Ухвала

Іменем України

07 липня 2021 року

м. Київ

справа № 629/1050/17

провадження № 61-10662ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25 травня 2017 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 квітня 2021 року за заявою Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року ПАТ «ОТП Банк» звернувся до суду з заявою, в якій просило видати дублікати виконавчих листів у справі № 2025/2-67/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТБ Банк» суми заборгованості за кредитним договором № СL-507-701/464/2008 від 11 серпня 2008 року в розмірі 183 747,35 грн та заборгованості по пені в розмірі 25 408,49 грн; в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» судового збору в розмірі 1 700 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. Поновити строк пред`явлення до виконання виконавчих листів у справі № 2025/2-67/11.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25 травня 2017 року задоволено заяву ПАТ «ОТП Банк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі № 629/1050/17.

Поновлено ПАТ «ОТП Банк» строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів № 2025/2-67/11 від 28 червня 2011 року на виконання рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16 червня 2011 року у цивільній справі № 2025/2-67/11 за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Видано дублікат виконавчого листа у справі № 2025/2-67/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» суму заборгованості за кредитним договором № СL-507-701/464/2008 від 11 серпня 2008 року в розмірі 183 747,35 грн (що становить на 16 червня 2011 року, згідно до офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановлених Національним Банком України у відношенні до долара США, становить 19 858,20 доларів США) та заборгованість по пені в розмірі 25 408,49 грн.

Видано дублікат виконавчого листа у справі № 2025/2-67/11 про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ПАТ «ОТП Банк» судового збору ( державне мито) в розмірі 1 700 грн з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 120 грн.

Постановою Харківського апеляційного суду від 21 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення.

Ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25 травня 2017 року - залишено без змін.

24 червня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25 травня 2017 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 квітня 2021 року у вказаній вище справі.

У касаційній скарзі заявником порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження посилаючись на те, що копію постанови Харківського апеляційного суду від 21 квітня 2021 року було отримано 24 травня 2021 року на підтвердження чого заявником надано копію конверта із штрихкодовим ідентифікатором за номером 6100146954649.

У частині другій статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин. Тому колегія суддів, на підставі статті 390 ЦПК України, вважає наявними підстави для поновлення.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Щодо оскарження ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25 травня 2017 року та постанови Харківського апеляційного суду від 21 квітня 2021 року в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання

Згідно частини першої статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункти 8, 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

ОСОБА_1 реалізував своє право на апеляційний перегляд ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25 травня 2017 року.

Стаття 389 ЦПК України містить норму, яка визначає перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до пункту 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Ухвали судів першої інстанції щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду (пункт 24 частини першої статті 353 ЦПК України).

Таким чином, оскарження ухвал суду першої інстанції щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, після їх перегляду в апеляційному суді, у статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі №337/5253/13-ц (провадження №61-10084сво18).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25 травня 2017 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 квітня 2021 року в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання необхідно відмовити.

Щодо оскарження ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25 травня 2017 року та постанови Харківського апеляційного суду від 21 квітня 2021 рокув частині видачі дублікатів виконавчих листів

Судами попередніх інстанцій встановлено, що заочним рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16 червня 2011 року за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позовні вимоги задоволено частково, а саме: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» суму заборгованості за кредитним договором № СL-507-701/464/2008 від 11 серпня 2008 року в розмірі 183 747,35 грн (що станом на 16 червня 2011 року, згідно з офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановлених НБУ у відношенні до доларів США, становить 19 858,20 доларів США) та заборгованість по пені в розмірі 25 408,49 грн.

Крім того, стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1 700 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 120 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На підставі вищевказаного рішення позивачу було видано два виконавчі листи: щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 183 747,35 грн та заборгованість по пені в розмірі 25 408,49 грн та щодо стягнення з відповідача судового збору в розмірі 1 700 грн, витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Відповідно до супровідного листа Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 28 травня 2013 року виконавчі листи та копію заочного рішення від 16 червня 2011 року у цій справі, яке за відсутності апеляційних скарг набрало законної сили 27 червня 2011 року, було надіслано згідно заяви представника стягувача лише наприкінці травня 2013 року.

Стягувачем 12 вересня 2013 року цінним листом з описом вкладення було направлено до Лозівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області заяви про відкриття виконавчого провадження разом з оригіналами вищевказаних виконавчих листів.

З метою отримання інформації про хід виконання виконавчих документів, ПАТ «ОТП Банк» 02 лютого 2017 року звернулося до Лозівського ВДВС із запитом про хід виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором за виконавчим листом № 2025/2-67/11.

Лозівський міськрайонний відділ ДВС ГТУЮ у Харківській області від 22 лютого 2017 року за № 2104/14.13-45 повідомив, що згідно з даними автоматизованої системи виконавчого провадження та журналу загальної вхідної кореспонденції станом на 21 лютого 2017 року виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТБ Банк» заборгованості за кредитним договором відповідно до виконавчого листа № 2025/2-67/11 від 28 червня 2011 року у Лозівському міськрайонному відділі ДВС ГТУЮ у Харківській області не знаходиться на примусовому виконанні.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 та 2 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України одночасно визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина п`ята статті 55 Конституції України). І це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина друга статті 22, стаття 64 Конституції України).

Положення пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України визначає одну з основних засад судочинства - обов`язковість рішень суду.

Згідно положень статті 8 Конституції України у яких визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.

Виходячи з принципу верховенства права, положень статей 21, 22 Конституції України щодо непорушності конституційних прав особи, положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.ХІ.50), яка гарантує права особи на доступ до суду і справедливий розгляд його справи судом, та положень статей 3, 15 ЦК України, статей 1, 3, 4 ЦПК України щодо права особи на судовий захист цивільного права та інтересу слід дійти висновку про пріоритетність права особи на судовий захист цивільних прав і інтересів, у тому числі шляхом виконання рішень суду.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Конституційний Суд України в абзаці одинадцятому підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11 березня 2011 року №2-рп/2011, посилаючись на позицію Європейського суду з прав людини, зазначив, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежене державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права (абзац 2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012, абзац 3 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012 року).

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на виконання рішення суду, що є складовою частиною здійснення правосуддя, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

З аналізу зазначеної норми, єдиною підставою для видачі дубліката виконавчого листа є втрата оригіналу виконавчого листа.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погодися суд апеляційної інстанції про те, що при поштовій пересилці оригінали виконавчих листів було втрачено, а тому є законні підстави для видачі його дубліката.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись частинами другою, четвертою, п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25 травня 2017 року та постанови Харківського апеляційного суду від 21 квітня 2021 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25 травня 2017 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 квітня 2021 року за заявою Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

В. С. Висоцька

А. І. Грушицький