Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22- 765 /07 Головуючий у 1 інстанції:
Огієнко Н. В. Судця-доповідач: Приймак В. М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2007 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі
головуючого Приймака В. М.
суддів : Подліянової Г. С
Осоцького 1.1.
при секретарі: Батарейній О. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 11 грудня 2006 року по справі за позовом Оріхівського сільськогосподарського технікуму до ОСОБА_1 про поновлення строку позовної давності на звернення до суду та стягнення заборгованості за проживання в гуртожитку у розмірі 445,68 грн., -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2006 року Оріхівський сільськогосподарський технікум звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за проживання в гуртожитку. В позові зазначав, що 01.09.1995 року при наявності вільних кімнат за проханням відповідача йому була тимчасово надана житлова кімната АДРЕСА_1. У вищезазначеній кімнаті гуртожитку Оріхівського сільськогосподарського технікуму відповідач проживав з березня 1995 року по 01.10.2002 року. За весь період проживання відповідач систематично не вносив оплату за проживання у гуртожитку , у зв'язку з чим станом на 01.08.2006 року за відповідачем існує заборгованість по сплаті за проживання в розмірі 445,68 грн. Договір між підприємством та ОСОБА_1 на проживання в кімнаті у гуртожитку не укладався.
30.04.2004 року прокурор Оріхівського району в інтересах Оріхівського
сільськогосподарського технікуму звернувся до суду з позовом про стягнення
заборгованості за проживання в гуртожитку. Рішення Оріхівського районного суду
Запорізької області від 29.03.2005 року, яким позовні вимоги прокурора були задоволені,
було скасовано ухвалою апеляційного суду Запорізької області, а справа направлена на
новий розгляд.
31.05.2005 року Оріхівський районний суд виніс ухвалу про залишення позовної
заяви прокурора без розгляду.
2
17.01.2006 року Оріхівський СГТ звернувся до суду з новим позовом про стягнення заборгованості за проживання в гуртожитку, який був залишений без розгляду ухвалою від 14.07.2006 року.
Посилаючись на вказані обставини позивач просив суд поновити трирічний строк позовної давності на подання позовної заяви та стягнути з відповідача сум боргу за проживання в гуртожитку в розмірі 445,68 грн.
Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 11 грудня 2006 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Згідно п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги Оріхівського сільськогосподарського технікуму стосуються стягнення боргу за період 1995 -2002 років. Із даним позовом позивач звернувся до суду у серпні 2006 року.
Відповідно до ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Таким чином, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права після спливу строку позовної давності.
Задовольняючи позовні вимоги Оріхівського сільськогосподарського технікуму суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність поновлення строку позовної давності у зв'язку з тим, що позивач неодноразово звертався до суду із позовом до ОСОБА_1 Між тим, з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позовна заява Оріхівського сільськогосподарського технікуму неодноразово залишалась без розгляду. Згідно ст. 265 ЦК України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.
Відповідно до п. 4,5 ст. 267 позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово наполягав на застосуванні строку позовної давності, що підтверджується його заявою від 06.10.2006 року, протоколами судового засідання від 30.10.2006 року та 11.12.2006 року. Таким чином, на думку колегії, суд першої інстанції необгрунтовано не застосував вимоги ст. ст. 256, 257, 265, 267 ЦК України до вказаних правовідносин та дійшов хибного висновку про необхідність поновлення позивачу строку позовної давності.
Оскільки постановлене по справі рішення не може бути визнано законним та обгрунтованим, колегія суддів вважає необхідним його скасувати та постановити по справі нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку зі спливом строку позовної давності.
Керуючись ст. ст. 307, 309 ,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 11 грудня 2006 року по цій справі скасувати. Ухвалити нове рішення наступного змісту: „Оріхівськму сільськогосподарському технікуму у задоволенні позову до ОСОБА_1 про поновлення строку позовної давності на звернення до суду та стягнення заборгованості за проживання в гуртожитку у розмірі 445,68 грн. відмовити."
Рішення набирає законної сили негайно, проте може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.
Судді: