25.06.21

Справа № 635/4949/20

Провадження № 2/635/1110/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року смт. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Назаренко О.В.,

за участі секретаря - Поліванової І.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Куц К.К. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Жовтневе лісове господарство» про поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Жовтневе лісове господарство» та просить визнати наказ державного підприємства «Жовтневе лісове господарство» від 15 липня 2020 року №749-К про припинення трудового договору (контракту) незаконним та таким, що підлягає скасуванню з моменту його видання; поновити ОСОБА_1 на роботі у державному підприємстві «Жовтневе лісове господарство» на посаді провідного юрисконсульта державного підприємства «Жовтневе лісове господарство» з 16 липня 2020 року; стягнути з державного підприємства «Жовтневе лісове господарство» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період вимушеного прогулу з 16 липня 2020 року по день прийняття судом рішення у справі по суті.

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 14 грудня 2015 року він був прийнятий на посаду провідного юрисконсульта державного підприємства «Жовтневе лісове господарство». Під час праці ним завжди чесно і сумлінно виконувалися власні посадові обов`язки, визначені посадовою інструкцією, а також з його боку не було допущено будь-яких порушень трудової та виконавчої дисципліни. 15 липня 2020 року відповідач наказом № 479-К від 14.07.2020р. про припинення трудового договору (контракту) звільнив його з посади провідного юрисконсульта на підставі п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України, із зазначенням підстав наказ від 15.04.2020 № 68 «Про реформування, оптимізацію виробництва і управління підприємством», наказ від 07.05.2020 № 90 «Про скорочення чисельності працівників ДП «Жовтневий лісгосп», протокол засідання профспілкової організації ДП «Жовтневий лісгосп» від 05.06.2020 № 22.Позивач вважає своє звільнення безпідставним та прийнятим всупереч вимогам КЗпП України та законодавства України, посилаючись на наступне. 15.04.2020 року відповідач видав наказ № 68 «Про реформування, оптимізацію виробництва і управління підприємством», яким розпорядився скоротити посаду провідного юрисконсульта, яку займав позивач. Обґрунтуванням прийнятого рішення в наказі № 68 визначене наступне: «Введення в Україні карантину згідно Постанови КМУ № 211 від 11.03.2020р. та Постанов №239 від 25.03.2020 і № 291 від 22.04.2020р. про його продовження, значно погіршує фінансовий стан підприємства...». Позивач зазначає, що виходячи зі змісту наведеного наказу складається враження про те, що відповідач на час видання наказу вже був обізнаний рішенням кабінету міністрів України про подовження мір карантину, інакше яким чином можливо пояснити наявність у наказі від 15.04.2020р. посилання на Постанову КМУ від 22.04.2020р. № 291, текст якої був офіційно оприлюднений у газеті «Урядовий кур`єр» № 77 від 23.04.2020р., тобто лише через тиждень після видання наказу № 68 відповідачем. Про технічну помилку у даному випадку не має бути мови, так як у наказі зазначений реально прийнятий через тиждень нормативний акт з зазначенням його номеру та дати прийняття. На думку позивача це вказує на той факт, що відповідач видав наказ, який був умисно спрямований на порушення конституційних прав і свобод його особисто як людини і громадянина, що робить його нікчемним. Позивач зазначає, що недійсність наказу № 68 від 15.04.2020 (в розумінні статті 216 ЦК України) підтверджується тим, що наказ підписаний не уповноваженою особою відповідача. Підписантом наказу є виконуючий обов`язки директора ОСОБА_3 , який обіймає посаду головного інженера. Згідно Статуту ДП «Жовтневе лісове господарство» пунктом 8.5 встановлено, що на період відсутності директора тимчасове виконання обов`язків керівника Підприємства покладаються на головного лісничого, а в разі його відсутності - на головного інженера згідно з наказом. На час видання наказу № 68 від 15.04.2020 у відповідача обов`язки головного лісничого виконував ОСОБА_4 , який на той час не перебував ані у відпустці, ані у відрядженні, ані на лікарняному. Таким чином. відповідач, в порушення Статуту призначив виконуючим обов`язки директора підприємства особу, яка не мала для цього юридичних повноважень. 07 травня 2020 року, на підставі нікчемного наказу № 68 від 15.04.2020 року, відповідач в особі директора ДП «Жовтневе лісове господарство» Чагаровського Р.Л., юридичні повноваження якого не підтверджуються Мінюстом, видає новий наказ № 90 «Про скорочення чисельності працівників ДП «Жовтневий лісгосп». Враховуючи той факт, що відповідачем були видані недійсні накази про скорочення чисельності працівників, ним було грубо порушено вимоги КЗпП України з цього питання, а саме статтю 49-2, щодо порядку вивільнення працівників. Незважаючи на грубе порушення норм трудового законодавства України відповідач видає 14.07.2020 року наказ № 749-К «Про припинення трудового договору» з позивачем, на підставі недійсних наказів № 68 від 15.04.2020 року та № 90 від 07.05.2020 року. Позивач вказує, що прийняте відповідачем рішення про звільнення з роботи позивача, на підставі незаконного наказу про скорочення чисельності працівників, є прямим порушенням його конституційних прав на працю. Також зазначає, що відповідачем не було прийнято жодних кроків направлених на збереження робочих місць та уникнення звільнення робітників з роботи, під час економічної кризи у Державі. Жодного звернення до центру зайнятості Харківського району, на отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, з боку відповідача не направлялось. Таким чином у відповідача не було жодного наміру на дотримання конституційних прав робітників на працю та збереження робочих місць, тим більше під час карантинних обмежень та економічної кризи на тлі пандемії коронавірусу. Позивач зазначає, що посада провідного інженера з підготовки кадрів не підлягала скороченню, у зв`язку з чим він мав право претендувати на заняття цієї посади, як працівник, який має відповідні освіту та досвід оскільки більше 5-ти років працював у відділі, до якого входила зазначена посада. Відповідач всупереч вимог ч.2 ст. 40, ст.42 та ч.2 ст. 49 2 КЗпП України не провів будь-якого відбору серед працівників щодо наявності у них переважного права залишитись на роботі, які за своїм досвідом та освітою могли претендувати на посаду провідного інженера з підготовки кадрів. При цьому, відповідачем на підставі наказу від 26.05.2020 № 101 була створена на підприємстві атестаційна комісія, але вона взагалі не розглядала вищевказане питання. За вказаних обставин позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 19 серпня 2020 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Жовтневе лісове господарство» про поновлення на роботі. Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного провадження.

06 жовтня 2020 року надійшов відзив представника відповідача-адвоката Куц К.К. на позов, відповідно до якого просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ДП «Жовтневе лісове господарство» відмовити у повному обсязі, посилаючись на наступне. 15.04.2020 року Наказом № 68 директора ДП «Жовтневе лісове господарство» було прийнято рішення про реформування, оптимізацію виробництва і управління підприємством. Вказане: рішення обґрунтовано тим, що на час запровадження карантину відбулось істотне зменшення попиту на лісо продукцію, доходи від її реалізації зменшились більш ніж на 35% , що в свою чергу поставило ДП «Жовтневе лісове господарство» в скрутне матеріальне становище. Вказані обставини є умовою для реорганізації діяльності підприємства та оптимізації його управління. У відповідності до вказаного наказу відбулося ліквідування структурних підрозділів підприємства, їх злиття та реформування. Скороченню підлягала і посада провідного юрисконсульта. 07.05.2020 наказом № 90 директора ДП «Жовтневе лісове господарство» було скорочено чисельність працівників. Цим же наказом провідному інженеру ДП «Жовтневе лісове господарство» було доручено попередити працівників про їх скорочення та запропонувати усім працівникам перевести їх на вакантні посади.12.05.2020 позивач по справі був письмово попереджений про звільнення з займаної посади у зв`язку з скорочення. При цьому йому було запропоновані робота на підприємстві за посадами: рамник, верстатник, підсобний робітник переробних дільниць Валківського, Люботинського, Коломацького та Мерефянського лісництв. З жодною з наведених пропозицій позивач не погодився. 15.07.2020 року наказом 749-К позивача по справі було звільнено з роботи у зв`язку з скороченням чисельності працівників , згідно п.1 ст. 40 КЗпП України. Також представником відповідача зазначено щодо законності наказу №68 наступне: посилання позивача про те, що наказ № 68 «Про оптимізацію виробництва і управління підприємства» від 15.04.2020 є незаконним, через те що фактично був виданий не раніше 22.04.2020 року, що є порушенням процедури вивільнення працівників у зв`язку скороченням не відповідає дійсності. Вказаний наказ відповідно до книги реєстрації наказів був виданий та зареєстрований саме 15.04.2020 року. Посилання позивача, про те що в цьому наказі міститься відомості, які могли виникнути лише в майбутньому а саме Постанову КМУ № 291 від 22.04.2020 року, що свідчить про незаконність такого наказу є суб`єктивною позицією позивача. Вказаний наказ містить посилання на діючи нормативно правові акти. Необхідність скорочення на підприємстві була обґрунтовано не лише Постановою КМУ № 291, а запровадженням в державі з 11.03.2020 року карантину, що мало негативні економічні наслідки для відповідача. Вказані обставини є умовою для реорганізації діяльності підприємства та оптимізації його управління. Також є хибним посилання позивач і на те, що вказаний наказ від 15.04.2020 року голова профкому ДП « Жовтневе лісове господарство» отримала не раніше 22. 04.2020 року. Вказаний наказ був переданий голові профкому 15.04.2020 року, про що свідчить його реєстрація в цей же день, доказом чого є відмітка профкому на повідомленні про скорочення. Також представником відповідача стосовно відсутності законних повноважень у головного інженера ОСОБА_3 на підписання наказу №68 від 15.04.2020 року зазначено, що згідно до п. 8.5 Статуту ДП «Жовтневе лісове господарство», затвердженого Наказом Державного агентства лісових ресурсів України 05.12.2018 року на період відсутності директора тимчасове виконання обов`язків керівника підприємства покладається на головного лісничого, а в разі його відсутності на головного інженера згідно з наказом. Наказом № 324-К про надання відпустки директору ДП «Жовтневе лісове господарство» була надана відпустка з 15.04.2020 року по 24.04.2020 року. Цим же наказом виконання обов`язків директора покладено на ОСОБА_3 - головного інженера. Законність наказу № 324-К, яким ОСОБА_3 приступив до виконання обов`язків директора підприємства ні ким не спростовано. Позивач не ставить питання про скасування цього наказу. Отже твердження позивача, про те що наказ № 68 виданий в.о. директора ДП «Жовтневе лісове господарства» ОСОБА_3 є нікчемним, і не породжує будь яких юридично значимих наслідків, крім тих, що пов`язанні з його нікчемністю, є хибним. Звільнення позивача по справі відбулось з неухильним дотриманням діючого законодавства. Наказ про скорочення був виданий завчасно - за три місяці до фактичного звільнення позивача, позивач вчасно попереджений про своє звільнення, останньому пропонувалося залишитися працювати на підприємстві та зайняти вакантні посади.

19 жовтня 2020 року надійшла відповідь позивача на відзив, в якій позивач зазначає, що відповідач у своєму відзиві стверджує, що наказ від 15.04.2020 № 68 «Про реформування, оптимізацію виробництва і управління підприємством» був виданий та зареєстрований саме 15.04.2020, тому що він зареєстрований у книзі реєстрації наказів саме 15.04.2020. При цьому відповідач не надає пояснення факту наявності у тексті наказу від 15.04.2020 № 68 посилання на Постанову КМУ від 22.04.2020р. № 291, текст якої був офіційно оприлюднений у газеті «Урядовий кур`єр» № 77 від 23.04.2020р. Замість цього Відповідач намагається пояснити, що аргументи Позивача про незаконність наказу «є суб`єктивною позицією позивача». Але про яку суб`єктивну позицію Позивача може бути мова, коли існує об`єктивна реальність, а саме зазначення та посилання у тексті наказу Відповідача № 68, якій був виданий ніби то 15 квітня 2020 року, на Постанову КМУ № 291, яка була ухвалена лише 22 квітня 2020 року. Зазначає, що наявність реєстрації вказаного наказу у книзі реєстрації наказів відповідача не спростовує висновку про його фактичне видання після 22.04.2020, так як книга реєстрації наказів ведеться безпосередньо відповідачем, вона не відноситься до документів суворої звітності. Щодо відсутності повноважень особи на підписання наказу від 15.04.2020 №68 зазначає, що відповідач не надав жодного доказу про факт відсутності у цей період на підприємстві в.о. головного лісничого ОСОБА_4 та не зазначив у наказі №324-К про підстави покладення обов`язків директора на головного інженера ОСОБА_3 , у той час коли на підприємстві був в.о. головного лісничого. Вважає відзив відповідача на позову, наданий ним, є безпідставним та необгрунтованим.

В судовому засіданні позивач підтримав свій позов, надавши пояснення, аналогічні вищенаведеним.

Представник відповідача - адвокат Куц К.К. в судовому засіданні позов не визнав, з підстав, зазначених у відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини спавши, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить наступного. У судовому засіданні встановлено, що позивач працював у відповідача на посаді провідного юрисконсульта.

Наказом №68 від 15 квітня 2020 року «Про реформування, оптимизацію, виробництва і управління підприємством», зокрема ч. 3 Наказу прийнято рішення з 16.07.2020 року скоротити посади начальника відділу -1 посада, провідний юрисконсульт- 1 посада.

Наказом №90 від 07 травня 2020 року «Про скорочення чисельності працівників ДП «Жовтневе лісове господарство», згідно з наказом від 14.04.2020 №68 «Про реформування, оптимизацію, виробництва і управління підприємством», у відповідності до п. 1 ст. 40 і 49.2 КЗпП України, ст. 64 п. 3 Господарського кодексу України, та з метою вдосконалення організації виробництва і приведення до оптимального рівня чисельності працівників, наказано з 16 липня 2020 року скоротити посади і виключити їх зі штатного розпису: начальника відділу лісового господарства, начальника відділу охорони та захисту лісу, начальника відділу з кадрового забезпечення і юридично-організаційної роботи, провідного юрисконсульта, сторожів: апарату управління -1 посада, Бабаївське лісництво - 3 посади, Валківське лісництво - 3 посади, Водолазьке лісництво - 3 посади? Золочівське лісництво - 3 посади, Коломацьке лісництво - 1 посаду, Люботинське лісництво - 3 посади, Мерчанське лісництво - 3 посади, Рокитянське лісництво - 3 посади, водія автотранспортного засобу Бабаївського лісництва. Цим же наказом провідному інженеру ДП «Жовтневе лісове господарство» було доручено попередити працівників про їх скорочення та запропонувати усім працівникам перевести їх на вакантні посади.

З наданого суду Попередження від 12 травня 2020 року №495 «Про звільнення у зв`язку з реформуванням, оптимізацією виробництва і управління підприємством, вбачається, що провідного юрисконсульта ОСОБА_1 повідомлено про звільнення із займаної посади 15.07.2020 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку з тим, що посада провідного юрисконсульта, яку він займає, з 16.07.2020 підлягає скороченню (наказ від 15.04.2020 №68, наказ від 07.05.2020 №90). Водночас ОСОБА_1 запропоновано роботу за професіями: рамник, верстатник і підсобний робітник переробних дільниць Валківського, Люботинського, Коломацького та Мерефянського лісництв.

Згідно ст. 43.1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації;

Суду наданий Витяг із протоколу №22 від 05.06.2020 засідання Профспілкової організації Державного підприємства «Жовтневе лісове господарство», із якого вбачається, що постановлено згідно ст. 43.1 КЗпП України звільнення працівника, який не є членом профспілкової організації допускається без згоди профспілки -провідний юрисконсульт ОСОБА_1 .

Наказом № 749-К від 15 липня 2020 року про припинення трудового договору ОСОБА_1 було звільнено з посади провідного юрисконсульта у зв`язку зі скороченням чисельності працівників, згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України. Підстави звільнення :Наказ від 15.03.2020 №68 «Про реформування, оптимизацію, виробництва і управління підприємством», наказ від 07.05.2020 №90 «Про скорочення чисельності працівників ДП «Жовтневе лісове господарство», протокол засідання профспілкової організації ДП «Жовтневий лісгосп» від 05.06.2020 №22. Позивач із зазначеним наказом був ознайомлений 15.07.2020.

ОСОБА_1 вказує, що наказ про його звільнення є незаконним та безпідставним.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Підстави для розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу визначені ст. 40 КЗпП України.

Так, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України).

Згідно з вимогами ст.64 Господарського Кодексу України власник або уповноважений ним орган має право самостійно визначати штат та чисельність працівників, структуру підприємства. Таким правом він може скористатися у будь-який час, в т.м. враховуючи потреби виробництва, вносити відповідні зміни. Зміни, а також процедура звільнення працівників за вказаною підставою повинні бути здійснені в межах чинного законодавства.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленум Верховного Суду України, від 06.11.1992 року, № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Судовим розглядом встановлено, що адміністрацією Державного підприємства «Жовтневе лісове господарство» дотримані вимоги процедури звільнення працівника, передбачені чинним Кодексом Законів про працю України.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 12 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду (ст.. 13 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторін (ст. 81 ЦПК України).

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Позивачем ОСОБА_1 не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своєї позиції щодо незаконності наказу про його звільнення, в той час як представником відповідача Державне підприємство «Жовтневе лісове господарство» надані переконливі докази дотримання адміністрацією підприємства процедури звільнення ОСОБА_1 .

Враховуючи, що звільнення позивача відбулось із дотримання норм чинного законодавстві відсутні підстави для застосування положень ст. 235 КЗпП України.

Керуючись ст.ст.12,13,259,263-265,268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - повністю відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості, що не проголошуються:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ;

відповідач: Державне підприємство «Жовтневе лісове господарство», код ЄДРПОУ:00993165, юридична адреса Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Лесі Українки, 63,

З урахуванням вихідних днів, повний текст рішення складено 05 липня 2021 року.

Головуючий суддя: Назаренко О.В.