Справа № 362/3258/21

Провадження № 1-кп/362/565/21

ВИРОК

Іменем України

05.07.2021 м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді - О.В. Сухаревої,

за участю секретаря судового засідання - І.А. Лагути,

прокурора -Рудика Р.Ю.,

захисника - Сааді Р.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

потерпілого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021111310000618 від 09.05.2021 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровоград, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, що на утриманні нікого не має, з незакінченою вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

09.05.2021 близько 09 год. 30 хв., ОСОБА_1 спільно з наглядно знайомим ОСОБА_2 перебували у приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_3 , де вживали алкоголь.

Під час розмови між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, пов`язаних з побутовими питаннями, відбувся конфлікт, під час якого у ОСОБА_1 раптово виник злочинний протиправний умисел, направлений на спричинення ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень, не маючи умислу на позбавлення його життя, шляхом нанесення по тілу останнього ударів ножем.

Відразу після цього, реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно та свідомо, керуючись мотивом сварки, що ґрунтувалася на раптово виниклих особистих неприязних стосунках із ОСОБА_2 , з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, не маючи умислу на позбавлення його життя, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, взявши зі столу до руки ніж, наніс ним один удар в область грудної клітки зліва та один удар в область правого передпліччя ОСОБА_2 , із прикладанням сили, заподіявши останньому, згідно з висновком судово-медичного експерта, тілесні ушкодження у вигляді проникаючої рани грудної клітки зліва з ушкодженням міжреберної артерії та перикарда, лівобічного гемо-пневмотораксу, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, по критерію, як небезпечні для життя, а також рани правого передпліччя, яка відноситься до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Після закінчення досудового розслідування і до початку підготовчого судового засідання між прокурором Фастівської окружної прокуратури Київської області, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12021111310000618 від 09.05.2021, з одного боку, та обвинуваченим з іншого боку 05.07.2021 у присутності захисника Сааді Р.М. на підставі статей 468-470, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.

За умовами вказаної угоди про визнання винуватості, враховуючи те, що ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, щиро розкаявся, сторони погодилися на призначення йому покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді 5 років позбавлення волі, із звільненням ОСОБА_1 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.

Обвинувачений в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, визнав повністю, показав, що в обвинувальному акті описано вірно всі обставини, за яких він наніс тілесні ушкодження ОСОБА_2 , просив затвердити угоду про визнання винуватості.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, а саме: право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь . Також обвинувачений в повній мірі розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, а саме: обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України та відмову від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України ; характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим , вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Прокурор в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між ним та обвинуваченим.

Захисник не заперечував проти затвердження вказаної угоди про визнання винуватості.

Потерпілий також не заперечував проти затвердження угоди, підтвердив раніше надану прокурору письмову заяву щодо згоди на укладення угоди між прокурором та обвинуваченим.

Як вбачається із письмової згоди, потерпілий ОСОБА_2 не заперечує проти укладення угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором, не заперечує проти звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Збитки матеріального характеру, понесенні останнім на лікування в сумі 35000,00 грн., повністю відшкодовано обвинуваченим ОСОБА_1 , після направлення обвинувального акта до суду, а також частково відшкодована моральна шкода в сумі 5000,00 грн.; між потерпілим та обвинуваченим узгоджено розмір та порядок відшкодування моральної шкоди.

Розглядаючи питання про затвердження вказаної угоди про визнання винуватості, суд приходить до такого висновку.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право зокрема затвердити угоду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468, ч. 4 ст. 469 КПК України, угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженн щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Відповідно до вимог ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

На підставі пояснень обвинуваченого, прокурора, захисника, письмових матеріалів провадження суд в судовому засіданні переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд прийшов до висновку, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КК України, якзаподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, умови угоди відповідають вимогам КПК України, а саме: угода про визнання винуватості укладена у провадженні щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, потерпілий надав письмову згоду прокурору на укладення між ними угоди. Прокурором при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості враховано ступінь та характер сприяння обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього, те, що ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, щиро розкаявся, добровільно відшкодував завдану матеріальну шкоду потерпіломута частково відшкодував моральну шкоду; характер і тяжкість обвинувачення.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України, зокрема вона містить беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згоду обвинуваченого на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання угоди.

З огляду на викладене, а також те, що умови угоди відповідають інтересам суспільства; не порушують права, свободи чи інтереси потерпілого чи інших осіб; укладення угоди було добровільним; відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; наявні всі фактичні підстави для визнання винуватості, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про визнання винуватості із призначенням обвинуваченому узгодженої в угоді міри покарання.

Враховуючи наявність пом`якшуючих обставин, позитивну характеристику на ОСОБА_1 за місцем проживання, те, що він на обліках в лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі та звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України з покладенням обов`язків, передбачених статтею 76 КК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 11.05.2021 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 100, ст. 314, ст. 374, ст. ст. 468-469, ст. ст. 472-475 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 05.07.2021 між прокурором, який на підставі на ст. 37 КПК України здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12021111310000618 від 09.05.2021 за обвинуваченням ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання і встановити йому іспитовий строк в 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації по зміну місця проживання, роботи або навчання.

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази - ніж із слідами РБК, три ЛТ-48 зі слідами папілярних візерунків, дві ватні палички із змивами РБК, футболку із слідами РБК, змиви з правої та лівої руки ОСОБА_1 , зрізи нігтьових пластин з правої та лівої руки ОСОБА_1 , зразок букального епітелію ОСОБА_1 , зразок папілярних візерунків з правої та лівої руки ОСОБА_1 та зразок букального епітелію ОСОБА_2 , які передані на відповідальне зберігання до спеціально обладнаного приміщення Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області - знищити.

Іспитовий строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту проголошення вироку.

Скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 .

Звільнити ОСОБА_1 з-під варти негайно з зали судового засідання.

На підставі ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 09.05.2021по 05.07.2021 включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Сухарева О.В.