ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

07 липня 2021 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/1025/21

Головуючий у першій інстанції – Деркач О. Г.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/827/21

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Бечка Є.М.,

суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.,

секретар: Шапко В.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 18 березня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення начальника Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Павленка Євгена Олександровича,  боржник – ОСОБА_2 ,

дата та місце складання повного тексту ухвали: 22 березня 2021 року, м.Чернігів,

                                     В С Т А Н О В И В :

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Павленка Є.О. про скасування процесуального документа №63402890 від 03.02.2021 року, а також просить визнати правомірними дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Качури В.В. щодо передачі майна стягувачу у рахунок погашення боргу.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що на виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебуває виконавчий лист Новозаводського районного суду м.Чернігова №751/7873/16-ц від 10.11.2016 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість по кредитному договору №ML-001/103/2006 від 31.05.2006 року в сумі 63760,64 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості становить 1584084,32 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 59118,34 дол. США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості становить 1468752,71 грн. та заборгованості по відсоткам - 4642,30 дол. США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості становить 115334,64 грн. та стягнути судовий збір в розмірі 23761,32 грн.

Ухвалою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 18 березня 2021 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 в порядку ст. 447 ЦПК України відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції, врахувавши положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» дійшов висновку про те, що матеріали справи не містять відомостей щодо наявності у боржника іншого нерухомого майна. Місцем проживання та реєстрації ОСОБА_2 є саме місцезнаходження спірного нерухомого майна. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що ухвала Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02.09.2020 року про заміну стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на правонаступника ОСОБА_1 оскаржена до апеляційного суду, тобто не набрала в установленому порядку законної сили.

Не погоджуючись з вказаним рішення, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на невірно встановлені обставини справи та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і ухвалити нове, яким задовольнити його скаргу.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що враховуючи заяву представника стягувача від 13 грудня 2021 року щодо залишення за собою предмета іпотеки, державний виконавець не мав жодних законних підстав для відмови у винесенні постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та у складанні відповідного акту, оскільки вказаним нормами закону не передбачено жодної альтернативи дій державного виконавця за таких обставин.

Вказував, що твердження суду першої інстанції про те, що ухвала суду про заміну сторони виконавчого провадження не набрала законної сили, не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки відповідно до ч.2 ст. 261 ЦПК України вказана ухвала набрала законної сили з моменту її підписання суддею, так як була проголошена за відсутності всіх учасників сторін справи.

У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_2 просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу без змін, посилаючись на її обґрунтованість та законність. Вказував, що постановою Чернігівського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року було скасовано ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 вересня 2020 року та відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну стягувача, а тому ОСОБА_1 не є стороною виконавчого провадження та не наділений правом оскаржувати дії посадової особи органу державної виконавчої служби.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.263 ЦПК України передбачено, що рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.  Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Даним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Судом встановлено, що ухвалою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 02 вересня 2020 року заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача задоволено. Замінено стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника - ОСОБА_1 у виконавчому листі №751/7873/16-ц, виданого 10.11.2016 року Новозаводським районним судом м. Чернігова, згідно заочного рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26.09.2016 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованості по кредитному договору № ML 001/103/2006 від 31.05.2006 року в сумі 63760,64 дол. США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на день проведення розрахунку заборгованості становить 1 584 084 грн. 32 коп., що складається із заборгованості за кредитом 59118, 34 дол. США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості становить 1 468 752 грн. 71 коп. та заборгованості по відсоткам 642,30 дол. США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на день проведення розрахунку заборгованості становить 115 334 грн. 61 коп. та судовий збір в розмірі 23 761 грн. 32 коп.

26 листопада 2020 року старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Качурою В.В. було винесено постанову про опис та арешт майна боржника, згідно якої було описано трикімнатну квартиру загальною площею 112 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13-15).

Відповідно до заявки на проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна від 10 грудня 2020 року №63402890/16 вищезазначена квартира була виставлена на електронні торги (а.с. 16-17).

Згідно з протоколом електронних торгів №521432 від 13 січня 2021 року торги не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів (а.с. 18).

На підставі заяви ОСОБА_1 , державним виконавцем було складено акт про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу (а.с. 19, 20-22).

Заявою від 27 січня 2021 року ОСОБА_2 повідомив головного державного виконавця Гончаренка С.В. про те, що він, крім спірного житла в якому зареєстрований, іншого житла не має.

Згідно з постановою начальника Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Павленка Є.О. від 03 лютого 2021 року було скасовано документ «Акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу» від 14 січня 2021 року, «Постанову про передачу стягувачу в рахунок погашення боргу» від 14 січня 2021 року, що видав ОСОБА_3 при примусовому виконанні виконавчого листа №2/751/1162/16 від 10 листопада 2016 року (а.с. 26-28).

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ч.3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень, має право, у разі якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 16 вересня 2020 року не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно зі статтею 5 Закону № 898-IV, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами – резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: – таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно.

З урахуванням вказаного, вирішуючи спір, суд першої інстанції з дотриманням вимог ст.ст.263,264 ЦПК України, правильно встановив правовідносини, що склалися між сторонами, повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи, надав правильну правову оцінку наданим сторонами доказам та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 , оскільки дії суб`єкта оскарження, які оскаржується у цій справі, були вчинені у рамкам Закону України «Про виконавче провадження».

Доводи апеляційної скарги про те, що ухвала суду про заміну сторони виконавчого провадження набрала законної сили з моменту її підписання суддею, так як була проголошена за відсутності всіх учасників сторін справи, не заслуговують на увагу, оскільки рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Зазначена ухвала суду постановою Чернігівського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року скасована та у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі, виданому 10.11.2016 року Новозаводським районним судом м. Чернігова у цивільній справі №751/7873/16-ц, відмовлено.

Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування законного, обґрунтованого і справедливого судового рішення, оскільки містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Встановивши фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 375ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення  без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

                                        П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 18 березня 2021 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 08.07.2021 року.

Головуючий:                               Судді: