- Відповідач (Боржник): Акціонерне товариство "Харківобленерго"
- Позивач (Заявник): Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин"
- Відповідач (Боржник): АТ "Харківобленерго"
- Представник відповідача: Мовчан Олена Олександрівна
- Заявник апеляційної інстанції: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин"
- Відповідач (Боржник): Акціонерне товариство “Харківобленерго”
- Заявник касаційної інстанції: Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин"
- Представник відповідача: Мовчан Олени Олександрівни
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" червня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/717/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.
розглянувши в загальному позовному провадженні справу
за позовомОб`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" (62418, Харківська область, смт. Пісочин, вул. Кушнарьова, 2, код ЄДРПОУ 40478074)
до Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954)
про визнання недійсним положень договору та зобов`язання укласти договір
за участю представників:
позивача -Дубровська, Є.В. (довіреність №02/24-21 від 24.05.2021), Кірій Ю.О. (керівник)
відповідача - Мовчан О.О. (довіреність №01-46/68 від 04.01.2021)
ВСТАНОВИВ:
Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до АТ "Харківобленерго" в якому просить суд :
1 - Визнати недійсним додаток № 3.1 "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію" до Договору про постачання електричної енергії № 19214 від 25.08.2016 р., укладеного між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" (код ЄДРПОУ 40478074) та Акціонерним товариством "Харківобленерго" (код ЄДРПОУ 00131954);
2 - Зобов`язати Акціонерне товариство "Харківобленерго" (код СДРПОУ 00131954) укласти та підписати з Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" (код ЄДРПОУ 40478074) Додаток № 3.1. "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії" до Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № 747/19214 від 01.01.2019р. на умовах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" із зазначенням засобів обліку, що обліковують електричну енергію, що використовується на виконання статутних цілей ОСББ.
3 - Зобов`язати Акціонерне товариство "Харківобленерго" (код ЄДРПОУ 00131954) здійснити перерахунок спожитої Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" (код ЄДРПОУ 40478074) електричної енергії виключивши з обсягів спожитої енергії графу: "Населення, яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку та об`єднане шляхом створення юридичної особи, житлово-експлуатаційної організації, крім гуртожитків" та зазначені у цій графі обсяги за період з 01.01.2019р. по момент винесення рішення судом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2021, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.03.2021 було залишено позовну заяву без руху.
12.03.2021 позивач подав до господарського суду Харківської області заяву (вх. № 5789) про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 15.03.2021 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву (вх. №7606 від 05.04.2021) в якому він заперечує проти вимог позивача та зазначає, крім іншого, що при укладанні договору про постачання електричної енергії № 19214 від 25.08.2016 сторони керувались виключно нормами права та технічними особливостями улаштування електрогосподарства Позивача, тобто спірний додаток № 3.1 повністю відповідає діючим на той час вимогам законодавства, а саме Правилам користування електричною енергією та Закону України «Про електроенергетику». Також, вказує, що договір про постачання електричної енергії № 19214 від 25.08.2016 припинив дію з 01.01.2019. та відповідно до підписаної позивачем заяви-приєднання від 04.12.2018. укладено договір про надання послуг з розподілу електричної енергії № 19214 від 01.01.2019. тому позовні вимоги з визнання недійсним додатку до цього договору є не актуальними. Також, відповідач вказує, що облік електричної енергії побутових споживачів здійснюється окремими приладами обліку та ці об`єми, при здійснені розрахунку з Позивачем, відраховуються від показань загально будинкових приладів обліку.
Таким чином, відповідач вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими.
Також, 12.04.2021 відповідачем подано до суду заяву вх. №8160 про застосування до вимог позивача в частині визнання недійсним додатку №3.1 до договору постачання електричної енергії №19214 строків позовної давності.
Ухвалою суду від 05.05.2021 було продовжено строки підготовчого провадження у справі до 12.06.2021.
Позивачем надано відповідь на відзив на позовну заяву (додаткові пояснення вх. №10129 від 05.05.2021), в яких він вважає доводи відповідача необґрунтованими, оскільки точки комерційного обліку містяться на зворотньому боці заяви приєднання та не підписані позивачем, а тому є неузгодженими. Вважає, що загальнобудинкові засоби обліку не можуть бути розрахунковими та використовуватися для розрахунків між позивачем та відповідачем за договором.
Відповідачем надані пояснення по справі з урахуванням наданої позивачем відповіді на відзив (вх. №11719 від 21.05.2021) в яких відповідач вважає, що доводи позивача не містять обґрунтувань його вимог та не спростовують позицію відповідача, викладену у відзиві.
Також, разом з поясненнями від 21.05.2021, відповідачем подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме:
- Відповідь на адвокатський запит від 18.05.2021 вх. № 3/8441
- Довідка від 04.10.2010 про виконання технічних умов
- Акт прийому-передачі проектної документації по житловому будинку вул.Кушнарьова,2 смт. Пісочин
- Загальна електрична розрахункова схема мереж, які живлять ВРП1 в осях 6-8
- Загальна електрична розрахункова схема мереж, які живлять ВРП 2 в осях 3/1-6
- Загальна електрична розрахункова схема мереж, які живлять ВРПЗ в осях 3-3/1
Відповідач зазначає, що зазначені докази не могли бути подані разом з відзивом на позовну заяву в зв`язку з відсутністю у АТ «Харківобленерго» зазначених документів, представником відповідача були вжитті заходи для самостійного отримання доказів на підтвердження правової позиції. Так, на адресу юридичної особи яка є забудовником та власником електричних мереж до яких приєднана електроустановка АТ «Куряжський домобудівельний комплекс» (далі АТ «КДБК») був направлений адвокатський запит, вих. № 37-656 від 09.04.2021. Листом від 20.04.2021 № 138, АТ «КДБК» в зв`язку із значним обсягом запитаної інформації, продовжив строк розгляду запиту до 20 робочих днів. Таким чином, копії зазначених документів та запитаної інформації АТ «Харківобленерго» отримало тільки 18.05.2021 вх. № 3/8441.
З огляду на вище викладені обставини відповідач просить суд поновити для АТ «Харківобленерго» строк встановлений ст. 80 ГПК України для подання доказів, так як зазначені докази відповідач не міг подати у належний строк з причин, що не залежали від нього.
Згідно вимог статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства зокрема є: 1) верховенство права, 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, 4) змагальність сторін, 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення.
Згідно ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вимоги зазначених норм, судом, з метою дотримання завдань господарського судочинства та здійснення всіх дій, що необхідні для реалізації завдань підготовчого провадження (остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті) суд протокольною ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 24.05.2021 задовольнив клопотання відповідача про поновлення строку на подання доказів та долучив їх до матеріалів справи.
24.05.2021 позивачем було подано до суду клопотання вх. №11880 від 24.05.2021 про зобов`язання відповідача в порядку ст. 90 ГПК України, надати відповіді на поставлені відповідачем запитання, а саме:
1. Перелічити можливі причини виникнення різниці між сумарними показами всіх комерційних засобів обліку будинку (сума показів лічильників індивідуальних споживачів, лічильники пристроїв забезпечення освітлення місць загального користування, роботи ліфтів, тощо) та показами загально будинкових засобів обліку на прикладі конкретного будинку Позивача (смт. Пісочин, вул. Кушнарьова, 2)?
2. На підставі якого нормативно-правового акту АТ «Харківобленерго» покаладає на ОСББ «Фенікс-Пісочин» обов`язок сплачувати різницю між сумарними показами всіх комерційних засобів обліку будинку (сума показів лічильників індивідуальних споживачів, лічильники пристроїв забезпечення освітлення місць загального користування, роботи ліфтів, тощо) та показами загально будинкових засобів обліку? Зазначити конкретні статті та пункти таких нормативно-правових актів.
3. У випадках покладання обов`язку на ОСББ «Фенікс-Пісочин» сплатити різницю між сумарними показами всіх комерційних засобів обліку будинку та показами загально будинкових засобів обліку який застосовується тариф?
4. Якщо у випадку виявлення розкрадання електричної енергії споживачем або випадку невірної роботи лічильника виникла різниця між фактично наданої електричної енергії та сплатою за її отримання, чи проводиться АТ «Харківобленерго» відповідний перерахунок з метою доплати за неоплачену але фактично спожиту електричну енергію такому споживачу?
5. Чи були виявлені такі факти описані у питанні 2 у період з 01.01.2019р. по 01.04.2021р. за адресою Позивача (смт. Пісочин, вул. Кушнарьова, 2) і чи був проведений таким споживачам перерахунок чи застосовані штрафні санкції? Якщо так, то вказати дані таких споживачів та розмір перерахунку та штрафних санкцій.
6. Чи був проведений перерахунок ОСББ «Фенікс-Пісочин» у період з 01.01.2019р. по 01.04.2021р. у випадках проведення перерахунків споживачам зазначеним у питанні 5.? Якщо так, то перелічити конкретні випадки таких перерахунків.
7. Чи несе АТ «Харківобленерго» відповідальність за несправну роботу засобів обліку встановлених у будинку Позивача? Якщо так - то у чому вона полягає.
Вказану заяву було задоволено судом ухвалою від 24.05.2021.
Ухвалою суду від 24.05.2021 було закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.
11.06.2021 позивач звернувся до суду з клопотанням вх. №13788 в якому просив суд долучити до матеріалів справи додаткові докази:
Відповідь НКРЕКП від 27.03.2019р.(2 аркуші);
Відповідь Інспекції енергетичного нагляду від від 12.06.2019р.(1 аркуш);
Звернення ОСББ «Фенікс-Пісочин» від 15.05.2019р. .(1 аркуш);
Заява споживача від 23.07.2020р. .(2 аркуші);
Відповідь АТ ХОЕ від 24.07.2020р. .(1 аркуш);
Звернення ОСББ щодо перевірки лічильників (11 аркушів);
Відповідь АТ ХОЕ щодо перевірки лічильників (5 аркушів).
Однак, в судовому засіданні 25.06.2021 представник позивача вказав, що позивачем не підтримується зазначене клопотання та просив суд не вирішувати його по суті, оскільки, 22.06.2021 останнім було подано клопотання про поновлення процесуальних строків разом з додатковими доказами.
Таким чином, протокольною ухвалою, постановленою в судовому засіданні 25.06.2021 було залишено клопотання позивача вх. №13788 від 11.06.2021 без розгляду.
14.06.2021 відповідачем, на виконання ухвали суду від 24.05.2021, були подані відповіді на питання та науково правовий висновок Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого (клопотання вх. №13846), яке задоволено судом протокольною ухвалою, постановленою в судовому засіданні 14.06.2021.
16.06.2021 від одного з представників позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 25.06.2021, однак, в судовому засіданні, присутні представники позивача вказане клопотання не підтримали.
22.06.2021 позивач звернувся до суду з клопотанням вх. №14569 в якому просив суд поновити йому строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи наступні додаткові докази:
Відповідь АТ ХОЕ від 09.03.2021 р. (1 аркуш);
Відповідь АТ ХОЕ від 27.10.2020 р. (1 аркуш);
Відповідь АТ ХОЕ від 12.03.2020 р. (1 аркуш);
Відповідь АТ ХОЕ від 18.11.2019 р.(1 аркуш);
Рахунок за нараховану електричну енергію та акт приймання передачі електричної
енергії у червні 2019 р. (2 аркуші);
Рахунок за нараховану електричну енергію та акт приймання передачі електричної енергії у липні 2019 р. (2 аркуші);
Рахунок за нараховану електричну енергію та акт приймання передачі електричної енергії у жовтні 2019 р. (2 аркуші);
Рахунок за нараховану електричну енергію та акт приймання передачі електричної енергії у листопаді 2020 р. (2 аркуші);
Рахунок за нараховану електричну енергію за жовтень, листопад 2019 р. по кв. № 110 (1 аркуш);
Рахунок за нараховану електричну енергію за жовтень, листопад 2019 р. по кв. № 139 (1 аркуш);
Видаткова накладна від 04.12.2018 р. на придбання лічильника (1 аркуш);
Довідка електроспоживання за січень 2020 р. (6 аркушів);
Довідка електроспоживання за березень 2020 р. (6 аркушів);
Згідно вимог статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства зокрема є: 1) верховенство права, 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, 4) змагальність сторін, 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення.
Згідно ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вимоги зазначених норм, судом, з метою дотримання завдань господарського судочинства, суд протокольною ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 25.06.2021 задовольнив клопотання позивача про поновлення строку на подання доказів та долучив їх до матеріалів справи.
В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Присутні в судовому засіданні представники сторін погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.
Представники позивача в судовому засіданні підтримували позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 25.06.2021 судом оголошено про вихід до нарадчої кімнати до 30.06.2021.
У судовому засіданні 30.06.2021, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.
Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фенікс-Пісочин» створене власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку № 2 по вул. Кушнарьова, смт. Пісочин, Харківської області.
25.08.2016р. між ОСББ «Фенікс-Пісочин» (Споживач, Позивач) та АК «Харківобленерго» (на теперішній час АТ «Харківобленерго», Постачальник, Відповідач) було укладено Договір про постачання електричної енергії № 19214.
Відповідно до вказаного договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача дозволеною потужністю, зазначеною у додатку № 3.1 «Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію» до цього Договору, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід`ємними частинами. Точка продажу електричної енергії встановлюється на межі балансової належності Споживача. Приєднана потужність у точці підключення зазначена у Додатку № 3.1.
Відповідно до п. 7.5. Договору на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов Додатка № 2 «Порядок розрахунків» (у відповідності до Додатку №3.1 1 «Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію») оформлюється звіт про обсяг спожитої електричної енергії у формі Додатку № 9 «Звіт про обсяги спожитої за розрахунковий період електричної енергії» до цього Договору. Також оформлюються акт про використану електричну енергію та акт результатів замірів електричної потужності.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Правочин визнається недійсним з підстав, передбачених законом: загальні підстави (ст. 215, 216, 207, 208 ЦК України) та спеціальні підстави (ст. 219-235 ЦК України та інші закони України).
Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до приписів ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1). Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5). Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Тобто, саме недодержання в момент вчинення правочину вказаних вище вимог є підставою для визнання такого правочину судом недійсним.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач, як на правову підставу недійсності додатку № 3.1. «Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію» до Договору про постачання електричної енергії № 19214 від 25.08.2016 посилається на суперечність зазначеного договору чинному на момент його укладання законодавству, яка полягає на його думку виключення з п. 3.6 Правил користування електричної енергії абзацу 4 (Постанова НКРЕ від 25.12.2008 № 1449), яким передбачалось улаштування загальнобудинкового розрахункового обліку, у зв`язку з чим робить висновок, що зникли правові підстави для застосування загально будинкових лічильників, як розрахункового.
Однак, суд зазначає, що по-перше внесеними змінами (виключенням частини 4 пункту 3.6) в Правила користування електричної енергії не внесено пряму заборону такого обліку, а по-друге, у пункт 3.26 визначається, що «У разі, якщо до технологічних електричних мереж основного споживача приєднані електроустановки інших суб`єктів господарювання, власників мереж тощо, розрахунковий облік має бути організований основним споживачем таким чином, щоб забезпечити складення балансу електричної енергії у власних технологічних електричних мережах для проведення комерційних розрахунків», отже, електрична енергія як товар, який відповідно до договору про постачання електричної енергії продається в точці продажу електричної енергії і має бути сплачений споживачем в повному обсязі. При цьому електроустановки споживача мають бути забезпечені в точці продажу електричної енергії необхідними розрахунковими засобами обліку для здійснення розрахунків за спожиту електричну енергію.
Точка продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію (п. 1.2 Правил користування електричної енергії діючих на час укладання договору про постачання електричної енергії від 25.08.2016).
Також, з додатку № 18 до договору про постачання електричної енергії № 19214 від 25.08.2016 (наданий до матеріалів справи Позивачем) вбачається, що точками продажу електричної енергії визначені межа балансової належності між споживачем (ОСББ «Фенікс-Пісочин») та Приватне акціонерне товариство "Куряжський домобудівельний комплекс" код ЄДРПОУ 04852585 (далі АТ «КДБК» із зазначенням номерів лічильників які встановлені саме на межі балансової належності, тобто точка продажу електроенергії встановлена за домовленістю сторін виходячи з технічних особливостей кожного об`єкту позивача окремо.
Межа балансової належності - точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування, або повного господарського відання.
Відповідно до Акта розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (додаток № 8 до про постачання електричної енергії № 19214 від 25.08.2016) підписаного зі сторони електропередавальної організації (власника мереж) АТ «КДБК» та ОСББ «Фенікс - Пісочин» (споживач) межа відповідальності за стан та обслуговування електромереж та установок встановлюється на контактних з`єднаннях КЛ 0,4 кВ в ВРУ житлового будинку дома по вул. Кушнарьова, 2, саме таку межу балансової належності та експлуатаційної відповідальності прогнозував власник електричних мереж (АТ «КДБК») до яких приєднаний Позивач відповідно до п. 15 «Технічних умов на підключення на забудову 3-го кварталу смт. Пісочин до мереж АТ «КДБК» від 24.04.2009.
Тобто, Електроенергія (як товар) змінює власника саме у точці розподілу - межі балансової належності, яка у цьому випадку розташована на кабельних наконечниках у ГРЩ житлового будинку.
Також, з матеріалів справи вбачається, що ще під час будівництва житлового будинку за адресою вул. Кушнарьова, 2, замовник будівництва виконав узгоджені у встановленому порядку проектні рішення, які відповідали наданим на той час технічним умовам (надані технічні умови та довідка про їх виконання) та введено в експлуатацію зазначені в договорі електроустановки. Узгоджені проектні рішення передбачали схеми електрозабезпечення та облік електроустановок. На данні об`єкти був укладений договір про постачання електричної енергії між ТОВ «Мобількомунсервіс» (код ЄДРПОУ 34784772) № 19111 від 03.12.2008, який додатковою угодою від 01.08.2016 було розірвано в зв`язку з утворенням ОСББ.
Отже, суд дійшов висновку, що Договір про постачання електричної енергії № 19214 від 25.08.2016, укладений з існуючих при введені в експлуатацію погоджених індивідуальних характеристики об`єктів, потужність, категорію надійності, схему (структуру) комерційного обліку електричної енергії об`єктів в цілому тощо, а вимог до позивача щодо встановлення загальнобудинкового обліку від АТ "Харківобленерго" не надходило.
Листом від 27.07.2016 № 46е-02/04-19938 «Щодо узгодження приладів обліку електричної енергії» споживачу було повідомлено про відповідність вимірювального комплексу електричної енергії вимогам нормативно-технічних документів, додатково повідомлено, про вимоги законодавства щодо організації розрахункового обліку ОСББ, та зазначено що вказані рекомендації до ВК не є підставою для укладання договору про постачання електричної енергії.
Таким чином, суд дійшов висновку, що при укладанні договору про постачання електричної енергії № 19214 від 25.08.2016 сторони керувались виключно нормами права та технічними особливостями улаштування електрогосподарства Позивача, тобто спірний додаток № 3.1 повністю відповідає діючим на той час вимогам законодавства, а саме Правилам користування електричною енергією та Закону України «Про електроенергетику».
Крім того, слід зазначити, що в силу зміни законодавства в сфері енергетики, а саме набуття чинності Закону України "Про ринок електричної енергії", постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) № 312 від 14.03.2018 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" - договір про постачання електричної енергії № 19214 від 25.08.2016, додаток до якого просить визнати недійсним позивач, припинив дію з 01.01.2019 та відповідно до підписаної позивачем заяви-приєднання від 04.12.2018 було укладено договір про надання послуг з розподілу електричної енергії № 19214 від 01.01.2019.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання АТ «Харківобленерго» укласти та підписати з ОСББ «Фенікс - Пісочин» Додаток № З.1 «Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної енергії» до Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № 747/19214 від 01.01.2019 на умовах ОСББ «Фенікс- Пісочин» із зазначенням засобів обліку, що обліковують електричну енергії, що використовується на виконання статутних цілей ОСББ, суд зазначає, що
11.06.2018 набув чинності Закон України "Про ринок електричної енергії", який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії.
На виконання положень даного Закону НКРЕКП, було прийнято постанову № 312 від 14.03.2018 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі ПРРЕЕ).
Згідно до пункту 1.2.1 ПРРЕЕ, на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Відтак, у зв`язку із змінами в законодавстві споживачі електричної енергії мають врегулювати свої правовідносини щодо користування електричною енергією шляхом укладення договорів про: 1) розподіл/передачу, 2) постачання електричної енергії, 3) надання послуг комерційного обліку.
Відповідно до постанови НКРЕКП № 1446 від 16.11.2018: - видано АТ "Харківобленерго" (код ЄДРПОУ 00131954) ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Харківської області (п.1 постанови №1446 - набирає чинності з 01.01.2019); - анульовано АТ "Харківобленерго" (код ЄДРПОУ 00131954) ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 вересня 1996 року № 70, та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 17 вересня 1996 року № 92, на підставі пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" (п.2 постанови №1446 - набирає чинності з 01.01.2019); - зобов`язано АТ "Харківобленерго" до 01 січня 2019 року забезпечити завершення організаційних заходів, пов`язаних з анулюванням ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та провадженням діяльності за ліцензією з розподілу електричної енергії, зокрема, але не виключно: надавати послуги з розподілу електричної енергії та постачання електричної енергії за тарифами, встановленими постановою НКРЕКП від 24 січня 2018 року № 85 (із змінами), із дотриманням визначених напрямків та обсягів використання коштів за статтями витрат структур тарифів; виконувати схвалену постановою НКРЕКП від 21 червня 2018 року № 548 інвестиційну програму та заходи з ремонтів основних фондів у повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та згідно з передбаченими відповідною статтею структури тарифу обсягами фінансування (абзац 1 пункту 3 постанови №1446 - набирає чинності з 16.11.2018).
З урахуванням викладеного, АТ «Харківобленерго» з 01.01.2019 має право здійснювати лише розподіл електричної енергії. Відповідно, з цієї дати правовідносини між позивачем та відповідачем мають бути врегульовані договором про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії":
- розподіл електричної енергії (далі - розподіл) - транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії (пункт 78);
- оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності (пункт 56).
Приписами пункту 2 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 унормовано, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
Згідно п. 4 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії вважається укладеним з:
- дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР;
- та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії,
- та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.
Аналогічні приписи наведені в пункті 2.1.6 ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, відповідно до якого фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.
Отже, будь-яка з вищевказаних самостійних подій свідчить про укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
На виконання приписів вищевказаних нормативно-правових актів, відповідачем було розроблено та розміщено на сайті АТ "Харківобленерго" текст Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який є публічним договором приєднання.
АТ «Харківобленерго» направив позивачу для підписання заяви- приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії із додатком до Заяви - приєднання на зворотної стороні у якому перелічені ЕІС код точки комерційного обліку за об`єктом споживача.
Відповідно до заяви - приєднання АТ "Харківобленерго" повідомляє про припинення діяльності постачальника за регульованим тарифом та про приєднання споживача з 01.01.2019, але не раніше дати анулювання ліцензії АТ "Харківобленерго" з передачі місцевими локальними електричними мережами, до: Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії № 19214 від 25.08.2016 року за особовим рахунком 19214 постачальника за регульованим тарифом.
Заява - приєднання підписана Позивачем 04.12.2018 без зауважень.
Факт здійснення розподілу електричної енергії за договором підтверджено «Відомостями про витрати електроенергії» які позивач щомісяця надає до АТ «Харківобленерго», що спростовує твердження Позивача про його необізнаність на час підписання заяви - приєднання про зазначення на її зворотному боці точок комерційного обліку.
Отже, договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 19214 є укладеними шляхом підписання позивачем заяв-приєднання.
Оскільки згідно з частиною 4 статті 179 ГК України споживач при укладенні договорів приєднання не має права наполягати на зміні змісту (умов) договорів споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії необхідно врахувати положення частини 2 статті 634 ЦК України. Згідно даної норми договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Тобто, повернення без підписання паперової форми договору (листи № 07/4 від 23.04.2019 та № 11/7 від 22.07.2019) не спростовують факту наявності діючого договору про надання послуг з розподілу електричної енергії між сторонами по даній справі.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСББ «Фенікс-Пісочин» звернувся до господарського суду з вимогою щодо вирішення саме
преддоговірного спору у вигляді визнання договору (додатку до договору) укладеним на умовах ОСББ «Фенікс-Пісочин».
Втім, відповідна вимога відноситься до стадії узгодження майбутніх умов договору в преддоговірному періоді і не може бути заявлена за наявності вже укладеного та діючого договору.
Слід зазначити, що зміст спірних правовідносин, за наявності факту укладення договору приєднання разом з положеннями частини 2 статті 634 ЦК України, зумовлює наявність спору саме щодо внесення змін у вже існуючу угоду сторін.
Порядок внесення змін до умов укладених господарських договорів регламентовано статтею 188 ГК України.
Тобто, за умови наявності вже укладеного та діючого договору приєднання сторона відповідної угоди наділена правом вимоги щодо внесення до нього змін у порядку частини 2 статті 634 ЦК України, частин 2-4 статті 188 ГК України.
Норми статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України розкривають зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав.
Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередньо мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Вирішуючи спір, суд визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
З огляду на наведені норми законодавства належним способом захисту цивільних прав у такому разі є пред`явлення позову саме про внесення змін до договорів споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 747/19214.
На адресу АТ «Харківобленерго» від Позивача не надходили пропозиції щодо внесення змін до Додатку № 3.1 «Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної енергії» до Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № 747/19214 від 01.01.2019.
Таким чином дані позовні вимоги не підлягають задоволенню.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин Позивач посилається на висновки викладені у постанові Верховного Суду від
12.02.2019 по справі № 914/2649/17, від 26.05.2020 по справі № 908/299/18, від
24.09.2020 у справі № 904/3039/18 як такі що є нормами права у подібних правовідносинах.
Однак, у визначенні подібності правовідносин Верховний Суд враховує правові висновки, викладені у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).
Таким чином, зазначені справи не є аналогічною або подібною оскільки відрізняється від даної справи за усіма зазначеними вище критеріями.
Тому передумовою звернення до суду із вимогами про внесення змін до договору чи його розірвання за рішенням суду є дотримання визначеного статтею 188 ГК України досудового порядку врегулювання сторонами договору питання щодо внесення змін до договору чи його розірвання із наданням доказів того, що таке питання за згодою сторін не може бути вирішене та одна сторона договору відмовила або ухилялась від внесення змін до договору чи його розірвання .
Недотримання визначеного досудового порядку внесення змін до договору чи його розірвання робить безпідставним звернення зацікавленої сторони договору до суду із зазначеними вимогами, що має наслідком відмову у задоволенні такого позову.
Окремо слід зазначити, що Розрахункові засоби вимірювальної техніки е/е, технічні засоби контролю та управління споживанням електричної енергії та величини потужності встановлюються споживачу відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку е/е , ПРРЕЕ та проектних рішень (п. 2.3.3 глави 2.3 розділу II Правил).
Електроустановка споживача має бути обладнана необхідними засобами вимірювальної техніки е/е відповідно до проектних рішень. При цьому місця (точки) встановлення розрахункових засобів обліку мають зазначатися у Договорі споживача про надання послуг з розподілу у додатку «Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної е/е (точка встановлення, тип тощо)».
Відповідно до п. 5.8.1 Кодексу комерційного обліку, зміна розрахункової (комерційної) схеми обліку електричної енергії (зміна місця встановлення розрахункових засобів обліку, переведення технічних засобів обліку у розрахункові тощо) можлива за умови внесення в установленому порядку змін до проектних рішень та умов договору споживача про надання послуг з розподілу. Зміна та розірвання господарських договорів відбувається за правилами ст. 188 ГК України.
Пункти - 1.2.4, 2.1.12, 2.3.2 «Правил роздрібного ринку електричної енергії» жодним чином не свідчать про суперечність та неправомірність обліку електричної енергії загальнобудинковими засобами обліку нормам законодавства, а правові позиції, викладена у рішеннях від 18.07.2018 по справі № 920/422/17, від 11.09.2018 по справі № 920/208/17, від 28.01.2020 по справі № 920/178/19, на які посилається Позивач, визначені з урахуванням норм законодавства, що на час розгляду даної справи вже втратили чинність (мова іде про «Правила користування електричної енергії» затверджені постановою НКРЕ України від 31.07.1996 № 28).
Окремо слід звернути увагу на невірне трактування позивачем норм Кодексу комерційного обліку електричної енергії (далі ККОЕЕ):
Так, п. 5.1.10 ККОЕЕ визначає, що для комерційних розрахунків мають використовуватися дані з вузла обліку власника електроустановки (об`єкта) за умови відповідності вузла обліку вимогам нормативних документів. Дані з вузлів обліку інших власників можуть бути використані для здійснення технічного (контрольного) обліку та перевірки достовірності даних комерційного обліку.
П. 5.1.19 ККОЕЕ визначає, що у квартирах, будинках, приватних домогосподарствах або інших об`єктах індивідуального побутового споживача. розташованих за однією адресою, установлюється один ЗКО для побутових потреб незалежно від кількості господарських будівель.
Відповідно до приписів п. 5.1.21 цього Кодексу у разі розділення обліку за наявності декількох власників квартири (будинку, домогосподарства) у встановленому законодавством порядку ЗКО встановлюється для кожного з них. Водночас оплата послуг з улаштування або реконструкції ЗКО здійснюється за рахунок осіб, з ініціативи яких проводиться відповідне розділення.
Проте - п. 5.1.19 та п. 5.1.21 ККОЕЕ стосується індивідуальних побутових споживачів, яким Позивач не є.
Підпунктом 32 ч. 1 ст. 1 Закону України «Ринок електричної енергії», електроустановка - комплекс взаємопов`язаних устаткування і споруд, що призначаються для виробництва або перетворення, передачі, розподілу чи споживання електричної енергії.
Щодо твердження про те, що загально будинкові точки обліку електричної енергії, які містить додаток № 3.1. до договору фактично обліковують електроенергію, яку в подальшому споживають дві різні категорії споживачів - ОСББ "Фенікс-Пісочин" та побутові споживачі, варто зазначити, що такий висновок позивача не відповідає дійсності, оскільки, як було встановлено під час розгляду справи, облік електричної енергії побутових споживачів здійснюється окремими приладами обліку та ці об`єми, при здійснені розрахунку з Позивачем, відраховуються від показань загально будинкових приладів обліку.
В обґрунтування ж позовної вимоги про зобов`язати АТ «Харківобленерго» здійснити перерахунок спожитої ОСББ «Фенікс - Пісочин» електричної енергії, Позивач у якості доказів надає акти приймання-передачі електричної енергії та рахунки за електричну енергію, які складені та підписані за результатом виконання іншого договору (договору про постачання електричної енергії» та іншою стороною, яка не є учасником даної справи, а саме ПрАТ «Харківенергозбут».
Позивач обґрунтовує незаконність якихось нарахувань та об`ємів електричної енергії, які на його думку підлягають перерахунку з 01.01.2019 по теперішній час, що є зовсім незрозумілим з огляду на те, що будь-які перерахунки не визначені як позовні вимоги у даній справі.
Також, щодо обліку електричної енергії у багатоквартирному житловому будинку загальнобудинковими засобами обліку та правомірність їх встановлення слід зазначити наступне.
Статтями 4 та 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що власники квартир та будинку, спільне майно багатоквартирного будинку є спільною власністю співвласників.
Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку) (стаття 9 Закону України про право власності).
Основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на роздрібному ринку електричної енергії визначені главою 2.3 розділу II Правил роздрібного ринку електричної енергії та Кодексом комерційного обліку електричної енергії.
Відповідно до положень пункту 2.3.3 глави 2.3 розділу II Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (із змінами, які набрали чинності 11.06.2018; ПРРЕЕ), електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності.
Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами.
Розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності встановлюються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (далі - Кодекс), цих Правил та проектних рішень.
Положеннями пункту 3.1.6 глави 3.1 розділу III ПРРЕЕ визначено, що постачання електричної енергії споживачу здійснюється, зокрема, якщо споживач є стороною діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.
Згідно з положеннями пункту 12.8 Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, що є додатком 3 до ПРРЕЕ, невід`ємною частиною цього договору є, зокрема, додаток "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (точка встановлення, тип тощо)".
Таким чином, електроустановка споживача має бути обладнана необхідними засобами вимірювальної техніки електричної енергії відповідно до проектних рішень.
Проектне рішення - інженерні, техніко-економічні, архітектурні, об`ємно-просторові характеристики електроустановки або її частини, розроблені у проектній документації (абз. 56 п. 1.1.2 глави 1.1 розділу І Правил).
Так, у відповідь на адвокатський запит вих. № 37-656 від 09.04.2021, на адресу АТ «Харківобленерго» від власника мереж до яких приєднано ОСББ «Фенікс-Пісочин» надійшла інформація з копіями документів, відповідно до яких підтверджено, що проектними рішеннями по житловому будинку за адресою смт. Пісочин, вул. Кушнарьова, 2 передбачено встановлення загально будинкових засобів вимірювальної техніки, встановлені у житловому будинку засоби обліку відповідають схемі підключень, яка узгоджена проектними рішеннями та технічними умовами.
При цьому місця (точки) встановлення розрахункових (комерційних) засобів обліку мають зазначатися: у договорі споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеному між споживачем та оператором системи розподілу (АТ «Харківобленерго»), а тому, якщо умовами Договору передбачено здійснення споживачем-управителем багатоквартирного будинку розрахунків за електричну енергію на підставі загальнобудинкових засобів обліку, таким чином визначення обсягу споживання електричної енергії цим споживачем шляхом віднімання від загального обсягу споживання електричної енергії у будинку, зафіксованого загальнобудинковим засобом обліку електричної енергії, обсягу електричної енергії, спожитого іншими споживачами в будинку та субспоживачами (за наявності), є правомірними.
Разом з тим, пунктом 5.8.1 глави 5.8 розділу V Кодексу визначено, що заміна або зміна місця установлення справного, непошкодженого та повіреного засобу комерційного обліку, що встановлений відповідно до виданих технічних умов та/або рекомендацій і відповідає вимогам цього Кодексу, Правил улаштування електроустановок, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.07.2017 № 476 далі - ПУЕ), та проектним рішенням (незалежно від того, хто є власником засобу комерційного обліку), здійснюється постачальником послуг комерційного обліку за рахунок власника засобу комерційного обліку, в інших випадках - за рахунок ініціатора такої заміни/зміни та виключно за взаємною згодою сторони, приєднаної до мережі, та оператора мережі, що має бути документально підтверджена.
Отже зміна розрахункової (комерційної) схеми обліку електричної енергії (зміна місця встановлення розрахункових засобів обліку, переведення технічних засобів обліку у розрахункові тощо) можлива за умови внесення в установленому порядку змін до проектних рішень та умов Договору.
Пунктом 3.1. Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № 19214 від 01.01.2019 встановлено, що: облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається Оператором системи розподілу та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричноїенергії, та з урахуванням вимог цього Договору (публічний договір про надання послуг з розподілу розміщений на сайті АТ «Харківобленерго»).
При цьому, слід зазначити що під час нового будівництва, реконструкції або технічного переоснащення електроустановок, у тому числі зміни розрахункової (комерційної) схеми обліку електричної енергії (зміни місця встановлення розрахункових засобів обліку), зокрема під час розробки проектних рішень електрозабезпечення, мають враховуватися вимоги чинних нормативних документів.
Так, згідно з пунктом 5.1.1 глави 5.1 розділу V Кодексу комерційного обліку улаштування вузла обліку та інших засобів комерційного обліку електричної енергії необхідно здійснювати відповідно до Кодексу комерційного обліку, ПУЕ, ПРРЕЕ та проектних рішень.
Підпунктом 2.7.1 «Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» затвердженими наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 № 272 встановлено, що у громадських та житлових будинках індивідуальних забудовників розрахункові лічильники електроенергії повинні встановлюватися на ввідному-розподільчому пристрій (ВРП)/ головному розподільчому щиті (ГРЩ) у точках балансового розподілу з електропостачальною організацією. За наявності вбудованих і прибудованих трансформаторних підстанцій, потужність яких повністю використовується споживачами будинків, розрахункові лічильники повинні встановлюватися на вводах силових трансформаторів на спільний щит низької напруги, який одночасно є ВРП будинку.
Підпункт 2.1.2. Електроустановки будинків, окрім вимог цього розділу, повинні задовольняти вимоги розділів 1-6 ПУЕ в тій мірі, в якій вони не змінені даним розділом.
За нормами «Правил улаштування електроустановок», затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.07.2017 № 476 (далі ПУЕ), а саме пункту 1.5.6 ПУЕ, розрахунковий вимірювальний комплекс (скорочено - ВК визначення термінів п. 1.5.3 ПУЕ) потрібно встановлювати на межі поділу мереж і за балансовою належністю або на визначеній межі експлуатаційної відповідальності (за винятком випадків, передбачених пп. 1.5.10- 1.5.11).
Пунктом 5.1.4 глави 5.1 Кодексу комерційного обліку визначено, що вузол обліку та відповідні точки вимірювання в електричних мережах мають розміщуватися на комерційній мережі учасників ринку (відповідно до підп. 28 п. 1.2.1 глави 1.2 Кодексу, комерційна межа - це одна або сукупність точок комерційного обліку, що обмежують область або площадку комерційного обліку). Комерційна межа вказується в договорі та зазвичай збігається з межею балансової належності.
Щодо оплати електричної енергії яка розподілена для задоволення потреб багатоквартирного житлового будинку суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 382, частин першої та четвертої статті 319 та частини першої статті 322 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче- огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
При цьому власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд та зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, внутрішньобудинкові електричні мережі багатоквартирного будинку є спільною неподільною власністю співвласників цього будинку (ці електричні мережі не належать оператору системи розподілу, тобто АТ «Харківобленерго» і не є його територією здійснення ліцензованої діяльності). Оператор системи розподілу (АТ «Харківобленерго» транспортує електричну енергію до мереж балансової належності на вводі в будинок і повинен забезпечити свої мережі по периметру обліком електричної енергії.
Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.07.2018 № 190 «Про затвердження Обов`язкового переліку робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території» придбання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку входить до обов`язкового переліку робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території (пункт 14 Переліку).
Саме придбання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку, як складової належного утримання спільного сумісного майна у багатоквартирному будинку, є реалізацією обов`язку співвласників згідно з п.п. 1 п. 1 ст. 7 Закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», тобто саме на ОСББ чинним законодавством покладено обов`язок купувати електричну енергію для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.
Кошти, які розмішуються на рахунку ОСББ, є внесками співвласників багатоквартирного будинку, які щомісячно використовуються на потреби належного утримання будинку та прибудинкової території (спільного майна), а також на оплату рахунків за укладеними з відповідними постачальниками комунальних послуг договорами.
Тобто, купівлю та споживання електричної енергії на освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку (у тому числі втрат у внутрішньо будинкових електричних мережах, які виникають під час експлуатації цього спільного майна - витрати електричної енергії в елементах мереж (нагрів елементів мереж, контактних з`єднань тощо), а також без облікове споживання електричної енергії окремими споживачами) слід відносити до потреб господарської діяльності управителя будинку, які компенсуються за рахунок співвласників цього багатоквартирного будинку.
Таку ж само думку висловлює регулятор у сфері енергетики та комунальних послуг Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) у відповідь на лист позивача ОСББ «Фенікс-Пісочин» по питанню що розглядається в межах даної справи, а саме лист НКРЕКП № 5710/20.2/7-21 від 07.05.2021.
Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо позовної давності, про застосування якої заявив відповідач, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина 4 статті 267 ЦК України).
Як роз`яснено, пп. 2.2 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 N 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", яка є чинною, за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Отже, у даному випадку за умов відсутності підстав для задоволення вимог позивача у зв`язку з необґрунтованістю заявленого позову та по причині недоведеності порушення його прав відповідачем, обставини пропуску строку позовної давності, та обставини наявності чи відсутності поважних причин його пропущення, судом не досліджуються.
Крім того, суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Судовий збір та інші судові витрати, понесені позивачем, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на позивача.
Про понесення відповідачем судових витрат останнім заявлено не було.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 5, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, ст. ст. 236-239 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
В позові відмовити повністю.
Судові витрати ОСББ "Фенікс-Пісочин" по розгляду справи залишити за позивачем.
Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
УЧАСНИКИ СПРАВИ
Позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" (62418, Харківська область, смт. Пісочин, вул. Кушнарьова, 2, код ЄДРПОУ 40478074).
Відповідач - Акціонерне товариство "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954).
Повне рішення складено "06" липня 2021 р.
Суддя С.А. Прохоров
- Номер:
- Опис: визнання недійсним договору
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 922/717/21
- Суд: Господарський суд Харківської області
- Суддя: Прохоров С.А.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 05.03.2021
- Дата етапу: 05.03.2021
- Номер:
- Опис: визнання недійсним договору
- Тип справи: Інші типи заяви (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 922/717/21
- Суд: Господарський суд Харківської області
- Суддя: Прохоров С.А.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 05.04.2021
- Дата етапу: 07.04.2021
- Номер: 2291 Х
- Опис: визнання недійсним договору
- Тип справи: За заявою сторони (друга iнстанцiя)
- Номер справи: 922/717/21
- Суд: Східний апеляційний господарський суд
- Суддя: Прохоров С.А.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 27.07.2021
- Дата етапу: 27.07.2021
- Номер:
- Опис: визнання недійсним договору
- Тип справи: Прийняття додаткового рішення (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 922/717/21
- Суд: Східний апеляційний господарський суд
- Суддя: Прохоров С.А.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 01.11.2021
- Дата етапу: 01.11.2021
- Номер:
- Опис: про визнання недійсним положень договору і зобов’язання укласти договір
- Тип справи: Касацiйна скарга (подання)
- Номер справи: 922/717/21
- Суд: Касаційний господарський суд
- Суддя: Прохоров С.А.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 23.11.2021
- Дата етапу: 23.11.2021
- Номер:
- Опис: визнання недійсним договору
- Тип справи: На новий розгляд
- Номер справи: 922/717/21
- Суд: Господарський суд Харківської області
- Суддя: Прохоров С.А.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 01.02.2022
- Дата етапу: 01.02.2022