Справа № 298/412/21

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

30.06.2021                 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі :

               головуючого судді Стана І.В.,

               суддів Феєра І. С., Джуги С. Д.,

               за участю секретарки судових засідань Чонки Д.М.,

та інших учасників судового розгляду : прокурора Наговського М.М.,

та підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/169/21, за апеляційними скаргами, які подали прокурор Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури Свистак В. І. та захисник підозрюваного ОСОБА_1 – адвокат Цебрик Л. В.,

                                                В С Т А Н О В И В :

Ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 19 квітня 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 2 Ужгородського РУП Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Кичери Ю. М. (далі - слідчий), погодженого з прокурором Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури Свистаком В. І. (далі – прокурор) про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

       Цією ж ухвалою щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Великий Березний, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, приватного підприємця, депутата Великоберезнянської селищної ради 8-го скликання, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, підозрюваного за ч. 2 ст. 146 та ч. 3 ст. 332 КК України

застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю, заборонивши йому залишати житло за адресою АДРЕСА_1 цілодобово.

Визначено строк дії ухвали до 17 червня 2021 року включно.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покладено на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати до посадових осіб органів досудового розслідування, прокуратури та суду на їх виклики; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

               З матеріалів клопотання убачається, що 16 квітня 2021 року до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області надійшло погоджене з прокурором клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави. Відповідно до клопотання, ОСОБА_1 , 09 квітня 2021 року у вечірній час доби, діючи з прямим умислом, за попередньою змовою із невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами у складі групи осіб, з корисливих мотивів, сприяв у незаконному переправленні нелегальних мігрантів, а саме трьох громадян Республіки Індія — ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою їх подальшого переправлення через Державний кордон України до країн Європейського Союзу, шляхом надання вказівок, порад та засобів. Перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, лісистої місцевості, на автомобілі білого кольору, типу ”мінівен”, за попередньою змовою групою осіб, зустрів групу нелегальних мігрантів, зокрема громадян Рспубліки Індія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яку супроводжувала невстановлена досудовим розслідуванням особа. ОСОБА_1 , продовжуючи свій злочинний умисел, шляхом надання вказівок, розмістив вказаних осіб у задній частині автомобіля білого кольору та надав вказівку лягти на підлогу та накрив покривалом. У подальшому, ОСОБА_1 перемістив вказаних осіб з невстановленого місця до місця свого проживання, за адресою АДРЕСА_1 . Згодом, останній надав вказаним іноземним громадянам для свого перебування кухонну кімнату, розташовану на другому поверсі свого житлового будинку за вищевказаною адресою, з метою їх тимчасового проживання, задля подальшого переправлення через державний кордон України до країн Європейського Союзу. Упродовж трьох днів, ОСОБА_1 разом із невстановленою досудовим розслідування особою, приносили вказаним особам продукти харчування та утримували їх. Окрім того, з метою їх незаконного переправлення до країн Європейського Союзу, вимагали в останніх 3500 доларів США з кожного, у зв`язку із чим, надавав мобільний телефон для зв`язку із родичами, однак, заплановане ОСОБА_1 не зміг довести до кінця, з причин незалежних від його волі. Разом з тим, ОСОБА_1 спільно із невстановленою досудовим розслідуванням особою, діючи з прямим умислом, утримував у кухонній кімнаті на другому поверсі свого житлового будинку, за адресою АДРЕСА_1 , трьох громадян Республіки Індія - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , поза їхньою волею протягом трьох діб, у період з 09.04.2021 року до 12.04.2021 року. У цей період, ОСОБА_1 спільно із невстановленою досудовим розслідуванням особою систематично наносили їм тілесні ушкодження, при цьому, вимагаючи від них грошові кошти задля вжиття заходів щодо їхнього безперешкодного переправлення через державний кордон України до країн Європейського Союзу. На неодноразові прохання зазначених іноземних громадян звільнити та відпустити їх, ОСОБА_1 та невстановлена досудовим розслідуванням особа не реагували, і продовжували їх надалі утримувати. За таких обставин,вказані іноземні громадяни були позбавлені можливості вільно пересуватися і за своєю волею покинути зазначене місце перебування, оскільки утримувались у зачиненому житловому приміщенні, без засобів спілкування, у повній ізоляції від суспільства, будучи необізнаними про точне місце свого перебування і не орієнтуючись у вказаній місцевості. При цьому, піддавались систематичному фізичному насильству з боку ОСОБА_1 та невстановленої досудовим розслідуванням особи, задля подолання супротиву у їх незаконному утриманні і вимаганні грошових коштів для забезпечення безперешкодного переправлення до країн Європейського Союзу. У зв`язку з цим, 12 квітня 2021 року, приблизно о 21 годині, громадяни Республіки Індія: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , усвідомлюючи, що до них, у черговий раз повинні зайти до кухонної кімнати ОСОБА_1 разом із невстановленою досудовим слідством особою, та застосувати щодо останніх фізичне насильство у вигляді побиття палицями, будучи у безвихідному становищі, втекли. Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146 та ч. 3 ст. 332 КК України, тобто у сприянні в незаконному переправленні через державний кордон України, вчиненому шляхом надання порад, вказівок та засобів, щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, та незаконному позбавленні волі людини, вчинене з корисливих мотивів, щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням фізичних страждань. У клопотанні слідчий також вказує на те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких, санкція за вчинення якого, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до дев`яти років. При цьому, слідчий посилається на те, що на даний час є необхідність у застосуванні відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання його спробам переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та потерпілих, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказує і на те, що існування зазначених ризиків обґрунтовується встановленими фактичними обставинами кримінального правопорушення, зокрема, з матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, який створював загрозу для життя і здоров`я людей та пов`язаний із застосування насильства щодо потерпілих. Разом із тим, зазначає, що існують ризики, що ОСОБА_1 не буде виконувати покладені на нього обов`язки та зможе переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винним. Зазначає і про те, що ОСОБА_1 є депутатом Великоберезнянської селищної ради 8-го скликання, тому існують ризики й того, що він особисто чи шляхом використання зв`язків може незаконно впливати на потерпілих та свідків з метою схилити їх до зміни чи відмови від показань. З вище описаних фактів та підстав слідчий вважає, що більш м`які запобіжні заходи, такі як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт та застава не зможуть запобігти ризикам, визначеним ч. 2 ст. 177 КПК України, так як такі ним дотримані не будуть, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. Просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

В ухвалі слідчого судді вказується на те, що прокурором та слідчим доведено обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, але не доведено, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження. Слідчий суддя зазначив, що клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належним чином не вмотивоване, а доводи, викладені у ньому, з достатністю не вказують на наявність обставин та ризиків, підтверджених фактичними даними, які би давали підстави вважати, що застосування щодо підозрюваного найсуворішого за видом запобіжного заходу буде виправданим, і при цьому, в клопотанні не наведено доводів про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Тому, врахувавши те, що ОСОБА_1 є депутатом Великоберезнянської селищної ради 8-го скликання, приватним підприємцем, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, двічі обирався депутатом селищної ради, скарг на його поведінку в селищну раду не надходило, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, слідчий суддя дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання слідчого та можливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, зокрема цілодобового домашнього арешту, який, на переконання, слідчого судді зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КПК України.

В апеляційних скаргах :

- прокурор вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною. Стверджує, що слідчим суддею належним чином не оцінено надані слідчим суддею докази в обґрунтування наявності передбачених ст. 177 КПК України ризиків, які встановлені стороною обвинувачення, зокрема незаконного впливу на свідків, а також інших осіб із числа співучасників злочину, які на даний час не встановлені, переховування від органів досудового розслідування та/або суду, знищення, сховання або спотворення будь-яких із речей або документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, вчинення іншого кримінального правопорушення. Посилається і на те, що ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, йому повідомлено про підозру в іншому кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 146 та ч. 2 ст. 187 КК України й щодо нього було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави, яку ним було внесено. Також зазначає, що слідчим суддею не враховано те, що ОСОБА_1 є депутатом Великоберезнянської селищної ради 8-го скликання, а тому володіє певною репутацією, а також має широке коло зв`язків, у тому числі й серед кримінальних елементів Закарпатської області, які можуть йому сприяти у переховуванні від слідства та суду. Крім того, вказує на те, що слідчим суддею не враховано, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави;

- адвокат Цебрик Л. В. вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною. Стверджує, що підозра ОСОБА_1 є необґрунтованою, оскільки останній інкримінованих йому злочинів не вчиняв, зокрема й у групі з іншими особами, а додані до клопотання та зазначені в ухвалі докази не свідчать про матеріальний зв`язок підозрюваного з обставинами, викладеними в повідомленні про підозру. Зазначає, що слідчий суддя не дав оцінку й не врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_1 , та показання свідків, які були допитані в ході розгляду клопотання, а саме ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які заперечили перебування потерпілих у будинку за адресою АДРЕСА_1 , а також необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про допит свідків: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .. Також вказує на те, що слідчий суддя не вказав в ухвалі які саме ризики ним встановлені. При цьому, стверджує, що наведені слідчим ризики є виключно припущеннями й спростовуються відомостями та обставинами, які характеризують особу ОСОБА_1 виключно з позитивної сторони. Крім того, вказує на те, що слідчий суддя, покладаючи на ОСОБА_1 обов`язок не відлучатися з ОСОБА_13 та застосувавши цілодобовий домашній арешт у межах селища, непропорційно обмежив його свободу як підприємця, унеможливив здійснення ним підприємницької діяльності, обмежив свободу батька своїх дітей, чоловіка та сина, так як ОСОБА_1 має законні обов`язки перед своєю сім`єю, батьками та контрагентами, а саме возить дружину та батьків до лікаря в м. Ужгород та сам відвідує лікаря у м. Ужгород, возить дітей до школи, лікарів, на гуртки, здійснює закупівлю товарів для свого магазину в м. Ужгороді. Тому, вважає, що вказаний обов`язок є непропорційним втручанням у приватне життя ОСОБА_1 .. Разом із тим, вказує на те, що в порушення вимог ч. 1 ст. 344 КПК України слідчий суддя не з`ясував чи є в сторони захисту відвід прокурору й незважаючи на те, що в клопотанні відсутнє прохання щодо застосування запобіжного заходу на певний строк чи до певного терміну, самостійно проявив ініціативу та визначив дату закінчення дії ухвали про домашній арешт. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити в задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення учасників судового розгляду: підозрюваного ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу сторони захисту та заперечував щодо задоволення апеляційної скарги сторони обвинувачення; прокурора Наговського М.М., який підтримав апеляційну скаргу сторони обвинувачення й заперечував щодо задоволення апеляційної скарги сторони захисту, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Так, відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, а відповідно до ч. 6 даної статті строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію, і запобіжний захід вважається скасованим.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п`ятою ст. 176 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про те, що клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_1 подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає вимогам ст. 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.

І з журналу судового засідання вбачається, що у розгляді клопотання брали участь як підозрюваний ОСОБА_1 , так і його захисники – адвокати Голуб В. К. та Цебрик Л. В., що свідчить про дотримання права підозрюваного ОСОБА_1 на захист.

Обґрунтованим є й висновок слідчого судді про те, що органом досудового розслідування доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Указаний висновок підтверджується приєднаними до клопотання доказами, зокрема протоколами допиту потерпілих (а. с. п. 16-30), протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками (а. с. п. 31-35), протоколом огляду місця події з фото таблицею (а. с. п. 52- 70, на підставі яких керівником Закарпатської обласної прокуратури 15.04.2021 щодо ОСОБА_1 – депутата Великоберезнянської селищної ради 8-го скликання, винесено повідомлення про підозру в скоєнні передбачених ч. 2 ст. 146 та ч. 3 ст. 332 КК України злочинів, яке цього ж дня йому вручено.

Дослідивши вищевказані докази, колегія суддів вважає, що у них містяться відомості про вчинені ОСОБА_1 діяння, які підпадають під ознаки передбачених ч. 2 ст. 146 та ч. 3 ст. 332 КК України кримінальних правопорушень. Погоджуючись з указаним висновком та оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При цьому, колегія суддів доходить висновку про те, що додані до клопотання матеріали (докази) підтверджують на даному етапі кримінального провадження обґрунтованість підозри ОСОБА_1   у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг учинити вищевказані кримінальні правопорушення. Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень. Тому, доводи апеляційної скарги сторони захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, апеляційний суд відхиляє.

Разом із тим, апеляційний суд погоджується і з висновками слідчого судді про те, що слідчим та прокурором не доведено, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження. Погоджуючись із указаним висновком, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дав належну оцінку тим фактам, що клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належним чином не вмотивоване, а доводи, викладені у ньому, з достатністю не вказують на наявність обставин та ризиків, підтверджених фактичними даними, які би давали підстави вважати, що застосування щодо підозрюваного найсуворішого за видом запобіжного заходу буде виправданим.

При оцінці доводів апеляційної скарги прокурора у цій частині та прийнятті судового рішення колегія суддів бере до уваги і пояснення прокурора Наговського М.М. під час розгляду судового провадження апеляційним судом, відповідно до яких сторона обвинувачення, не має будь-яких даних у підтвердження доводів про наявність даних, які підтверджують існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків незаконного впливу підозрюваного на свідків та потерпілих, а також інших осіб із числа співучасників злочину, які на даний час не встановлені, переховування від органів досудового розслідування та/або суду, а також те, що прокурор, маючи достатньо часу та можливості, не здобув будь-які дані у їх підтвердження.

Апеляційний суд також вважає, що клопотання слідчого та доводи апеляційної скарги прокурора не містять переконливого обґрунтування про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки та запобігання будь-яким із передбачених ст. 177 КПК України ризикам.

Погоджуючись із висновками слідчого судді, колегія суддів бере до уваги і те, що підозрюваний ОСОБА_1 є депутатом Великоберезнянської селищної ради 8-го скликання, приватним підприємцем, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, двічі обирався депутатом селищної ради, скарг на його поведінку в селищну раду не надходило, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Разом із тим, до апеляційної скарги прокурором не додано доказів, які б із певною вірогідністю свідчили, що обрання щодо підозрюваного ОСОБА_1 менш суворого запобіжного заходу, ніж взяття під варту, не забезпечить його належну процесуальну поведінку в даному кримінальному провадженні, а також про те, що підозрюваний ОСОБА_1 із моменту застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту не виконував покладені на нього процесуальні обов`язки.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що слідчим та прокурором не доведено, що інший, більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, зокрема цілодобовий домашній арешт буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання покладених на нього обов`язків як підозрюваного, а також запобігання передбаченим ст. 177 КПК України ризикам.

При прийнятті судового рішення беруться до уваги положення, які містяться у п. п. 3 і 4 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, колегія суддів зазначає, що сама по собі тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , не може бути безумовною підставою для застосування щодо нього найбільш суворого за видом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ця обставина повинна братись до уваги у сукупності разом з іншими обставинами.

Тому, колегія суддів доходить висновку про те, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту є достатнім і необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні.

Із вищенаведених підстав, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги прокурора про те, що слідчим суддею належним чином не оцінено надані слідчим суддею докази в обґрунтування наявності передбачених ст. 177 КПК України ризиків, які встановлені стороною обвинувачення, зокрема незаконного впливу на свідків та потерпілих, а також інших осіб із числа співучасників злочину, які на даний час не встановлені, переховування від органів досудового розслідування та/або суду, знищення, сховання або спотворення будь-яких із речей або документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження.

Посилання прокурора на те, що ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, йому повідомлено про підозру в іншому кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 146 та ч. 2 ст. 187 КК України й щодо нього було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави, яку ним було внесено, підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства, - апеляційний суд вважає такими, що у сукупності підтверджують існування ризику вчинення підозрюваним ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення.

Одночасно вказані обставини колегія суддів не вважає такими, що дають підстави для обрання щодо підозрюваного ОСОБА_1 найбільш суворого за видом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і є достатніми для застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Посилання прокурора на те, що ОСОБА_1 має широке коло зв`язків, у тому числі й серед кримінальних елементів Закарпатської області, які можуть йому сприяти у переховуванні від слідства та суду, - апеляційний суд визнає також припущеннями прокурора, які не підтверджені будь-якими доказами.

При оцінці доводів апеляційної скарги прокурора у цій частині та прийнятті судового рішення колегія суддів також бере до уваги і пояснення прокурора Наговського М.М. під час розгляду судового провадження апеляційним судом, відповідно до яких сторона обвинувачення, не має будь-яких даних у підтвердження доводів про те, що підозрюваний ОСОБА_1 має широке коло зв`язків серед кримінальних елементів Закарпатської області.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги прокурора, апеляційний суд вважає, що слідчим та прокурором не доведено, що лише за допомогою застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчинених ним та іншими причетними особами кримінальних правопорушень, і таке не може бути виконане в разі застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, зокрема цілодобового домашнього арешту.

Із вищенаведених підстав, як такі, що не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеним вище, апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги адвоката Цебрика Л. В. про те, що слідчий суддя не дав оцінки й не врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_1 ..

Посилання сторони захисту на те, що покладений на ОСОБА_1 обов`язок не відлучатися з ОСОБА_13 та цілодобовий домашній арешт у межах селища є непропорційним обмеження його свободи як підприємця, унеможливленням здійснення ним підприємницької діяльності, обмеженням свободи батька своїх дітей, чоловіка та сина, так як ОСОБА_1 має законні обов`язки перед своєю сім`єю, батьками та контрагентами, а саме возить дружину та батьків до лікаря в м. Ужгород та сам відвідує лікаря у м. Ужгород, возить дітей до школи, лікарів, на гуртки, здійснює закупівлю товарів для свого магазину в м. Ужгороді, - апеляційний суд, з огляду на наведене вище, визнає такими, що не спростовують висновків слідчого судді про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби й, відповідно, не дають підстав для відмови в задоволенні клопотання в повному обсязі та незастосування щодо підозрюваного будь-якого запобіжного заходу.

Із цих підстав, апеляційний суд не бере до уваги й доводи апеляційної скарги про те, що вищезгаданий обов`язок є непропорційним втручанням у приватне життя ОСОБА_1 ..

Як такі, що не впливають на висновки слідчого судді, апеляційний суд визнає і доводи апеляційної скарги адвоката про те, що слідчий суддя не вказав в ухвалі які саме ризики ним встановлені. Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційний суд звертає увагу на те, що слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі зазначено про недоведеність слідчим та прокурором будь-яких ризиків, що й стало однією з підстав для відмови в задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання йому менш суворого запобіжного заходу, зокрема цілодобового домашнього арешту.

Тому, апеляційний суд не бере до уваги й доводи апеляційної скарги адвоката про те, що наведені слідчим ризики є виключно припущеннями й спростовуються відомостями та обставинами, які характеризують ОСОБА_1 виключно з позитивної сторони.

Із урахуванням наведеного вище, як такі, що жодним чином не спростовують та не впливають на висновки слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та необхідність застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, апеляційний суд не бере до уваги й доводи апеляційної скраги адвоката Цебрика Л. В. про те, слідчим суддею не взято до уваги показання свідків, які були допитані в ході розгляду клопотання, а саме ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які заперечили перебування потерпілих у будинку за адресою АДРЕСА_1 , а також необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про допит свідків: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ..

Разом із тим, як безпідставні й такі, що не впливають на висновки слідчого судді, апеляційний суд не бере до уваги й доводи апеляційної скарги адвоката Цебрика Л. В. про те, що слідчий суддя не з`ясував чи є в сторони захисту відвід прокурору й незважаючи на те, що в клопотанні відсутнє прохання щодо застосування запобіжного заходу на певний строк чи до певного терміну, самостійно проявив ініціативу та визначив дату закінчення дії ухвали про домашній арешт.

На інші доводи в обґрунтування незаконності судового рішення в апеляційних скаргах прокурора та захисника не вказується, і таких даних у ході розгляду апеляційних скарг колегією суддів не встановлено.

Колегія суддів також вважає, що слідчим суддею обґрунтовано, з огляду на положення ч. 6 ст. 181 КПК України, визначено строк дії постановленої ним ухвали, а також обґрунтовано, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покладено на підозрюваного ОСОБА_1 передбачені п. п. 1-3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки.

Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів доходить висновку, що підстав для задоволення апеляційних скарг не має, а ухвала слідчого судді, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни.

При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті рішення апеляційний суд бере до уваги те, що строк дії оскаржуваної ухвали слідчим суддею встановлено до 17.06.2021 включно, а тому на момент розгляду апеляційної скарги такий закінчився.

Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду не встановлено фактів, які б могли вплинути на висновки слідчого судді чи спростувати їх.

       Керуючись ст. ст. 176-179, 181, 183, 194, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

                                          ПОСТАНОВИВ :

Апеляційні скарги, які подали прокурор Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури Свистак В. І. та захисник підозрюваного ОСОБА_1 – адвокат Цебрик Л. В., залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 19 квітня 2021 року, якою щодо підозрюваного за ч. 2 ст. 146 та ч. 3 ст. 332 КК України ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, – залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й, відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді :