Справа № 1-50/07

ВИРОК

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Ковель                                                                                                          26 лютого 2007 року

Ковельський міськрайонний суд під головуванням

судді                                                              Панасюка С.Л.

за участю секретаря                                     Віндюк Н.І.

прокурора                                                    Маковецької І .В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ковелі справу про обвинувачення ОСОБА_1, уродженця с Озерно Ковельського району Волинської області, ІНФОРМАЦІЯ_4року народження, мешканця с Озерно Ковельського району Волинської області, українця, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, з середньою освітою, згідно ст. 55 КК України (1961 року) не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст.164 ч.1 КК України

Встановив :

Підсудний ОСОБА_1., згідно рішення Ковельського міського суду Волинської області від 19 листопада 1999 року зобов'язаний сплачувати в користь ОСОБА_2. аліменти на утримання дочки ОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, сина ОСОБА_4ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, дочки ОСОБА_5ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження в розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 02 серпня 1999 року і до досягнення дітьми повноліття. ОСОБА_1. злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), не працює, , нічого не робить для пошуку джерел доходів, з тим щоб виконати свій обов'язок. ОСОБА_1. неодноразово попереджувався державним виконавцем про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів, однак, цей захід не змінив його поведінки. Невиконання ОСОБА_1. своїх зобов'язань призвело до утворення заборгованості за період з 01 березня 2003 року по 31 грудня 2006 року по аліментах у розмірі 2545 грн.

ОСОБА_1. вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і показав, що у 1981 році одружився з ОСОБА_2. У шлюбі народилися дочки ОСОБА_3, ОСОБА_5, сини ОСОБА_4та ОСОБА_6. З нього стягуються аліменти на дітей. З 2003 року він не має постійного місця роботи, заробляє гроші на випадкових роботах і витрачає їх на власні потреби. Аліменти дружині не сплачує з березня 2003 року і не надає їй ніякої допомоги в утриманні дитини, хоча неодноразово попереджувався державним виконавцем про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів.

2

Зобов'язується погасити заборгованість і надалі сплачувати аліменти регулярно.

Вина підсудного, крім його власних показань, підтверджується такими доказами.

Згідно виконавчого листа від 16 листопада 1999 року , ОСОБА_1. зобов'язаний сплачувати в користь ОСОБА_2. аліменти на утримання дочки ОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, сина ОСОБА_4ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, дочки ОСОБА_5ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, сина ОСОБА_6ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження в розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 02 серпня 1999 року і до досягнення дітьми повноліття ( а. с. 8-9 ).

Потерпіла ОСОБА_2. показала, що у 1981 році вона одружилась з ОСОБА_1. У шлюбі народилися дочки ОСОБА_3, ОСОБА_5, сини ОСОБА_4та ОСОБА_6. Після розлучення з ОСОБА_1стягуються аліменти на дітей. З 2003 року він не має постійного місця роботи, заробляє гроші на випадкових роботах і витрачає їх на власні потреби. Аліменти не сплачує з березня 2003 року і не надає їй ніякої допомоги в утриманні дітей.

Згідно довідки ДВС у м. Ковелі та Ковельському районі № 3568/14 від 27 січня 2007 року заборгованість ОСОБА_1по аліментах за період з 01 березня 2003 року по 31 грудня 2006 року складає 2545 грн. ( а. с. 7 ).

ОСОБА_1. неодноразово попереджувався державним виконавцем про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів, однак, цей захід не змінив його поведінки ( а. с. 10-19 ).

Таким чином, підсудний ОСОБА_1. своїми умисними діями злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а отже, вчинив злочин, передбачений ст. 164 ч.1 КК України.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

До обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття.

Суд враховує також те, що підсудний виявив твердий намір погасити заборгованість і надалі сплачувати аліменти регулярно.

З врахуванням наведеного суд приходить до висновку, що виправлення підсудного можливе без ізоляції його від суспільства і щодо нього є підстави для застосування ст. 75 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.164 ч.1 КК України, призначивши йому покарання у виді обмеження волі   на  строк   1 (один)  рік.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає такі обов'язки:

3

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

повідомляти   органи   кримінально-виконавчої   системи   про   зміну   місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити щодо засудженого ОСОБА_1- попередню - підписку про невиїзд.

Вирок   може   бути   оскаржений   до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його