ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________________

У Х В А Л А

05 липня 2021 р. Справа № 902/90/21

Господарський суд Вінницької області в складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Поцалюк Н.В., розглянувши в приміщенні суду матеріали у справі

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Право О.П." (вул.Пирогова, 76Б, офіс. 132, м. Вінниця, 21037; код ЄДРПОУ 42342719)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" (вул. Заводська, 1, с. Северинівка, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23126; код ЄДРПОУ 30870553)

про банкрутство

Представники сторін не з`явились

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа за заявою ТОВ "Юридична фірма "Право О.П." до ТОВ "Конкорд" про банкрутство.

Ухвалою від 03.03.2021 року, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Конкорд"; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Комлика І.С.; призначено попереднє засідання у даній справі.

05.03.2021 року на веб-сайті ВГСУ оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі № 902/90/21 про банкрутство ТОВ "Конкорд", встановлено строк на подання заяв кредиторів з вимогами до боржника - протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

06.04.2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 б/н від 31.03.2021 року (вх. № 01-36/293/21) про визнання додаткових кредиторських вимог в розмірі 9 600 000,00 грн.

Ухвалою від 08.04.2021 року вказану кредиторську заяву призначено до розгляду на 26.05.2021 року.

Ухвалою від 26.05.2021 року згадану кредиторську заяву призначено до розгляду на 05.07.2021 року.

В судове засідання 05.07.2021 року заявник, арбітражний керуючий та інші учасники провадження у даній справі повноважних представників не направили.

Натомість, 20.04.2021 року від арбітражного керуючого Комлика І.С. до суду надійшла відповідь № 02-35/1729 від 15.04.2021 року за результатами розгляду кредиторської заяви ОСОБА_1 , згідно якої кредиторські вимоги в розмірі 9 600 000,00 грн. боргу та 4 540,00 грн. судового збору визнаються у повному обсязі.

Суд, розглянувши кредиторську заяву ОСОБА_1 та дослідивши надані докази, встановив наступне.

За змістом заяви, 01.02.2020 року між ТОВ "Династія В.В." (покупець) та ОСОБА_1 (продавець) укладено договір купівлі-продажу права вимоги.

Згідно п. 1.1. договору, продавець передає у власність покупцеві право вимоги за кредитним договором №25/11KL від 21.02.2011 року та додаткових угод до нього, вартістю 9 600 000,00 грн.

Відповідно до акту звіряння розрахунків, станом на 01.10.2020 рік заборгованість ТОВ "Династія В.В." за договором купівлі-продажу права вимоги б/н від 01.02.2020 року перед ОСОБА_1 складає 9 600 000,00 грн.

20.11.2020 року рішенням Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/22183/20 стягнуто з ТОВ "Династія В.В." на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 9 600 000,00 грн. та у відшкодування витрат із сплати судового збору 10 510,00 грн.

30.12.2020 року Вінницьким міським судом Вінницької області видано виконавчий лист про стягнення боргу в розмірі 9 600 000,00 грн. за вищезазначеним рішенням від 20.11.2020 року.

Так, при розгляді Вінницьким міським судом справи № 127/22183/20 було встановлено, що 01.02.2020 року між ОСОБА_1 як цесіонарієм та ТОВ "Династія В.В." як цедентом було укладено договір відступлення права вимоги за Кредитним договором № 25/11-KL від 21.02.2011 року та додаткових угод до нього вартістю 9 600 000,00 грн. та в цей же день підписано акт приймання-передачі права вимоги, а також передано право розпоряджатися нерухомим майном, зазначеним в іпотечних договорах та договорах застави майна, укладених в якості забезпечення зобов`язання за Кредитним договором №25/11- KL від 21.02.2011 року та додаткових угод до нього.

Відповідно до пунктів 1.1., 2.1., 4.1, 4.2. договору купівлі-продажу права вимоги на умовах, викладених в договорі, цедент передав цесіонарію право вимоги на нерухоме та рухоме майно за іпотечними договорами, укладеними між ПАТ "Златобанк" та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а цесіонарій прийняв передані цедентом права вимоги та зобов`язався сплатити цеденту ціну відступлення.

Пунктом 1.2 договору сторони договору визначили, що право вимоги це всі права вимоги продавця до покупця за договором купівлі-продажу на дату відступлення права вимоги, включаючи всі права вимоги та способи захисту прав, які доступні продавцю у якості кредитора, щодо стягнення суми боргу.

Також пунктом 1.3 та пунктом 1.4 договору відступлення цедентом та цесіонарієм визначено, що "Дата відступлення" це день підписання сторонами, а "Борг" сума грошових коштів, належна до сплати та не сплачена покупцем продавцю за договором купівлі-продажу права вимоги.

01.02.2020 року на підставі договору відступлення позивач набув право вимоги за кредитним договором №25/11-КL від 21.02.2011 р. та додаткових угод до нього вартістю 9 600 000 грн.

Пунктом 1.1 договору купівлі-продажу права вимоги сторони погодили, що продаж вчиняється за ціною 9 600 000,00 грн.

Відповідно до підпункту 3.1.1. договору продавець має право на своєчасну оплату ціни предмету договору з боку покупця, у розмірі та порядку визначеному договором.

Відповідно до пункту 4.2 договору купівлі-продажу ціна купівлі-продажу права вимоги вказана в пункті 1.1. договору купівлі-продажу права вимоги, підлягає сплаті покупцем продавцеві у строк до 01.05.2020 р.

Проте, станом на час вирішення справи покупець не виконав взятих зобов`язань та не перерахував продавцю кошти за договором купівлі-продажу права вимоги.

Неналежне виконання покупцем умов договору купівлі-продажу доведено складеним та підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків від 01.10.2020 року, вимогою ОСОБА_1 від 01.09.2020 року.

Станом на дату звернення з цим позовом до суду у ТОВ "Династія В.В." наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 9 600 000,00 грн.

05.01.2021 року постановою ВП №64038855 приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука В.В. відкрито виконавче провадження про стягнення боргу з ТОВ "Династія В.В." на користь ОСОБА_1 в розмірі 9 600 000,00 грн та відшкодування витрат зі сплати судового збору в розмірі 10 510,00 грн.

При цьому, згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, вказане рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20.11.2020 року залишено в силі постановою Вінницького апеляційного суду від 23.03.2021 року.

Крім того, як вбачається зі змісту кредиторської заяви та доданих до неї доказів, 21.02.2020 року між ТОВ "Конкорд" (поручитель) та ОСОБА_1 (кредитор) укладено договір поруки, за змістом якого поручитель поручається перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Династія В.В.", надалі за текстом боржник, свого обов`язку за договором купівлі-продажу права вимоги, укладеним 01.02.2019 року між кредитором і боржником.

Поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником свого обов`язку в повному обсязі і відповідає перед кредитором за порушення зазначеного зобов`язання боржником.

Вищезазначений договір купівлі-продажу права вимоги від 01.02.2020 року б/н передбачає виконання зобов`язання боржником до 01.05.2020 року.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Згідно п. 8 договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до моменту повного виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу, вказаним в п. 4.1, 4.2 даного договору, або до настання одного з випадків, передбачених п. 6 даного договору.

Враховуючи викладене, заявник просить суд визнати грошові вимоги до боржника в розмірі 9 600 000,00 грн. та включити відповідні грошові вимоги кредитора до реєстру вимог кредиторів.

На підтвердження обставин, викладених у кредиторській заяві, заявником додано відповідні докази.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як зазначено раніше, 01.02.2020 року між ТОВ "Династія В.В." (покупець) та ОСОБА_1 (продавець) укладено договір купівлі-продажу права вимоги, за умовами якого продавець передає у власність покупцеві право вимоги за кредитним договором №25/11KL від 21.02.2011 року та додаткових угод до нього, вартістю 9 600 000,00 грн.

21.02.2020 року між ТОВ "Конкорд" (поручитель) та ОСОБА_1 (кредитор) укладено договір поруки, за змістом якого поручитель поручається перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Династія В.В.", надалі за текстом боржник, свого обов`язку за договором купівлі-продажу права вимоги, укладеним 01.02.2019 року між кредитором і боржником.

20.11.2020 року рішенням Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/22183/20, яке залишено в силі постановою Вінницького апеляційного суду від 23.03.2021 року., стягнуто з ТОВ "Династія В.В." на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 9 600 000,00 грн. та у відшкодування витрат із сплати судового збору 10 510,00 грн.

30.12.2020 року Вінницьким міським судом Вінницької області видано виконавчий лист про стягнення боргу в розмірі 9 600 000,00 грн. за вищезазначеним рішенням від 20.11.2020 року.

05.01.2021 року постановою ВП №64038855 приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука В.В. відкрито виконавче провадження про стягнення боргу з ТОВ "Династія В.В. на користь ОСОБА_1 в розмірі 9 600 000,00 грн та відшкодування витрат зі сплати судового збору в розмірі 10 510,00 грн.

Згідно ст.ст. 173,175 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема порукою (ст.546 ЦК України).

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель зобов`язується перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. (ст. 554 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

До поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, у тому числі й ті, що забезпечували його виконання (ст.556 Цивільного кодексу України).

Зі змісту зазначених норм випливає, що договір поруки не покладає на боржника якогось нового обов`язку, крім того, який він вже має перед кредитором по основному зобов`язанню, а лише створює ймовірність переходу прав та обов`язків останнього до поручителя у разі виконання ним зобов`язання, забезпеченого порукою.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України).

Приписами чинного законодавства не передбачено окремих умов, які сторони повинні визначити та погодити під час укладання договору поруки.

У разі укладення договору поруки, який забезпечує виконання одного зобов`язання, виникає самостійне зобов`язання, сторони якого (поручитель) перебувають у правовідносинах з боржником, і поручитель відповідає перед кредитором боржника в обсязі та відповідно до умов договору поруки, стороною якого він є.

За таких обставин кредитор, на підставі положень ст. 543 ЦК України, має право на свій розсуд вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

В даному випадку кредитор пред`явив вимогу до поручителя (боржника у справі про банкрутство), що не суперечить положенням ст. 543 ЦК України та умовам договору поруки від 21.02.2020 року.

Так, наявність заборгованості ТОВ "Династія В.В." перед ОСОБА_1 підтверджена рішенням Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/22183/20.

При цьому, виконання даного зобов`язання забезпечено шляхом укладення договору поруки від 21.02.2020 року, де боржник у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Конкорд" виступив поручителем.

За таких обставин, суд вважає, що боржник за договором - Товариство з обмеженою відповідальністю "Династія В.В." та поручитель, боржник у даній справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Конкорд" несуть відповідальність за порушення умов договору - солідарно, а заявник має право вимагати виконання обов`язку, зокрема від кожного з боржників, окремо.

Суд зазначає, що наявність самого судового рішення про стягнення з боржника за договором на користь кредитора заборгованості за договором не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення поруки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням, шляхом стягнення заборгованості з поручителя. Застосування кредитором іншого законного засобу для захисту свого порушеного та не поновленого боржником належним чином права не є подвійним стягненням заборгованості.

Станом на день розгляду даної кредиторської заяви, боржником у справі не надано доказів на підтвердження виконання зобов`язань перед кредитором чи в спростування заявлених вимог.

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Приписи ст. 1 КУзПБ передбачають, що грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 45 КУ з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи викладене, за наслідками розгляду вищевказаної заяви, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про визнання кредиторських вимог у справі №902/90/21 подана в межах строку встановленого КУ з процедур банкрутства, а тому заявлені кредиторські вимоги в сумі 9 600 000,00 грн. підтверджені належними письмовими доказами та підлягають визнанню у повному обсязі.

При цьому, суд наголошує, що заявлені кредиторські вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Конкорд" є конкурсними вимогами в розумінні ст. 1 КУ з процедур банкрутства (а не додатковими, як вказано у заяві), оскільки виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Також, підлягають визнанню вимоги кредитора у розмірі 4 540,00 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 45, 64 КУ з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 18, 73-76, 86, 234, 235, 236 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Задоволити заяву ОСОБА_1 б/н від 31.03.2021 року (вх.№ 01-36/293/21) про визнання кредиторських вимог у справі № 902/90/21, повністю.

2. Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд" (вул.Заводська, 1, с.Северинівка, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23126; код ЄДРПОУ 30870553) в розмірі 9 600 000,00 грн. (четверта черга задоволення) та 4 540,00 грн. витрат на сплату судового збору (перша черга задоволення).

3. Арбітражному керуючому (розпоряднику майна) Комлику І.С. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Конкорд".

4. Копію ухвали направити на відомі суду адреси електронної пошти: ТОВ "Юридична фірма "Право О.П." - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ТОВ "Конкорд" - konkordzavod@gmail.com ; арбітражного керуючого Комлика І.С. - ІНФОРМАЦІЯ_3 : ТОВ "Енерго Збут Транс" - office@ezt.org.ua , ПП "Інвест Альянс" - іnvest -2019@ukr.net.

Згідно ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала підписана суддею - 06.07.2021 року.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-256, підпункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - ОСОБА_4 - АДРЕСА_2 .

3 - ОСОБА_1 - АДРЕСА_1.