Справа № 991/4226/21

Провадження № 1-кс/991/4289/21

УХВАЛА

29 червня 2021 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Ногачевський В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Федорової А.В.,

особи, яка подала скаргу ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого детектива Національного антикорупційного бюро України Дзіся Є.В. від 11.06.2021 про закриття кримінального провадження № 52020000000000771 за ч. 1 ст. 364 Кримінального кодексу України.

(1) Зміст поданої скарги

22.06.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена скарга.

З її змісту вбачається, що у провадженні відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) перебуває на досудовому розслідуванні кримінальне провадження № 52020000000000771 від 24.12.2020 за ч. 1 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

11.06.2021 детектив НАБУ Дзісь Є.В. виніс постанову про закриття цього провадження.

Скаржник вважає постанову незаконною, невмотивованою та передчасною, вона не відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), а її зміст не відповідає фактичним обставинам справи.

Вказує, що детектив, перед тим як закрити кримінальне провадження не вчинив ряд обов`язкових слідчих і процесуальних дій, зокрема: не допитав його та інших свідків; не допитав фігуранта у провадженні; не провів одночасного допиту фігуранта із свідками і заявником; не дослідив і не надав правової оцінки фактам зазначеними в його заявах про вчинення кримінального правопорушення; не призначив судово-медичну експертизу за фактами отриманого ушкодження здоров`я.

Зазначає, що текст постанови містить протиріччя, оскільки в мотивувальній частині обґрунтовується відсутність складу злочину, а в резолютивній зазначено про відсутність події злочину.

У зв`язку з цим, ОСОБА_1 просить скасувати постанову про закриття кримінального провадження від 11.06.2021.

(2) Позиції учасників провадження

Особа, яка подала скаргу ОСОБА_1 у судовому засіданні скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав, викладених у ній, постанову про закриття кримінального провадження скасувати. Зазначив, що детектив повинен був внести до ЄРДР всі відомості, які зазначені в заяві про злочин, йому не повідомлено про початок досудового розслідування, не було вручено пам`ятку, не вчинено ряд необхідних слідчих дій. Постанова про відмову у визнанні його потерпілим та постанова про закриття цього кримінального провадження постановлені одночасно.

Детектив НАБУ Дзісь Є.В. у судове засідання не з`явився. Натомість, до суду надійшли його пояснення. Вказав, що за результатами досудового розслідування об`єднаного кримінального провадження № 52020000000000771 не встановлено жодних даних про будь-які зловживання з боку старшого детектива НАБУ ОСОБА_3 , а також спричинення істотної шкоди ОСОБА_1 . Досудовим розслідуванням встановлено, що оцінку правомірності дій ОСОБА_3 здійснено слідчими суддями Вищого антикорупційного суду під час розгляду скарг ОСОБА_1 , а також колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Процесуальні рішення ОСОБА_3 судами визнано такими, що належним чином вмотивовані та відповідають вимогам чинного кримінального процесуального законодавства України. Постанова про закриття кримінального провадження є належним чином вмотивована та відповідає вимогам ст. 110 КПК. У зв`язку з цим, просить відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 . Також, просив розглянути скаргу без його участі та врахувати його пояснення.

З урахуванням положень ч. 3 ст. 306 КПК слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності слідчого, рішення якого оскаржується, оскільки це не є перешкодою для її розгляду.

(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні скарги

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого про закриття кримінального провадження. У цьому випадку скарга може бути подана, зокрема, заявником.

Слідчим суддею встановлено, що відділом внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю на виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04.12.2020 за заявою ОСОБА_1 від 17.11.2020 вих. № 4037/17 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомості за № 52020000000000771 щодо можливого вчинення працівником Національного бюро кримінального правопорушення.

Окрім цього, на виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 21.01.2021 за заявою ОСОБА_1 від 23.12.2020 вих. № 4114/23 внесено до ЄРДР відомості за № 52021000000000055 щодо можливого вчинення працівником Національного бюро кримінального правопорушення.

Також, на виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 31.12.2020 (із виправленими ухвалою від 02.02.2021 описками) за заявою ОСОБА_1 від 23.12.2020 № 4115/23 внесено до ЄРДР відомості за № 52021000000000256 від 13.05.2021 щодо можливого вчинення працівником Національного бюро кримінального правопорушення.

Рішеннями процесуального керівника від 01.06.2021 вищевказані кримінальні провадження об`єднані в одне провадження, якому присвоєно № 52020000000000771.

За змістом доводів, викладених у заявах ОСОБА_1 старший детектив Національного бюро ОСОБА_3 прийняв неправомірні, на його думку, процесуальні рішення від 30.10.2020 про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальних провадженнях №№ 52020000000000229 та 52020000000000265, а також від 31.08.2020 про закриття кримінального провадження № 52019000000000350.

Також, йому заподіяно матеріальну шкоду на суму 700 000 гривень, а моральної - на 200 000 грн., разом на 900 000 грн.

Постановою старшого детектива НАБУ Дзіся Є.В. від 11.06.2021 об`єднане кримінальне провадження № 52020000000000771 за ч. 1 ст. 364 КК України закрите, у зв`язку з відсутністю в діяннях старшого детектива ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.

Зі змісту постанови вбачається наступне.

1) Згідно з протоколом огляду документів від 08.06.2021 постанову про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні № 52020000000000265 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, винесено старшим детективом Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю ОСОБА_3 30.10.2020.

За результатами проведеного в ході досудового розслідування огляду документів від 07.06.2021, а саме розміщених в Єдиному реєстрі судових рішень електронних копій рішень Вищого антикорупційного суду, Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду та у справі № 991/9186/20 за скаргами ОСОБА_1 на процесуальне рішення старшого детектива Національного бюро ОСОБА_3 від 30.10.2020 про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № 52020000000000265 встановлено таке.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.12.2020 у задоволенні вищевказаної скарги ОСОБА_1 було відмовлено. В ухвалі зазначено, що враховуючи той факт, що детективом НАБУ ОСОБА_3 було постановлено належним чином вмотивоване рішення про відмову у визнанні потерпілим, у слідчого судді відсутні підстави для скасування постанови від 30.10.2020 про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52020000000000265. Ухвалами Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14.01.2021 та Верховного суду від 28.01.2021 ОСОБА_1 було відмовлено у відкритті проваджень за його апеляційною та касаційною скаргами.

2) Відповідно до протоколу огляду документів від 08.06.2021 постанову про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні № 52020000000000229 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, винесено старшим детективом Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю ОСОБА_3 30.10.2020.

За результатами проведеного в ході досудового розслідування огляду документів від 16.03.2021, а саме розміщених в Єдиному реєстрі судових рішень електронних копій судових рішень Вищого антикорупційного суду, Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду та Верховного суду по справі № 991/9229/20 за скаргами ОСОБА_1 на процесуальне рішення старшого детектива Національного бюро ОСОБА_3 від 30.10.2020 про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № 52020000000000229 встановлено таке.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.12.2020 у задоволенні вищевказаної скарги ОСОБА_1 було відмовлено. В ухвалі зазначено, що враховуючи, що детективом НАБУ ОСОБА_3 було постановлено належним чином вмотивоване рішення про відмову у визнанні потерпілим, у слідчого судді відсутні підстави для скасування постанови від 30.10.2020 про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні № 52020000000000229. Ухвалами Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12.01.2021 та Верховного суду від 28.01.2021 у відкритті проваджень за апеляційною та касаційною скаргами ОСОБА_1 було відмовлено.

3) Згідно з протоколом огляду документів від 08.06.2021 постанову про закриття на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК кримінального провадження № 52019000000000350 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 170, ч. 2 ст. 256, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 382, ч. 3 ст. 382, ч. 1 ст. 396, ч. 1 ст. 396 КК України, винесено старшим детективом Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю ОСОБА_3 31.08.2020.

За результатами проведеного в ході досудового розслідування огляду документів від 28.01.2021, а саме розміщених в Єдиному реєстрі судових рішень електронних копій рішень Вищого антикорупційного суду, Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду та Верховного суду у справі № 991/7846/20 за скаргами ОСОБА_1 на постанову старшого детектива Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю ОСОБА_3 від 31.08.2020 про закриття кримінального провадження № 52019000000000350 встановлено таке.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.09.2020 у задоволенні вищевказаної скарги ОСОБА_1 було відмовлено. Згідно з ухвалою, постанова від 31.08.2020 про закриття кримінального провадження № 52019000000000350 постановлена у результаті здійснення належного та всебічного досудового розслідування, у задоволені скарги ОСОБА_1 про її скасування було відмовлено. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10.11.2020 вищевказану ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду залишено без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення. Згідно з ухвалою, колегія суддів, з матеріалів апеляційної скарги не вбачає ознак будь-яких кримінальних правопорушень в діях працівників Національного бюро, які б виправдовували подальше розслідування наведених у заявах ОСОБА_1 відомостей, ухвала слідчого судді про відмову у скасуванні постанови детектива про закриття кримінального провадження є законною та обґрунтованою, її було залишено в силі, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Ухвалою Верховного суду від 12.01.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10.11.2020 відповідно до вимог ч. 4 ст. 424 та п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК.

Детектив Дзісь Є.В. у своїй постанові про закриття кримінального провадження № 52020000000000771 вказує, що органом досудового розслідування встановлено, що зазначені у заявах ОСОБА_1 процесуальні рішення старшого детектива ОСОБА_3 у формі постанов від 30.10.2020 про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілим у кримінальних провадженнях №№ 52020000000000265, 52020000000000229, а також постанова від 31.08.2020 про закриття кримінального провадження № 52019000000000350, належним чином вмотивовані та відповідають вимогам чинного кримінального процесуального законодавства України щодо форми та змісту прийнятого процесуального рішення.

Щодо самого факту наявності в діях старшого детектива ОСОБА_3 складу кримінальних правопорушень орган досудового розслідування приходить до наступних висновків. Об`єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, утворюють дії із зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

У примітці до вказаної статті зазначено, що істотною шкодою вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що з урахуванням відповідних положень Податкового кодексу України та Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» становила 105 100 грн.

Оскільки в ході досудового розслідування не встановлено жодних даних про будь-які зловживання (у т.ч. з метою отримання неправомірної вигоди) з боку старшого детектива ОСОБА_3 під час прийняття процесуальних рішень, а ОСОБА_1 зазначеними діями не спричинено істотну шкоду, яка б мала матеріальний вираз у визначеному законом розмірі, наявні підстави констатувати відсутність складу будь-якого кримінального правопорушення.

Оцінюючи зібрані в ході досудового розслідування докази у їх взаємозв`язку, ґрунтуючись на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, слідство прийшло до висновку про відсутність в діяннях старшого детектива ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, у зв`язку з чим кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.

Підстави та порядок закриття кримінального провадження врегульовані ст. 284 КПК.

Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 284 КПК слідчий виносить постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9, 9-1 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.

Слідчий є учасником кримінального провадження, який уповноважений на прийняття рішення про закриття кримінального провадження, в якому жодній особі не повідомлялося про підозру, за наявності для цього визначених КПК підстав.

Детектив виніс оскаржувану постанову на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК. Цією нормою визначено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про дотримання детективом процесуального порядку закриття кримінального провадження.

Вимоги до постанови встановлені у ч. 5 ст. 110 КПК. Вона повинна складатися з 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

Перевіривши зміст постанови детектива від 11.06.2021 про закриття кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що ця постанова містить усі відомості (елементи), передбачені для такого процесуального рішення. Наведені детективом у постанові мотиви і обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя вважає достатніми для винесення постанови про закриття кримінального провадження.

Слідчий суддя з`ясовує питання про вмотивованість і обґрунтованість рішення детектива про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.

Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається за наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Змістом досудового розслідування є діяльність слідчого, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об`єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Головним засобом збирання доказів, а отже й основним засобом всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань, є проведення слідчих дій.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 223 КПК слідчими (розшуковими) є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для їх проведення є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Згідно з ч. 1 ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ст. 84 КПК).

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч. 2 ст. 9 КПК).

Орган досудового розслідування зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування (ч. 5 ст. 38 КПК).

Детектив Дзісь Є.В., приймаючи 11.06.2021 рішення про закриття кримінального провадження вжив необхідних дій для встановлення необхідних обставин для прийняття належного процесуального рішення.

Під час досудового розслідування детектив провів слідчі дії, які спрямовані на отримання (збирання) доказів щодо обставин, викладених заявником в заявах про вчинення кримінальних правопорушень.

Так, у кримінальному провадженні, зокрема проведено так дії:

-08.06.2021 складено протокол з додатками за результатами огляду копій окремих процесуальних документів, утворених в ході здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях №№ 52020000000000265 від 17.04.2020, 52020000000000229 від 30.03.2020 та 52019000000000350 від 25.04.2019, а саме: постанов про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілим від 30.10.2020 та постанови про закриття кримінального провадження від 31.08.2020, що були отримані під час ознайомлення із матеріалами вищевказаних кримінальних проваджень, наданих старшим детективом Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю ОСОБА_3 (службові записки від 22.01.2021 № 13/1816-13, від 17.03.2021 № 13/6184-13 та від 08.06.2021 № 13/13041-13) за результатами розгляду запиту (вимог) слідчого від 22.01.2021 № 13/1769-13, від 16.03.2021 № 13/6069-13 та від 03.06.2021 № 13/12772-13;

-28.01.2021 складено протокол з додатками за результатами огляду документів. Документи, які були предметом огляду, являються візуальним поданням на папері електронних документів, які розміщені в Єдиному реєстрі судових рішень, а саме - електронних копій судових рішень по кримінальній справі № 991/7846/20 за скаргами ОСОБА_1 : ухвали Вищого антикорупційного суду від 28.09.2020 - на 7 арк.; ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10.11.2020 - на 6 арк.; ухвали Верховного суду від 12.01.2021 про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою - на 2 арк;

-16.03.2021 складено протокол з додатками за результатами огляду документів. Документи, які були предметом огляду являються візуальним поданням на папері електронних документів, які розміщені в Єдиному реєстрі судових рішень, а саме - електронних копій судових рішень по справам №№ 991/9229/20 та 991/640/21 за скаргами ОСОБА_1 на процесуальні рішення старшого детектива Національного бюро ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52020000000000229 від 30.03.2020: ухвали Вищого антикорупційного суду від 01.10.2020 - на 6 арк.; ухвали Вищого антикорупційного суду від 10.12.2020 - на 5 арк.; ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12.01.2021 про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою - на 2 арк.; ухвали Верховного суду від 28.01.2021 про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою - на 2 арк.; ухвали Вищого антикорупційного суду від 11.02.2021 - на 9 арк.; ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04.03.2021 - на 4 арк.

-07.06.2021 складено протокол з додатками за результатами огляду документів. Документи, які були предметом огляду являються візуальним поданням на папері електронних документів, які розміщені в Єдиному реєстрі судових рішень, а саме - електронних копій судових рішень по справам №№ 991/9186/20 та 991/641/21 за скаргами ОСОБА_1 на процесуальні рішення старшого детектива Національного бюро ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52020000000000265 від 17.04.2020: ухвали Вищого антикорупційного суду від 08.12.2020 - на 5 арк.; ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14.01.2021 про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою - на 3 арк.; ухвали Верховного суду від 28.01.2021 про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою - на 2 арк.; ухвали Вищого антикорупційного суду від 11.02.2021 - на 10 арк.; ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13.04.2021 - на 7 арк.;

-08.06.2021 допитано свідка ОСОБА_3 . Під час проведення допиту свідка старший детектив Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю ОСОБА_3 відмовився давати показання щодо себе на підставі ст. 63 Конституції України та ст.ст. 18, 66 КПК, оскільки кримінальне провадження № 52020000000000771 від 24.12.2020 внесено до ЄРДР за заявами ОСОБА_1 стосовно можливих, на думку заявника, його неправомірних дій під час прийняття процесуальних рішень у кримінальних провадженнях №№ 52019000000000350, 52020000000000229 і 52020000000000265. Вважає, що доводи, викладені у заявах ОСОБА_1 , є безпідставними і наклепницькими, оскільки сам факт його незгоди з прийнятими ним процесуальними рішеннями не може свідчити про їх незаконність та кваліфікуватись як кримінальне правопорушення, так як має визначений законом порядок оскарження в межах контролю за законністю прийнятих рішень (з боку прокурора, суддівський контроль тощо). Водночас твердження ОСОБА_1 про вчинення злочинів усіма, хто прийняв законне рішення в межах повноважень, проте усупереч його бажанню, свідчить про наявність ознак кверулянства. Водночас повідомив, що упродовж 2019-2020 років дійсно здійснював досудове розслідування у кримінальних провадженнях №№ 52019000000000350, 52020000000000229 і 52020000000000265 за заявами ОСОБА_1 , внесених до ЄРДР на виконання ухвал слідчих суддів Солом`янського районного суду м. Києва та Вищого антикорупційного суду. До матеріалів вказаних кримінальних проваджень він раніше надав доступ та дозвіл на ознайомлення детективу службовими записками від 22.01.2021 № 13/1816-13, від 17.03.2021 № 13/6184-13 та від 08.06.2021 № 13/13041-13, з метою надання можливості органу досудового розслідування об`єктивно розібратися зі змістом та підставами прийняття ним процесуальних рішень і довести надуманий характер викладених ОСОБА_1 тверджень. Також ОСОБА_3 окремо зазначив, що кожне із прийнятих ним процесуальних рішень щодо відмови у визнанні ОСОБА_1 потерпілим та про подальше закриття кримінальних проваджень вже були предметом розгляду Вищого антикорупційного суду та вищих судових інстанцій. При цьому, усі його процесуальні рішення визнано законними та вмотивованими, а у задоволенні скарг ОСОБА_1 на відповідні постанови - відмовлено.

За результатами аналізу отриманої інформації, детективом не встановлено складу кримінального правопорушення.

Висновки детектива про відсутність даних про будь-які зловживання під час прийняття детективом ОСОБА_3 процесуальних рішень, і як наслідок спричинення ОСОБА_1 через такі дії істотної шкоди, яка б мала матеріальний вираз у визначеному законом розмірі, є вірними. Такі висновки підтверджуються в тому числі рішеннями судів різних інстанцій.

Взагалі, із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_1 фактично не згідний з прийнятими детективом, у межах його повноважень, процесуальними рішеннями. Проте ця незгода не повинна вирішуватися шляхом внесення відомостей до ЄРДР та проведення досудового слідства. Відповідні її механізми вирішення регламентовані кримінальним процесуальним законом, яким заявнику надано право на подання відповідних клопотань слідчому, прокурору та скарг до слідчого судді, чим він і скористався.

Отже, на переконання слідчого судді, матеріалами скарги та кримінального провадження жодним чином не підтверджується вчинення будь-якого кримінального правопорушення, а тому відсутня необхідність продовження проведення будь-яких слідчих дій, оскільки отриманими матеріалами вже підтверджено відсутність обов`язкових елементів складу злочинів, про які зазначається у заявах ОСОБА_1 .

Щодо доводів скаржника про невнесення до ЄРДР за його заявами № 4114/23, 4037/17, 4115/23 та за ухвалами жодної статті згідно з його заявами (ч. 1 ст. 365, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 382, ч. 1 ст. 396, ч. 2 ст. 256, ст. 170, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 27) слідчий суддя приходить до наступних висновків. Ухвалами слідчих суддів Солом`янського районного суду міста Києва від 04.12.2020, 21.01.2021, 31.12.2020 зобов`язано уповноважених осіб НАБУ внести відомості до ЄРДР за його заявами. При цьому, жодною ухвалою не було зобов`язано вносити детектива відомості до ЄРДР за конкретними статтями Особливої частини КК України. З ухвал вбачається, що такі вимоги заявника були предметом розгляду його скарг. Однак, слідчі судді зазначали про відсутність у них повноважень зобов`язувати НАБУ вносити відомості до ЄРДР за тими статтями КК України, що вказані в заявах ОСОБА_1 , і в цій частині відмовили у задоволенні його скарг. При цьому, питання кваліфікації кримінального правопорушення, відомості про яке внесено до реєстру, відноситься до виключної компетенції слідчого, прокурора (п. 5 ч. 5 ст.214 КПК). У зв`язку з цим, доводи скаржника щодо невнесення визначених ним в заявах статей КК України, а також неповідомлення прокурора САП про не підслідність цих кримінальних проваджень та не проведення досудового розслідування за визначеними у заявах статтями є необґрунтованими.

Доводи скаржника щодо невручення йому витягів з ЄРДР у кримінальних провадженнях спростовуються матеріалами. В них містяться листи старшого детектива Дзіся Є.В. від 24.12.2020, 02.02.2021, 13.05.2021 згідно з якими ОСОБА_1 повідомлено про внесення відомостей до ЄРДР кримінальних проваджень № 52020000000000771, № 52021000000000055, № 52021000000000256. До кожного з цих листів було додано витяг з ЄРДР. Кожен із витягів містив інформацію, зокрема, про слідчого (слідчих), який (які) здійснює (ють) досудове розслідування та прокурора (прокурорів), який (які) здійснює (ють) процесуальне керівництво. Більше того, слідчий суддя вважає, що саме по собі ненадання заявнику витягів з реєстру не може ставити під сумнів законність закриття кримінального провадження у разі очевидної відсутності складу кримінального правопорушення в діяннях, що розслідуються, відсутності достатніх відомостей, які виправдовують здійснення подальшого досудового розслідування.

Окрім цього, ОСОБА_1 у скарзі зазначає, що детектив не повідомив його про початок досудового розслідування у кожному кримінальному провадженні. Так, ч. 6 ст. 214 КПК передбачає, що слідчий невідкладно у письмовій формі повідомляє керівника органу прокуратури про початок досудового розслідування, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, передбачені частиною п`ятою цієї статті. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження детектив Дзісь Є.В. листами від 24.12.2020, 02.02.2021, 13.05.2021 повідомляв першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Грищука М.О. про початок досудового розслідування кожного з трьох кримінальних проваджень. Водночас, КПК не містить обов`язку повідомляти заявника про початок досудового розслідування.

Згідно з матеріалами кримінального провадження, ОСОБА_1 , під час досудового розслідування, неодноразово викликався повісткою для проведення допиту його в якості свідка. Зокрема, повісткою від 29.01.2021 на 05.02.2021, повістками від 16.03.2021 на 24.03.2021, повістками від 24.03.2021 на 01.04.2021, повістками від 18.05.2021 на 24.05.2021 та 25.05.2021, повісткою від 03.06.2021 на 09.06.2021. Не з`явився заявник жодного разу і з власної ініціативи до детектива для допиту, якщо вважав, що його показання можуть бути доказом вчинення працівником НАБУ кримінального правопорушення, хоча, як він стверджує, зацікавлений в розслідуванні повідомлених ним діянь. Тому його доводи щодо не здійснення його допиту, внаслідок невиконання ним же самим обов`язку з`явитися до детектива, є не обґрунтованими.

Доводи скаржника щодо недопиту фігуранта у провадженні, спростовуються протоколом від 08.06.2021, відповідно до якого, ОСОБА_3 допитано як свідка.

Слідчий суддя вважає невиправданим можливе здійснення допиту інших свідків, оскільки оцінені детективом та перевірені слідчим суддею матеріали кримінального провадження, в тому числі і самі заяви ОСОБА_1 , достатні для висновку про відсутність в діях детектива НАБУ ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, що виключає можливість продовження досудового розслідування та є підставою до негайного закриття кримінального провадження.

Доводи про суперечність резолютивної та мотивувальної частин постанови детектива щодо підстав закриття кримінального провадження не відповідають дійсності, оскільки в обох її частинах зазначено про його закриття у зв`язку з відсутністю в діяннях старшого детектива ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.

Таким чином, зазначені заявником в скарзі порушення не знайшли свого підтвердження під час розгляду скарги.

Враховуючи вказане, слідчий суддя вважає, що винесена детективом постанова від 11.06.2021 про закриття кримінального провадження відповідає завданням та засадам кримінального провадження, а наведене в ній мотивування є достатнім і релевантним прийнятому рішенню. У зв`язку з цим, відсутні підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:

- у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову старшого детектива Національного антикорупційного бюро України Дзіся Є.В. від 11.06.2021 про закриття кримінального провадження № 52020000000000771 за ч. 1 ст. 364 Кримінального кодексу України відмовити

На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга, яка подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали проголошено 05.07.2021 о 17:55 год.

Слідчий суддя В.В. Ногачевський