Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #95262056

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 755/30014/14-к Провадження № 11-кп/824/2876/2021 Головуючий в суді першої інстанції: Марченко М.В. Доповідач: Трясун Ю.Р.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2021 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого - судді Трясуна Ю.Р.,

суддів Мосьондза І.А.,

Новова С.О.,

секретаря судового засідання Чугай М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року, якою заяву ОСОБА_1 про перегляд вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 06 березня 2015 року за нововиявленими обставинами, повернуто особі, яка її подала, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року, заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 06 березня 2015 року, щодо ОСОБА_1 , визнаного винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 189 КК України, повернуто особі, яка її подала.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що заявник не усунув всіх недоліків вказаних в ухвалі від 26 квітня 2021 року, зокрема ним не наведено обставин, які могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду, які раніше не були предметом розгляду в суді та відповідне обґрунтування з посиланням на такі обставини.

Засуджений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою обвинувальний вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 06 березня 2015 року скасувати та ухвалити виправдувальний вирок, кримінальне провадження № 12014100040007161 закрити.

В доводах апеляційної скарги засуджений зазначає, що суддя Марченко М.В. не мала права розглядати заяву про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, оскільки була притягнута до кримінальної відповідальності ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 лютого 2021 року.

Апелянт вказує, що поза увагою суду залишилось те, що нововиявлені обставини встановлені шляхом подання заяви від 16 березня 2021 року до Дніпровської окружної прокуратури м. Києва щодо надання копій доручень та правових підстав проведення НСРД та із листа прокурора Дайнеки С.В. від 30 березня 2021 року, який відмовився надавати такі копії.

ОСОБА_1 вважає, що датою, коли йому стало відомо про існування нововиявлених обставин є 30 березня 2021 року, відтак зазначає, що тримісячний термін подання заяви не сплинув.

Крім того, апелянт вказує, що йому є невідомим чому не були відкриті матеріали сторони обвинувачення, зокрема правові підстави для проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Апелянт зазначає, що нововиявлені обставини також полягають у тому, що розписка про отримання авансу в сумі 10000 грн, яка була надана директору ОСОБА_2 та вилучена слідчим Левчуком Є.В. існувала на час судового розгляду, проте є невідомим чому наведена розписка не була долучена до матеріалів кримінального провадження, тому, як вважає ОСОБА_1 , докази, які наведені у вироку, отримані внаслідок провокації правоохоронних органів.

Посилаючись на низку рішень Європейського суду з прав людини ОСОБА_1 вказує, що під час перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суди повинні застосовувати положення ст. ст. 2, 4 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ, а не положення ст. 459-467 КПК України, які їм суперечать.

В суд апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, в апеляційній скарзі просить розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів судового провадження, 23 квітня 2021 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 06 березня 2015 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26 квітня 2021 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам, передбаченим ч. 2 ст. 462 КПК України, зокрема суддя зазначив, що у заяві не наведено обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву до суду, також заявником не зазначено обґрунтування з посиланням на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин. У зв`язку з цим, йому було надано десять днів для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

Оскаржуваною ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28 квітня 2021 року, заяву ОСОБА_1 про перегляд вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 06 березня 2015 року за нововиявленими обставинами, повернуто особі, яка її подала, оскільки заявником не усунуто недоліки, викладені в ухвалі від 26 квітня 2021 року.

З таким висновком суду погоджується колегія суддів.

Доводи апелянта про те, що нововиявлені обставини в даному кримінальному провадженні полягають в тому, що йому не було відкрито правових підстав для проведення НСРД, а також що на час судового розгляду існувала розписка про отримання авансу колегія суддів вважає необґрунтованими.

Так, ч. 2 ст. 459 КПК України містить вичерпний перелік обставин, які визнаються нововиявленими, а саме: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

В той же час, наведені ОСОБА_1 обставини не можна вважати такими, що свідчать про штучне створення або підроблення доказів чи є такими, що не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку, що належить переглянути.

Оскаржуючи ухвалу суду першої інстанції ОСОБА_1 зазначає про те, що суддя Марченко М.В. не мала права розглядати його заяву, оскільки її було притягнуто до кримінальної відповідальності та посилається на ухвалу у справі № 757/779/21-к.

Однак колегія суддів не погоджується із такими доводами апелянта, оскільки наведеною ухвалою слідчого судді було зобов`язано уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві вчинити дії, передбачені ст. 214 КПК України. Ці обставини не можуть свідчити про притягнення судді до кримінальної відповідальності, оскільки відсутні будь-які обвинувальні вироки щодо неї, які б вступили в законну силу.

За змістом ст. 462 КПК України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються: обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду; клопотання про поновлення строку подання заяви.

Колегія суддів вважає, що судом вірно застосовані приписи ст. 462 КПК України, оскільки при перевірці заяви ОСОБА_1 з`ясовано, що у ній не зазначено про обставини, які могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду.

Таким чином, суд першої інстанції, зробив правильний висновок, що заява про перегляд вироку за нововиявленими обставинами не відповідає вимогам ст. 462 КПК України.

За обставин, встановлених під час апеляційного розгляду, на переконання колегії суддів, судом першої інстанції прийняте законне та обґрунтоване рішення, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 376 ч. 2, 404, 405, 407, 419 КПК України,колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

УхвалуДніпровського районного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року, якою заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 06 березня 2015 року, щодо ОСОБА_1 , визнаного винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 189 КК України, повернуто особі, яка її подала, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

Ю.Р. Трясун І.А. Мосьондз С.О. Новов



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація