достатніх для сплати судового збору за подання позовної заяви в порядку цивільного провадження. Крім того, заподіяна шкода повинна бути відшкодована на користь Сокирянскої міської ТГ Чернівецької області.

Згідно вимог ч. 1 ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

У відповідності до статті 27 Закону України «Про тваринний світ» у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюється на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та інших законів України.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999 року (надалі - Правила рибальства), забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.

Згідно з ч. 1, ч.4 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства України у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів тягне за собою адміністративну та цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 статті 1190 Цивільного кодексу України визначено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 68, ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Статтею 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Статтею 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зараховуються у місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (ст. 142 Конституції України). Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на землю та природні ресурси (ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, зараховується до спеціального фонду в складі місцевого бюджету, тобто до місцевого природоохоронного фонду за місцем нанесення шкоди довкіллю.

Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У відповідності до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом звертатися до суду з позовом.

Згідно із ч. 4 ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

За таких обставин, суд визнає за можливе прийняти визнання відповідачами позову, оскільки воно не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно вимог п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачів необхідно стягнути судовий збір в сумі 5065,92 грн. в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 15, 47, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», ст.ст. 3, 10, 27, 63 Закону України «Про тваринний світ», ст.ст. 1166, 1190 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 82, ч.1 ст.141, ч.4 ст.206, ч.3 ст.211, ч.2 ст.247, ст.ст.258-259, 263, 265, 268, 273, 354, п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги виконувача обов`язків керівника Дністровської окружної прокуратури Чернівецької області в інтересах держави в особі Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Управління державного агентства рибного господарства у Чернівецькій області (Чернівецький рибоохоронний патруль), про відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою:  АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_3 ,на користь держави в особі Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу у розмірі 506592 (п`ятсот шість тисяч п`ятсот дев`яносто дві) грн. 00 корп. та зарахувати на розрахунковий рахунок: №UA618999980314090542000024303, отримувач Чернівецький ГУК/Сокирянська ТГ/21081100, 37836095, Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 судовий збір в розмірі 1688 (одна тисяча шістсот вісімдесят вісім) грн. 64 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_2 на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 судовий збір в розмірі 1688 (одна тисяча шістсот вісімдесят вісім) грн. 64 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_3 на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 судовий збір в розмірі 1688 (одна тисяча шістсот вісімдесят вісім) грн. 64 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.В.Унгурян