Справа № 579/781/21

2-а/579/11/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2021 року             Кролевецький районний суд Сумської області

в складі головуючого судді - Придатка В.М.,

з участю секретаря судового засідання – Герасимової Т.М.,

представника позивача – адвоката Вернигора В.М.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представників відповідача – Третякова П.О., Клиндух К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кролевець справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Кролевецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження,-

встановив:

Позивач у травні 2021 року звернувся в Кролевецький районний суд Сумської області з адміністративним позовом до Кролевецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі – Кролевецький РТЦК та СП), в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення.

Посилається в позові на те, що 28.04.2021 він отримав постанову за справою про адміністративне правопорушення, якою на нього накладено адміністративне стягнення за ч.2 ст.210 КУпАП за неявку його як призовника під час дії особливого періоду 25.03.2021, 26.03.2021 та 01.04.2021 до призовної дільниці Кролевецького РТЦК та СП, тобто порушення абз.3 п.1 правил військового обліку, визначених Порядком, затвердженим Постановою КМУ №921 від 07.12.2016. Визнає, що дійсно близько 17 год 28 квітня 2021 року відносно нього складено протокол №23 та оскаржувана постанова, яка не відповідає фактичним обставинам справи. Так, повістки про виклик до призовної дільниці Кролевецького РТЦК та СП на 25.03.2021, 26.03.2021 та на 01.04.2021 йому не вручалися і не направлялися, хоча він сам з власної ініціативи 25.03.2021 та 26.03.2021 з`являвся до призовної дільниці та розписувався про це у відповідних документах. Протокол №23 про адміністративне правопорушення за ст.210 КУпАП не містить дати і місця його складання. При складенні протоколу та розгляді справи йому не була надана можливість скористатися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, а саме, ознайомитися з матеріалами справи, надавати пояснення, скористатися правовою допомогою адвоката. Крім того, вважав, що протокол складений з неналежною кваліфікацією: так як частина 2 ст. 210 КУпАП передбачає повторність вчиненого діяння, а з матеріалів не випливає вчинення ним порушення повторно. Викладене вище вважав достатніми підставами для скасування постанови та закриття провадження по справі.

Ухвалою судді Кролевецького районного суду Сумської області від 12.05.2021 у справі було відкрито провадження в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

В судовому засіданні позивач підтримав свій позов в повному обсязі, просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення. Суду пояснив, що повістки на 25 та 26 березня 2021 року йому не вручалися, а повістка на 01.04.2021 була вручена ще 24.03.2021. Доповнив, що представники РТЦК та СП прибули до нього додому, розмовляли у грубій формі, не представилися належним чином, склали постанову та поїхали, внаслідок чого у дружини позивача «завмер плід». Послався на те, що 01.04.2021 йому дозволив не прибувати для проходження медичного огляду хірург.

Представник позивача наголосив на відсутності у примірнику протоколу, наданому позивачеві, дати і місця його складання, на відсутності даних про ухилення позивача від підписання протоколу, відсутності підтверджень повторності вчинення правопорушення позивачем.

Представники відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заперечували проти позовної заяви, просили у задоволенні позову відмовити, підтримали відзив, поданий до суду 21 травня 2021 року, в якому вказано, що 23.03.2021 позивач отримав повістки на 10.00 год 24.03.2021 та на 10.00 год 01.04.2021. 24.03.2021 позивач прибув до Кролевецького РТЦК та СП, був направлений для проходження медичного огляду, про що поставив підпис у Книзі видачі особових справ. В той же день, 24.03.2021, позивачем отримана повістка на 25.03.2021, однак від підпису про її отримання позивач відмовився, що в установленому порядку зафіксовано майором ОСОБА_4 у вигляді відповідної позначки на корінці повістки та звернення з пояснювальною запискою на ім`я військового комісара. 25.03.2021, так як позивач знову не прибув до РТЦК та СП, за його місцем мешкання були направлені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які вручили позивачу повістку на 08.00 годину 26.03.2021, підписувати яку позивач відмовився, про що ОСОБА_5 зробив відповідний запис на корінці повістки та звернувся з пояснювальною запискою на ім`я військового комісара. Пояснювальні записки осіб, яким доручалося вручити повістки (у разі, коли мала місце відмова від одержання повістки або повістку не вручено з будь-яких причин), прирівнюються до корінців повісток з підписом призовника про те, що його попереджено про день і час явки до районного (міського) військового комісаріату, згідно з п. 60 Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 р. № 352.

Після цього неодноразово посадові особи Кролевецького РТЦК та СП направлялися за місцем проживання позивача, але застати останнього вдома змогли лише 28.04.2021, коли той працював на присадибній ділянці біля дому. 14.04.2021 позивача намагалися викликати через місце роботи, яким останній зазначив «Укрлогістику», однак отримали повідомлення, що ОСОБА_1 у них не працює. З указаних причин протокол про адміністративне правопорушення складався 28.04.2021 за місцем проживання позивача. При складенні протоколу позивач отримав його копію, уважно вивчив, йому було доведено права, передбачені ст. 63 Конститутції України та ст. 268 КУпАП, однак оскільки клопотань від позивача не надійшло, розгляд справи ухвалено було провести на місці.

Твердження позивача про невірну кваліфікацію його дій не відповідають дійсності, позаяк ч.2 ст.210 КУпАП передбачено відповідальність не тільки за повторні порушення, а й за порушення, вчинені під час особливого періоду. Тоді як Верховний Суд у листі від 13.07.2018 №60-1543/0/2-18 роз`яснив, що особливий період діє в Україні із 17.03.2014 року, з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію», який чинний і на даний час.

В судовому засіданні представник відповідача також пояснив, що 23 березня 2021 року позивач повістку на 24.03.2021 отримав, однак 24.03.2021 недопройшов медичний огляд, а 25.03.2021, 26.03.2021 не з`явився для завершення медичного огляду. Повістки на 25 та 26 березня 2021 року позивачу вручалися, однак він відмовився підписуватися про їх отримання. Крім того, 28 квітня 2021 після винесення оскаржуваної постанови позивач отримав також повістку на 29 квітня 2021 року, однак так само не прибув для проходження призовної комісії. Що стосується відсутності підпису позивача про ознайомлення з правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, у протоколі, то позивач був належним чином ознайомлений із правами у січні 2019 року, і з того часу повторно знайомився не раз. Від написання пояснень у протоколі позивач також відмовився.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, у зв`язку з наступними обставинами.

Відповідно до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від № 921 від 07.12.2016, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій щодо фіксації, накопичення та аналізу військово-облікових даних призовників і військовозобов`язаних із відображенням їх у військово-облікових документах, а також здійснення контролю за дотриманням призовниками і військовозобов`язаними, посадовими особами державних органів, підприємств, установ та організацій встановлених правил військового обліку.

Військовий облік ведеться з метою забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів, особовим складом у мирний час та особливий період.

Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.

28.04.2021 в місті Кролевець Сумської області заступником військового комісара – начальником відділення рекрутингу та комплектування Кролевецького РТЦК та СП складено протокол №23 відносно ОСОБА_1 ч. 2 ст. 210 КУпАП (повторне протягом року порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період).

В протоколі міститься інформація про час, дату розгляду адміністративної справи, а саме 16:50 год 28.04.2021, заперечень щодо цього в  поясненнях позивача не зазначалось. Розгляд справи про притягнення   ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності відбувався за його особистої присутності, у судовому засіданні встановлено, що розгляд справи відбувався за місцем складення протоколу про адміністративне правопорушення, а тому є всі підстави вважати, що позивачу було відомо про дату, час та місце розгляду справи відносно нього.

Таким чином, суд не вбачає підстав вважати постанову незаконною з причин неповідомлення позивача про те, що його не було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи відносно нього.

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних – Додатку 1 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 р. № 921, призовники і військовозобов`язані повинні:

- прибувати за викликом районних (міських) військових комісаріатів (органів СБУ) на збірні пункти, призовні дільниці у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях районних (міських) військових комісаріатів (органів СБУ)), для взяття на військовий облік та визначення призначення на воєнний час, оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних

- проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районних (міських) військових комісаріатів.

Крім того, згідно пункту 2 вказаних Правил, у разі коли за будь-яких обставин повістка не надійшла, громадяни призовного віку прибувають до призовної дільниці в десятиденний строк з дня початку відповідного чергового призову на строкову військову службу, визначеного указом Президента України.

Згідно Указу Президента України №71/2021 від 24.02.2021, підлягають призову на строкову військову службу громадяни України чоловічої статі, які відповідають вимогам частини першої статті 15 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу":

1) у квітні – червні 2021 року.

Вказаний пункт набирає чинності з 01.03.2021, таким чином, на призовників поширюється обов`язок прибути до призовних дільниць в термін до 10.03.2021 року, і підтверджень виконання позивачем вказаного обов`язку суду не надано.

Всупереч вимогам вказаних пунктів Правил військового обліку, позивач не прибув до призовної дільниці за повістками Кролевецького РТЦК та СП 25.03.2021, 26.03.2021 та 01.04.2021. Факт отримання позивачем повісток на вказані дати знайшов підтвердження в судовому засіданні, підтверджений копіями корінців повісток з підписами позивача від 23.03.2021 – в частині виклику на 24.03.2021 та 01.04.2021, копіями пояснювальних записок осіб, яким доручалося вручити повістки ОСОБА_1 – в частині викликів на 25.03.2021 та 26.03.2021 (а.с.14-16), а частково – поясненнями самого позивача.

Пояснювальні записки осіб, яким доручалося вручити повістки (у разі, коли мала місце відмова від одержання повістки або повістку не вручено з будь-яких причин), прирівнюються до корінців повісток з підписом призовника про те, що його попереджено про день і час явки до районного (міського) військового комісаріату, згідно з п. 60 Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 р. № 352.

У наданих суду матеріалах справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.210 КУпАП, відносно ОСОБА_1 наявний протокол №23 від 28.04.2021 з належним чином указаними датою та місцем складення протоколу, та засвідченими фактами відмов позивача від підписання про ознайомлення зі змістом протоколу, з правами особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про отримання примірника протоколу, та про відмову від дачі пояснень. У сукупності з тією обставиною, що позивачем суду надано копію протоколу, яку він фактично отримав, це спонукає критично ставитися до тверджень позивача про те, що йому не вручалися документи по справі, не доводилися до відома права тощо.

Таким чином, у судовому засіданні знайшли своє підтвердження факти порушення позивачем правил військового обліку.

Водночас суд враховує наступне

Відповідно до вимог ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно зі ст. 6, ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 8 КУпАП передбачає, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 210 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.

Згідно з листом Верховного Суду від 13.07.2018 №60-1543/0/2-18, особливий період діє в Україні із 17.03.2014 року, з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію», який чинний на час розгляду справи в суді.

Відповідно до ст.235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 256 КУпАП визначено вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення, у якому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до абз.6 ч.2 ст. 283 КУпАП, постанова про адміністративне правопорушення повинна містити зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.

У той же час, попри те, що стаття 210 КУпАП за своєю природою є відсилочною до норм Правил військового обліку, при винесенні постанови №23 від 28.04.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, було допущено неточне та неконкретне зазначення галузевого нормативно-правового акту, а саме, «абз.3 п.1 правил військового обліку, визначених Порядком, затвердженим Постановою КМУ №921 від 07.12.2016 р.».

Таким чином, в судовому засіданні встановлено порушення вимог до оформлення постанови про адміністративне правопорушення, а саме, неточне зазначення нормативно-правового акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що під час встановлення адміністративного правопорушення та накладення адміністративного стягнення на позивача відповідач допустив порушення чинного законодавства про адміністративні правопорушення, а тому наявні підстави для скасування рішення суб`єкта владних повноважень і надіслання справи на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд -

постановив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати постанову №23 по справі про адміністративне правопорушення і накладення адміністративного стягнення від 28 квітня 2021 року про притягнення ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП, надіславши справу про адміністративне правопорушення на новий розгляд до Кролевецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки /41300, м. Кролевець, вул. Ярмаркова, буд.12/.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи в порядку письмового провадження - в той же строк з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Кролевецький районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 29.06.2021.

Суддя В. М. Придатко