Справа № 2-509/2007 року

Рішення

Іменем України

25 червня 2007 року                                                                      м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді        Томин О.О.

з участю секретарів     Турок О.І., Шиндак Л.І.

сторін та представників сторін: позивачки ОСОБА_2, її представника - адвоката ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, -

встановив:

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом про стягнення з ОСОБА_1 боргу за договором позики та моральної шкоди.

Позивачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що 20 вересня 2003 року позичила відповідачу ОСОБА_1 2000 доларів США, що відповідно до довідки АКБ «Імексбанк» банку України № 672 від 11.09.2006 року складає 10100 грн.ОО коп., оформивши договір позики, згідно якого відповідач зобов'язався повернути їх до 20.09.2004 року. Однак, у визначений термін він гроші не повернув, уникає зустрічі з нею, добровільно сплатити борг не бажає. Просила позов задоволити, згідно уточненої позовної заяви від 14.06.2007 року, а саме: стягнути з відповідача суму основного боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що становить - 3372 грн. 10 коп., три проценти річних від простроченої суми - 815 грн. 79 коп.; 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди; 50 грн. 00 коп. витрат на проведення аудиторських висновків; 495 грн. 72 коп. витрат за проведення судово-почеркознавчої експертизи; 164 грн. 98 коп. судових витрат; 600 грн. витрат на правову допомогу, а всього -17598 грн. 59 коп.

Представник відповідача та відповідач в судовому засіданні заперечили проти задоволення позову, пояснили, що договір позики грошей від 20.09.2003 року підписував ОСОБА_1, проте фактичної передачі грошей насправді не відбулося, а згодом 18.09.2004 року відповідачем та ОСОБА_2 було написано іншу заяву про повернення боргу, яку вони представили суду.

Вислухавши пояснення сторін, свідка ОСОБА_5, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно договору позики грошей від 20.09.2003 р. ОСОБА_1 позичив у ОСОБА_2 2000 доларів США, що відповідно до довідки АКБ «Імексбанк» банку України № 672 від 11.09.2006 року складає 10100 грн.ОО коп.(а.с. 4). Згідно умов договору відповідач зобов'язувався до 20.09.2004 року погасити борг. Проте і по даний час цього обов'язку він не виконав.

Відповідачем не подано суду доказів, які б спростовували доводи позивача. В судовому засіданні встановлено, та не заперечується сторонами, що позичальник ОСОБА_1 не оспорював договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця ОСОБА_2 Згідно висновку експерта № 65 Т від 29.09.2006 року, уточненого 27.02.2007 року, не вбачається можливим відповісти на питання чи виконаний підпис на письмовій заяві від 18.09.2004 року про повернення боргу у графі

2

«позикодавець - ОСОБА_2» ОСОБА_2 у зв'язку з наявністю ознак, які свідчать про незвичність умов виконання підпису, або виконання підпису шляхом технічної підробки (а.с-64, 76). А посилання відповідача на покази свідка ОСОБА_5 не мають правового значення по суті заявлених вимог, оскільки відповідно до вимог ст. 1051 ЦК України, якщо договір укладений у письмовій формі, рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Крім того, в силу ч.2 ст. 545 ЦК України, якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає (однак, в письмовій заяві від 18.09.2004 року про повернення боргу про це нічого не вказано).

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому, у строк та в порядку, що встановлені договором.

Тобто, позовні вимоги по стягненню з відповідача 10100 грн. 00 коп. основного боргу за договором позики грошей від 20.09.2003 року є законними та обгрунтованими підлягають повному задоволенню.

Квитанціями № 198 від 26.09.2006 року та № 102 від 08.06.2007 року про надання аудиторських послуг підтверджується, що позивачем понесені витрати по оплаті аудиторських висновків щодо розрахунку індексації боргу, що своєчасно не повернутий в сумі 50 грн. 00 коп., які з врахуванням положень ст. 625 ЦК України, також підлягають відшкодуванню позивачу (а.с. 18,101).

Діями відповідача позивачці спричинено моральну шкоду, яка виразилась в моральних стражданнях, оскільки в той період вона не працювала, а доглядала за хворим малолітнім сином, і їй довелось себе багато в чому обмежувати через брак коштів, змушена була позичати гроші у друзів та знайомих, що морально гнітило її.

Оскільки, сума про яку просить позивачка на відшкодування моральної шкоди не відповідає характеру і тривалості спричинених моральних страждань, то в цій частині вимоги підлягають до часткового задоволення в сумі 1000 грн.

Квитанцією № 161.988.1/168 від 02.03.2007 року підтверджується, що позивачем понесені витрати по оплаті судово-почеркознавчої експертизи в сумі 495 грн.72 коп.(а.с.85).

Також, підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки, понесені нею, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., 134 грн.98 коп. судового збору, 300 грн. витрат на правову допомогу, 495 грн. 72 коп. витрат за проведення експертизи та 50 грн. 00 коп. витрат на проведення аудиторських висновків.

На підставі наведеного, відповідно до ст. ст.545, 625, 1046-1050, 1051 ЦК України, керуючись ст.ст. 11,60, 88, 209, 212, 213-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10100 грн. 00 коп. боргу за договором позики грошей від 20.09.2003 року, 3372 грн.10 коп. інфляційних втрат, 815 грн.79 коп. річних від простроченої суми, 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 50 грн. 00 коп. витрат на проведення аудиторських висновків, 495 грн. 72 коп. витрат за проведення судово-почеркознавчої експертизи, 164 грн. 98 коп. судових витрат, 300 грн. витрат на правову допомогу, а всього -16298 грн. 59 коп.

Рішення  суду набирає  законної сили після закінчення  строку подачі  заяви про

3

апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. В разі подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, але апеляційна скарга не була подана в строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подасться через Івано-Франківській міський суд до Апеляційного суду Івано-Франківської області.

Суддя                                                                                                        О.О.Томин