Справа № 761/13985/15-ц

Провадження № 2/761/472/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

секретаря судового засідання - Мехеди А.В.,

за участю:

представника позивача - Гордієнко В.А.,

представника відповідача - Бобрової К.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2015 року Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк» (далі по тексту - АТ КБ «Приватбанк») звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

У своїй позовній заяві просили суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 54 835,82 грн. за кредитним договором № б/н від 03.07.2006 року, яка складається з наступного: 11 093,08 гнрн - заборгованість за кредитом; 40 655,32 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; штрафи: 500,00 (фіксована частина); 2 587,42 грн. (процентна ставка).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 03 липня 2006 року на підставі укладеного кредитного договору №б/н від 03.07.2006 року (далі-кредитний договір) ОСОБА_1 (надалі-відповідач) отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідно до умов кредитного договору, відповідач щомісяця в період сплати, повинний був надавати банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, а також, інших витрат згідно умов договору. Однак, вказані зобов`язання за кредитним договором відповідачем не виконуються, внаслідок чого, станом на 21 квітня 2015 року за відповідачем обліковується заборгованість, яка в загальному розмірі складає 54835,82 грн., у зв`язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та понесені ним судові витрати.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справи між суддями (для місцевого суду) від 20.05.2015 року матеріали позовної заяви було передано для розгляду судді Рибаку М.А.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 червня 2015 року було відкрито провадження у справі, призначено до розгляду.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року позовну заяву було задоволено у повному обсязі.

Було вирішено стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (Код ЄДРПОУ - 14360570) заборгованість за кредитним договором №б/н від 03.07.2006 року в сумі 54835 (п`ятдесят чотири тисячі вісімсот тридцять п`ять) гривень 82 коп., судовий збір у розмірі 548 грн. (п`ятсот сорок вісім) гривень 36 коп.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03 серпня 2017 року було скасовано заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01 березня 2018 року було вирішено провести процедуру врегулювання спору за участю судді. Провадження у справі до припинення процедури врегулювання спору за участі судді зупинено.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02 квітня 2018 року було відновлено провадження у справі, вирішено передати справу для визначення складу суду на підставі ст. 33 ЦПК України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 квітня 2018 року матеріали справи було передано для розгляду судді Кондратенко О.О.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 квітня 2018 року справу було прийнято до провадження судді Кондратенко О.О., призначено до розгляду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 вересня 2018 року позовну заяву було залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року було скасовано ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 21 вересня 2018 року про залишення позовної заяви без розгляду. Справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі розпорядження щодо повторного автоматичного розподілу справи № 01-08-938 від 05 жовтня 2020 року за підписом керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Зборщік А.О., протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями матеріали позову передані на розгляд судді Фролової І.В., у зв`язку із наданням судді Кондратенко О.О. відпустки по вагітності та пологам.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2020 року справу було прийнято у провадження судді Фролової І.В., справу призначено до розгляду.

21 квітня 2021 року на адресу суду надійшла заява про застосування строків позовної давності. Представник відповідача мотивує свою заяву тим, що кредитний договір укладено 03.07.2006 року з терміном дії 12 місяців. Оскільки позивач звернувся з вказаним позовом лише 08.05.2015 року, то представник відповідача вважає, що було пропущено строк позовної давності.

31 травня 2021 року, у судовому засіданні представником позивача було подано відповідь на заяву про застосування строків позовної давності. Просить відмовити у задоволенні заяви, оскільки Заява від 03.07.2006 року не містить даних про термін дії договору, а також про строк повернення кредиту (користуванням ним).

Представник позивача у судовому засіданні просив суд позов задовольнити у повному обсязі, заперечував щодо застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог, заперечував, просив відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.

За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 03 липня 2006 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №б/н, на підставі якого позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення договору, він автоматично лонгується на такий самий термін.

У разі невиконання зобов`язань за кредитним договором, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку (п.6.6 умов та правил надання банківських послуг).

Крім цього, у разі порушення відповідачем строків платежів з будь-яких грошових зобов`язань, передбачених договором, більш ніж на 120 днів, відповідач повинен сплатити штраф у розмірі 500грн.+5% від суми позову (п.8.6 умов та правил надання банківських послуг).

Однак, відповідачем умови кредитного договору не виконувались належним чином, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором, станом на 21.04.2015 року, заборгованість відповідача перед позивачем в загальному розмірі складає 54 835,82 грн., з яких:

заборгованість за кредитом - 11093,08 грн.;

заборгованість за процентами за користування кредитом - 40655,32 грн.;

штраф, згідно з п.8.6. умов та правил надання банківських послуг, (фіксована частина) - 500,00грн., штраф (процентна складова) - 2587,42грн.

Доказів, щоб спростовували розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором, суду не надано.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Банком зобов`язання за договором виконані у повному обсязі, натомість відповідачем не надано своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено законом чи договором. Статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України за договором позики передбачено повернення боргу (позики) частинами (в розстрочку). В цьому випадку, якщо позичальник порушить строк повернення наступної частини позики, то це дає право позикодавцю вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася і належних йому відсотків.

Статтею 610 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, а отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором № б/н від 03.07.2006 року у розмірі 54 835 (п`ятдесят чотири тисячі вісімсот тридцять п`ять) гривень 82 коп.

Таким чином позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо застосування наслідків позовної давності, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Відповідно до позиції ВС України від 29 жовтня 2014 р. в справі № 6-152 цс 14, для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушене право, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її права. При цьому норма ч.1 ст.261 ЦК містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб`єктивних прав.

Відповідно до ст.ст. 257, 258 Цивільного кодексу України встановлено, що загальний строк позовної давності становить три роки, а позовну давність щодо вимоги про стягнення неустойки, штрафу, пені, встановлено строком в один рік.

Представник відповідача зазначає, що кредитний договір укладено 03.07.2006 року з терміном дії 12 місяців. Оскільки позивач звернувся з вказаним позовом лише 08.05.2015 року, то представник відповідача вважає, що було пропущено строк позовної давності.

Однак суд не погоджується з вказаним виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Заява від 03.07.2006 року не містить даних ані про термін дії договору, ані про строк повернення кредиту (користування ним).

Встанволено, що Договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання.

Проте суд зауважує, що також умовами кредитного Договору встановленого, що якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення договору, він автоматично лонгується на такий самий термін.

Під час дослідження матеріалів справи судом не було встановлено жодних заяв про припинення договору.

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином підлягає застосуванню постанова Верховного Суду України від 03 березня 2021 року у справі № 173/436/18, провадження № 61-15104св19, в якій суд дійшов наступного висновку:

«Встановивши, що підписана позичальником анкета-заява не містить строку повернення кредиту (користування ним), апеляційний суд залишив поза увагою те, що з урахуванням положень частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.»

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, щодо відсутності підстав для застосування наслідків позовної давності.

Щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім, які складаються з судового збору в розмірі 548 (п`ятсот сорок вісім) гривень 36 коп.

На підставі ст. ст. 525, 526, 533, 554, 610, 612, 624, 1054 ЦК України, з урахуванням положень постанови Верховного Суду України від 03 березня 2021 року у справі № 173/436/18, провадження № 61-15104св19, керуючись ст. ст.10, 11, 57-61, 79, 209, 210, 212-215, 223, 228, 258, 259, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 03.07.2006 року в сумі 54 835 (п`ятдесят чотири тисячі вісімсот тридцять п`ять) гривень 82 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 548 (п`ятсот сорок вісім) гривень 36 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», адреса місця знаходження - 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення виготовлений 22 червня 2021 року.

Суддя: