ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

01.07.2021  м. Івано-ФранківськСправа № 909/33/21

Господарський суд Івано-Франківської області у складі  судді  Матуляк П. Я., секретар судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю БК "Цитадель"

до відповідача: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради  

до відповідача: Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради  

про визнання виконаними умов договору

за участю:

від позивача:Волосянко Р.

від відповідача(Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради): не з"явився

від відповідача(Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради ):Чекайло В.

встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю БК "Цитадель" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до  Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради  про  визнання  суми пайового внеску згідно договору №89 від 21.11.18 про пайову участь замовників будівництва  у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю БК "Цитадель", Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, зменшеною та сплаченою Товариством з обмеженою відповідальністю БК "Цитадель" у відповідності до п.3.3 договору на суму виконаних робіт з будівництва мереж водопроводу та каналізації поза межами земельної ділянки.

Ухвалою суду від 15.01.21 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09.02.21, яке ухвалою суду від 09.02.21 відкладено на 25.02.21 у зв"язку з неявкою представників сторін в судове засідання.

Ухвалою суду від 25.02.21, занесеною до відповідного протоколу судового засідання, закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.03.21.

Судове засідання, призначене на 16.03.21, не відбулося у зв"язку з перебуванням судді Матуляка П.Я. у відрядженні, відтак ухвалою суду від 17.03.21 призначено справу до судового розгляду по суті на 30.03.21.Водночас, згідно розпорядження голови Господарського суду Івано-Франківської області від 02.03.2021 за №5/г "Про вжиття заходів щодо запобігання поширенню коронавірусу COVID 19"  ухвалою суду від 30.03.21 відкладено розгляд справи по суті на 13.04.21, за наслідками якого розгляд справи по суті відкладено на 06.05.21, про що суд постановив ухвалу, занесену до відповідного протоколу судового засідання.

Судове засідання, призначене на 06.05.21, не відбулося у зв"язку з тимчасовою непрацездатністю судді Матуляка П.Я., відтак ухвалою суду від 20.05.21  судовий розгляд по суті призначено на 10.06.21, за наслідками якого розгляд справи по суті відкладено на 17.06.21 у зв"язку з неявкою представника виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про що судом постановлено ухвалу, занесену до відповідного протоколу судового засідання.

В судових засіданнях 17.06.21 та 22.06.21 оголошувалася перерва за усними клопотанням позивача для підготовки промови у судових дебатах та укладення мирової угоди між сторонами у справі відповідно до 22.06.21 та  01.07.21.

В судове засідання 01.07.21 представник відповідача - Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради не з"явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням від 22.06.21 №423/2021.

Позиція позивача.

Позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив вх.№2949/21 від 25.02.21, додаткових письмових поясненнях вх.№8776/21 від 09.06.21 та тезах промови у письмових дебатах вх.№10149/21 від 02.07.21.

Зокрема, вказав на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами у справі  договору №89 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури міста, позивач зобов"язався прийняти  участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Івано-Франківська; розмір пайового внеску згідно з п.3.3 Договору становить 277020,00 грн., який позивач зобов"язався сплатити до прийняття об`єкта в експлуатацію. Зауважив, що вподальшому ТОВ “БК “ЦИТАДЕЛЬ” отримано відповідні технічні умови, зокрема, й  у КП “Івано-Франківськводоекотехпром”, на приєднання багатоквартирного житлового будинку до централізованих систем водопостачання і каналізації, які затверджені виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради; на підставі технічних умов розроблено проект будівництва (влаштування) внутрішньоплощадкових та позаділянкових мереж водопостачання та водовідведення, який погоджено з КП “Івано-Франківськводоекотехпром”; з метою підключення будинку до мереж водопостачання та водовідведення, згідно з технічними умовами та розробленим проектом, ТОВ “БК ЦИТАДЕЛЬ” виконано роботи з влаштування (будівництва) інженерних мереж поза межами своєї земельної ділянки. Зазначив, що після завершення будівництва багатоквартирний житловий будинок з приміщеннями громадського призначення здано в експлуатацію та    підтверджено технічну готовність мереж водопостачання та водовідведення відповідними актами. Звернув увагу, що частиною п`ятою статті 30 Закону (у редакції, чинній до 01.01.2020) було встановлено, що якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об`єкти передаються у комунальну власність. Вказав на те, що не зважаючи на імперативну норму закону фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради  відмовлено позивачу у зменшенні розміру пайової участі.

Спростовуючи твердження відповідачів, вказав на те, що зважаючи на імперативний характер норми права, зменшення розміру пайової участі на суму кошторисної вартості будівництва замовником інженерних мереж (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки відбувається незалежно від прийняття (не прийняття) органом місцевого самоврядування відповідного рішення. Щодо тверджень відповідачів про те, що умовами укладеного договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста не передбачено зменшення розміру пайового внеску на виконані роботи з будівництва інженерних мереж поза межами земельної ділянки, звернув увагу, що зменшення розміру пайової участі врегульовано нормами ЗУ “Про регулювання містобудівної діяльності” і не потребує будь-якого додаткового узгодження між сторонами. Крім того, посилався на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 03.04.18 у справі №904/9051/15, від 11.07.18 у справі №914/1996/17.

Позиція відповідача - Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.

Позовні вимоги не визнає, вважає вимоги ТОВ БК “Цитадель” безпідставними та необгрунтованими з підстав, викладених у відзиві вх.№1985/21 від 09.02.21. Зокрема, вказує на те, що згідно з пунктом 13 розділу І Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності України”, який набув чинності 17.10.2019 року, виключено частину 5 статті 30 та статтю 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”. Звертає увагу, що пунктами 1, 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності України” передбачено, що 10-13 розділу І цього Закону набирають чинності з 01.01.2020; договори про сплату пайової участі, укладені до 01.01.2020, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання. Зазначає, що укладений Договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста від 21.11.2018р. за №89 є дійсним та продовжує свою дію до моменту повного виконання його умов, проте  умовами даного договору не передбачено зменшення розміру пайового внеску на виконані роботи з будівництва інженерних мереж поза межами земельної ділянки. Зазначає, що можливість зменшення розміру пайової участі за наведених вище обставин пов`язується із прийняттям міською радою відповідного рішення, однак рішення про зменшення позивачу розміру пайової участі (чи відмову у такому зменшенні) Івано-Франківською міською радою не приймалось. Також, як умовою зменшення розміру пайової участі, ТОВ БК “Цитадель” вказує на виконання робіт з влаштування (будівництва) інженерних мереж поза межами своєї земельної ділянки, а саме: -водопроводу д-225 м.м. по вул.Мазепи (с.Угринів) - вул.Хіміків (м.Івано-Франківськ); - каналізації д- 300м.м. по вул.Мазепи - Кармелюка в с.Угринів, що не узгоджується з виданими технічними умовами. Крім того, в судовому засіданні наголосив, що позивачем добровільно не було сплачено пайовий внесок, визначений умовами договору №89, що зумовило звернення Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю БК "Цитадель" заборгованості за договором про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Позиція відповідача - Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.  

Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у встановлений судом строк (15 (п`ятнадцять) календарних днів з моменту отримання ухвали від 15.01.21) відзиву на позов не подав, проте у судовому засіданні 22.06.21 підтримав позицію відповідача - Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.  

Обставини справи, встановлені судом.

На підставі договору оренди землі №22/07/16 від 22 липня 2016 року  в користуванні ТОВ “БК ЦИТАДЕЛЬ” перебуває земельна ділянка загальною площею 0,1165 га для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка розташована в с. Угринів Тисменицького району Івано- Франківської області, кадастровий номер 2625886801:02:021:0656.

25 серпня 2016 року Управлінням ДАБІ в Івано-Франківській області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення в с. Угринів Тисменицького району, Івано-Франківської області, тобто на вказаній земельній ділянці.

19 листопада 2018 р., ТОВ БК "Цитадель" та Угринівська сільська рада уклали договір № 2 про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села.

Протягом листопада-грудня 2018 р., на виконання договору № 2 від 19 листопада  2018 р. ТОВ БК "Цитадель" перерахувало на користь Угринівської сільської ради  474420,00 грн. внеску в соціально-економічний фонд села.

21 листопада 2018 року між ТОВ “БК ЦИТАДЕЛЬ”, як замовником, укладено з Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради (сторона 1) та Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (сторона 2) договір №89 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Згідно п. 1.1., за цим Договором Замовник, що здійснює будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення в урочищі “Довга Нива” с. Угринів (1 черга), бере участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Івано-Франківська.

За змістом розділів 2-4 Договору № 89, замовник зобов`язується сплатити пайовий внесок у визначені цим договором розмірі та терміни. Розрахунок розміру пайового внеску здійснюється відповідно до Додатку 1 до Договору. Замовник сплачує пайову участь в сумі 277020,00 грн. до прийняття об`єкта у експлуатацію. Договір набуває чинності з моменту його реєстрації і діє до моменту повного виконання його умов.

В подальшому ТОВ “БК “ЦИТАДЕЛЬ” отримано у КП “Івано-Франківськводоекотехпром” технічні умови №22 від 01.01.19 на приєднання багатоквартирного житлового будинку до централізованих систем водопостачання і каналізації, які затверджені виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради.

Згідно вказаних технічних умов (п.9 розділу  "Умови водопостачання") вказано прийняти позивачу пайову участь у будівництві резервуарів чистої води на теритроії ВНС по вул.Целевича, 2; винести існуючий водопровід за межі забудови до початку будівництва; прокласти водопровід по вул.Тролейбусній від бу.4 по вул.Тролейбусній до вул.Хіміків-Тролейбусна; діаметр трубопроводу визначити проектом.  А згідно з п.5 розділу  "Умови водовідведення" вказаних технічних умов вказано  виконати перекладку  каналізаційного колектора Ду 500мм із збільшенням діаметру  по вул.Хіміків від вул.Кривоноса с.Угринів до вул.Тролейбусна-Хіміків; приєднання здійснити до новозбудованого каналізаційного колектора; винести існуючу  каналізацію за межі   забудови до  початку будівництва.

На підставі зазначених технічних умов розроблено проект будівництва (влаштування) внутрішньоплощадкових та позаділянкових мереж водопостачання та водовідведення, який погоджено з КП “Івано-Франківськводоекотехпром”.

Як вбачається з позовної заяви та пояснень позивача, з метою підключення будинку до мереж водопостачання та водовідведення, згідно з технічними умовами та розробленим проектом, ТОВ “БК ЦИТАДЕЛЬ” виконано роботи з влаштування (будівництва) інженерних мереж поза межами своєї земельної ділянки, а саме:

водопроводу д-225 м.м. по вул. Мазепи (с. Угринів) - вул. Хіміків (м. Івано- Франківськ);

каналізації д-300 м.м. по вул. Мазепи - Кармелюка в с. Угринів.

Після завершення будівництва багатоквартирний житловий будинок з приміщеннями громадського призначення по вул. Хіміків, 9, корпус 1 здано в експлуатацію, що підтверджується актом готовності об`єкта до експлуатації та сертифікатом серії ІФ №162183442179 від 10 грудня 2018 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

Актами від 14 травня 2019 року підтверджено технічну готовність мереж водопостачання та водовідведення.

Згідно довідки КП “Івано-Франківськводоекотехпром” №д-229/21 від 05.02.21 позивачем згідно з технічними умовами №22 та 23 від 21.01.19 прокладено позамайданчикові мережі водопостачання на суму 450410,40грн. та водовідведення на суму 245488,80грн. У цій же довідці зазначено, що суми вказано згідно листа-звернення  позивача від 25.01.21.

Позивач звертався до фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, однак листом №154/16.5-14/18в від 16.04.19 фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради повідомив позивача про відмову у зменшенні розміру пайової участі.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності".

Водночас, за змістом ст.5 Цивільного кодексу України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Таким чином, до спірних правовідносин суд застосовує норми Закону № 3038-VI в редакції, що діяла на момент їх виникнення, оскільки ці правовідносини у сфері містобудування, пов`язані із зобов`язанням позивача взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, виникли з 21.11.18 на підставі договору №89, тобто до втрати чинності нормами частини 5 статті 30 та статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до частин першої-третьої статті 40 цього ЗУ “Про регулювання містобудівної діяльності” (у редакції, чинній до 01.01.2020) порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Водночас, частиною п`ятою статті 30 Закону (у редакції, чинній до 01.01.2020)  встановлено, що якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об`єкти передаються у комунальну власність. Таким чином, ЗУ “Про регулювання містобудівної діяльності” (у редакції, чинній до 01.01.2020)  містив імперативну норму щодо зменшення розміру пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту на суму кошторисної вартості інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури, будівництво яких поза межами його земельної ділянки є необхідним за технічними умовами.  

Відтак, зважаючи на імперативний характер норми права, суд погоджується з доводами позивача про те, що зменшення розміру пайової участі на суму кошторисної вартості будівництва замовником інженерних мереж (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки не залежало від прийняття (не прийняття) органом місцевого самоврядування відповідного рішення.

Пунктом 5.2.1 Положення про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, затвердженого рішенням Івано-Франківської міської ради №1231-38 від 18 жовтня 2013 року передбачено наступне: якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури теплопостачання, водопостачання та водовідведення поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури міста зменшується на суму їх кошторисної вартості та актів виконаних робіт, визначених згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, а такі інженерні мережі та/або об`єкти передаються у комунальну власність, після погодження комісією з питань визначення пайової участі замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста та відповідного рішення сесії міської ради. Вартість таких робіт повинна бути погоджена експлуатуючими організаціями.

Таким чином, суд констатує, що відшкодування різниці між здійсненими витратами на будівництво інженерних мереж та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту ставиться в залежність         не від волевиявлення органу місцевого самоврядування, а від дотримання замовником норм законодавства у сфері створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста та здійснення відповідних процедур, які дають змогу встановити як точну суму пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту так і суму здійснених витрат на будівництво інженерних мереж, які підлягають передачі до комунальної власності населеного пункту.

Суд зауважує, що у позовній заяві позивач не визначив вартості виконаних  позивачем робіт з будівництва мереж водопроводу та каналізації поза межами земельної ділянки у фіксованому розмірі. Матеріали справи також не містять розрахунку  суми  виконаних  позивачем робіт з будівництва мереж водопроводу та каналізації поза межами земельної ділянки.  

Зазначена позивачем у тезах промови у письмових дебатах вх.№10149/21 від 02.07.21 сума  цих робіт - 695899,92грн. судом до уваги не приймається з огляду на приписи ст.46 ГПК України, оскільки такі дії позивача  фактично є уточненням позовних вимог.

Щодо довідки КП “Івано-Франківськводоекотехпром” №д-229/21 від 05.02.21, у якій зазначено, що  позивачем  прокладено позамайданчикові мережі водопостачання на суму 450410,40грн. та водовідведення на суму 245488,80грн., слід вказати, що ця довідка не є належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом у справі, оскільки у цій же довідці зазначено, що суми вказано згідно листа-звернення  позивача від 25.01.21, тобто у довідці вказано вартість робіт, яка визначена позивачем.

Суд також звертає увагу, що у цій довідці зазначено, що позивачем прокладено мережі  згідно з технічними умовами №22 та 23 від 21.01.19, тоді як в матеріалах справи  технічні умови №23 від 21.01.19 відсутні, а зазначені позивачем виконані роботи з влаштування (будівництва) інженерних мереж поза межами своєї земельної ділянки, а саме: -водопроводу д-225 м.м. по вул.Мазепи (с.Угринів) - вул.Хіміків (м.Івано-Франківськ); - каналізації д- 300м.м. по вул.Мазепи - Кармелюка в с.Угринів не узгоджуються з технічними умовами №22 від 21.01.19. У цій же довідці зазначено об"єкт будівництва - багатоквартирний  житловий будинок з вбудованими приміщеннями  громадського призначення  І і ІІ черги, тоді як згідно п. 1.1, за цим Договором Замовник, що здійснює будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення в урочищі “Довга Нива” с. Угринів (1 черга).

Щодо наявних в матеріалах справи актів приймання виконаних будівельних робі та довідок про вартість будівельних робіт, такі судом до уваги не приймаються, оскільки з огляду на вищенаведене не дають можливості встановити варість виконаних позивачем робіт з будівництва мереж водопроводу та каналізації.

Окремо слід зазначити, що зі змісту наявного в матеріалах справи додатку до   договору №89 від 21.11.18 вбачається, що призначенням розрахованого для ТОВ БК "Цитадель" пайового внеску є інженерно-транспортна інфраструктура міста Івано-Франківська, а саме потреба новозбудованого будинку у водопостачанні, скиданні стоків, дощових вод тощо.

У рішенні Господарського суду Івано-Франківської області  від 10.02.20 у справі №909/1040/20 ( за позовом Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю БК "Цитадель" 331499 грн 51 коп. за договором №89 від 21.11.18 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста), залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.01.21,  встановлено, що такий пайовий внесок був розрахований відповідно до Положення "Про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста" (затверджене рішенням Івано-Франківської міської ради від 18 жовтня 2013 р.  №1231-38), в пп. 5.2.2 якого передбачено, що у випадку ведення будівництва поза межами території міста Івано-Франківська, але під`єднання об`єкту до централізованих систем водопостачання та водовідведення міста, розрахунок проводиться в залежності до потреб водопостачання та водовідведення,згідно з відповідними рішеннями виконавчого комітету міської ради.

Цим же рішенням встановлено, що фактично за участь у розвитку соціальної інфраструктури замовник сплатив до бюджету села, а інша частина, зокрема, за участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури підлягає сплаті до бюджету міста.

Зазначене рішення набрало законної сили.

За змістом ч.4ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В контексті наведеного, є встановленими  обставини,  що пайовий внесок був розрахований відповідно до Положення "Про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста". Також є встановленими обставини, що фактично за участь у розвитку соціальної інфраструктури замовник сплатив до бюджету села, а інша частина, зокрема, за участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури підлягає сплаті до бюджету міста.

Висновок суду.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України  обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України  визначено,що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень,крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини  у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства відповідно до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р.  Європейського суду з прав людини  у справі " Домбо Бегеер Б.В.   проти Нідерландів").

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини  у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов"язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже  сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.

Суд висновує про те, що  у позовній заяві  позивач не визначив вартості виконаних  позивачем робіт з будівництва мереж водопроводу та каналізації поза межами земельної ділянки у фіксованому розмірі; матеріали справи  не містять розрахунку  суми  виконаних  позивачем робіт з будівництва мереж водопроводу та каналізації поза межами земельної ділянки; зазначена позивачем у тезах промови у письмових дебатах вх.№10149/21 від 02.07.21 сума  цих робіт - 695899,92грн. судом до уваги не приймається з огляду на приписи ст.46 ГПК України, оскільки такі дії позивача  фактично є уточненням позовних вимог; довідка КП “Івано-Франківськводоекотехпром” №д-229/21 від 05.02.21  не є належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом у справі, оскільки  у цій  довідці зазначено, що: суми (вартість робіт) вказано згідно листа-звернення  позивача від 25.01.21 ;  позивачем прокладено мережі  згідно з технічними умовами №22 та 23 від 21.01.19, тоді як в матеріалах справи  технічні умови №23 від 21.01.19 відсутні, а зазначені позивачем виконані роботи з влаштування (будівництва) інженерних мереж поза межами своєї земельної ділянки, а саме: -водопроводу д-225 м.м. по вул.Мазепи (с.Угринів) - вул.Хіміків (м.Івано-Франківськ); - каналізації д- 300м.м. по вул.Мазепи - Кармелюка в с.Угринів не узгоджуються з технічними умовами №22 від 21.01.19; об"єкт будівництва - багатоквартирний  житловий будинок з вбудованими приміщеннями  громадського призначення  І і ІІ черги, тоді як згідно п. 1.1, за цим Договором Замовник, що здійснює будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення в урочищі “Довга Нива” с. Угринів (1 черга).

Інших доказів на підтвердження доводів позивача  останній  суду не подав.  Доказів перебування водопровідних та каналізаційних мереж на блансі КП "Водоекотехпром", як зазначив представник позивача в судових засіданнях, чи передачі їх у комунальну власність, позивачем також суду не подано.

Оскільки позивач визначив позовною вимогою визнання  суми пайового внеску згідно договору №89 від 21.11.18 про пайову участь замовників будівництва  у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю БК "Цитадель", Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, зменшеною та сплаченою Товариством з обмеженою відповідальністю БК "Цитадель" у відповідності до п.3.3 договору на суму виконаних робіт з будівництва мереж водопроводу та каналізації поза межами земельної ділянки, за наведених обставин така вимога не підлягає до задоволення з огляду на те, що таку суму позивачем не визначено та не доведено.

В контексті наведеного, у позові слід відмовити.

Судові витрати.          

За змістом п.2,4 ч.1ст.129 ГПК України судовий збір  у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається  на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог;  інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

З огляду на відмову від позову судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, статтями 2, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

відмовити в позові Товариства з обмеженою відповідальністю БК "Цитадель" до  Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради  про визнання  суми пайового внеску згідно договору №89 від 21.11.18 про пайову участь замовників будівництва  у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю БК "Цитадель", Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, зменшеною та сплаченою Товариством з обмеженою відповідальністю БК "Цитадель" у відповідності до п.3.3 договору на суму виконаних робіт з будівництва мереж водопроводу та каналізації поза межами земельної ділянки.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.07.2021.

Суддя                                                                           П. Я. Матуляк