Справа № 183/3758/21

№ 1-кп/183/1129/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2021 року                                                                м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Гузоватого О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Тен І.О.,

прокурора Левешко В.К.,

захисника Мисика О.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12021041350000137 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тернувате П`ятихатського району Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, з базовою середньою освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

09 квітня 2021 року приблизно о 01 години 00 хвилин ОСОБА_1 проходив поблизу домоволодіння АДРЕСА_1 , де у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, яке знаходиться на території вказаного домоволодіння.

Цього ж дня, а саме 09 квітня 2021 року о 01 годині 05 хвилин ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає у місті відсутньої частини огорожі зайшов на територію домоволодіння АДРЕСА_2 за вказаною вище адресою, де підійшов до вхідних дверей сараю, які були підперті металевою палицею, відсунув її та проник до його приміщення, звідки таємно викрав циркулярну пилу сірого кольору марки «Арсенал ПД - 2000», вартістю 1147 грн. та зварювальний апарат червоного кольору марки «Зеніт Профі» модель «ZSI 300 DK profi», вартістю 2 222,00 грн.

У подальшому ОСОБА_1 з місця скоєння злочину з викраденим майном втік та розпорядився ним на власний розсуд, тим самим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 3 369 гривень.

Крім того, 10 квітня 2021 року приблизно о 01 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , проходив поблизу домоволодіння АДРЕСА_3 , де у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, яке може знаходитись на території вказаного домоволодіння.

Цього ж дня, а саме 10 квітня 2021 року о 01 годині 05 хвилин ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, у місці відсутньої частини огорожі зайшов на територію домоволодіння АДРЕСА_3 розташованого за вказаною вище адресою, де через незачинені вхідні двері сараю, проник до його приміщення, звідки таємно викрав бензопилу помаранчевого кольору марки «Дніпро М», вартістю 867,00 грн.

У подальшому ОСОБА_1 з місця скоєння злочину з викраденим майном втік та розпорядився ним на власний розсуд, тим самим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, 11 квітня 2021 року приблизно о 01 години 30 хвилин ОСОБА_1 , проходив поблизу домоволодіння АДРЕСА_1 , де у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, яке знаходиться на території вказаного домоволодіння.

Цього ж дня, а саме 11 квітня 2021 року о 01 годині 35 хвилин ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає через незачинену хвірткунезаконно проник на територію вказаного домоволодіння. Після чого заліз на дах веранди, розташованої перед вхідними дверима до будинку, ліктем правої руки розбив скло у вікні, розташованому на другому поверсі будинку та незаконно проник у приміщення будинку АДРЕСА_1 , звідки таємно викрав зварювальний інвертор марки «Патон ВДИ – 160Е», вартістю 3609 грн., захисну маску для зварювання марки «Хамелеон», вартістю 520 грн. та бензопилу марки «McCullock» модель «CSЕ1935S», вартістю 3 704,00 грн.

У подальшому ОСОБА_1 з місця скоєння злочину з викраденим майном втік та розпорядився ним на власний розсуд, тим самим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 7 833,00 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину свою визнав повністю та показав, що обставини викладені в обвинувальному акті не оспорює та повністю визнає себе винним у пред`явленому обвинуваченні. Додав, що крадіжки вчинив з корисливого мотиву, оскільки його матері, яка тяжко хворіє, потрібні були гроші. Викрадене майно продав, а отримані кошти витратив на ліки для матері. У скоєному щиро кається, шкодує, що вчинив злочини, зробив для себе відповідні висновки, обіцяв, що більше подібного не вчинить.

В судовому засіданні у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст вищенаведених обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких обвинуваченим ОСОБА_1 скоєно кримінальні правопорушення, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували, і на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів щодо виду і розміру шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями, а також розміру процесуальних витрат, обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують покарання.

Також в судовому засіданні суд роз`яснив учасникам судового процесу вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.

Таким чином, суд ухвалює вирок в особливому порядку без дослідження будь-яких доказів обставин передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 91 КПК України.

Отже, суд, дослідивши докази в межах пред`явленої підозри, не виходячи за межі пред`явленого обвинувачення, яке прокурор підтримав в судовому засіданні, доходить однозначного висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у:

- таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у інше приміщення, за епізодом від 10.04.2021 року;

- таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у житло, за епізодом від 11.04.2021 року,

доведена у повному обсязі і його умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 3 ст. 185 КК України.

Надаючи кримінально-правову кваліфікацію діянням ОСОБА_1 за епізодом від 09.04.2021 року, суд враховує, що органом досудового розслідування дії обвинуваченого за ч. 3 ст. 185 КК України за ознакою повторності кваліфіковані помилково з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 КК України повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.

Згідно з п. 1 примітки до ст. 185 КК України у статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до ст. 62 Конституції України та ч. 1 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14.09.2020 року у справі № 591/4366/18 судом касаційної інстанції зроблено правовий висновок про те, що з урахуванням конституційного принципу презумпції невинуватості, у випадку, коли щодо особи органом досудового розслідування розслідуються чи судом розглядаються різні кримінальні провадження, одне з яких - стосовно першого однорідного чи тотожного злочину, існують підстави для кваліфікації наступного епізоду з урахуванням повторності, за відсутності обвинувального вироку суду; наявність іншого кримінального провадження стосовно особи, у тому числі на стадії його судового розгляду, не є правовою підставою для здійснення кримінально-правової кваліфікації наступних чи попередніх діянь особи, у вчиненні яких вона обвинувачується, за ознакою «повторність». При цьому слід враховувати висновок Об`єднаної палати від 01 червня 2020 року (справа № 766/39/17, провадження № 51-8867кмо18) про те, що у такому випадку слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили.

Тобто, враховуючи принцип презумпції невинуватості, кримінально-правова кваліфікація діяння особи як повторно без обвинувального вироку суду за першим епізодом можлива лише у випадку, коли всі епізоди неправомірної поведінки є предметом одного кримінального провадження, тобто в одному судовому розгляді.

Під час судового розгляду встановлено, що на розгляді в Новомосковському міськрайонному суді Дніпропетровської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020040350000227 від 08.02.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який на даний час не розглянуто й не постановлено обвинувального вироку. Інших вироків стосовно ОСОБА_1 , з урахуванням яких можливо було б кваліфікувати його дії за епізодом від 09.04.2021 року за ознаками повторності не встановлено.

Таким чином, висновок органу досудового розслідування про наявність у діях ОСОБА_1 такої кваліфікуючої ознаки як вчинення злочину повторно є недоведеним, оскільки відсутні докази того, що на час вчинення злочину, а саме, 09.04.2021 ОСОБА_1 було визнано винуватим та засуджено за вчинення злочину, передбачено ст. ст. 185, 186, 187, 189-191, 262, 289 КК України, а тому обвинувачення ОСОБА_1 в частині вчинення ним інкримінованого йому злочину повторно судом визнається необґрунтованим.

Відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Таким чином, враховуючи наведене, суд вважає, що дії ОСОБА_1 за епізодом від 09.04.2021 року слід перекваліфікувати, виключивши з кримінально-правової кваліфікації його дій кваліфікуючу ознаку «повторність», кваліфікувавши його дії за ч. 3 ст. 185 КК України за епізодом від 09.04.2021 року, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, сукупність усіх обставин у справі.

Суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами.

Разом з тим, обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 , суд визнає його щире каяття, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки, визнанні вини та готовності підлягати кримінальній відповідальності, а також добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Крім того, суд враховує молодий вік обвинуваченого ОСОБА_1 , дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, вину свою визнав повністю, розкаявся у вчиненому, на обліку у лікарів нарколога, психіатра, фтизіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо, а також, що завдана шкода відшкодована потерпілим у повному обсязі шляхом повернення майна.

Тому, з урахуванням особливостей даних кримінальних правопорушень і обставин їх вчинення, особи обвинуваченого та його ставлення до скоєного, за наявності декількох пом`якшуючих покарання обставини, а також відсутності обставин, які обтяжують його, а також враховуючи думку потерпілих, які в своїх заявах не наполягали на призначенні обвинуваченому суворого покарання, суд доходить висновку про можливість призначення ОСОБА_1 покарання без ізоляції його від суспільства, а саме у виді позбавлення волі на певний строк на рівні мінімальної межі санкції ч. 3 ст. 185 КК України, та на підставі ст. 75 КК України звільнення його від відбування покарання з випробуванням, оскільки саме таке покарання буде співмірним меті його застосування та повністю відповідати ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, конкретним їм обставинам, обставинам, що пом`якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.

Призначаючи покарання як кару суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді позбавлення волі на вказаний вище строкз випробуванням буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Крім того, вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат у відповідності до ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта, які складають 326,88 грн. (висновок експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 2000-21/2074-2078-21 від 21.04.2021 року).

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням строком на два роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Зарахувати у строк відбуття покарання тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 з моменту обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з 14 квітня 2021 року по 08 липня 2021 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_1 на підставі ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2021 року у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили – скасувати.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти в залі суду негайно.

Речові докази:

- циркулярну пилу сірого кольору марки «Арсенал ПД - 2000» та зварювальний апарат червоного кольору марки «Зеніт Профі» модель «ZSI 300 DK profi», які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_2 – залишити за належністю потерпілому ОСОБА_2 ;

- бензопилу помаранчевого кольору марки «Дніпро М», яка передана на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 – залишити за належністю потерпілому ОСОБА_5 ;

- зварювальний інвертор марки «Патон ВДИ – 160Е», захисну маску для зварювання марки «Хамелеон» та бензопилу марки «McCullock» модель «CSЕ1935S», які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_6 – передати за належністю потерпілому ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 326 гривень 88 копійок.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно, після його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                О.І. Гузоватий