Справа № 2-474-10
РІШЕННЯ
іменем України
08 червня 2010 року Сватівський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Гашинської О.А., при секретарі Лебідь О.В., у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове, розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про перерахунок пенсії та відшкодування недоплати по пенсії,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області, в якому просить визнати незаконними дії відповідача щодо нарахування та виплати пенсії з 01.01.2006 р. по 30.09.2008 р. та доплати до пенсії з 01.08.2003 р. по 31.01.2004 р. та зобов”язати відповідача зробити нарахування та виплату йому з 01.01.2006 року по 30.09.2008 року пенсії в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю , в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком щомісячно, прирівняної до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії , як інваліду війни 3 групи з 01.08.2003 року по 31.01.2004 року у розмірі 200% мінімальної пенсії за віком щомісячно , прирівняної до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та як інваліду війни 2 групи з 01.02.2004 року по 31.12.2005 року у розмірі 350% мінімальної пенсії за віком щомісячно ,прирівняної до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
В обгрунтування позовних вимог він зазначив , що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом війни з 30.01.2001 р.-3 групи, а з 01.02.2004 р. –інвалідом 2 групи, у зв”язку з чим йому була призначена пенсія, яка відповідно до ст.ст.49, 50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи „ від 28.02.1991 р. № 796-X11 складається з основної пенсії по інвалідності, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю , та інших виплат. На обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Сватівському районі перебуває з 01.08.2003 року. З 01.06.1993 року згідно до ст.54 даного Закону в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, відносно яких встановлено зв”язок з Чорнобильською катастрофою для інвалідів 2 групи не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком. Крім того , відповідно до ст.50 цього Закону , особам віднесеним до категорії 1 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду , заподіяну здоров”ю у розмірах інвалідам 2 групи- 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Згідно з п.4 Постанови КМУ від 30.05.1997 р. №523 „Про затвердження нового Порядку обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання , і пенсій у зв”язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи „ з наступними доповненнями та змінами у всіх випадках розміри пенсії для інвалідів , щодо яких установлений зв”язок із Чорнобильською катастрофою , не може бути нижче 8-ми мінімальних пенсій за віком по другій групі. Розмір пенсії відповідно до законодавства він почав отримувати лише з 01.09.2008 року відповідно до постанови Луганського окружного адміністративного суду. Підвищення до пенсії по інвалідності відповідно до ст.25 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, деяких інших осіб” від 09.04.1992 р. здійснюється відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-XII, пунктом 27 ст. 13, якого передбачена виплата підвищеної пенсії, інвалідам 2 групи – 350% пенсії за віком, інвалідам 3 групи – 200 % пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 23.11.1995 року № 458/95-ВР з 01.01.1996 р., а з 01.01.2006 року – інвалідам 2 групи – 40 % прожиткового мінімуму, інвалідам 3 групи – 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 05.10.2005 року № 2939-IV. Частиною третьою статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року № 966-XIV ( в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 року № 2505-ГУ, що діє з 31.03.2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Відповідно до ст.. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» застосовується для визначення розміру мінімальної пенсії за віком. Крім того, відповідно до ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Таким чином, мінімальний розмір його пенсії та підвищення інваліду війни повинен розраховуватись з мінімальної пенсії за віком, що відповідає розміру прожиткового мінімуму. У відповідності до ч.1 ст. 8 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII пенсії призначаються (перераховуються) органами Пенсійного фонду України. Зазначена норма запроваджена з 01.01.2007 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-У. Він отримував пенсію та підвищення інваліду війни у значно меншому розмірі, ніж визначено законодавством . На його звернення до відповідача про проведення перерахунків , він отримав письмову відмову, де зазначено , що при призначенні пенсії та при обчисленні розміру його пенсії застосовувано постанову від 03.01.2002 р. № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» і розрахункову величину 19 грн. 91 коп. Просить суд позов задовольнити розглянути справу без його участі (а.с.2-5).
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, суду надав заперечення, згідно яких просить справу розглянути без його участі, в задоволенні позову просить відмовити за безпідставністю. Проти позову заперечує, оскільки відповідно до ст. 49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи „ пенсії особам , віднесеним до категорії 1, встановлюється у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Розміри пенсії визначені статтями 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. При цьому ч.5 ст. 54 цього Закону питання обчислення пенсії за цим Законом віднесені до відома Кабінету Міністрів України. Приймаючи постанову від 03.01.2002 р.№1 „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” Кабінет Міністрів України у п.2 цієї постанови встановив, що розрахунок пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст. 54 та додаткової пенсії, передбаченої Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, провадиться виходячи з розміру 19 грн.91. коп. Відповідно до ч.3 ст.28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений аб.1 ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. Ч.3 ст.28 доповнена згідно з законом України № 2505 від 25.03.2005 року , що набрав чинності 31.03.2005 року , тоді як частина 4 ст.54 закону України змінена Законом України від 17.11.2005 року №3108 , що набрав чинності 13.12.2005 року , таким чином провести перерахунок пенсії з 01.05.2002 року є неможливим. Враховуючи наведене, положення ст.28 Закону України щодо мінімального розміру пенсії за віком не застосовуються при призначенні пенсії за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». З 01.09.2008 року згідно постанови Луганського окружного адміністративного суду від 14.01.2009 р. позивачу проведено перерахунок державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ч.4 ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. В подальшому перерахунок проводився у зв”язку зі зростання розміру мінімальної пенсії відповідно до ст.67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (а.с.20).
Суд , розглянувши справу, дослідивши надані докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
- в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 належить до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням - серії НОМЕР_1, виданим Луганською обласною державною адміністрацією, а також з 30.01.2001 р. мав 3 групу інвалідності,а з 01.02.2004 р.-є інвалідом 2 групи , що підтверджується довідками МСЕК ( а.с.8, 9 ) посвідченням ( а.с.6) , тому має право на пільги, встановлені для ветеранів війни – інвалідів війни.
З 01.09.2008 року згідно постанови Луганського окружного адміністративного суду від 14.01.2009 р. позивачу проведено перерахунок державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. В подальшому перерахунок проводився в зв’язку зі зростання розміру мінімальної пенсії відповідно до ст. 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Зазначений вид пенсії ОСОБА_1 отримує по теперішній час. Дані обставини підтверджуються копією постанови Луганського окружного адміністративного суду від 14.01.2009 р. (а.с.13-15), листом та запереченнями відповідача (а.с.11, 20).
Предметом спору у даній справі є розмір нарахування та виплати пенсії позивачу та додаткової пенсії за шкоду , заподіяну здоров”ю , а також доплати до пенсії як інваліду війни .
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір пенсії для інвалідів 2 групи, призначеної у відповідності з цим Законом повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, а згідно зі ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» таким інвалідам 2 групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Цим же Законом визначено, що порядок обчислення вказаних пенсій встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 523 від З0.05.1997 р. «Про затвердження нового порядку обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника, внаслідок Чорнобильської катастрофи» затверджено такий новий порядок, при цьому у ньому продубльовано вказані положення Закону стосовно того, що розмір пенсії для інвалідів 2 групи повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідач, відмовляючи в проведенні перерахунку пенсійних виплат позивачу посилається на постанову Кабінету Міністрів України „ Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” №1 від 03.01.2002 р. , якою було встановлено, що базовим для обчислення пенсії по інвалідності слід брати суму 19 грн. 91 коп. Проте такі посилання відповідача на увагу не заслуговують.
Дійсно, вказаною Постановою встановлені вказані суми, як базові для обчислення спірних сум пенсій.
Однак суд вважає, що ця Постанова суперечить Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також раніше прийнятій на виконання цього Закону, Постанові Кабінету Міністрів України № 523 від З0 травня 1997 р. «Про затвердження нового порядку обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, й пенсій у зв'язку з втратою годувальника, внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи забов”язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законамиУкраїни.
Згідно з ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов”язковість якого надана Верховною Радою України , або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при вирішенні цього спору належить застосовувати вимоги ч.1 ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , а не вище зазначеними постановами Кабінету Міністрів України , які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Частина третя статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи „ визначає, що обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчудження проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України „Про загальнообов”язкове пенсійне страхування”.
Частиною 1 статті 33 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування визначені розміри пенсії по інвалідності залежно від групи інвалідності. Для інвалідів 2 групи такий розмір складає 90 відсотків пенсії за віком , обчисленої відповідно до ст.27 і ст.28 цього Закону.
З зазначеного вбачається , що після внесення зазначених змін у частину 3 статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи „ ,обчислення і призначення пенсій по інвалідності здійснюється за правилами Закону України „ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування „ внаслідок чого розмір пенсії по інвалідності поставлений в залежність від розміру пенсії за віком , обчисленої за нормами Закону України „ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування „.
Стаття 28 Закону України „ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування „ доповнена частиною третьою згідно Закону України №2505 від 25.03.2005 року, що набрав чинності 31.03.2005 року, тоді як частина третя ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи „ змінена Законом України від 17.11.2005 року №3108-15, що набрав чинності 13 грудня 2005 року. Таким чином перерахунок пенсії відповідно до внесених змін та доповнень до вказаних законів повинен здійснюватися з 01.01.2006 року , як і просить позивач.
Відповідно до пункту 1 та 6 статті 92 Конституції України, статті 71 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону, а також абзацом 2 преамбули, частиною 3 статті 4 пунктом 2 частини 1 статі 8 та пунктами 13, 16 Прикінцевих положень ЗУ „ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, якими передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення. До приведення законодавства України у відповідність із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з рішеннями Конституційного Суду України (№ 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005), який неодноразово розглядає проблеми, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Підпунктами 12, 15, 17 пункту 28 розділу 2 Закону України „Про державний бюджет України” на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесені зміни до ст. 50, ч.4 ст.54, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, внаслідок чого з 01 січня 2008 року був змінений порядок визначення пенсій по інвалідності.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України№ 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнані такими , що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ) положення , зокрема , пунк 28 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України „ .
Згідно до п.5 зазначеного Рішення Конституційного Суду України положення Закону України „Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” , визнані неконституційними , втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Лише Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Порядок визначення розміру мінімальної пенсії за віком встановлений частиною першою ст.28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” , за приписами якої мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність , визначеного законом.
Відповідно до внесених змін до ч.З ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, у тому числі віднесеним до категорії 1. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином, вимоги позивача ОСОБА_1 . щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області здійснити перерахунок пенсії підлягають задоволенню з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 р. по 31.08.2008 р., бо з 01.09.2008 року він почав отримувати пенсію відповідно до постанови Луганського окружного адміністративного суду, про що зазначив в позові, з урахуванням положень ч.3 ст.67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. З цих підстав суд вважає за можливе в цій частині визнати дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області щодо нарахування та виплати пенсії позивачу незаконними та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області зробити перерахунок та виплату пенсії позивачу за вказаний період в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком щомісячно, прирівняної до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Крім того, відповідно до ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262 передбачено, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, які мають право на пенсію за цим законом і які є ветеранами війни, та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пенсії по інвалідності підвищуються в порядку і на умовах, передбачених цим законом.
Підвищення пенсії, відповідно до ст. 15 Закону України № 2262 в редакції Закону № 3591-IV від 04.04.2006 р., здійснюється відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» п.27 ст. 13, якого передбачена виплата підвищення пенсії інвалідам 2 групи – 350% пенсії за віком, інвалідам 3 групи- 200% пенсії за віком відповідно до Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту» від 23.11. 1995 року № 458/95-ВР з 01.01.2006 р. – інвалідам 2 групи – 40 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 05.10.2005 р. № 2939-IV.
Відповідно до ч.2 ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовця, особам, які мають право на пенсію за цим законом забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» суми пенсії не отримані вчасно з вини органів,які нараховують та виплачують пенсії, повинні бути виплачені за минулий час без обмежень будь-яким строком.
Частиною ч.2 статті 87 Закону України „Про пенсійне забезпечення” та частиною 2 статті 46 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування „ передбачено, що суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Оскільки позивач на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Сватівському районі перебуває з 01.08.2003 р. , з 30.01.2001 р. мав 3 групу інвалідності,а з 01.02.2004 р.-є інвалідом 2 групи , його вимоги стосовно визнання дій відповідача незаконними та проведення перерахунку доплати до пенсії , як інваліду війни підлягають задоволенню в частині визнання дій відповідача незаконними та зобов”язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії позивачу , як інваліду війни 3 групи з 01.08.2003 року по 31.01.2004 року у розмірі 200% мінімальної пенсії за віком щомісячно , прирівняної до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та як інваліду війни 2 групи з 01.02.2004 року по 31.12.2005 року у розмірі 350% мінімальної пенсії за віком щомісячно ,прирівняної до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
На підставі вищевикладеного,
керуючись ст. ст. ст. ст.
10,11,58,60,79,179,
212-215, 294 ЦПК України,
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії посадових осіб Управління пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області щодо нарахування та виплати пенсії та доплати до пенсії ОСОБА_1 ,- незаконними.
Зобов”язати Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2006 р. по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 р. по 31.08.2008 року в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком щомісячно, прирівняної до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов”язати Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії ОСОБА_1 , як інваліду війни 3 групи з 01.08.2003 року по 31.01.2004 року у розмірі 200% мінімальної пенсії за віком щомісячно , прирівняної до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та як інваліду війни 2 групи з 01.02.2004 року по 31.12.2005 року у розмірі 350% мінімальної пенсії за віком щомісячно ,прирівняної до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.А. Гашинська