Номер провадження: 22-ц/813/2096/21

Номер справи місцевого суду: 522/12144/19

Головуючий у першій інстанції Донцова Д.Ю.

Доповідач Дришлюк А. І.

Категорія: 57

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2021 року        м.Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.,

при секретарі судового засідання Феленко В.В.,

розглянувши у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 25 жовтня 2019 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зобов`язання демонтувати самочинно збудовані конструкції, –

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2019 року до Приморського районного суду міста Одеси звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3 та просила суд зобов`язати ОСОБА_3 демонтувати дві конструкції для голубів, самочинно збудовані ним на даху сараю, розташованого в дворі будинку АДРЕСА_1 та заборонити ОСОБА_3 діяльність з розведення голубів, а також всіх інших видів птахів і тварин у спорудах, розташованих у дворі будинку АДРЕСА_1 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є її сусідом, який без погодження з позивачем та іншими сусідами самочинно розмістив дві споруди на даху сараю, які став використовувати для розведення голубів. Вказані споруди розміщені на відстані 2-х метрів від вікна кухні позивача, постійний галас, пух та запах завдають значних незручностей позивачу та її родині, у позивача алергія на пух птахів. Окрім того, як зазначила позивач, відповідачем порушено ветеринарно-санітарні вимоги утримання та розведення голубів.

25 жовтня 2019 року рішенням Приморського районного суду міста Одеси (головуючий – суддя Донцов Д.Ю.) в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зобов`язання демонтувати самочинно збудовані конструкції було відмовлено.

06 листопада 2019 року не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 подав через канцелярію Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу, на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 25 жовтня 2019 року. Апелянт вказує на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Також апелянт зазначає, що судом не було з`ясовано в повній мірі всіх обставин справи, не досліджено та не надано належної оцінки доказам. На думку апелянта, суд розглядав справу у порядку спрощеного провадження безпідставно тому, що справа виявилася складною та потребувала більшого часу для розгляду. Апелянт стверджує, що не мав можливості надати додаткові докази, а суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотань. В судовому засіданні відповідач не заперечував щодо збудованих ним двох конструкцій для голубів, зазначив, що тримає їх більше 15 років у дворі свого будинку, пояснив, що тримає близько 70 штук, очевидно від яких виникає шум та сморід. Відповідач пояснив тим, що ним було дотримано ветеринарно-санітарні вимоги щодо утримання голубів, регулярно проводить зчеплення та на підтвердження надав копії актів ЖСК «Фонтанський» від 18 червня 2019 року та від 30 липня 2019 року копію акту на проведення дератизації №6, копію акту на проведення дезінфекції №6 від 10 вересня 2019 року, але не надав доказів, що 15 років він утримує цих голубів з дотриманням усіх норм. У позивачки виникли розлади зі здоров`ям, як наслідок алергічної реакції на перо птиці, неодноразово зверталася до медичних закладів та копії медичних документів надала до суду першої інстанції. Як вважає апелянтка, такі обставини унеможливлюють нормальні умови проживання її та членів сім`ї у власній квартирі. Тому просить скасувати рішення Приморського районного суду міста Одеси від 25 жовтня 2019 року, стягнути з відповідача суму судового збору, сплаченого під час подачі позову та апеляційної скарги (а.с.93-99).

28 грудня 2019 року ОСОБА_3 подав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив, що ОСОБА_1 не надано ані у суді першої інстанції, ані до апеляційної скарги жодних належних доказів наявності обставин, на які вона посилається. Відповідач звертає увагу, що надані позивачкою кольорові фотознімки не є належними доказами, оскільки з них не можливо зробити однозначний висновок про обставини, зазначені у позовній заяві. На підставі наведено відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції без змін.

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 15, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам.

Представник позивача апеляційну скаргу підтримав. Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою на підтвердження порушення відповідачем Правил утримання голубів у м. Одесі, затверджених рішенням Одеської міської ради № 2476-V від 05.04.2008 року та ветеринарно-санітарних вимог не було надано належних, допустимих та достатніх доказів; позивачем не зазначено, які вимоги містобудівного законодавства та будівельних норм порушено відповідачем та фактично зазначає, що конструкції для утримання голубів є самочинним будівництвом. Окрім того, суд першої інстанції звернув увагу, що заявляючи вимогу щодо заборони відповідачу здійснювати діяльність з розведення птахів, позивачем жодним чином не доведено, що така діяльність здійснюється з порушенням вимог чинного законодавства та порушує права позивача. З наданої ж позивачем копії виписки із карти амбулаторного хворого від 07.06.2019 року, неможливо встановити, що алергічна реакція викликана саме у зв`язку з контактом з пером голубів.

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції та звертає увагу на наступне.

Фактичні обставини справи

З матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідач є сусідом позивача, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач є членом ГО «Асоціація голубників – любов і голуби», протягом більш як 15-ти років займається розведенням голубів та не заперечує той факт, що ним розміщено на даху сараю, розташованого в дворі будинку АДРЕСА_1 дві конструкції для утримання голубів.

В матеріалах справи наявне звернення ОСОБА_1 до голови Приморської районної адміністрації ОМР щодо виїзду для огляду самочинного об`єкта будівництва (голуб`ятні), збудованого ОСОБА_3 , складення акту, притягнення до відповідальності ОСОБА_3 , а також зобов`язання його демонтувати всі самочинно збудовані споруди для розведення голубів (а.с. 12). Крім того, ОСОБА_1 подавала скарги Начальникові ЖКС «Фонтанський» (а.с. 13,14), а також звернення директору департаменту економії (а.с. 16). Також матеріали справи містять фотофіксацію території (а.с. 15-24).

Відповідно до акту від 18.06.2019 року, складеного майстром з поточного ремонту та двома майстрами дільниці, який був затверджений начальником дільниці № 3 КП ЖКС «Фонтанський»: мешканцями квартири АДРЕСА_4 на даху свого підсобного приміщення встановлена клітка для голубів більш ніж 15 років тому, голуби знаходяться в закритій клітці (а.с. 45).

Відповідно до акту від 30.07.2019 року, складеного майстром з поточного ремонту та двома майстрами дільниці, який був затверджений начальником дільниці № 3 КП ЖКС «Фонтанський», а також підписаного мешканцями будинку (квартири АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 ): мешканцями квартири АДРЕСА_4 на даху свого підсобного приміщення встановлена клітка для голубів більш ніж 15 років тому, голуби знаходяться в закритій клітці та пройшли щеплення (довідки знаходяться у власника). Дворова територія прибирається, знаходиться в задовільному санітарному стані, що підтверджується мешканцями будинку (а.с. 46).

Також в матеріалах справи містяться акти № 6 від 10.06.2019 року на проведення дезінфекції та дератизації приміщення 30 кв.м. (а.с. 49,50).

Оцінка апеляційного суду

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами в процесі справи, відповідач ОСОБА_3 , який проживає в квартирі АДРЕСА_8 займається розведенням та утриманням голубів, які знаходяться в двох спорудах на даху сараю. В зв`язку з наведеним апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість ідентифікації збудованих на даху відповідача конструкцій для голубів.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що за положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін . Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Позивач, звертаючись до суду з позовом просила зобов`язати відповідача демонтувати дві конструкції для голубів, самочинно збудованих ним на даху сараю, а також заборонити відповідачу діяльність з розведення голубів, а також інших видів птахів і тварин в спорудах, розташованих у дворі будинку АДРЕСА_1 .

Разом з тим, в порушення вище вказаних положень процесуального законодавства, а також ст.ст. 77-80 ЦПК України, позивачка не надала до суду жодних доказів на підтвердження самочинного встановлення відповідачем вказаних конструкції для голубів, встановлення їх з порушенням державних будівельних норм тощо, а також не надала жодних доказів наявності підстав для заборони відповідачу здійснювати діяльність з розведення тварин (зокрема, жорстокого поводження з тваринами, порушення порядку контролю за захворюваністю тварин, епізоотичною ситуацією тощо). В зв`язку з наведеним, апеляційний суд відхиляє відповідні доводи апеляційної скарги.

Так само, апеляційний суд зауважує, що позивачка, звертаючись до суду з позовом, посилалась на наявність в неї алергічної реакції на перо птиці. На підтвердження своїх вимог позивачка надала до суду виписку з медичної карти амбулаторного хворого щодо наявності в неї алергічної реакції на пір`я птиці та «заключения терапевта-алерголога» міської лікарні №5 від 12.09.2019 року

Апеляційний суд зазначає, що надані позивачем-апелянтом матеріали медичних висновків не є належними та достатніми доказами в значенні ст.ст. 77-80 ЦПК України встановлення факту виникнення у позивачки алергічної реакції саме на пір`я та екскременти голубів, що утримує відповідач. При цьому, наведені у висновку рекомендації щодо виключення контакту з пір`ям та екскрементами птиць базуються на скаргах ОСОБА_1 , щодо виникнення «насморка, чихания, слезотечения, зуда в носу и глазах, отечности лица, зудящих высыпаниях» при контакті з пір`ям птиць, та не підтверджуються жодними лабораторними дослідженнями.

Разом з тим, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що за обставинами даної справи, позивач, звертаючись до суду з відповідним позовом, посилалась на те, що утримання голубів, розведенням яких займається відповідач, створює неприємний запах, пух та пір`я потрапляють до приміщення її квартири.

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження» особа, яка утримує домашню тварину, зобов`язана: забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, відповідно до вимог цього Закону; дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення, де утримується домашня тварина (місце постійного утримання), та норм співжиття. Правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування.

Питання розведення, утримання голубів регулюється Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України № від 100 від 19.12.2006 року, яким були затверджені Ветеринарно-санітарні вимоги утримання птиці в особистих селянських господарствах. Пункт 12 вказаних вимог визначає місце розведення голубів, порядок контролю за дотриманням санітарно-епідеміологічних вимог, наявністю інфекційних хвороб, а також щепленнями. Крім того, відповідні вимоги встановлені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 769 від 13.12.2012 року, яким були затверджені Ветеринарно-санітарні вимоги до утримання голубів.

Відповідно ж до п. 2.1. Рішення Одеської міської ради № 2476-V від 05.04.2008 року «Про затвердження правил утримання тварин у м. Одесі» (далі – Правила) утримання тварин не повинно порушувати права осіб, які мешкають поруч, шляхом утворення неприємних запахів, створення звукового та іншого впливу в порушення діючого санітарно-епідеміологічного законодавства.

Вказаними Правилами встановлено низку обов`язкових вимог для юридичних та фізичних осіб, які утримують голубів (далі - особи, що утримують голубів), лікарів ветеринарної медицини, у тому числі державних інспекторів ветеринарної медицини та уповноважених лікарів ветеринарної медицини, які здійснюють функції державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду в межах їх повноважень.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2.3. Правил домашніх тварин дозволяється утримувати у квартирах, де проживає кілька сімей, - лише за письмовою згодою всіх мешканців квартири. При цьому не дозволяється утримувати домашніх тварин у місцях загального користування.

За п. 2.6. Правил власникам тварин забороняється, зокрема, утримувати тварин у місцях загального користування (коридорах, підвалах, на сходових майданчиках, горищах, прибудинкових територіях тощо). Відповідно до п. 2.8. особа, яка утримує тварину, окрім обов`язків, передбачених п.п.1.2 та 2.1, зобов`язана дотримуватись санітарно-гігієнічних та інших норм експлуатації приміщення, де утримується тварина (місце постійного утримання), та норм співжиття (у випадку утримання тварини у жилому приміщенні); не допускати забруднення твариною квартири, приміщень, територій де вони утримуються, сходів, інших місць загального користування в будинках, дворах і на вулицях; прибирати екскременти тварини з подальшим видаленням до сміттєзбірників. Власники сільськогосподарських (продуктивних) тварин зобов`язані утримувати в чистоті приміщення для тварин та птиці, прилеглі до них території.

Отже, особа, яка виявила бажання утримувати домашніх тварин (в даному випадку - утримувати та розводити голубів), зобов`язана здійснювати таку діяльність відповідно до закону з дотриманням відповідних санітарно-епідеміологічних та ветеринарно-гігієнічних вимог, а також державних будівельних норм в частині розташування місць утримання голубів. При цьому, утримання та розведення тварин не повинно порушувати права інших осіб, які мешкають поруч. Порушення відповідних законодавчих норм тягне настання негативних наслідків.

Апеляційний суд приймає до уваги доводи апелянта, що акт від 30.07.2019 року, складений майстром з поточного ремонту та двома майстрами дільниці, який був затверджений начальником дільниці № 3 КП ЖКС «Фонтанський», відповідно до якого на даху свого підсобного приміщення ОСОБА_3 встановлена клітка для голубів більш ніж 15 років тому, голуби знаходяться в закритій клітці та пройшли щеплення (довідки знаходяться у власника). Дворова територія прибирається, знаходиться в задовільному санітарному стані, що підтверджується мешканцями будинку, не може вважатись допустимим доказом у розмінні ч.2 ст. 78 ЦПК України, зважаючи на відсутність доказів наявності у осіб, що проводили обстеження відповідного подвір`я, необхідної компетенції для винесення рішення про дотримання або недотримання відповідачем належних санітарних умов утримання голубів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.За ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 вказаної статті передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів. Разом з тим вказаний перелік не є вичерпним, що логічно випливає зі змісту частини 3 статті: суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Право на суд, яке відповідно до практики Європейський суду з прав людини, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутій проти Хорватії» (Kutit v Croatia), N 48778/99, пункт 25, ЕCHR 2002-II). Вказана позиція міститься в постанові Верховного Суду від 07.11.2018 року в справі № 305/1712/13-ц.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Одночасно, частина друга статті встановлює, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Разом з тим, виходячи з встановлених обставин справи слід погодитись з вимогою позивача про те, що захист її права повинен бути наданий на майбутнє. Тому, апеляційний суд в контексті встановлених обставин справи та на підставі ст. 5 ЦПК України, відповідно до положень діючого законодавства, в тому числі державних будівельних норм, ветеринарно-санітарних та санітарно-епідеміологічних вимог утримання домашніх тварин, з метою захисту та недопущення порушення прав та законних інтересів осіб, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково та застосувати інший спосіб захисту прав та законних інтересів, аніж визначений позивачем, який не буде суперечити суті та змісту позовних вимог, та зобов`язати ОСОБА_3 здійснювати діяльність з розведення і утримання голубів у порядку встановленому законодавствам, з дотриманням вимог добросусідства та дотриманням санітарних та технічних вимог.

Щодо інших доводів апеляційної скарги.

Посилання апелянтки на переглянуті нею записи відеокамер, які свідчать про те, що ніхто зі співробітників ЖКС, зазначених у прийнятому до уваги судом першої інстанції акті від 30.07.2019 року затверджений начальником дільниці №3 КП ЖКС «Фонтанський», не прибув та не обстежував реальний стан у подвір`ї, апеляційний суд відхиляє як такі, що у порушення вимог ст. 12, 76, 77, 80, 81 ЦПК України, зводяться до на нічим не підкріплених тверджень апелянтки.

Щодо посилань апелянтки на порушення судом першої інстанції встановлених ст. 275 ЦПК України строків розгляду справи у порідку спрощеного позовного провадження, апеляційний суд зазначає, що відповідні порушення не є такими, що мають наслідком обов`язкове скасування рішення суду, виходячи з вимог ст. 376 ЦПК України.

Інших обґрунтувань незаконності оскаржуваного судового рішення апеляційна скарга не містить.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та на підставі ст. 376 ЦПК України частково задовольняє апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції скасовує та ухвалює нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 25 жовтня 2019 року – скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Зобов`язати ОСОБА_3 здійснювати діяльність з розведення і утримання голубів у порядку встановленому законодавствам, з дотриманням вимог добросусідства та дотриманням санітарних та технічних вимог.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду                                А.І. Дришлюк

                                                                               Р.Д. Громік

                                                                       М.М. Драгомерецький

Дата складення повного тексту рішення 02 липня 2021 року.

Суддя Одеського апеляційного суду                                А.І. Дришлюк

03.06.2021 року                                                                 м. Одеса