Ухвала

30 червня 2021 року

м. Київ

справа № 530/685/19

провадження № 61-10340ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Воскобійники» на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 19 лютого 2021 року та постанову

Полтавського апеляційного суду від 24 травня 2021 року у справі

за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Воскобійники» про стягнення заборгованості по орендній платі за землю та розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Воскобійники» (далі - СТОВ «Воскобійники»), в якому просила стягнути

з відповідача на її користь 40 980 грн заборгованості по орендній платі

за договором оренди землі від 01 січня 2009 року за період 2017-2019 роки та розірвати договір оренди землі від 01 січня 2009 року, укладений між ОСОБА_2 та СТОВ «Воскобійники» щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Бірківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, площею 4, 6477 га ріллі, кадастровий номер: 5321381000:00:005:0032.

Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 19 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 24 травня 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто зі СТОВ «Воскобійники» на користь ОСОБА_1 заборгованість

з орендної плати за договором оренди землі від 01 січня 2009 року в сумі

8 797, 32 грн, як орендну плату за 2017 рік.

Розірвано договір оренди землі від 01 січня 2009 року, укладений між ОСОБА_2 та СТОВ «Воскобійники» відносно земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4, 6477 га ріллі, кадастровий номер: 5321381000:00:005:0032, що розташована на території Бірківської сільської Ради Зіньківського району Полтавської області, зареєстрований

14 жовтня 2009 року у Зіньківському відділі Полтавської регіональної

філії державного підприємства «Центр державного земельного

кадастру» та припинено обтяження речових прав на нерухоме майно

за СТОВ «Воскобійники», що виникло на підставі такого договору оренди землі від 01 січня 2009 року.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.

22 червня 2021 року до Верховного Суду СТОВ «Воскобійники» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 19 лютого 2021 року та постанову

Полтавського апеляційного суду від 24 травня 2021 року і ухвалити

нове судове рішення, яким у задоволенні позову щодо дострокового розірвання договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_2

та СТОВ «Воскобійники» 01 січня 2009 року, відмовити за безпідставністю.

Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно

до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову

у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі,

що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках -

на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень

та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах

та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених

у цій же статті ЦПК України.

Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти дотриманню розумного строку розгляду справи, а також визначеності й стабільності у цивільних правовідносинах.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах

про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою,

яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову

у позовах про розірвання договору оренди визначається сукупністю платежів за користування майном протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.

Ціна позову у цій справі станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270, 00 грн х 100 = 227 000, 00 грн).

Отже, справа, на судові рішення у якій подана касаційна скарга, відноситься до категорії малозначних в силу вимог процесуального закону, які відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.

Касаційна скарга не містить прямих посилань на наявність обставин,

які передбачені підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі

не встановлено. При цьому враховано ціну позову, зміст правовідносин сторін, значення результату розгляду справи для сторін та суспільства,

а також доводи касаційної скарги, які значною мірою зводяться

до необхідності встановлення обставин виконання зобов`язань з оплати орендної плати за договором оренди землі, що у відповідності до частини першої статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки СТОВ «Воскобійники» подало касаційну скаргу на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню,

у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частинами шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Воскобійники на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 19 лютого 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду

від 24 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Воскобійники» про стягнення заборгованості по орендній платі за землю

та розірвання договору оренди землі - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович