Справа № 2-А-401/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2010 року Центрально-Міський районний суд   міста   Кривого Рогу у складі:

головуючого - судді Черкасенко Т.Г.,

при секретарі – Курєпіна Н.В,

за участю:

позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2   до інспектора відділення адміністративної практики ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу Коркач Руслану Володимировичу, третя особа: Державна автомобільна інспекція Дніпропетровської області про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до інспектора відділення адміністративної практики ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу Коркач Руслану Володимировичу, третя особа: Державна автомобільна інспекція Дніпропетровської області про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення , мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 20 січня 2009 року інспектором   відділення адміністративної практики ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу Коркач Р. В.   було винесено постанову про накладання адміністративного стягнення АЕ № 163623  про порушення Правил дорожнього руху України, а саме зупинки в зоні дії заборонного дорожнього знаку 3.34 (зупинка заборонена) та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

 Позивач  вважає дії інспектора  Коркач Р. В.  неправомірними, а постанову АЕ № 163623 про накладання адміністративного стягнення необґрунтованою оскільки прилад, яким проводилась фіксація порушення ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер, а отже, відповідно до ст. 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення фіксація та заочне винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення відносно власника транспортного засобу можливе тільки тоді, коли порушення зафіксовано спеціальними технічними засобами, які працюють в автоматичному режимі, тобто без участі співробітника ДАІ.

 Крім того, протокол про адміністративне правопорушення  не складався. Постанова АЕ № 163623 в якості доказів містить  роздруковане зображення автомобіля, з якого не можливо встановити, що автомобіль зупинився саме в зоні дії знаку 3.34.

 Постанова АЕ № 163623 не містить посилання на відповідний сертифікат або позитивний висновок державної експертизи у сфері захисту інформації.

  У постанові не зазначено, якою саме посадовою особою було зафіксовані дії, які містять ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КоАП України, та на якому відрізку маршруту патрулювання вказані дії були зафіксовані з посиланням на відповідні докази.

 У постанові взагалі не зазначено, яка саме посадова особа Відділу державної автоінспекції м. Кривого Рогу здійснювала фіксацію правопорушення, а тому неможливо встановити маршрут патрулювання (пост) та чи склала посадова особа Відділу державної автоінспекції УМВС України залік з правил застосування спеціального технічного засобу.

Позивач в своїй заяві зазначила, що він  отримав постанову тільки   4 березня 2009, що є порушенням ч. 1 ст. 285 КоАП України, таким чином  він був позбавлена можливості скористатися правом на оскарження постанови про накладання адміністративного стягнення, передбаченого ст. 287 КоАП України, оскільки ст. 289 КоАП України встановлює, що постанову про накладання адміністративного стягнення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня її винесення.

    Таким чином, позичач вважає дії інспектора Коркач Р.В. по накладанню адміністративного стягнення неправомірними, а постанову про накладання адміністративного стягнення не обґрунтованою та незаконною и просить суд поновити строк на оскарження постанови  про накладання адміністративного стягнення , визнати дії інспектора Коркач Р.В.   по накладанню адміністративного стягнення неправомірними та скасувати Постанову про накладання адміністративного стягнення АЕ №163623.

    В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі.

    Відповідач також в судове засідання не з.явився, надав суду заяву в якій просив розглядати справу за його відсутності та застосувати наслідки порушення строку звернення до суду згідно ст.. 289 КУпАП України.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов доведений та підлягає повному задоволенню.

Як вбачається із  заяви позивача, а також письмових доказів (постанови та фотографії) 20 січня 2010 року відповідачем було винесено постанову в якій зазначено, що 14 грудня 2009 року в 8 годин 44 хвилини водій, керуючи автомобілем ВАЗ 21011 державний номер НОМЕР_1,  в м. Кривому Розі на вул. Пушкіна здійснив зупинку в зоні дії заборонного дорожнього знаку 3.34 (зупинка заборонена) та на ОСОБА_2. накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

 Згідно заяви позивача, печатки поштамту центру поштового зв.язку № 69 на коверті,   3 березня 2010 року позивач отримав лист з копією постанови і відповідач не надав суду будь-яких доказів, що вказана копія постанови направлена позивачу в установлені законом строки.

Згідно вимог статті 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачу було запропоновано надати суду всі докази правомірності своїх дій, однак ніяких доказів ним надано не було.

Як вбачається із дослідженої судом постанови, з допомогою фотофіксації було зафіксовано зупинку в зоні дії заборонного дорожнього знаку 3.34 (зупинка заборонена).

Суду взагалі не надано відповідачем належних доказів про те, що водій автомобіля „ВАЗ 21011” державний номер НОМЕР_1 дійсно зупинився в зоні дії забороненого дорожнього знаку 3.34 ( зупинка заборонена). Встановити місце фото фіксації з наданої до постанови фотографії неможливо.

Також не надано будь-яких доказів правомірності використання працівниками ДАІ приладу вимірювання швидкості – хто із працівників, на якій ділянці дороги його використовував, чи мав працівник ДАІ відповідні повноваження на використання приладу, чи був прилад належним чином повірений, не зазначено в постанові взагалі який прилад використовувався.

З огляду на вищевикладене оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

В судовому засіданні встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом в десятиденний строк з часу отримання копії постанови, оскільки відповідачем не надано суду будь-яких доказів в підтвердження факту вручення копії постанови позивачу.

Оскільки, як вважає суд,  позивачем строк на оскарження постанови пропущено з поважних причин, цей строк має бути поновлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 99, 100, 158-163 КАС України, ст.. ст.. 247, 288, 289, 293 КУпАП суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2   до інспектора відділення адміністративної практики ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу Коркач Руслану Володимировичу, третя особа: Державна автомобільна інспекція Дніпропетровської області про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення,  задовольнити.

Поновити ОСОБА_2 строк на оскарження постанови № АЕ 163623 від 20 січня   2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності.

Визнати неправомірною та скасувати постанову №  АЕ 163623 від 20 січня   2010  року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП і скоєне ОСОБА_2, винесену інспектором відділення адміністративної практики ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу Коркач Русланом Володимировичем,  закривши провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Про апеляційне оскарження рішення суду спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                 Т.Г.Черкасенко