Справа № 183/4256/21

                                                № 2/183/3027/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

       06 липня 2021 року Суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сорока О.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача – приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Олійник Світлана Вікторівна про визнання частково недійсним заповіту та визнання права власності на земельну ділянку, -                                        

в с т а н о в и в:

30 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача – приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Олійник Світлана Вікторівна про визнання частково недійсним заповіту та визнання права власності на земельну ділянку.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним уст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Дослідивши позовну заяву та документи, що до неї додані, приходжу до висновку, що вона не відповідає вимогам ст.ст.175-177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до вимог статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 1257 ЦК України передбачено вичерпний перелік підстав для визнання заповіту недійсним та визначено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Главою 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, передбачені обставини, при наявності яких нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії.

Згідно із п.3 Глави 13 цього Порядку нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

В поданій заяві позивач посилається на те, що після смерті свого чоловіка, вона неодноразово зверталась до нотаріуса для прийняття права власності на частку у праві спільної сумісної власності, яка належала покійному чоловіку. Їй було відмовлено, однак в до матеріалів позовної заяви не додано постанову органу нотаріату про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Свою позицію з цього приводу висловив в інформаційному листі від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 Вищий спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, зокрема, увагу суддів звернуто на те, що слід звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії. У разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса, це може бути підставою для відмови у позові.

Як вбачається з п. 9 узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» отримання постанови про відмову вчиненні нотаріальної дії має важливе значення, оскільки з часу відмови обчислюється строк для звернення до суду, і надання належної оцінки обґрунтованості вимог позивача неможливо без з`ясування причин та мотивів відмови у вчиненні нотаріальної дії.

В матеріалах справи відсутня письмова обґрунтована постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Крім того, позивачем не зазначено дату народження відповідача, що позбавляє суд можливості у встановленому законом порядку встановити його місце реєстрації.

Належне оформлення позовної заяви та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову, є обов`язковими для особи, яка пред`являє позов, без зазначення доказів, суддя не може належним чином здійснити підготовку до судового розгляду та провести підготовче судове засідання у справі.

Враховуючи наведене, а також те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права він має бути обізнаним з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Аналізуючи викладене, у відповідності до вимог ч.1 ст. 185 ЦПК України, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху, а позивачу надати строк для усунення її недоліків, викладених вище.

На підставі викладеного, керуючись 175, 177, 185 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача – приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Олійник Світлана Вікторівна про визнання частково недійсним заповіту та визнання права власності на земельну ділянку, - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви

Роз`яснити позивачу, що у разі не виконання цієї ухвали, у зазначені вище строки, позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачу.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                Сорока О.В.