ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2021                         м. Дніпро         Справа №  904/4630/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),

суддів: Вечірка І.О., Паруснікова Ю.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської      області від 19.04.2021 (повний текст складено 19.04.2021, суддя Ніколенко М.О.) у справі №904/4630/20

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

про стягнення плати за користування вагонами,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст обставин справи і рішення суду першої інстанції.

У серпні 2020 до Господарського суду Дніпропетровської області звернувся позивач (далі – Залізниця) з позовом, в якому просив стягнути з відповідача плату за користування вагонами в сумі 15      675,48 грн., оскільки в лютому 2020 сталось скупчення вагонів, що простоювали на підходах до станції призначення Інгулець з вини відповідача (як одержувача), що підтверджується складеними станціями затримки Чортомлик, Нікополь актами загальної форми про затримку вагонів.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2021 позов задоволено в повному обсязі, стягнуто з відповідача на користь позивача плату за користування вагонами у розмірі 15 675,48 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2  102 грн.

Місцевий господарський суд визнав доведеним факт затримки спірних вагонів на шляху прямування через скупчення на станції призначення вагонів вантажовласником і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, тобто з вини відповідача. Вагони, що прибули на адресу ПрАТ «Інгулецький ГЗК», останнім на під`їзну колію своєчасно не забирались, про що були складені акти загальної форми ГУ-23. За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника нараховано плату за користування вагонами за відомостями ф.ГУ-46 №№ 27029218, 28029233, 27029231, 26029215, 25029203, 25029200, 26029217, 28029232 у загальному розмірі 15 675,48 грн., що підписані представником відповідача. Відповідачем не надано належних доказів, які б підтвердили відсутність його вини у затримці вагонів. Відповідно до матеріалів справи затримка вагонів на станції Інгулець мала місце з вини вантажоодержувача, яким несвоєчасно забирались вагони на свою під`їзну колію, що призвело до скупченості вагонів на станції.

  2. Короткі узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Скаржник посилається на такі обставини:

-          не надано оцінки документальному обґрунтуванню відсутності вини відповідача, позивачем не доведено факт скупчення вагонів, що простоювали на станції призначення Інгулець у період дії наказів з вини відповідача;

-          до позовної заяви не надано Книги повідомлень про час подання вагонів під навантаження/вивантаження, форми ГУ-2, за період 24.02.2020-25.02.2020, зі змісту якої можливо встановити час та дату повідомлення відповідача про прибуття спірних вагонів на його адресу, і визначити час початку затримки вагонів з вини відповідача;

       -          в порушення п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами №113 від 25.02.1992, надані позивачем Акти загальної форми не містять інформації про початок затримки, зафіксовано лише її кінець;

-          відсутні докази, що підтверджують факт прийняття вагонів до перевезення на адресу відповідача, відсутні докази вручення повідомлення про затримку вагонів та докази відмови відповідача від сплати нарахованої суми за спірними вагонам.

    3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

    4. Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.05.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської  області від 19.04.2021 у даній справі; розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні ним оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2021 слід залишити без змін з огляду на таке.

5. Встановлені та неоспорені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини.

02.06.2014 між ДП "Придніпровська залізниця" (в подальшому перетворене на АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця") та ПАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (в подальшому перетворене на ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат") укладено договір №ПР/М-14-2/12-14757/НЮдч Про експлуатацію залізничної під`їзної колії Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Інгулець ДП "Придніпровська залізниця" (надалі – договір).

Цим договором сторони врегулювали відносини щодо подачі і забирання вагонів, зокрема шляхом викладення такого.

Предметом договору передбачено, що згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Інгулець ДП «Придніпровська залізниця»: стрілкою №5 до продовження станційної колії №3 та стрілкою №23 до продовження станційної колі №2.

Під`їзна колія обслуговується власним локомотивом.

Межею під`їзної колії є знаки «Межа під`їзної колії», які встановлено на продовження колії №3 біля вихідного сигналу «Н-І», на продовженні колії №2 біля вхідного сигналу «Н-ІІ» (п. 1 договору).

Рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України (п. 4 договору).

Здавання вагонів для під`їзної колії здійснюється (п. 5 договору):

-          порожні під навантажування концентрату залізорудного – через інтервал часу 1,5 год.;

-          інші – за повідомленнями, які передає прийомоздавальник станції Інгулець за телефоном прийомоздавальнику зміни залізничного цеху                       ПАТ «ІнГЗК» не пізніше, ніж за 2 год. до пред`явлення вагонів до здавання, з реєстрацією у «Книзі повідомлень про час подання вагонів під навантажування або вивантажування», форми ГУ-2.

Вагони для під`їзної колії власника подаються локомотивом залізниці на одну з колій станції Інгулець за вказівкою чергового по станції Інгулець, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії  (п. 6 договору).

Усі вагони здаються на під`їзну колію у тій кількості, в якій прибули на станцію Інгулець, але не більше 260 осей, вагою не більше 1430 т (п. 7 договору).

Час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (п. 10 договору).

Для під`їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів – 12,0 год. (п. 11 договору).

Власник колії сплачує залізниці (п. 14 договору):

- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги (Тарифного керівництва № 1);

- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від Власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;

- інші збори і плати за додаткові роботи і послуги, що виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами. Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України за передплатою через розрахунковий підрозділ залізниці з відповідними оголошеннями Укрзалізницею коефіцієнтів підвищення.

Цей договір укладається терміном на 5 років і діє з моменту його підписання сторонами (п. 19 договору).

10.12.2019 сторони підписали Додаткову угоду №6 до договору, якою внесли зміни до п. 19 цього договору та погодили, що цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами і скріплення печатками сторін і діє з 25.06.2014 по 31.03.2020 включно.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 та 25 лютого 2020 за залізничними накладними (т. 1 а.с. 95-134, 140-159, 172-198), які наявні в матеріалах справи, на адресу відповідача були прийняті Залізницею до перевезення порожні власні вагони (під навантажування). Згідно з зазначеними накладними станція та залізниця призначення – Інгулець Придніпровської залізниці.

На шляху прямування спірні вагони було затримано позивачем на підставі наказів №209 від 24.02.2020, №210 від 25.02.2020, через зайнятість колій станції призначення Інгулець, на якій відбулось скупчення вагонів, що не були прийняті відповідачем (одержувачем) на свою під`їзну колію. За фактом неприйняття вантажу одержувачем на свою під`їзну колію, станціями затримки Чортомлик, Нікополь Придніпровської залізниці складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №14 від 24.02.2020, №14 від 24.02.2020, №15 від 25.02.2020 та №15 від 25.02.2020.

У Книзі повідомлень про час подання вагонів під навантажування або вивантаження відображений час та дата повідомлення відповідача про готовність (прибуття) вагонів на його ім`я. Факт отримання зазначеної інформації підтверджується підписом представника вантажовласника (т. 1 а.с. 160-171).

За весь час затримки на підходах до станції призначення вагони перебували у користуванні вантажовласника і за цей час Залізницею нараховано плату за користування вагонами в розмірі 15      675,48 грн. та включено до відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№ 27029218, 28029233, 27029231, 26029215, 25029203, 25029200, 26029217, 28029232, і які підписані відповідачем з обмовкою про незгоду з нарахуваннями.

Відповідачем зазначену суму плати за користування спірними вагонами не внесено, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення коштів з відповідача.

 6. Доводи, за якими апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.ст. 3, 8 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

У ст. 71 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, зазначено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій, визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Згідно зі ст. 5 Статуту залізниць України на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує: Правила перевезення вантажів (далі - Правила); Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України; інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають, зокрема, порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Умовами п.п. 2.1., 2.5. Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, визначено, що взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на під`їзних коліях, визначаються договорами про експлуатацію під`їзних колій або договорами про подачу та забирання вагонів (додатки 1 та 2). Договори про експлуатацію під`їзних колій укладаються між залізницею і власниками під`їзних колій у разі обслуговування під`їзної колії власним або орендованим локомотивом. У разі обслуговування під`їзних колій локомотивом власника колії вагони подаються локомотивом залізниці на встановлені договором передавальні колії, на яких провадиться приймання і здавання вагонів. Подальше перевезення вагонів, розставлення їх на місцях навантаження і вивантаження і повернення на передавальні колії забезпечуються локомотивами власника під`їзної колії або його контрагентів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Пунктом 6.1 Правил експлуатації власних вантажних вагонів від 29.01.2015 № 17 встановлено, що при виконанні функцій відправника (одержувача) оператори сплачують залізницям плату за перевезення вантажів у власних вантажних вагонах за перевезення цих вагонів у порожньому стані та інші платежі, які виникають у процесі перевезень, згідно з тарифами, що діють на залізничному транспорті, із застосуванням чинних коефіцієнтів.

За положеннями п. 17 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, унесення плати за користування вагонами і контейнерами здійснюється в порядку, установленому Правилами розрахунків за перевезення вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту від 21.11.2000 №644.

Пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Відповідно до п. 4 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.

Пунктом 8 Правил користування вагонами і контейнерами визначено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Матеріалами справи підтверджено, що неможливість приймання спірних вагонів викликана через накопичення великої кількості вагонів відповідача та вчасне невивільнення колій на станції призначення Інгулець, у зв`язку з чим вагони, що були адресовані відповідачу на підставі залізничних накладених, затримані на станціях Чортомлик, Нікополь, про що свідчать Акти загальної форми ГУ-23, наведені в п. 5 цієї постанови, зміст яких підтверджує факт затримки спірних вагонів на станціях - підходах.

Пунктами 1, 2 Правил видачі вантажу встановлено, що про прибуття вантажу на станцію призначення залізниця зобов`язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу, але не пізніше 12-ї години наступного дня, із зазначенням найменування та кількості вантажу, а також роду й кількості вагонів (контейнерів). Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції спільно з одержувачем. Крім повідомлення про прибуття вантажу начальник станції зобов`язаний повідомити одержувача про час подачі вагонів під вивантаження не пізніше ніж за 2 години до подачі. За угодою між одержувачем і станцією подача може здійснюватися і без попереднього повідомлення. Реєстрація повідомлень про прибуття і подавання вагонів здійснюється станцією в електронному або паперовому вигляді. Реєстрація повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження у паперовому вигляді здійснюється у книзі повідомлень за встановленою формою (додаток 7 до Правил).

В матеріалах справи наявні повідомлення про затримку спірних вагонів (перелік наведений у п. 5 постанови) та які свідчать, що відповідача (вантажоодержувача) вчасно та у належний спосіб повідомлено про прибуття вагонів. Всі повідомлення отримані відповідачем та підписані із зауваженнями.

Умовами п. 46 Статуту залізниць України визначено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Згідно з п. 32 Правил видачі вантажів одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів передбачені Правилами зберігання вантажів. Для вивозу вантажу зі станції одержувач зобов`язаний пред`явити накладну. Якщо вивезення вантажу провадиться після закінчення терміну безкоштовного зберігання, то одержувач зобов`язаний пред`явити представнику станції, який видає вантаж, квитанцію про сплату збору за зберігання вантажу.

Всупереч наведеним правовим нормам, затримані вагони на станціях Чортомлик, Нікополь, не були своєчасно забрані відповідачем. За фактом затримки на коліях станцій, у зв`язку з простоюванням спірних вагонів залізницею у відповідності до вимог Правил користування вагонами і контейнерами складені акти загальної форми ГУ-23(т. 1 а.с. 44-94, 136-139) на віднесення на відповідальність вантажовласника, на підставі яких в подальшому складені відомості плати за користування вагонами, за якими відповідачу нарахована плата за користування вагонами (т. 1 а.с. 28-42).

Загальна сума плати за користування вагонами сумарно за всіма відомостями становить 15      675,48 грн.

Обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст. 129 Статуту залізниць України).

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334.

Виходячи з положень п. 3 Правил складання актів, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акту. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акту, але не менше як двома особами.

В матеріалах справи містяться складені станціями акти загальної форми «ГУ-23» про початок затримки та про закінчення затримки, які підписані працівниками станції та про зміст яких повідомлено відповідача, враховуючи вагони, що прибули до станцій призначення і не були вчасно прийняті ним, про дату та час отримання яких був обізнаний під підпис (Книга повідомлень про час подавання вагонів). Зазначений простій також враховано позивачем у розрахунках.

Всупереч вимог ст. 46 Статуту залізниць України, п. 32 Правил видачі вантажів та умов договору відповідачем не надано доказів вчинення заходів, спрямованих на усунення обставин, що спричинили затримку вагонів, спрямованих на його ім`я, що призвело до їх простоювання на станціях та нарахування за час затримки зборів у вигляді плати за користування вагонами, що включена до перелічених вище відомостей.

Відповідачем підписано відомості плати за користування вагонами з обмовкою. Проте вантажоодержувачем не виконано зобов`язання із здійснення розрахунків з Залізницею з оплати послуг за користування вагонами, що сталось з вини відповідача.

Перевіривши розрахунки плати за спірними відомостями плати за користування вагонами, що здійснені позивачем, колегією суддів встановлено їх відповідність вимогам наведеного вище законодавства.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

  7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу.

Відповідачем не надано доказів на спростовування своєї вини у спричиненні затримки вагонів на підходах до станції призначення, а також наявність підстав для звільнення його як вантажовласника (вантажоодержувача) від плати за користування вагонами і контейнерами, встановлених п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами.

Доводи апеляційної скарги про те, що затримка вагонів сталась не з вини відповідача, не знайшли свого підтвердження під час з`ясування апеляційним судом обставин справи. Відповідачем не надано суду належних доказів вжиття вантажоодержувачем заходів до забирання вагонів зі станції призначення та вивільнення колій для прийняття наступної партії вагонів, адресованих відповідачу, що були зупиненні (затримані) на станціях Чортомлик, Нікополь. Наведене є свідченням вини вантажовласника, внаслідок допущеної бездіяльності.

Відповідач не надав належних доказів в обґрунтування відсутності вини в затриманні вагонів на станціях підходу та викладених у відомостях форми «ГУ-46» зауважень, які не підпадають під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених п. 16 Правил користування вагонами та контейнерами від 25.02.1999 №113.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВС від 25.02.2020 у справі №904/2669/19, що прийнята за наслідками розгляду аналогічних правовідносин.

Посилання скаржника на відсутність доказів його належного повідомлення про прибуття спірних вагонів підлягають відхиленню, оскільки час та дата повідомлення відповідача про прибуття (подачу) спірних вагонів під навантаження/вивантаження відображені в Книзі повідомлень (т. 1 а.с. 160-171), а зі змісту Актів загальної форми ГУ-23 вбачається час початку та закінчення затримки вагонів, що спростовує твердження відповідача про неможливість встановити дані початку і закінчення затримки спірних вагонів. Враховуючи, що всі акти та повідомлення від Залізниці прийняті представником відповідача, що підтверджується відповідними відмітками на документах, підлягають відхиленню посилання скаржника про його необізнаність про обставини затримки вагонів.

 8. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права та інтереси особи, за захистом яких вона звернулась до суду.

Аргументи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції. Право скаржника порушено не було.

  9. Висновки за результатами розгляду апеляційної  скарги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ухвалено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

10. Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275-280, 282 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської      області від 19.04.2021 у справі №904/4630/20 – залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2021 у справі №904/4630/20 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя                                                                      Л.М. Білецька  

Суддя                                                                                            І.О. Вечірко

Суддя                                                                                                 Ю.Б. Парусніков