Справа № 607/1775/15-к                                        Головуючий у 1 інстанції: Холява О.І.

Провадження № 11-кп/811/283/19                                Доповідач: Каблак П. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

       30 червня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі

головуючого судді: Каблака П.І.,

суддів: Урдюк Т.М., Галапаца І.І.,

з участю секретарів судового засідання: Щербая В.П., Термено О.А.,

прокурора: Сипеня В.М.,

виправданих: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників виправданих – адвокатів: Нужди Ф.Т., Карпи М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в режимі відеоконференції кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, непрацюючого, раніше судимого вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.02.2014 за ч. 1 ст. 307 КК України до позбавлення волі на строк 5 років з випробувальним терміном 2 роки 6 місяців, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.02.2011 за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 309 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 3 місяці, звільненого 01.08.2013 по відбуттю строку покарання,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України,

ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця та жителя АДРЕСА_3 , українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого,який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця та жителя АДРЕСА_4 , українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

       за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Тернопільської області Чайки Ігоря В`ячеславовича на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 лютого 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним вироком суду ОСОБА_3 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 306, ч. 3 ст. 307 КК України, та виправдано за недоведеністю вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 306, ч. 3 ст. 307 КК України; ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 306, ч. 3 ст. 307 КК України, та виправдано за недоведеністю вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 306, ч. 3 ст. 307 КК України; ОСОБА_4 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, та виправдано за недоведеністю вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України; ОСОБА_2 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, та виправдано за недоведеністю вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. Запобіжні заходи ОСОБА_3 , ОСОБА_1 ОСОБА_4 у виді тримання під вартою – скасовано та звільнено їх з-під варти в залі суду. Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.

Органом досудового розслідування виправдані обвинувачуються у тому, що на початку грудня 2013 року у ОСОБА_3 , який є наркотично залежною особою та обізнаним діяльністю у сфері незаконного обігу наркотичного засобу, виник злочинний намір, направлений на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичного засобу бупренорфін, з метою виручення від його реалізації грошових коштів. З цією метою ОСОБА_3 створив організовану групу, до якої увійшов сам як організатор, а також залучив виконавців - ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 . Вказана організована група діяла упродовж тривалого часу із чітким розподілом ролей між її учасниками. ОСОБА_3 як організатор керував діями організованої групи, даючи кожному її учаснику вказівки та розподіляючи ролі, з відома та з допомогою інших учасників організованої групи збирав грошові кошти у наркотично залежних осіб, які в подальшому використовував для закупівлі вказаного наркотичного засобу у вигляді таблеток «Субутекс», після закупівлі наркотичного засобу у невстановленої особи, передавав його співучасникам - ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 з метою його подальшої реалізації наркозалежним особам, займався пошуком осіб для подальшого збуту їм наркотичного засобу бупренорфін у вигляді таблеток «Субутекс», кошти, виручені від продажу наркотичних засобів, використовував для подальшої незаконної закупівлі наркотичних засобів. ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 як співвиконавці згідно розподілених ОСОБА_3 ролей займалися пошуком осіб для незаконного збуту їм наркотичного засобу бупренорфіну, а також самостійно або за вказівкою ОСОБА_3 незаконно збували вказаний наркотичний засіб наркотично залежним особам, а кошти, отримані від збуту, передавали ОСОБА_3 , який в подальшому їх використовував для закупівлі нової партії наркотичного засобу бупренорфіну.

Організована група діяла до вересня 2014 року, припинивши своє існування після затримання правоохоронними органами.

З метою перевірки даних про протиправну діяльність та в кінцевому результаті викриття протиправної діяльності організованої групи працівниками міліції було проведено у кожного її учасника оперативні закупки відповідно до ст. 271 КПК України та на підставі Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».

Зокрема, в ході проведеної працівниками міліції оперативної закупівлі наркотичного засобу, 05 вересня 2014 року, приблизно о 17:30 год., ОСОБА_3 , дотримуючись розробленого плану діяльності організованої групи, згідно із заздалегідь обумовленим розподілом ролей, разом із ОСОБА_1 , перебуваючи неподалік бару «Талісман», що на вул. Князя Василька в м. Теребовля Тернопільської області, маючи в наявності частину таблетки «Subutex», незаконно, з корисливою метою, діючи з відома всіх учасників організованої групи, повторно, незаконно збув ОСОБА_5 (анкетні дані змінено) за гроші в сумі 300 грн. частину таблетки білого кольору, яка згідно висновку експерта №2-734/14 від 11 вересня 2014 року містить бупренорфін, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, маса якого в частині таблетки становить 0,0024 грама. Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні збуту наркотичних засобів за 69 епізодами.

У ході проведеної працівниками міліції оперативної закупівлі наркотичного засобу 17 вересня 2014 року, приблизно о 15:00 год.,  ОСОБА_3 , дотримуючись розробленого плану діяльності організованої групи, згідно із заздалегідь обумовленим розподілом ролей, перебуваючи поблизу буд.  АДРЕСА_5 , маючи в наявності заздалегідь незаконно придбану у невстановленої слідством особи частину таблетки «Subutex», діючи з відома всіх учасників організованої групи, повторно, з корисливою метою, незаконно збув  ОСОБА_5  (анкетні дані змінено) за гроші в сумі 150 грн. та шість імітаційних таблеток лікарських засобів «Димедрол» та «Сонат» частину таблетки білого кольору, яка згідно висновку експерта №2-784/14 від 17 жовтня 2014 року містить бупренорфін, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, маса якого в частині таблетки становить 0,0018 грама. Крім того, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні збуту наркотичних засобів за 2 епізодами.

Також, у ході проведеної працівниками міліції оперативної закупівлі наркотичного засобу 26 серпня 2014 року, приблизно о 14:00 год.,  ОСОБА_2  дотримуючись розробленого плану діяльності організованої групи, згідно із заздалегідь обумовленим розподілом ролей, перебуваючи поблизу буд.  АДРЕСА_6 , маючи в наявності заздалегідь придбаний в  ОСОБА_1  наркотичний засіб бупренорфін, що міститься у вигляді таблетки «Subutex», діючи з відома всіх учасників організованої групи, повторно, з корисливою метою, незаконно збув  ОСОБА_6  (анкетні дані змінено) за гроші в сумі 650 грн. частину таблетки білого кольору, яка згідно висновку експерта №2-728/14 від 12 вересня 2014 року містить бупренорфін, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, маса якого в частині таблетки становить 0,0042 грама. Крім того, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні збуту наркотичних засобів за 5 епізодами.

Крім цього, в ході проведеної працівниками міліції оперативної закупівлі наркотичного засобу 15 серпня 2014 року, приблизно о 18:30 год., ОСОБА_4 , дотримуючись розробленого плану діяльності організованої групи, згідно із заздалегідь обумовленим розподілом ролей, перебуваючи на території ЗОНІ АДРЕСА_7 , маючи в наявності заздалегідь придбану в ОСОБА_3 частину таблетки «Subutex», незаконно, з корисливою метою, діючи з відома всіх учасників організованої групи, повторно, з корисливою метою, незаконно збув ОСОБА_7 (анкетні дані змінено) за гроші в сумі 300 грн. частину таблетки білого кольору, яка згідно висновку експерта №2-684/14 від 28 серпня 2014 року містить бупренорфін, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, маса якого в частині таблетки становить 0,0019 грама. Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні збуту наркотичних засобів за 20 епізодами.

ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , діючи у складі організованої групи, збули наркотичний засіб бупренорфін ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_23 , ОСОБА_27 , ОСОБА_20 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 .

Такі дії ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було кваліфіковано за ч. 3 ст. 307 КК України з кваліфікуючою ознакою вчинення злочину у складі організованої групи.

Окрім цього, ОСОБА_3 з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів, не маючи законного джерела прибутку, з березня по вересень 2014 року, виручені кошти від незаконного збуту наркотичних засобів в сумі 10 200 грн. повторно використовував для незаконного придбання наркотичного засобу бупренорфіну в невстановленої слідством особи, для забезпечення незаконної діяльності організованої групи.

ОСОБА_1 з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів, не маючи законного джерела прибутку, з березня 2014 року по вересень 2014 року, виручені кошти від незаконного збуту наркотичних засобів в сумі 6 550 грн. повторно використовував для незаконного придбання наркотичного засобу бупренорфіну в невстановленої слідством особи, для забезпечення незаконної діяльності організованої групи.

Такі дії було кваліфіковано за ч. 2 ст. 306 КК України.

На переконання суду першої інстанції, в результаті дослідження, аналізу та оцінки перевірених судом доказів, не знайшли свого підтвердження пред`явлені ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 обвинувачення.

Прокурор Прокуратури Тернопільської області Чайка І.В. оскаржив даний вирок, який ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 26 березня 2018 року залишено без зміни.

Постановою Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 19 березня 2019 року касаційну скаргу прокурора задоволено частково, ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 26 березня 2018 року скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою скасування судового рішення.

Апелянт просить оскаржуваний вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким засудити:

ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 307 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч. 2 ст. 306 КК України – до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна;

ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 307 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч. 2 ст. 306 КК України – до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна;

ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 307 КК України – на 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 307 КК України – на 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

У строк покарання обвинувачених прокурор просить зарахувати період перебування їх під вартою. Також апелянт вважає за необхідне витрати за проведені експертизи стягнути з обвинувачених в користь держави, а питання речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор покликається на те, що вирок суду є незаконним, оскільки ухвалений із неправильним застосуванням кримінального закону та істотними порушеннями кримінального процесуального закону, невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження. Так, на думку прокурора, судом необґрунтовано визнано допити свідків ОСОБА_30 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_15 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_25 , ОСОБА_27 , ОСОБА_38 , ОСОБА_16 недопустимими, а усі без винятку процесуальні дії та докази за участю вказаних осіб недопустимими доказами, оскільки показання перерахованих свідків не були надані в суді через неявку останніх, а також необґрунтовано визнано показання ряду свідків недопустимими доказами без зазначення належної мотивації.

Зазначає, що судом безпідставно визнано усі протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій як недопустимі докази, оскільки стороною обвинувачення не було надано ухвали слідчих суддів Апеляційного суду Тернопільської області про дозвіл на їх проведення. Також прокурор не погоджується з наведеними судом підставами визнання провокацією з боку правоохоронного органу вчинення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 епізодів збуту наркотичних засобів від 05.09.2014 та 17.09.2014 та що такі не відповідають вимогам кримінального процесуального закону, а також судовій практиці Європейського суду з прав людини. Неправомірним, на думку прокурора, є визнання деяких протоколів, складених слідчим, та у яких відсутні відомості про найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер як недопустимі докази, посилаючись на недотримання вимог ст.ст. 103, 104 КПК України.

На апеляційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_1 – адвокат Нужда Ф.М. подав заперечення, у якому стверджує, що вказана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, оскільки жоден із висновків, викладених у обвинувальному акті про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, не доведений матеріалами кримінального провадження, в тому числі показаннями свідків ОСОБА_39 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_5 (анкетні дані змінено). Також не містять жодної інформації щодо підтвердження чи спростування винуватості ОСОБА_1 у інкримінованих йому злочинах показання ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , які були понятими під час проведення обшуків за місцем проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_4 і ОСОБА_2 , ОСОБА_45 - водія таксі, ОСОБА_39 , яка є мамою ОСОБА_1 . Також, не можуть вважатися належними доказами винуватості ОСОБА_1 порожні шприци, вилучені під час огляду місця події з участю ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , оскільки жодним чином не підтверджують винуватість ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 307 КК України. Не підтверджує винуватість ОСОБА_1 і інформація, отримана при застосуванні технічних засобів (протокол від 29 вересня 2014 року та інші). Оспорює протоколи оперативної закупівлі.

Таким чином, захисник вважає, що стороною обвинувачення не встановлені достатні докази для доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України.

Заслухавши доповідача, виступ прокурора на підтримання апеляційної скарги, пояснення виправданих та виступи їх захисників щодо заперечення доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, виходячи з такого.

Згідно із статтею 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Відповідно до частин першої – третьої статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вимоги до змісту вироку містяться в статті 374 КПК України.

Так, у мотивувальній частині вироку, у разі визнання особи виправданою, зокрема, зазначаються формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення, а також мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

За приписами ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно з статтею 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Ця засада кримінального судочинства має значення для повного з`ясування обставин кримінального провадження та його об`єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх (як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами), здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у ч. 1 ст. 94 КПК України, і сформувати повне й об`єктивне уявлення щодо обставин конкретного кримінального провадження та постановити відповідне процесуальне рішення.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, однак колегія суддів не погоджується з висновками місцевого суду в частині визнання певних доказів недопустимими.

Так, суд, враховуючи встановлені ним обставини, вважає недопустимими ряд письмових доказів, проте, як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваного рішення, в протоколах процесуальних і слідчих дій, які складені слідчими та визнані судом недопустимими, відсутні відомості про найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, що свідчить про неналежне дослідження письмових доказів, оскільки судом не зазначено, які саме протоколи визнано недопустимими, та могло привести до постановлення необґрунтованого судового рішення.

Колегія суддів не погоджується з висновками місцевого суду в частині визнання недопустимими доказами всіх без винятку процесуальних дій та доказів за участю свідків сторони обвинувачення:  ОСОБА_30 ,  ОСОБА_8 ,  ОСОБА_14 ,  ОСОБА_31 ,  ОСОБА_32 ,  ОСОБА_23 ,  ОСОБА_24 ,  ОСОБА_15 ,  ОСОБА_33 ,  ОСОБА_34 ,  ОСОБА_35 ,  ОСОБА_36 ,  ОСОБА_37 ,  ОСОБА_25 ,  ОСОБА_27 ,  ОСОБА_38 ,  ОСОБА_16 , у зв`язку з невиконання прокурором, понад двох років, вимог ч. 3 ст. 23 КПК України щодо забезпечення присутності під час судового розгляду вказаних осіб для допиту, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції 26.01.2016 та 02.02.2016 відхилив клопотання прокурора про застосування примусового приводу стосовно більшості вказаних свідків (а.с.246-248, 254-255, т.2), про дату засідання судом не повідомлялася належним чином більшість із них, зокрема про судові засідання 17.06.2015, 01.07.2015, 20.07.2015, 06.08.2015, 28.09.2015, 20.10.2015, 29.10.2015, 25.11.2015, 07.12.2015, 02.02.2016, 18.02.2016, 23.03.2016, 11.04.2016, 26.04.2016, 11.05.2016, 25.05.2016, а відтак суд не вжив всіх можливих заходів щодо виклику вказаних осіб у судове засідання та належним чином не дослідив критеріїв допустимості доказів – протоколів процесуальних і слідчих дії за участю вказаних осіб.

Допущене судом першої інстанції порушення, на думку колегії суддів, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду, така підлягає частковому задоволенню, а оскаржуваний вирок підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Під час нового судового розгляду суду першої інстанції необхідно врахувати наведене в ухвалі суду апеляційної інстанції, з`ясувати всі фактичні обставини справи в порядку, визначеному кримінальним процесуальним законом, перевірити в судовому засіданні обставини, на які вказують сторони кримінального провадження, дослідити докази, зокрема протоколи процесуальних і слідчих дій, допитати свідків та ухвалити законне, обґрунтоване, вмотивоване та справедливе судове рішення.

Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 409, 412, 415, 418, 419 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

        Апеляційну скаргу прокурора Прокуратури Тернопільської області Чайки Ігоря В`ячеславовича задоволити частково.

Вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 лютого 2017 року скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_3 , ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 307 КК України в Тернопільському міськрайонному суді Тернопільської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

Каблак П.І. Урдюк Т.М. Галапац І.І.