ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/821/155/21 Справа № 697/467/19 Категорія: ч.2 ст.186, ч.2 ст.187, ч.1 ст.357 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Суходольський О. М. Доповідач в апеляційній інстанції Ятченко М. О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:

головуючого судді                 Ятченка М. О.

суддів                                         Поєдинка І. А.,Соломки І. А.

секретарів судового засіданняШульзі В. В. , Кулик О.О.  

прокурора  Пашковської Ю.П.

обвинуваченогоОСОБА_1 (в режимі відеоконференції)

захисника                                       Огороднього А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 з додатком на вирок Черкаського районного суду Черкаської області  від 17 листопада 2020 року, яким

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Канів, Черкаської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:     01.11.2013 р. Канівським міськрайонним судом Черкаської області за ч.2 ст.186, ч.3 ст.187, ч.2 ст.190 КК України до покарання у виді 5 років 1 місяць позбавлення волі, 24.04.2018 р. звільненого з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання, судимість не знята і не погашена,

визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.187, ч.1 ст.357  КК України, та призначено йому покарання:

- за ч.2 ст.186 КК України чотири роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст.187 КК України сім років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ч.1 ст.357 КК України один рік обмеження волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді сім років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у виді тримання під вартою вирішено залишити в силі до набрання вироком законної сили.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 вирішено рахувати з моменту його затримання з 18 січня 2019 року.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз по справі на загальну суму 2431грн.

Вирішено долю речових доказів,

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку  ОСОБА_1 , маючи не зняту та не погашену судимість, на шлях виправлення не став та знову вчинив нові умисні кримінальні правопорушення проти власності за наступних обставин.

Так, 26.12.2018 р. о 14-30 год. ОСОБА_1 , знаходячись в приміщенні шинку «На околиці», що по вул.Київська, 34, в м. Каневі Черкаської області, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з метою викрадення чужого майна, умисно, повторно, з корисливих мотивів, відкрито викрав з поліетиленового пакунку ОСОБА_2 планшет марки «Nomi Corsa 2 СО 070011», вартістю 1332,66 грн., згідно висновку товарознавчої експертизи №10/29 від 10.01.2019 р. з сім-карткою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна», вартістю 25 грн., чим завдав потерпілій ОСОБА_2 майнової шкоди на загальну суму 1357,66грн. На прохання потерпілої та її неповнолітнього сина ОСОБА_3 повернути планшет, не реагував та вийшовши з приміщення шинку сів в автомобіль таксі і поїхав в бік центру міста, де відкрито збув викрадене у ОСОБА_4 майно, заклавши до ломбарду ПТ «Ломбард Сіндікат-Плюс Гульцов та Компанія».

Крім цього, 17.01.2019 р. о 18-00год., ОСОБА_1 в м. Канів Черкаської області, будучи раніше судимим за вчинення розбою, після спільного розпиття спиртних напоїв з ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на незаконне заволодіння майном останнього, умисно, з корисливих мотивів, навмисно заманив останнього у безлюдне місце - до містка поблизу р.Лимарка, в районі вулиці Залізничної та застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров`я, вчинив напад на нього: наніс один удар в обличчя ОСОБА_5 , після якого потерпілий впав, та продовжував наносити ОСОБА_5 численні удари ногами в обличчя та по тулубу, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді травми голови зі струсом головного мозку, крововиливами, саднами, травматичним набряком м`яких тканин голови та обличчя, травми носа з переломом кісток носа, що згідно висновку судово-медичної експертизи №02-01/137 від 08.02.2019 р. відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Коли потерпілий перестав чинити опір, заволодів його майном, забравши з кишені штанів банківську картку ЗАО «Альфа-Банк» та мобільний телефон Самсунг Дуос вартістю 850 грн. з карткою пам`яті «АGАТА» на 4 Гб, вартістю 65 грн., згідно висновку товарознавчої експертизи №10/144 від 04.02.2019 р. та двома картками «МТС» та «Київстар» вартістю 25 грн. кожна. Таким чином, ОСОБА_1 заволодів майном ОСОБА_5 на загальну суму 965 грн. Після чого, залишивши ОСОБА_5 лежати на снігу, з місця вчинення злочину зник.

Крім цього, 17.01.2019 р. о 18-00 год. ОСОБА_1 в м. Канів Черкаської області, після спільного розпиття спиртних напоїв з ОСОБА_5 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на викрадення офіційного документа, діючи умисно, з корисливих мотивів, заманив потерпілого у безлюдне місце - до містка поблизу р.Лимарка, в районі вулиці Залізничної, де вчинив напад на нього та викрав з кишені його штанів банківську картку ЗАО «Альфа-Банк», якою 17.01.2019 р. та 18.01.2019 р. розрахувався в магазинах м.Канева за покупки напоїв та продуктів харчування на загальну суму 173,75 грн.

Не погоджуючись з вироком суду, обвинувачений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, не погоджуючись із вироком суду першої інстанції указує, даний вирок підлягає скасуванню у зв`язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду, фактичним обставинам кримінального провадження.

Зазначив, що судом першої інстанції під час розгляду справи було порушено норми та вимоги КПК при вирішенні питання щодо його винуватості у інкримінованих йому правопорушень за ч. ч.2 ст.187, ч.1 ст.357 КК України. Вказує, що вину за вказаними правопорушеннями повністю не визнає. Зазначив, що тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 він не наносив, а вину визнав оскільки на нього здійснювали тиск працівники поліції. Крім цього, зазначає обвинувачений, що судом не взято до уваги, висновок експерта про відсутність на його речах крові потерпілого, а також те, що потерпілий  ОСОБА_5 неодноразово змінював свої покази, що свідчить про їх неналежність.

16.12.2020 р. до апеляційного суду надійшов додаток до апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_1 в якому він  просив викликати в судове засідання та повторно допитати потерпілого ОСОБА_5 та понятих, а справу повернути до суду першої інстанції та провести нове розслідування.

Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлені про місце, дату і час проведення судового засідання, не з`явилися, причин своєї неявки  суду не повідомили.

З урахуванням думки прокурора про можливість слухання справи в апеляційному порядку без участі потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , колегія суддів, дотримуючись процесуальних строків, визнала за можливе розглянути, подану апеляційну скаргу  в цьому судовому засіданні. 

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Огородній А.Б. підтримали подану апеляційну скаргу обвинуваченого з додатком з мотивів, які в ній наведені, та просили її задовольнити.

Прокурор просила відхилити апеляційну скаргу, вбачаючи вирок суду першої інстанції законним і обґрунтованим.

Заслухавши суддю - доповідача, обвинуваченого, захисника, прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги з додатком, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  з додатком задоволенню не підлягають з таких підстав.

Відповідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення по даному кримінальному провадженню вимоги закону були дотримані в повному обсязі.

Так, висновки місцевого суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які він засуджений, відповідають фактичним обставинам справи, що грунтуються на всебічному, повному та об`єктивному їх дослідженні,  яким суд дав обгрунтовану і правильну правову оцінку, відповідно до ст.94 КПК України.

  Викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 доводи про те, що висновки суду, викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та судом було допущено неповноту судового розгляду, є безпідставними.

Незважаючи на часткове невизнання ОСОБА_1   своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.187, ч.1 ст.357 КК України, за які він засуджений, а саме повне визнання вини за ч.2 ст.186 КК України, та повне невизнання вини за ч.2 ст.187, ч.1 ст.357 КК України, його винуватість підтверджується наступними доказами, так по епізоду відкритого заволодіння планшетом потерпілої ОСОБА_2 за ч.2 ст.186 КК України:

- показаннями обвинуваченого ОСОБА_1 , даними у судовому засіданні, про те, що він дійсно у кафе «Околиця» в м.Канів 26.12.2018 р. відкрито викрав планшет у потерпілої ОСОБА_2 ;

- показаннями потерпілої ОСОБА_2 , даними у судовому засіданні, яка пояснила, що у кафе «Околиця» в м.Канів 26.12.2018 р. в її сина ОСОБА_6 обвинувачений ОСОБА_1 забрав планшет марки «Nomi». Вона звернулась до ОСОБА_7 , щоб той не забирав планшет, однак він її відштовхнув, забрав планшет, вийшов з кафе, сів у таксі і поїхав;

- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 04.01.2019 р. від потерпілої ОСОБА_2 (а.с.98 т.1);

- показаннями свідка ОСОБА_8 , даними у судовому засіданні, яка пояснила, що у кафе «Околиця» в м.Канів 26.12.2018 р. вона працювала в кафе-барі. ОСОБА_1 вкрав планшет у дівчини, яка просила, щоб ОСОБА_7 віддав їй планшет. Планшет був у жіночій сумці. ОСОБА_7 забрав планшет, сів у таксі і поїхав;

- даними висновку експерта від 10.01.2019 р. №10/29, згідно якого встановлено ринкову вартість планшета марки «Nomi Corsa 2 C070011» в сумі 1332,66 грн. станом на 26.12.2018 р. (а.с.105-107 т.1);

- даними листа-відповіді ТОВ «СВП Плюс» від 14.01.2019 р., згідно якого встановлено вартість стартового пакету ПрАТ «ВФ Україна» в сумі 25 грн. (а.с.108 т.1);

- даними листа-відповіді товариства «Ломбард Сіндікат-Плюс» від 09.01.2019 р., згідно якого вказано, що планшет «Nomi со700011» дійсно закладав гр. ОСОБА_1 та у зв`язку з невиконанням клієнтом своїх договірних зобов`язань предмет застави було інкасовано та реалізовано (а.с.109 т.1);

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 19.01.2019 р. та відеозаписом до нього, згідно якого ОСОБА_1 повністю підтвердив та на місці показав і розказав обставини вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст.186 КК України відносно ОСОБА_2 щодо заволодіння планшетом (а.с.127-131 т.1);

2) по епізодах нападу на потерпілого ОСОБА_5 та заволодіння його майном за ч.2 ст.187, ч.1 ст.357 КК України:

- показаннями потерпілого ОСОБА_5 , даними у судовому засіданні, який пояснив, що це було з 17 на 18 січня 2019 року, він зустрівся із ОСОБА_1 в м.Канів неподалік магазину «Любава», хтось був ще, але скільки всього було людей і хто крім ОСОБА_7 ще був, він не пам`ятає. Було вже темно, вони відійшли недалеко вбік від магазину в безлюдне місце і хтось його вдарив якоюсь трубою по голові, чи це був ОСОБА_7 , він точно не знає; він впав, потім він бачив як ОСОБА_1 бив його ногами по голові, бив і питав пін-код від банківської картки. Йому зв`язали руки і ОСОБА_7 його бив руками і ногами по голові і по тулубу. Свинцов у нього забрав мобільний телефон Самсунг Дуос з двома сім-картами, паспорт та зарплатну банківську картку. Після цього ОСОБА_7 його покинув і пішов, а він залишився лежати на снігу;

- показаннями свідка ОСОБА_9 , даними у судовому засіданні, який пояснив, що це було десь в січні 2019 року в м.Канів неподалік зупинки «Любава», вранці, було ще темно, він йшов на рибалку і почув, що якийсь незнайомий чоловік гукав на допомогу, той чоловік був ОСОБА_5 , він був в куртці, без шапки, без взуття, на лиці в нього була кров, очі були підпухші. Йому викликали швидку. Чи були на потерпілому ще якісь видимі ушкодження він не бачив, так як було темно і ОСОБА_10 був обкачаний в снігу;

- показаннями свідка ОСОБА_11 , даними у судовому засіданні, який пояснив, що 17.01.2019 р. в м.Канів він зустрівся із ОСОБА_1 , вони вирішити випити спиртних напоїв, пішли і зустріли ОСОБА_5 , вдома в ОСОБА_12 втрьох вживали спиртні напої, а потім розійшлися. При ньому ніяких неправомірних дій не було;

- показаннями свідка ОСОБА_13 , даними у судовому засіданні, який пояснив, що десь взимку 2019 року, точно коли саме не пам`ятає, в м.Канів увечері він зайшов у магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Якийсь незнайомий хлопець (він впізнав ОСОБА_7 ) запропонував йому купити мобільний телефон Самсунг. Він купив цей телефон за 200грн. На наступний день він віддав цей телефон працівникам поліції. Пояснив, що у поліції він впізнав по фотокартках чоловіка, який продав йому телефон, це був ОСОБА_7 ;

- показаннями свідка ОСОБА_14 та свідка ОСОБА_15 , даними у судовому засіданні, які пояснили, що вони були понятими в райвідділі поліції під час затримання та обшуку гр. ОСОБА_1 , підписували відповідний протокол (а.с.132-134 т.1), у ОСОБА_7 під час обшуку була вилучена банківська картка, яка належала не йому;

- даними протоколу огляду місця події від 18.01.2019 р. з фототаблицею до нього (а.с.112-119 т.1);

- даними протоколу огляду місця події від 18.01.2019 р., згідно якого свідок ОСОБА_13 видав працівникам поліції мобільний телефон Самсунг, який він придбав напередодні у невідомого йому чоловіка за 200грн. (а.с.120 т.1);

- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.01.2019р., згідно якого свідок ОСОБА_13 впізнав на фото №1 ( ОСОБА_1 ) чоловіка, який напередодні продав йому мобільний телефон Самсунг за 200 грн. (а.с.122-124 т.1);

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 19.01.2019 р., згідно якого ОСОБА_1 повністю підтвердив та на місці показав і розказав обставини вчинення кримінальних правопорушень за ч.2 ст.187, ч.1 ст.357 КК України відносно ОСОБА_10 (а.с.127-131 т.1);

- даними відеозапису проведення слідчого експерименту від 19.01.2019 р., що проглянутий судом та учасниками процесу у судовому засіданні, згідно якого ОСОБА_1 в пристуності захисника Сліпченко С.А. та двох понятих підтвердив та на місці показав і розказав обставини вчинення кримінальних правопорушень за ч.2 ст.187, ч.1 ст.357 КК України відносно ОСОБА_10 , показав як він бив потерпілого, забрав у нього мобільний телефон Самсунг і карточку Альфа-банку. Телефон він продав на наступний день за 200 грн., а карточкою він розрахувався за покупку продуктів харчування і цигарок в різні дні десь на кілька сотень грн. На відео ОСОБА_7 сказав, що ніякого насильства до нього не застосуовувалось;

- даними протоколу затримання ОСОБА_1 від 18.01.2019 р., під час затримання в нього виявлено та вилучено зокрема банківську картку Альфа-банку, видану на ім`я ОСОБА_16 (а.с.132-134 т.1);

- даними виписки по картковому рахунку Альфа-банку ОСОБА_5 , згідно якої встановлено зняття коштів з карткового рахунку 17.01.2019р. та 18.01.2019 р. за покупку продуктів в магазинах м.Канева (а.с.141-144 т.1);

- даними протоколу огляду предметів від 24.01.2019р. з фототаблицею до нього (а.с.145-148 т.1);

- даними постанови про визнання речовими доказами від 24.01.2019 р. (а.с.149-150 т.1);

- даними висновку експерта №10/144 від 04.02.2019 р., згідно якого встановлено ринкову вартість мобільного телефона Самсунг SM-J105H/DS в сумі 850 грн. та картки пам`яті ADATA micro SD4GB в сумі 65 грн. (а.с.157-163 т.1);

- даними висновку експерта №02-01/137 від 08.02.2019 р., згідно якого у потерпілого ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження: травма голови зі струсом головного мозку, крововиливами, саднами, травматичним набряком м`яких тканин голови та обличчя, травма носу з переломом кісток носу, відмороження стоп першого ступеня, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Вказані ушкодження (крім відмороження стоп) виникли від дії тупих предметів, а відмороження стоп від дії низької температури та могли виникнути за обставин, на які вказав ОСОБА_1 в протоколі проведення слідчого експерименту від 19.01.2019 р. (а.с.166-167 т.1);

- даними листа-довідки про вартість стартового пакета Київстар в сумі 25 грн. (а.с.168 т.1);

- даними листа-довідки про вартість стартового пакета МТС в сумі 25 грн. (а.с.169 т.1).

Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення доведене та, що він обґрунтовано засуджений за ч.2 ст.186, ч.2 ст.187, ч.1 ст.357 КК України.

На думку колегії суддів апеляційного суду, зазначені та проаналізовані місцевим судом письмові докази у справі зібрані відповідно до вимог кримінально процесуального закону, є допустимими та належними, та такими, що безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим ОСОБА_17 діяння, інкримінованого йому стороною обвинувачення, відповідають показанням потерпілого.

Суд у вироку дав детальну оцінку зазначеним доказам та навів достатнє обґрунтування для їх прийняття. Висновки суду підтверджуються матеріалами кримінального провадження, у зв`язку з чим підстав визнати їх неправильними як і доказів недопустимими не встановлено.

Суд першої інстанції обґрунтовано поклав в основу вироку покази свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , оскільки вони є логічними, послідовними, повністю узгоджуються між собою та відповідають обставинам кримінального провадження. Підстав сумніватися в достовірності показань свідків у апеляційного суду немає.

Під час вивчення матеріалів кримінального провадження також не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що свідки з будь-яких причин обмовили чи могли обмовити обвинуваченого у інкримінованому йому кримінальних  правопорушень.

Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що письмові докази у кримінальному провадженні разом з показами потерпілих свідчать про неможливість формування штучних доказів, однобічність проведення досудового розслідування.

Тобто, сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, на думку суду апеляційної інстанції, свідчить про достатність законних підстав для прийняття відповідного процесуального рішення про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому діяннях повністю доведена.

Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Фактичні обставини справи встановлено повно та правильно оцінено докази. Окрім того, у судовому рішенні наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Доводи апелянта про те, що потерпілий ОСОБА_5 декілька разів змінював покази, та зазначав, що він не бачив хто його бив є необгрунтованими, та спростовуються показами потерпілого ОСОБА_5 та матеріалами кримінального провадження.

Так, потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що коли його вдарили трубою по голові він впав, і він бачив як ОСОБА_1 бив його ногами по голові, бив і питав пін-код від банківської картки. Йому зв`язали руки і ОСОБА_1 бив його руками і ногами по голові і по тулубу.

Підстав обмовити обвинуваченого потерпілим ОСОБА_5 судом першої інстанції не встановлено. Не виявлено таких обставин і під час апеляційного розгляду. Показання потерпілого ОСОБА_5 є логічними, послідовними та такими, що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Наведене у сукупності з іншими доказами спростовує версію обвинуваченого, висунутої ним на свій захист про те, що злочини вчинено не ним.

Отже, достеменно встановлено факт застосування до потерпілого насильства, що є небезпечним для життя та здоров`я, оскільки даними висновку експерта №02-01/137 від 08.02.2019 р., згідно якого у потерпілого ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження: травма голови зі струсом головного мозку, крововиливами, саднами, травматичним набряком м`яких тканин голови та обличчя, травма носу з переломом кісток носу, відмороження стоп першого ступеня, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Вказані ушкодження (крім відмороження стоп) виникли від дії тупих предметів, а відмороження стоп від дії низької температури та могли виникнути за обставин, на які вказав ОСОБА_1 в протоколі проведення слідчого експерименту від 19.01.2019 р. (а.с.166-167 т.1).

Характер завданих пошкоджень та локалізація завданих ударів, які наносились по голові, що є життєво важливим органом, свідчить про їх небезпечність для життя та здоров`я потерпілого в момент їх заподіяння.

З п. 9 постанови пленуму Верховного суду України № 10 від 06 листопада 2009 року вбачається, що небезпечне для життя чи здоров`я насильство (стаття 187, частина третя статті 189 КК) - це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров`я в момент їх вчинення. До них слід відносити, зокрема, і насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, придушення за шию, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо.

Незважаючи на доводи апеляційної скарги обвинуваченого, щодо відсутності в його діях ознак ч.2 ст.187 КК України, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 відповідають наведеному у вироку формулюванню обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, а також форми вини і мотивів вчинення інкримінованого, згідно вироку, кримінального правопорушення.

В постанові судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 14 листопада 2013 року у справі № 5-35кс13 вказано, що у більшості випадків під час розбою особа діє раптово і несподівано. Насильство, як правило є інтенсивним. Особа, яка його застосовує або погрожує ним, перебуває в агресивно-насильницькому стані, тобто у стані готовності застосувати насильство, небезпечне для життя та здоров`я особи, на будь-якому етапі злочинної поведінки.

Апеляційний суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 повною мірою відповідають вищенаведеним ознакам, характерних для розбою, що також підтверджуються дослідженими доказами у справі, а тому його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст.187 КК України.

Згідно з приміткою до ст.358 КК України під офіційним документом, зокрема, в цій статті слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи-докази у правозастосовчій діяльності.

Частиною  1 ст.357 КК України передбачена    відповідальність, у тому числі,  за заволодіння будь яким способом офіційними документами з корисливих мотивів. Суб`єкт кримінального правопорушення у цьому випадку загальний.

Відповідно до Закону України «Про інформацію», Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Закону України «Про банки та банківську діяльність» документом визнається будь-який матеріальний носій, що містить інформацію, функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а засобами доступу до банківських рахунків (платіжним інструментом) - засоби певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунку. Одним з видів доступу до банківських рахунків є спеціальні платіжні засоби (платіжні картки тощо). Тобто, як видно з аналізу законодавчих положень, платіжна картка є різновидом офіційних документів.

Крім того, за висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 червня 2011 року, за своїм юридичним значенням та функціональним призначенням платіжні картки як платіжні інструменти, засоби доступу до банківських рахунків відповідають визначенню поняття «офіційний документ» і є різновидом офіційних документів. Таку позицію висловила  і  друга судова палати кримінального касаційного суду Верховного Суду,  24 квітня 2019 року.

Про корисливий умисел ОСОБА_1   при заволодінні банківською карткою потерпілого ОСОБА_5 свідчить сукупність всіх конкретних обставин  кримінального  правопорушення. Сам характер дій обвинуваченого свідчать про те, що він бажав  заволодіти  майном матеріального характеру та грошима, а тому його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.357 КК України.

Крім того, судом перевірені апеляційні доводи ОСОБА_1 про застосування відносно нього  на стадії досудового розслідування недозволених методів ведення  слідства.

Судом першої інстанції було встановлено, що за дорученням Черкаського районного суду було зареєстровано кримінальне провадження №42019251150000107 від 24.12.2019 р. за ч.2 ст.365 КК України, відомості за яким внесені на підставі повідомлення ОСОБА_1 щодо вчинення відносно нього неправомірних дій працівниками поліції. Згідно відповіді другого слідчого відділу ДБР від 22.07.2020 р. вказано, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває та вживаються заходи з метою повного та всебічного досудового розслідування, про підозру у вказаному провадженні нікому не повідомлялось.

Для перевірки доводів обвинуваченого ОСОБА_1 щодо вчинення відносно нього неправомірних дій працівниками поліції, Черкаським апеляційним судом було зроблено запит до  Територіального управління Державного бюро розслідувань в м.Києві, однак відповідного реагування зазначеною установою здійснено не було.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 та прийняти рішення щодо законності вироку Черкаського районного суду Черкаської області від 17 листопада 2020 року щодо ОСОБА_1 на підставі наявних доказів, які були досліджені місцевим судом та яким дана правова оцінка, а щодо можливих неправомірних дій працівників поліції відносно ОСОБА_1 буде прийняте відповідне рішення працівниками ДБР.

Відповідно до вимог ст.65 КК України, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Згідно ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

У п.3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено про те, що досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.

Суд першої інстанції при призначенні покарання виконав вказані вимоги закону та роз`яснення Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» і врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, два з яких відповідно до ст.12 КК України є  тяжкими злочинами, особу обвинуваченого, який є неодружений, непрацюючий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не знаходиться, раніше неодноразово судимий, судимість не знята і не погашена, згідно характеристики органу пробації (а.с.196 т.1) обвинувачений ОСОБА_1 характеризується негативно, утриманців не має, обставини, що пом`якшують покарання – щире каяття по епізоду за ч.2 ст.186 КК України, обставини, що обтяжують покарання – вчинення кримінальних правопорушень в стані алкогольного сп`яніння.

За таких підстав суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

В додатку до апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_1 просив повторно допитати в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_5 та понятих.

Згідно вимог ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

За клопотанням учасників судового провадження відповідно до вимог ч.3 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушенням, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції відмовила у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про повторне дослідження у суді апеляційної інстанції показань потерпілого ОСОБА_5 та понятих, оскільки вважає клопотання обвинуваченого необґрунтованим та не вмотивованим, так як обвинувачений не погодився із оцінкою вищезазначених доказів місцевим судом, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 30.05.2019 №572/843/17, згідно якої сам по собі фак непогодження з висновками суду першої інстанції не є підставою для повторного дослідження доказів.

В результаті апеляційного перегляду судового рішення, колегією суддів не встановлено таких істотних порушень кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду першої інстанції ухвалити законне та обґрунтоване рішення, порушень, передбачених ч.2 ст.412 КПК України, які є безумовною підставою для скасування рішення суду, апелянтом не наведено.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, допущених органом досудового розслідування, які б слугували підставами для скасування чи зміни вироку суду, колегією суддів не встановлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 17 листопада 2020 року щодо ОСОБА_1 є законним, обґрунтованим і вмотивованим, та його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 з додатком без задоволення.

Керуючись ст.ст.404, 405, п.1 ч.1 ст.407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 з додатком залишити без задоволення, а вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 17 листопада 2020 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, у той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий

Судді