Справа №2-260/2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2010 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючої судді         Терещенко О.І.

при секретарі         Павленко О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВС» про стягнення 8814 грн. 39 коп.,

в с т а н о в и в:

    05 листопада 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду позовом до ТОВ «ЮВС» про стягнення 8814,39 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що 5 листопада 2006 року між ним та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу цукрового буряку, які позивач виростив на своїй земельній ділянці. ОСОБА_1 свої обов»язки по договору виконав і поставив позивачу 24101 кг буряку. А відповідач своїх обов»язків не виконав і до даного часу кошти за проданий буряк у сумі 4723,80 грн. не заплатив. Тому позивач звернувся до суду. Крім того, за прострочення розрахунку за договором позивач просить стягнути пеню за 1073 дні у сумі 2360,60 грн.,  моральну шкоду у сумі 1500 грн., яка полягає у фізичних стражданнях з приводу неотримання зароблених коштів, та додаткові витрати у сумі 229,99 грн., які позивач витратив на поїздки до відповідача та до банку з приводу отримання коштів від відповідача.

    Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з»явився, його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив стягнути з відповідача 8814,39 грн.

    Відповідач в судове засідання не з»явився, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином був сповіщений про день, час і місце розгляду справи через засоби масової інформації – газету «Урядовий кур»єр».

    Заслухавши представника позивача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

    Судом встановлено, що 5 листопада 2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ЮВС» був укладений договір купівлі-продажу №242ф, згідно якого ОСОБА_1 продає, а ТОВ «ЮВС» купує у нього цукрові буряки, які позивач виростив на своїй земельній ділянці площею 1,074 га, за ціною 176 грн. за одну метричну тону (а.с.7).

    З 5 листопада по 22 листопада включно 2006 року позивач поставив відповідачу цукрового буряку загальною вагою 24101 кг на загальну суму 4241,78 грн. (а.с.15-34).

    Відповідно до п.5.1 договору купівлі-продажу доставка продукції на приймальний пункт здійснюється за рахунок покупця за узгодженими цінами в вимірі за 1т/км в заліковій вазі. Позивач на доставку цукрового буряка відповідачу витратив 482,02 грн.

    Таким чином, загальна сума, яку згідно договору купівлі-продажу відповідач після отримання цукрового буряку повинен був сплатити позивачу, становить 4723,80 грн.

    Згідно п.5.3 договору купівлі-продажу покупець розраховується за поставлену продукцію по факту її поставки на приймальний бурякопункт після підписання акту прийому-передачі цукрового буряку на протязі доби.

    Згідно ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

    Але відповідач в порушення зазначених вище пункту договору та вимог ст.526 ЦК України до даного часу не розрахувався з позивачем, тому з нього підлягає стягненню заборгованість по договору купівлі-продажу 4723,80 грн.

Пунктом 7.2 договору купівлі-продажу від 5 листопада 2006 року, укладеного між сторонами у справі, передбачено, що за неналежне виконання своїх обов»язків сторони несуть відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобов»язань за кожний день такого невиконання.

Позивач ставить питання про стягнення пені у сумі 2360,60 грн. за період з 23 листопада 2006 року по 31 жовтня 2009 року, що становить 1073 дні.

Згідно ст. 258 ЦК України законом  встановлена спеціальна позовна давність в один рік для стягнення пені. Позивач з клопотанням до суду про поновлення строку позовної давності до суду не звернувся та не надав доказів щодо поважності пропуску строку позовної давності.    

На підставі ст.526 ЦК України і з урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення пені є обґрунтованими, але вони підлягають задоволенню частково в межах строку позовної давності. Суд вважає за необхідне стягнути пеню в межах строку позовної давності за один рік з 5 листопада 2008 року по 5 листопада 2009 року у сумі 1080,04 грн.  

Щодо стягнення пені в сумі 1280,56 грн. суд застосовує вимоги  ст. 267 ЦК України та на підставі цієї норми  відмовляє позивачу в цій частині в задоволенні позову за пропуском строку позовної давності.

Щодо стягнення моральної шкоди вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно п.4 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: при порушенні зобов»язань, які підпадають під дію Закону «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов»язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Суд вважає, що відповідач невиконанням свого зобов»язання по договору купівлі-продажу заподіяв позивачу моральну шкоду в сумі 1500 грн., яка полягає у душевних хвилюваннях з приводу неотримання коштів, зароблених власним трудом шляхом вирощування цукрового буряку, вжитті додаткових зусиль для організації свого життя, так як позивач вимушений був неодноразово приїздити до відповідача в іншу місцевість з приводу вирішенні питання про виплату коштів.   

 Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по договору купівлі-продажу у сумі 4723,80 грн., пеню за неналежне виконання умов договору у сумі 1080,04 грн., моральну шкоду у сумі 1500 грн. та 229,99 грн., які позивач витратив на поїздки до відповідача та збирання доказів для звернення до суду з позовом (а.с.11-14). В задоволенні позовних вимог про стягнення пені у сумі 1280,56 грн. суд вважає за необхідне відмовити за пропуском строку позовної давності.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд керується положеннями ст. 88 ЦПК України, згідно якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при звернення до суду були сплачені судові витрати у сумі 210,50 грн.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог підлягають судові витрати у сумі 174,71 грн., а загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 7708,54 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.23, 526, 611, 1167 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.ст. 4, 10, 60, 88, 209, 213-215, 218 України, суд  

в и р і ш и в:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

    Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВС» 7708 (сім тисяч сімсот вісім) гривень 54 копійки.

В задоволенні іншої частини позову відмовити у зв»язку з необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

    Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Повний текст рішення виготовлений 10 червня 2010 року.

Суддя                                                     /підпис/

Копія вірна:

Суддя Білопільського райсуду                             О.І.Терещенко

Довідка: рішення суду законної сили не набрало.

Суддя Білопільського райсуду                             О.І.Терещенко