СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

"08" липня 2021 р.          Справа № 917/1597/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Чернота Л.Ф., суддя Стойка О.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Полтавської обласної прокуратури  (вх.1712) на ухвалу  Господарського суду Полтавської області   від 24.03.2020 (суддя Паламарчук В.В.) у справі №917/1597/19

за заявою Комунального підприємства "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" Полтавської міської ради, м. Полтава,

про банкрутство

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.03.2020 у справі 917/1597/19 про банкрутство Комунального підприємства "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" Полтавської міської ради визнано грошові вимоги, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю “Техдор” на суму 8       027       575 грн.- основна заборгованість, 4204 грн. – судовий збір.

Полтавська обласна прокуратура із вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодилася, звернулася до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить цю ухвалу скасувати в частині визнання грошових вимог ТОВ “Техдор”.

В апеляційній скарзі прокурор  просив суд визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду у цій справі та відновити пропущений процесуальний строк. Прокурор послався  на те, що про неналежне здійснення захисту інтересів держави Полтавською міською радою  йому стало відомо після повернення її апеляційної скарги та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 13.05.2021 ухвали Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2021, у зв`язку з чим, строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин.

Ухвалою  Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 апеляційну скаргу прокурора  залишено без руху на підставі ч.3  ст.260 ГПК України, оскільки вказані прокурором  обставини, на які він посилається в своєму клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними.

На виконання вимог частини 2  статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначив, що прокурору слід надати суду мотивування щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

На виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, прокурор надав суду клопотання від 18.06.2021, в якому просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що на час направлення ним суду першої інстанції листа про вступ у справу, в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом зловживання владою службовими особами КП Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" ще не було проведено експертизи, у зв`язку з чим, прокурору не було відомо про фактичні  порушення.

Як зазначає прокурор, про наявність підстав для оскарження ухвали суду першої інстанції прокурору стало відомо після отримання висновків експертизи, проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та вручення 30.03.2021 письмового повідомлення про підозру, після чого він звернувся з листом до Полтавської міської ради та запропонував самостійно вжити заходів реагування для захисту державних інтересів.  

Також в клопотанні прокурор вказує на те, що після отримання 28.10.2020 листа прокурора про вступ у справу, суд першої інстанції не вирішив питання про допуск прокурора до участі у справі, а отже, прокурор на теперішній час не може вважатися учасником справи та не міг оскаржити ухвалу суду першої інстанції від 24.03.2020.

ТОВ "Техдор" надало суду заперечення на клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в яких, зокрема, зазначає про те, що на час затвердження реєстру кредиторів Полтавська обласна прокуратура володіла повною інформацією про стан розгляду справи №917/1597/19, а висновки експертизи були виготовлені за 3 місяця до направлення прокурором вимоги Полтавській міській раді щодо необхідності оскарження ухвали від 24.03.2020.

Розглянувши клопотання прокурора про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України     суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами по справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до ст. 256 ГПК України: Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Тобто початок перебігу строку для  оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку.

Оскаржувана ухвала Господарського суду Полтавської області постановлена 24.03.2020.

Із апеляційною скаргою прокурор звернувся 21.05.2021, про що свідчить поштовий конверт.

Отже, прокурором подано апеляційну скаргу після спливу одного року і двох місяців з дня підписання оскаржуваної ухвали суду.

Колегія суддів враховує, що з 28.10.2020, тобто, з дня вступу прокурора у справу, він  був обізнаний про постановлену ухвалу та мав процесуальну можливість її оскаржити.

Факт обізнаності прокурора із постановленням судом першої інстанції ухвали від 24.03.2020, а також з її змістом, підтверджується також тим, що в повідомленні 15/2-53вих 2020 від 23.10.2020 про вступ у справу прокурор  вказав на те, що в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено факт підробки документів, що слугували підставою для визнання кредиторської  заборгованості ТОВ “Техдор” на суму 8 млн. грн. у справі №917/1597/19, тобто зміст ухвали Господарського суду Полтавської області від 24.03.2020 був відомий прокурору.

Доводи прокурора про те, що про наявність підстав для оскарження ухвали Господарського суду Полтавської області від 24.03.2020 він дізнався лише після отримання висновків експертиз (грудень 2020-лютий 2021), проведених в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019170000000173 від 13.05.2019, не можуть слугувати поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки за змістом положень ст.256 ГПК України обчислення процесуальних строків на апеляційне оскарження не  ставиться в залежність від моменту обізнаності особи про встановлення обставин, які не могли бути відомі особі на час розгляду справи.

Перегляд судових рішень у зв`язку із встановленням таких  обставин врегульовано положеннями глави 3 розділу ІV ГПК України, які, в даному випадку, не можуть бути застосовані, оскільки прокурор ініціював перегляд судового рішення в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі прокурор також зазначає про те, що він не міг оскаржити ухвалу суду першої інстанції від 24.03.2020, оскільки не був учасником справи. Зазначає про те, що він звертається до суду із апеляційною скаргою в інтересах держави в особі Полтавської міської ради, яка не була залучена судом першої інстанції до участі у справі.  

В клопотанні, наданому суду апеляційної інстанції на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, прокурор зазначає про те, що він звернувся до суду першої інстанції з повідомленням про вступ у справу на стороні боржника- Комунального підприємства "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" Полтавської міської ради та кредитора – Головного управління ДПС у Полтавській області. Як зазначає прокурор, оскільки Полтавська міська рада не була залучена до участі у справі, прокурор не міг вступати у справу на її стороні.

Відповідно до ч. 3     ст. 23 Закону України "Про прокуратуру"     прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Таким чином, вступ прокурора у справу або оскарження процесуальних документів, як в інтересах Комунального підприємства "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" Полтавської міської ради, так і Полтавської міської  ради спрямовано на захист інтересів  держави (права власності територіальної громади), а не конкретного суб`єкта.

Доводи прокурора про те, що він не міг оскаржити ухвалу суду першої інстанції від 24.03.2020, оскільки не був учасником справи є необґрунтованими та не узгоджуються з приписами ч.6 ст.23 Закону України, якими передбачено право прокурора ініціювати перегляд судових рішень на будь-якій стадії розгляду справи, незалежно від його залучення до участі у справі або залучення особи, в інтересах якої звертається  прокурор.

Частиною 3 статті 53 ГПК України унормовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, зокрема, вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження, ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи.

З матеріалів справи вбачається, що 28.10.2020 Господарський суд Полтавської області отримав повідомлення Полтавської обласної прокуратури №15/2-53вих 2020 від 23.10.2020 про вступ  у справу №917/1597/19 відповідно до ст.53 ГПК України та ст.23 Закону України “Про прокуратуру” для захисту інтересів Полтавської міської ради.

Отже, направивши суду першої інстанції повідомлення від №15/2-53вих 2020 від 23.10.2020 прокурор набув статусу учасника справи на підставі положень ч.3 ст.53 ГПК України та ст.23 Закону України “Про прокуратуру”, що спростовує його доводи про зворотне.

Отже, подання апеляційної скарги більше ніж через рік з дня її постановлення залежало лише від суб`єктивної волі заявника, а не від об`єктивно непереборних обставин, у зв`язку з чим у суду апеляційної  інстанції відсутні правові підстави для визнання причин пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновлення цього строку.

У рішенні від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає   можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим,   якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13) Суд дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження рішення без наведення відповідних причин, порушують принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 ст. 6 Конвенції.

Відповідно до ч.4 ст.260 ГПК України, якщо заяву про поновлення строку  не буде подано особою у встановлений  судом строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому    статтею 261  цього Кодексу.

Згідно п.4 ч.1 ст.261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє  у відкритті апеляційного провадження, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи, що прокурором в клопотанні №15/2-264 від 18.06.2021, поданому на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху,  не вказано поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, колегія суддів відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

          Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.260, 261 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Відмовити  у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Полтавської обласної прокуратури  на ухвалу Господарського суду Полтавської області   від 24.03.2020 у справі №917/1597/19.

Додаток: заявнику - матеріали скарги на 123 арк., в тому числі, платіжне доручення №649 від 01.04.2021, та поштовий конверт.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду  протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя                                                                         О.Є. Медуниця  

Суддя                                                                                                Л.Ф. Чернота  

Суддя                                                                                                О.В. Стойка