Справа № 183/3909/21

№ 1-кп/183/1135/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2021 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Гузоватого О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Тен І.О.,

прокурора Зварича В.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12021041350000149 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Орлівщина Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою технічною освітою, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця, обіймаючого посаду т.в.о. командира 3 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини А1302, у військовому званні «старший сержант», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 04.06.2021 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 17 000,00 грн.,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

22 жовтня 2020 року наказом № 670 (по стройовій частині) командира військової частини А1302, яка дислокується в смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини А1302, яка дислокується в смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області.

ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, був зобов`язаний суворо дотримуватись у своїй службовій діяльності вимог законів України, Статутів Збройних Сил України (далі - Статут), бути взірцем виконання службового обов`язку, свято і непорушно додержуватися Конституції України, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Однак, 03 квітня 2021 року приблизно о 10 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 знаходився у приміщенні казарми, яка розташована на території військової частини А1302 в смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області, де у тумбочці, що розташована поблизу ліжка військовослужбовця ОСОБА_3 побачив мобільний маршрутизатор марки TP-LINK модель М7350, імеі НОМЕР_1 чорного кольору, який належав останньому. У вказаний час у ОСОБА_1 виник прямий умисел, спрямований на таємне викрадення вищевказаного маршрутизатора.

Цього ж дня, а саме 03 квітня 2021 року приблизно о 10 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , реалізуючи свій прямий умисел, знаходячись у приміщенні казарми, яка розташована на території військової частини А1302 в смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області, діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, взяв з тумбочки мобільний маршрутизатор марки TP-LINK модель М 7350, імеі НОМЕР_1 чорного кольору, який належить ОСОБА_3 та поклав його до себе у тумбочку, тим самим таємно викрав вищевказаний маршрутизатор.

Після чого, ОСОБА_1 з вказаним мобільним маршрутизатором покинув місце скоєння кримінального правопорушення та в подальшому викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальний збиток на суму 2 069 гривень 10 копійок.

Крім того, ОСОБА_1 12 квітня 2021 року приблизно о 16 годині 30 хвилин, перебуваючи у приміщенні казарми, яка розташована на території військової частини А1302 в смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області, де на ліжку, що розташоване поблизу тумбочки військовослужбовця ОСОБА_4 побачив смартфон марки «Хіаоті Redmi Note 9» midnight grey, 4/128 gb, імеі НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , з сім картою оператора «Київстар» № НОМЕР_4 , який належав останньому. У вказаний час у ОСОБА_1 виник прямий умисел, спрямований на таємне викрадення вищевказаного смартфону із активованою сім картою.

Цього ж дня, а саме 12 квітня 2021 року приблизно о 16 годині 32 хвилини ОСОБА_1 , реалізуючи свій прямий умисел, знаходячись у приміщенні казарми, яка розташована на території військової частини А1302 в смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області, діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, взяв з ліжка смартфон марки «Хіаоті Redmi Note 9» midnight grey, 4/128 gb, імеі НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , з сім картою оператора «Київстар» № НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_4 поклав його до себе у тумбочку, тим самим таємно викрав вищевказаний мобільний телефон із активованою сім картою.

Після чого, ОСОБА_1 з вказаним мобільним телефоном покинув місце скоєння кримінального правопорушення та в подальшому викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_4 матеріальний збиток на суму 5 134 гривні 05 копійок.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину свою визнав повністю та показав, що обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорює та повністю визнає себе винним у пред`явленому обвинуваченні. Також показав, що речі товаришів по службі викрав у корисливих цілях, які згодом продав. У скоєному щиро кається, шкодує, що вчинив, обіцяв, що більше подібного не повториться, за скоєне йому соромно.

В судовому засіданні у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст вищенаведених обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких обвинуваченим ОСОБА_1 скоєно кримінальні правопорушення, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували, і на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів щодо виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розміру процесуальних витрат, обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують покарання.

Також в судовому засіданні суд роз`яснив учасникам судового процесу вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.

Таким чином, суд ухвалює вирок в особливому порядку без дослідження будь-яких доказів обставин передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 91 КПК України.

Отже, суд, дослідивши докази в межах пред`явленої підозри, не виходячи за межі пред`явленого обвинувачення, яке прокурор підтримав в судовому засіданні, дійшов однозначного висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, за епізодами від 03 та 12 квітня 2021 року, доведена у повному обсязі і його умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 2 ст. 185 КК України.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, сукупність усіх обставин у справі.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив два кримінальні правопорушення, які відповідно до ст. 12 КК України є нетяжкими злочинами.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_1 , суд визнає його щире каяття, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки, визнанні вини та готовності підлягати кримінальній відповідальності.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Крім того, суд бере до уваги дані про особу обвинуваченого, який на момент вчинення кримінальних правопорушень не судимий, свою вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому, за місцем мешкання характеризується задовільно, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у лікарів нарколога, психіатра, фтизіатра не перебуває, є учасником бойових дій, наразі проходить службу в лавах Збройних Сил України і в подальшому бажає проходити військову службу. Суд також враховує, що завдана шкода потерпілим відшкодована у повному обсязі.

Тому, з урахуванням особливостей даних кримінальних правопорушень і обставин їх вчинення, особи обвинуваченого та його ставлення до скоєного, за наявності пом`якшуючої покарання обставини, та відсутності обставин, які обтяжують його, а також враховуючи думку потерпілих, які в своїх заявах не наполягали на призначенні обвинуваченому суворого покарання, суд дійшов висновку про можливість призначення ОСОБА_1 покарання без ізоляції його від суспільства, а саме у виді обмеження волі на рівні мінімальної межі санкції ч. 2 ст. 185 КК України, та замість вказаного виду покарання призначити обвинуваченому службове обмеження на той же строк у відповідності до вимог ст. 58 КК України з відрахуванням 10 відсотків із суми грошового забезпечення в дохід держави. Саме таке покарання на переконання суду буде співмірним меті його застосування та повністю відповідати ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, конкретним їх обставинам, обставинам, що пом`якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.

Призначаючи покарання як кару суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців на вказаний вище строк буде необхідним і достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Крім того, судом встановлено, що після постановлення вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.06.2021 року, яким ОСОБА_1 засуджений до покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,засуджений ОСОБА_1 вчинив інші кримінальні правопорушення, за які останній засуджується цим вироком. Доказів того, що ОСОБА_1 відбув покарання у виді штрафу сторонами провадження не надано, такі відомості у суду відсутні. При цьому, вирішуючи питання щодо призначення покарання за сукупністю вироків у відповідності до ч. 1 ст. 71 КК України шляхом повного приєднання покарання за попереднім вироком до покарання за цим вироком, суд дійшов висновку, що покарання за попереднім вироком суду у виді штрафу необхідно виконувати самостійно, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України, основне покарання у вигляді штрафу, при призначенні його за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків, складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Крім того, вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат у відповідності до ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта, які складають 686,44грн. (висновок експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 14.05.2021 року № 2460-21).

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на один рік.

На підставі ст. 58 КК України замість одного року обмеження волі призначити ОСОБА_1 службове обмеження строком на один рік з відрахуванням 10 відсотків із суми його грошового забезпечення в дохід держави.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання за цим вироком повністю приєднати не відбуте покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2021 року у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, остаточно призначивши ОСОБА_1 покарання у виді службового обмеження строком на один рік з відрахуванням 10 відсотків із суми його грошового забезпечення в дохід держави.

Вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2021 року, яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у відповідності до ч. 3 ст. 72 КК України - виконувати самостійно.

Речові докази:

- мобільний маршрутизатор марки TP-LINK модель М7350, імеі НОМЕР_1 чорного кольору, який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_3 -залишити за належністю потерпілому ОСОБА_3 ;

- смартфон марки «Хіаоті Redmi Note 9» midnight grey, 4/128 gb, імеі НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , з сім картою оператора «Київстар» № НОМЕР_4 , який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4 - залишити за належністю потерпілому ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 686гривень 44 копійки.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно, після його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.І. Гузоватий