Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22а - 364 /07 Головуючий у 1 інстанції:
Вайновський О. Л. Суддя-доповідач: Приймак В. М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2007 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі
головуючого Приймака В. М.
суддів : Подліянової Г. С
Осоцького 1.1.
при секретарі: Батарейній О. О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області на постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 07 грудня 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до першого заступника Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Анастасьєвої С В. про визнання неправомірними дій посадових осіб Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції щодо визначення суми податкового зобов'язання за платежем при отриманні права спадщини на нерухоме майно, -
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до першого заступника Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області (Далі - Вільнянської МДПІ) Анастасьєвої С. В. про визнання неправомірними дій посадових осіб Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції щодо визначення суми податкового зобов'язання за платежем при отриманні права спадщини на нерухоме майно.
В позові зазначав, що після смерті його матері ОСОБА_1, він отримав спадщину, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом. Спадкове майно складається з грошових вкладів та права на земельну частку (пай). Оцінка всього спадкового майна складає 45256,00 грн.
01.06.2006 року ним було отримано податкове повідомлення НОМЕР_1 від 28.04.2006 року за підписом першого заступника Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Анастасьєвої С. В. , згідно якого він повинен сплатити податок на загальну суму 6053,26 грн.
Вважаючи нарахування Вільнянського МДПІ податкового зобов'язання незаконним, просив суд визнати неправомірними дії посадової особи Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Анастасьєвої С В. , що підписала податкове повідомлення НОМЕР_1 від 28.04.2006 року та скасувати зазначене податкове повідомлення.
2
Постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 07 грудня 2006 року позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з постановою суду Вільнянська МДПІ подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила постанову суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Вислухавши доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У відповідності до ст.ст.1, 6 Закону України "Про систему оподаткування" ставки податків та об'єкти оподаткування можуть встановлюватись виключно законами України про оподаткування.
Як встановлено судом, ОСОБА_1. успадкував після смерті ОСОБА_1, яка померла 29.04.2005 року, право на земельну частку(пай), яка перебуває у колективній власності КСП "Уральське " Максимівської сільської ради Вільнянського району, Запорізької області, розміром 10,01 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі, яка належала померлій на підставі сертифікату про право на земельну частку (пай), а також грошові вклади, що зберігаються в ФВОБ НОМЕР_2 Вільнянського району Запорізької області , рахунок НОМЕР_3, ФВОБ НОМЕР_4 Вільнянського району Запорізької області, рахунок НОМЕР_5, компенсаційний рахунок НОМЕР_6, в тому числі всіх видів нарахованої компенсації.
01.06.2006 року працівниками Вільнянської МДПІ ОСОБА_1 було вручено податкове повідомлення НОМЕР_1 від 28.04.2006 року, згідно якого він повинен був сплатити податок у розмірі 13 % (6053,26 грн.) від суми оцінки спадкового майна.
Згідно ст. 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" зі змінами від 25.03.2005 року, не підлягають оподаткуванню доходи, одержані у вигляді вартості нерухомих та рухомих об'єктів спадщини спадкоємцями, які відносяться до члена сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення,
Підпунктом 13.2.1 "в" пункту 13.2 ст.13 Закону України "Про податок з доходів
фізичних осіб" передбачено, за ставкою п.7.1 цього ж Закону (13% на період 2004-2006
року) підлягає вартість об'єктів комерційної власності, а саме - цінний папір (крім
депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об'єкт
бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, Інтелектуальна
(промислова) власність або право на отримання доходу за нею, успадкованих будь-якими
особами незалежно від ступеня їх споріднення з спадкодавцем.
Проте, сертифікат про право на земельну частку (пай), відповідно до вимог ст.ст. 1, З Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", не являються цінними паперами. Згідно з п.17 Перехідних положень Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отриманні громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Статтею 167 Господарського кодексу України передбачено, що корпоративні права-це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
3
Пунктом 14 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлена заборона до 1 січня 2007 року щодо внесення права на земельну частку (пай) до статутних фондів господарських товариств.
Відповідно до Указу Президента України від 3 грудня 1999 року №1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки" запроваджено обов'язкове укладання підприємствами, установами, організаціями, які використовують землю для сільськогосподарських потреб, договорів оренди земельної частки (паю), з власниками цих часток ( паїв) з виплатою орендної плати у натуральній або грошовій формах.
Таким чином, сертифікат на земельну частку (пай) посвідчує право на земельну частку(пай) - не визначену в натурі земельну ділянку.
Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи і обґрунтовано дійшов до висновку про те, що сертифікат на право на земельну частку
___ (пай) це майнове право і як об'єкт комерційної діяльності поряд з корпоративним
правом його не можна ототожнювати.
Крім того, відповідач не довів суду своє право тлумачити норми закону, фактично доповнюючи вичерпний перелік об'єктів оподаткування що містяться у ст.13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб". Відповідач помилково визначив статус свідоцтва на право на земельну частку (пай) як об'єкт комерційної власності ототожнивши його з корпоративним правом.
Постанова суду відповідає обставинам справи і ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального справа. Підстав для його скасування колегія судів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 198, 200,205, 206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області відхилити.
Постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 07 грудня 2006 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно проте може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця.