ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

 УХВАЛА 

 

03.08.07 Справа № 5/3101-19/406А 

 Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Р. Марко

суддів Т. Бонк

С. Бойко

При секретарі Гунька О.

 розглянувши апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському ра-ні м. Львова від 10.01.07 № 205/10-010

на постанову господарського суду Львівської області від 07.12.06

у справі 5/3101-19/406А

за позовом- ТзОВ»Приватбуд»

до ДПІ у Шевченківському ра-ні м. Львова 

про скасування податкових повідомлень- рішень

 за участю представників сторін:

від позивача- Крук Б.

від відповідача- Мельничук В.

 встановив

Постановою господарського суду Львівської області від 07.12.06 задоволено позов ТзОВ»Приватбуд». Скасовано податкові повідомлення- рішення № 0001942320/2/23207 від 09.10.06 та № 0001932320/2/23208 від 09.10.06.

Не погоджуючись із прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з підстав порушення норм матеріального права, не повного з»ясування обставин, що мають значення для справи. Апелянт стверджує, що факт проведення операцій між Позивачем та фізичною особою - підприємцем Візнюк М.В. не підтверджений, оскільки ДПІ у Кіцманському районі Черкаської області повідомлено, що останнім заперечується факт здійснення операцій з Позивачем, а тому вказані операції підлягають виключенню з податкового обліку Позивача, що свідчить про правомірність прийняття апелянтом спірних податкових повідомлент- рішень.

В судовому засіданні, представник позивача заперечив проти доводів апелянта, просив постанову суду залишити без змін, як таку, що прийнята з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.

При цьому колегія виходила з наступного.

За результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки Позивача з питань дотримання податкового законодавства (акт "Про результати планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ "Приватбуд" за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005року за №82/23-031/32052856 від 25.04.2006р) прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001942320/0/010862 від 05.05.2006р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 176 692,40грн. (основний платіж - 144535,00 грн., фінансові санкції - 32157,40 грн.) та податкове повідомлення-рішення №0001932320/0/10863 від 05.05.2006р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 173419,50 (основний платіж-115613,00 грн., фінансові санкції- 57806,50 грн.).

Вищевказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені Позивачем в адміністративному порядку в Державну податкову інспекцію м.Львова. В ході розгляду скарги ДПІ у м.Львові листом від 05.09.2006р. № 14818/25-0 було надіслано запит в ДПІ у Кіцманському районі Чернівецької області щодо надання інформації про взаєморозрахунки ТОВ "Приватбуд" з ФОП Візнюк М.В. Листом № 5502/7/17-025 від 12.09.2006р. ДПІ у Кіцманському районі Чернівецької області повідомила, що ФОП Візнюком М.В. відвантажено будівельних матеріалів ТОВ "Приватбуд" за період з 01.09.2005р. по 31.12.2005р. на суму 215940,12грн., розрахунки проводились в безготівковій формі. Сума визначеного податкового зобов'язання ФОП Візнюк М.В. по ПДВ за вересень-грудень 2005р. становить 56481,00грн.

За результатами розгляду скарги ДПІ м.Львова було прийнято рішення №16167/25-0 від 27.09.2006р., якими скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Львова від 05.05.2006р. № 0001942320/0/10862 в частині основного платежу по податку на прибуток в сумі 45010,50 грн. та застосованої штрафної санкції в сумі 12252,50грн. та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Львова від 05.05.2006р. № 0001932320/0/10863 в частині основного платежу по податку на додану вартість в сумі 35995,00грн. та застосованої штрафної санкції в сумі 17997,50грн.

Відповідно, враховуючи вищевказане рішення Державної податкової інспекції у М.Львові, Відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення: № 0001942320/2/23207 від 09.10.2006р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 119430,10 грн. (в т.ч. штрафна санкція - 19905,10 грн.), №0001932320/2/23208 від 09.10.2006р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 119427 грн. (в т.ч. штрафна санкція -39809 грн.) .

Зокрема, предметом перевірки стала закупівля Позивачем матеріальних цінностей у фізичної особи - підприємця Візнюка Миколи Васильовича, згідно з видатковими накладними від 08.09.05 за №08/09; від 10.09.2005 за №10/02; від 10.09.2005 за №10/01; від 26.10. 2005 за №1561; від 26.10. 2005 за №1562; від 27.10. 2005 за №1563; від 28.10. 2005 за №1564; від 02.11. 2005 за №1602; від 24.11. 2005 за №1604; від 14.12. 2005 за №1663; від 14.12. 2005 за №1664; від 20.12. 2005 за №1672; від 21.12. 2005 за №1676; від 21.12. 2005 за №1677. на загальну суму 693656,03 грн., в т.ч. податок на додану вартість -115609,34 грн.

У Акті перевірки вказано, що листом ДПІ у Кіцманському р-ні Чернівецької області від 12.04.2006р. № 2166/7/17-025/23 повідомлено про те, що фізична особа - підприємець Візнюк Микола Васильович надав письмове пояснення, в якому зазначається, що він ніяких фінансових операцій з ТОВ "Приватбуд " в 2005р. не здійснював.

ФОП Візнюк М.В, зареєстрований як платник ПДВ 20.07.2000р. про що видано Свідоцтво платника ПДВ за № 85648113. Виходячи з цього, а також з того, що у ТзОВ "Приватбуд" щодо операцій із ФОП Візнюк М.В. є в наявності тільки звичайні накладні та податкрві накладні (проте відсутні документи щодо походження товару) сертифікати відповідності, договори, товарно-транспортні накладні, перевіряючими в Акті перевірки зробленої висновок про те, що факт здійснення господарських операцій між ФОП Візнюк М.В. та ТзОВ "Приватбуд" з поставки товарів не підтверджується.

Також у акті (п.3.1.2. Валові витрати ) зазначено, що в порушення п.5.1, п.п.5.3.! п.5.3 ст.5: Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" Позивачем безпідставно віднесено до валових витрат у 3 кв. 2005 р. - 130019,0 грн. та у 4 кв. 2005 р. -448027,0 грн. за отримані товари від ФОП Візнюк М.В., в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у 2005р. в сумі 144535,0 грн..

У Акті зазначено, що ТзОВ „Приватбуд" безпідставно віднесено до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 115609,0 грн. за отримані товари у ФОП Візнюка М.В., чим порушено п.п.7.4.1.п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", оскільки факт продажу товарів (робіт, послуг) та факт сплати податку на додану вартість до бюджету, не підтверджуються документами продавця.

Однак із висновками ДПІ викладеними у акті перевірки не можна погодитися, так як відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

З досліджених вище обставин вбачається, що при здійсненні операцій між Позивачем та ФОП Візнкжом М.В. було укладено господарські договори купівлі-продажу матеріальних цінностей, що підтверджуються зі сторони продавця накладною про відпуск товарів, а зі сторони покупця - фактом їх прийняття.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено підстави недійсності правочинів. Зокрема в пункті 3 цієї статті передбачено, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує дійсність правочину,- то такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Оскільки Відповідач вважає, що ФОП Візнюк В.М. заперечує дійсність правочинів з поставки товарів ТзОВ "Приватбуд" то факт недійсності таких правочинів повинен бути підтверджений відповідним рішенням суду. Однак, суду не надано підтвердження щодо недійсності господарських зобов'язань (правочинів), які існували між Позивачем та ФОП ВІзнюком М.В. 

Наявність дійсних господарських зобов'язань між Позивачем та ФОП Візнюк М.В. підтверджує і той факт, що Позивачем здійснювалась часткова оплата на користь фОП Візнюк М.В. за поставлені товари, яка останнім була прийнята.

Згідно з наданими суду доказами Позивачем 20.10.2005р. перераховано ФОП Візнюку М.В. за пісок суму 44880,00 грн., в т.ч. ПДВ - 7480,00 грн., за арматуру - суму 48240,00 грн., в т.ч. - ПДВ - 8040,00 грн., за фібрекс - суму 22820,12 грн. в т.ч., ПДВ -3803,35 грн.; 26.10.2005р. перераховано ФОП Візнюку М.В. за фібрекс - суму 40082,68 грн. в т.ч. ПДВ - 6680,45 грн., будматеріали - суму 59917,32 грн. в т.ч. ПДВ -9986,22 грн.

Оскільки вказані кошти були прийняті ФОП Візнюком М.В., то відповідно ним ,встановлено і визнано факт виконання господарських зобов'язань між даними Сторонами.

Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований у одному або кількох документах. В даній справі факт вчинення правочину купівлі-продажу підтверджувався окремими документами складеними сторонами - зі сторони продавця накладною про відпуск товарів, а зі сторони покупця - довіреністю на отримання матеріальних цінностей, що виписана ТзОВ "Приватбуд" та надана ФОП Візнюку В.М.. Виходячи з цього, судом правомірно було застосовано норми статті 215 Цивільного кодексу України.

Оскільки, ДПІ у Шевченківському районі м.Львові не було подано суду доказів (судових рішень), якими визнано недійсність правочинів щодо поставки товарів ТзОВ «Приватбуд», таким чином суд прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав вважати такі правочини недійсними.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи з вищенаведеного, господарська операція Позивача з придбання у ФОП Візнюка М.В. матеріальних цінностей на загальну суму 693656,03 грн. пов'язана з господарською діяльністю товариства, підтверджена відповідними первинними документами (виписки з банку та видаткові накладні) та відображена у податковому обліку за правилами, встановленими п.п. 11.2.1 п.11.2 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств". При цьому, первинні документи (виписки з банку та видаткові накладні), на підставі яких відображались у податковому обліку господарські операції з придбання матеріальних цінностей у ФОП Візнюка М.В., відповідають вимогам ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", якою встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку ((п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку ( затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88)).

За таких обставин, колегія суддів погоджується, що податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 119430,10 грн. визначено всупереч вимогам податкового законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення від 09.10.2006р. № 0001942320/2/23207 є нечинним .

Підставою для прийняття податкового повідомлення рішення №0001932320/2/23208 від 09.1012006р. про визначення податкового зобов»язання з податку на додану вартість в сумі 119427 грн., стали висновки Відповідача про те, що Позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 115609,00 грн. за отримані товари від ФОП Візнюка М.В., чим порушено п.п.7.4.1.п.7.4, п.п.7.7.1 п..7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість".

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податків, протягом такого звітного періоду, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість",- не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку, у зв'язку із придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

З огляду на вищевказане, Закон України „Про податок на додану вартість" не містить норми щодо відповідальності покупця за несплату продавцем зобов'язання з податку на додану вартість до бюджету, а тому висновки Відповідача про несплату ФОП Візнюком М.В. податку на додану вартість до бюджету не є підставою для виключення сум ПДВ з податкового кредиту Позивача. 

Факт правомірності формування податкового кредиту Позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними: від 08.09.2005р за №08/09; від 10.09.2005р. за №10/02; від 10.09.2005р. за №10/01; від 26.10.2005р за №1561; від 26.10.2005р. за №1562; від 27.10.2005р. за №1563; від 28.10.2005р за №1564; від 02.11.2005р. за №1602; від 24.11.2005р. за №1604; від 14.12.2005р за №1663; від 14.12.2005р. за №1664; від 20.12.2005р. за №1672; від 21.12.2005р за №1676; від 21.12.2005р. за №1677, які оформлені у відповідності до вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" .

Таким чином Позивачем при формуванні податкового кредиту було дотримані вимоги до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", що свідчить про безпідставність нарахування ТзОВ "Приватбуд" податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 119 427,00 грн..

Колегія суддів, вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування постанови місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги.

 Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205 п.7 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України, Львівський апеляційний господарський суд 

 Ухвалив:

Постанову господарського суду Львівської області від 07.12.06 у справі № 5/3101-19/406А залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. 

Ухвалу може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

 Суддя-доповідач Р. Марко

 Судді С. Бойко

Т. Бонк