АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2010 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області в складі:
Головуючого: Яремка В.В.
Суддів: Заводян К.І., Половінкіної Н.Ю.
Секретаря: Єфтеньєва О.Г.
З участю: представника ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" Перунова В.В.,
представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача – ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 02 квітня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
У липні 2009 року ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" подало позов до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача – ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Посилалося на такі обставини.
23 липня 2007 року між ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та ТОВ "Фокстрот –Поділля" було укладено кредитний договір № 2115- 003/07, згідно якого позивач надав ТОВ "Фокстрот –Поділля" кредит в сумі 2 000 000. 00 (два мільйони) дол. США, що еквівалентно 10 100 000, 00 (десяти мільйонам ста тисячам) гривень по курсу НБУ на день підписання угоди.
Додатковою угодою № 3 від 27.08.2007 р. до кредитного договору встановлена сума кредиту 2 500 000 ( два мільйони п’ятсот тисяч) дол. США, що еквівалентно 12 625 000, 00 (дванадцяти мільйонам шістсот двадцяти п’яти тисячам) гривень.
2 500 000 ( два мільйони п’ятсот тисяч) дол. США були перераховані на рахунок клієнта.
Додатковою угодою № 6 від 27.11.2008 року визначено порядок і суми повернення кредиту до 15 квітня 2014 року.
Згідно договору № 2115- 003/07 від 23 липня 2007 року та додаткової угоди від 23 липня 2007 року ОСОБА_2 виступив поручителем перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку щодо отриманого кредиту в сумі 2,5 млн. дол. США.
Боржник умови кредитного договору не виконував. На день подання позову заборгував банку 18 978 102,69 гривень, в тому числі: 17 792 284,10 гривень – строкова заборгованість за кредитом, 152 200 – прострочена заборгованість за кредитом, 84 806, 82 грн. – заборгованість по непогашених відсотках за користування кредитом, 7 077,3 – заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, 11 550,83 грн. – інфляційні збитки.
ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" просив стягнути із ОСОБА_2, як з поручителя ТОВ "Фокстрот –Поділля", 18 978 102,69 гривень боргу. За відсутності на рахунках ОСОБА_2 коштів направити стягнення на майно відповідача
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 02 квітня 2010 року в позові ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" відмовлено.
ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" подало на рішення суду апеляційну скаргу.
Вважає, що судом неправильно застосовані норми процесуального і матеріального права.
Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що є рішення господарського суду Чернівецької області, яке набрало законної сили, про стягнення боргу за даним кредитним договором із боржника - ТОВ "Фокстрот –Поділля" та іншого поручителя - ТОВ "Фокстрот - Буковина", пославшись на част.2 ст.223 ЦПК України. Вважає такий висновок помилковим. ОСОБА_2 не був стороною у справі, яку розглядав господарський суд. Йдеться про різні цивільні угоди. Підстав для застосування вказаної процесуальної норми не було.
Відповідно до ст.553 ЦК України поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Підстав для припинення договору поруки, передбачених ст.559 ЦК України не настало.
Відповідно до ст. 543 ЦК України кредитор має право вимагати виконання обов’язку солідарних боржників частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь - кого з них окремо.
Виконання солідарного обов’язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов’язок решти солідарних боржників перед кредитором. Але рішення господарського суду від 27 жовтня 2009 року не виконане.
Просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позов ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" .
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" підлягає задоволенню.
Відмовляючи в позові ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" до ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до част.2 ст.223 ЦПК України після набрання рішенням законної сили, сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти у суді ту саму позовну вимогу, з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 27 жовтня 2009 року, яке набрало законної сили, борг за кредитним договором № 2115- 003/07 від 23 липня 2007 року в сумі 2 665 061, 09 дол. США стягнуто із ТОВ "Фокстрот –Поділля" та поручителя - ТОВ "Фокстрот - Буковина", тому підстави для задоволення позову ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" до ОСОБА_2 відсутні.
Однак, з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна.
ОСОБА_2 не приймав участі у справі за позовом ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" до ТОВ "Фокстрот –Поділля" та ТОВ "Фокстрот - Буковина" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2115- 003/07 від 23 липня 2007 року в сумі 2 665 061, 09 дол. США, яка розглядалася господарським судом, тому посилання в рішенні суду на част.2 ст.223 ЦПК України є неправильним.
Відповідно до вимог ст.553 за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником .
За правилом ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.
У разі солідарного обов’язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо ( ст. 543 ЦК України).
Законодавством не передбачено звільнення від виконання обов’язку поручителя за наявності судового рішення про стягнення боргу із боржника та іншого поручителя.
На підставі наведеного суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, що відповідно до п.4 част.1
ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Згідно договору поруки від 23 липня 2007 року № 2115- 003/07-03 ОСОБА_2 взяв на себе зобов’язання, у разі порушення ТОВ "Фокстрот –Поділля" обов’язку щодо повернення позичених коштів за кредитним договором від 23 липня 2007 року № 2115- 003/07, погасити основну суму кредиту, суму процентів згідно з кредитним договором, суми штрафів, пені, комісій, збитків, витрат по зверненню стягнення на предмет застави, інші платежі за кредитним договором.
ОСОБА_2 взяв на себе обов’язок відповідати перед кредитором своїми грошовими коштами та всім своїм майном.
На день розгляду справи у суді першої інстанції ОСОБА_2 не подав суду доказів про відсутність боргу за позичальником ТОВ "Фокстрот –Поділля", зменшення суми, заявленої позивачем, погашення боргу іншим поручителем тощо.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
За таких обставин позов ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" про стягнення із ОСОБА_2 боргу за кредитним договором, укладеним 23 липня 2007 року № 2115- 003/07 ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" із ТОВ "Фокстрот –Поділля", підлягає задоволенню.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" про стягнення суми інфляційних збитків задоволенню не підлягають.
Індекс інфляції – це покажчик характеристики динаміки загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлені в національній валюті – гривні, норма ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленої інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов’язання, яке визначено договором у гривні.
Як видно із змісту договору кредит видавався у іноземній валюті – доларах США. Борг відповідача у гривнях розраховувався від вартості долара за курсом Національного банку України на день подання позову, а не на день укладення договору.
За таких обставин позовні вимоги ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" слід задовольнити частково, стягнувши із ОСОБА_2 на його користь борг за кредитом в сумі, 17 792 284,10 грн., 152 200 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 84 806,82 – заборгованості по непогашеним відсоткам за користування кредитом, 889 399,26 грн - простроченої заборгованості за відсотками за користування кредитом, 7 077,3 грн – заборгованості по пені за несвоєчасне погашення кредиту, 40 784,34 грн. заборгованості по пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту. Всього: 18 966 551,82 гривень.
У стягненні інфляційних збитків в сумі 11 550,83 грн. відмовити.
Не підлягає задоволенню і вимога позивача за відсутності на рахунках ОСОБА_2 коштів направити стягнення на майно відповідача, оскільки це стосується порядку виконання рішення суду.
На підставі ст.ст.543, 545,549, 553, 554, 555, 559 ЦК України, керуючись ст.ст.88, 307, п.4 част.1 ст.309 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" задовольнити.
Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 02 квітня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Позов ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" ( р/р 373392880002, МФО 380537, код ЄДРПОУ 19017842) заборгованість за кредитним договором № 2115-003/07 від 23 липня 2007 року в сумі 18 966 551 ( вісімнадцять мільйонів дев’ятсот шістдесят шість тисяч п’ятсот п’ятдесят одну ) гривню 82 копійки, 372 (триста сімдесят дві) гривні – у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 2550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) гривень – у відшкодування витрат на оплату судового збору.
У стягненні інфляційних збитків в сумі 11 550,83 грн., зверненні стягнення на майно відповідача відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді:
Відповідає оригіналу: