Справа №1-02-33,2010 р.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 лютого 2010 року .Миколаївський районний суд,Миколаївської області в складі:
головуючого-судді Нікітіної Ю.О.
при секретарі Кописєвій О.Л.
з участю прокурора Бовнегра С.В.
адвоката ОСОБА_1
потерпілих ОСОБА_2,ОСОБА_3,ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві кримінальну справу за звинуваченням
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уроженця м.Дніпропетровськ,українця,громадянина України,з середньою спеціальною освітою, одруженого,має на утриманні 1 неповнолітню дитину,не працюючого,мешканця м.Дніпропетровська,АДРЕСА_1,раніше не судимого
у вчиненні злочину,передбаченого ст.286 ч.3 КК України
в с т а н о в и в :
Підсудний ОСОБА_6,керуючи атомобілем TOYOTA – Land Cruiser державний реєстраційний номер НОМЕР_1 за дорученням, 13 травня 2006 року о 01 год.10 хв. рухався по сухому,чистому асфальтованому дорожньому покриттю автодороги М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ в напрямку з с.Нечаяне Миколаївського району,Миколаївської області.
В цей же час в тому ж напрямку рухався на мотоциклі “Мінськ” без державних реєстраційних номерів ОСОБА_4,перевозячи при цьому двох пасажирів.
На 116 км. + 350 м. автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ поблизу с.Половинки,Миколаївського району,Миколаївської області підсудний ОСОБА_6,порушуючи п.п.12.2, 12.3, 12.6 “г”Правил дорожнього руху України,рухаючись в попутному напрямку з мотоциклом “Мінськ”,проявив неуважність до навколишньої обстановки в темний час доби,т.т. в умовах недостатньої видимості , перевищив допустиму швидкість,яка повинна бути не більше 90 км/год., рухався з швидкістю 178 км.\год.
Наслідком таких порушень Правил дорожнього руху України стало зіткнення автомобіля під керуванням ОСОБА_6 з з мотоциклом “Мінськ”,яким керував ОСОБА_4. та загибель 2-х пасажирів мотоциклу ОСОБА_2 та ОСОБА_7
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 винним себе не визнав та пояснив,що
Порушуючи п.2.3 “б” та п.12.3 Правил дорожнього руху України, він відвернув увагу від управління транспортним засобом,не знизив швидкість при перешкоді руху у виді пішоходів ,які рухались по краю проїзджої частини дороги в результаті чого не об ' їхав їх не дивлячись на те,що мав таку можливість та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8,яка отримавши тяжкі тілесні ушкодження, померла.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_9 винним себе визнав повністю та суду пояснив,що дійсно вночі 25.07.2009 року на мотоциклі рухався по дорозі,а коли повернувся назад та відвернув увагу від руху , то наїхав на потерпілу.
Виновність підсудного у вчиненні злочину підтверджується слідуючими доказами.
Потерпіла ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила,що загибла ОСОБА_8 являється її донькою.25.07.2009 року вночі її онука та ще два невідомих їй чоловіки повідомили,що її доньку мотоциклом збив ОСОБА_9
Відповідно до протоколу огляду місця події та схеми до нього на а.с.3-7 працівники міліції оглянули місце події.
Протокол медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю (а.с.8) свідчить про те,що підсудний на момент вчинення злочину був тверезий.
За висновками експертизи на а.с.42-45 смерть ОСОБА_8настала від тупої травми тіла в вигляді відкритої черепно-мозкової травми,тупої травми поясничної області з відривом поясничної артерії від аорти,роздроблення лівої нирки та забрюшинної гематоми.
Вказані тілесні ушкодження утворились , не виключається, від виступаючих частин деталей мотоцикла.В своїй сукупності ,за ступенем тяжкості носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень наслідком яких настала смерть потерпілої.Провідним фактором явилась черепно-мозкова травма.
Таким чином,в судовому засіданні встановлено,що порушення підсудним п.п.2.3 “б” та 12.3 ПДР України знаходиться в прямому причинному зв ' язку з наставшими наслідками,а отже ОСОБА_11 керуючи транспортним засобом,порушив правила безпеки дорожнього руху ,що потягло за собою смерть потерпілої,т.т.вчинив злочин,передбачений ст.286 ч.2 КК України.
Вирішуючи питання відшкодувння моральної шкоди ,суд приймає до уваги те,що від вчиненого злочину потерпіла втратила близьку людину наслідком чого стало отримання нею тяжкої психологічної травми, а відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода,завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою,яка її завдала.
Призначаючи міру покарання підсудному,суд враховує його щиросерде каяття,позитивну характеристику,часткове відшкодування матеріальної шкоди,а також те,що він вчинив злочин в період іспитового строку та вважає,що його виправлення та перевиховання можливе за умов ізоляції його від суспільства.
Керуючись ст.ст.323,324 КПК України суд
п р и с у д и в :
ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочину,передбаченого ст.286 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортним засобами строком на 2 роки.
На підставі ст.71 КК України частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком та остаточно призначити йому 4 (чотири ) роки 2 (два місяці позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
Міру запобіжного заходу йому залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_10 відшкодування моральної шкоди в сумі 10 000 грн.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області протягом 15 днів.
Головуючий-суддя Ю.О.Нікітіна